Справа № 296/1261/23
2/296/491/24
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"20" березня 2024 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі :
головуючої судді Драча Ю.І.,
при секретарі Алексеєнко В.В.,
розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Житомирської дирекції АТ «Укрпошта» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків заподіяних злочином
ВСТАНОВИВ:
Житомирська дирекція АТ «Укрпошта» звернулась до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 8540,63 грн. матеріальних збитків заподіяних злочином.
Позов обґрунтовано тим, що у провадженні Брусилівського районного суду Житомирської області знаходилася кримінальна справа № 289/1410/15-к за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.2 ст. 191 КК України.
08.12.2022 року до Житомирської дирекції АТ «Укрпошта» надійшла Ухвала Брусилівського районного суду по справі № 289/1410/15-к, відповідно до якої звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинене в жовтні - грудні 2014 року кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.191 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Цивільний позов Житомирської дирекції АТ «Укрпошта» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок привласнення грошових коштів - залишено без розгляду.
Також у позові зазначено, що 22.04.2014 між позивачем та відповідачем укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, взято розписку - зобов`язання, ознайомлено з правилами внутрішнього розпорядку та посадовою інструкцією. Однак, відповідач в порушення вимог посадової інструкції, не оприбуткувала кошти сплачені громадянами за комунальні послуги, лікарняну касу і передплату періодичних друкованих видань.
4 березня 2015р. на адресу Житомирської дирекції УДППЗ «Укрпошта» надійшли звернення двох жителів с. Кочерів Радомишльського району про те, що ними у грудні 2014р. були сплачені послуги за газ у відділенні поштового зв`язку Кочерів, в якому працювала начальником ОСОБА_1 але на даний час кошти за призначенням не поступили. 4-5 березня 2015р. було проведено опитування платників комунальних послуг, одержувачів пенсій та допомог, переказів, передплатників періодичних друкованих видань. В ході проведення опитування було встановлено факти не оприбуткування прийнятих платежів за газ у грудні 2014 року та лікарняну касу і передплату періодичних друкованих видань у жовтні 2014р. бувшим начальником по підміні ЦВПЗ Радомишль-1 ОСОБА_1 .
В зв`язку з чим було проведено службову перевірку. За результатами якої було складено Акт службової перевірки за фактом привласнення грошових коштів начальником відділення поштового зв`язку ОСОБА_1 на суму 8540,63 грн., у зв`язку з чим було подано заяву про злочин до Радомишльського відділу поліції. Відповідач вину у скоєному розкраданні і недбалому ставленні до власних посадових обов`язків не визнала та в позасудовому порядку наявну перед позивачем заборгованість не погасила.
Ухвалою суду від 27.02.2023 у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом та повідомленням сторін. Одночасно з наведеним сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
ОСОБА_1 своїм правом подачі до суду відзиву на позов не скористалась.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання сторони до суду не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Разом з тим, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача. Позов підтримала та просила задовольнити.
Відповідач у судові у судові засідання не з`явилась. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Ухвала про відкриття провадження у справі, позовна заява з доданими до неї матеріалами та повістки, були направленні за зареєстрованою адресою проживання відповідача, однак, повернулась на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Враховуючи вищевикладене, у суду є підстави вважати, що відповідач належним чином повідомлений про порядок розгляду справи.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст.211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та надані сторонами пояснення у попередніх судових засіданнях, прийшов переконання, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2 передбачено, що відповідно ст. 55, 124 Конституції України та ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказами, відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.12, 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
В судовому засіданні встановлено, що 24.04.2014 ОСОБА_2 була прийнята на роботу на підставі наказу Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» Житомирська дирекція № 959-к від 24.04.2014 на посаду начальника відділення зв`язку поштового Штату підміни ВПЗ; Центрального відділення поштового зв`язку Радомишль 1 на період відпустки по догляду за дитиною до 3-х років основного працівника ОСОБА_3 (а.с. 7).
22.04.2014 між Житомирською дирекцією УДППЗ «Укрпошта» в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, взято розписку - зобов`язання, ознайомлено з правилами внутрішнього розпорядку та посадовою інструкцією (а.с. 8, 9, 10, 11).
Наказом від 08.01.2015 № 20-к ОСОБА_2 звільнено з роботи з 08.01.2015 за згодою сторін ( а.с. 13).
Протягом березня місяця 2015 року до Житомирської дирекції УДППЗ «Укрпошта» звернулись громадяни із заявами про сплату коштів за надані послуги, однак зазначалось, що сплачені кошти не були перераховані за призначенням (а.с. 29-51), у зв`язку з чим відповідно до наказу № 120 від 05.03.2015 року Житомирської дирекції УДППЗ «Укрпошта» створено комісію по проведенню відомчого розслідування по факту привласнення коштів бувшим начальником по підміні ЦВЗ Радомишль - 1 ОСОБА_2 (а.с. 14-15).
За результатами здійснення перевірки складено Акт службового розслідування за фактом привласнення грошових коштів від 11.03.2015 (а.с. 16-20). За результатами перевірки встановлено, що загальна сума привласнених (невідшкодованих) коштів за прийняті комунальні платежі бувшим начальником по підміні ЦВПЗ Радомишль-1 ОСОБА_2 становить 8540,63 грн.
10.03.2015 Житомирською дирекцією УДППЗ «Укрпошта» подано заяву про порушення кримінальної справи та визнання цивільним позивачем (а.с. 22). За даним фактом було порушено кримінальне провадження за № 12015060280000156 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.І ст.191 КК України по факту не оприбуткування сум прийнятих комунальних платежів від населення с. Кочерів Радомишльського району Житомирської області.
Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 12.10.2022 року звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинене в жовтні-грудні 2014 року кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 191 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження № 120150602280000156 стосовно ОСОБА_1 закрито.
Цивільний позов Житомирської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок привласнення грошових коштів залишено без розгляду та роз`яснено право на звернення до суду з позовом про відшкодування збитків в порядку цивільного судочинства (а.с. 53-56). Вказана ухвала набрала законної сили 20.10.2022.
Відповідно ч. 1 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.
За наявності зазначених підстав та умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст. 130 КЗпП України умовами настання матеріальної відповідальності працівника є: 1) пряма дійсна шкода; 2) протиправна поведінка працівника; 3) вина в діях чи бездіяльності працівника; 4) прямий причинний зв`язок між протиправним і винним діянням працівника і шкодою, яка настала.
Таким чином, обов`язковою умовою притягнення працівника до матеріальної відповідальності, зокрема, і повної матеріальної відповідальності згідно ст. 134 КЗпП України, є встановлення вини особи, у взаємозв`язку із іншими умовами такої відповідальності, що передбачені ст. 130 КЗпП України.
Статтею 134 Кодексу Законів про працю України передбачено відповідальність працівника який несе повну матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
Згідно ст. 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно Переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідаль-ність, затвердженого постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР по праці і соціальних питаннях, Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 28 грудня 1977 року за №477/24, начальник відділення належить до посад або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.
У пункті 3 та 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» судам роз`яснено, що виходячи з вимог ст. 15 ЦПК України суд у кожному випадку зобов`язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин, від яких згідно ст. 130, 135-3, 137 КЗпП України залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з`ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов`язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.
Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов`язків, грошові виплати. Згідно ст. 130 КЗпП України неодержані підприємством, установою, організацією прибутки не можуть включатися до шкоди, яка підлягає відшкодуванню працівником.
Відсутність підстав чи однієї з умов матеріальної відповідальності звільняє працівника від обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Обов`язок доведення наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника лежить на роботодавцеві (ст. 138 КЗпП України).
Надані до суду позивачем докази достеменно свідчать про наявність заподіяної матеріальної шкоди, яку в подальшому відшкодовано АТ «Укрпошта» від імені споживачів на рахунки контрагентів, протиправними діями ОСОБА_1 під час виконання трудових обов`язків начальника відділення зв`язку поштового Штату підміни ВПЗ; Центрального відділення поштового зв`язку Радомишль 1. Зважаючи на вказане, суд вбачає підстави для задоволення позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача заподіяного збитку в сумі 8540,63 грн.
Оскільки згідно ст. 141 ЦПК України та ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору, а тому з відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн.
Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. 130, 134, 135-1 КЗпП України, ст. 10-12, 76-80, 133, 141, 258-260, 353, 354 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирської дирекція АТ «Укрпошта» 8540 (вісім тисяч п`ятсот сорок) грн. 63 коп. матеріальних збитків
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Головуючий суддя Ю. І. Драч
Суд | Корольовський районний суд м. Житомира |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2024 |
Оприлюднено | 29.03.2024 |
Номер документу | 117959436 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Корольовський районний суд м. Житомира
Драч Ю. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні