Ухвала

від 15.03.2024 по справі 331/1506/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 331/1506/24

Провадження № 2/331/1274/2024

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 березня 2024 року місто Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Яцун О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізька 4-А», в особі голови Склярук Галини Андріївни, про відшкодування майнової та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась доЖовтневого районногосуду містаЗапоріжжя зпозовною заявоюдо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку «Запорізька4-А»,в особіголови СклярукГ.А.,про відшкодуваннямайнової таморальної шкодиу розмірі 505558 грн. 40 коп.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя вважає, що подана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Так, відповідності ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ч. 1 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідно до положень цивільного процесуального закону позивачем є особа, яка звернулася до суду у встановленому законом порядку та стверджує про порушення, невизнання або оспорювання своїх прав, свобод чи інтересів іншими учасниками цивільних відносин, а відповідачем є особа, яка має нести установлену договором або законом відповідальність.

Основним принципом цивільного судочинства є принцип диспозитивності, який полягає у тому, що зацікавлена особа вільно розпоряджається своїми матеріальними та процесуальними правами, а відтак позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред`являє вимоги.

За змістом статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави Наведене означає, що належний суб`єктний склад учасників спору є тоді, коли у сторін спору існує зв`язок із предметом позову, тобто щодо предмету позову у сторін виникають суб`єктивні права.

Від належного суб`єктного складу сторін залежить питання про задоволення позовних вимог з підстав їх законності, при цьому саме позивач несе ризик заявлення вимог до неналежного відповідача, що може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Суд звертає увагу, що відповідальним за спричинення шкоди внаслідок залиття квартири може бути власник житла, якщо затоплення квартири відбулось внаслідок несправності внутрішньоквартирних мереж тепло- або водозабезпечення, чому кореспондує стаття 322 Цивільного кодексу України (постанова КЦС ВС по справі № 344/3303/16-ц від 03.10.2018 року).

В тойже час,позивач визначивпроцесуальний статус ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усправі,як відповідачів.При цьому,позивач ненадала жоднихдоказів на підтвердження того, що пошкодження квартири внаслідок залиття, сталося саме з вини вказаних вище відповідачів.

Крім того, вказану позовну заяву подано до суду без дотримання вимог пункту 6) частини 3 статті 175 ЦПК України, яким встановлено, що позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Проте, позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору з відповідачами по справі.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

На виконання цієї вимоги процесуального закону позивачем додано до позовної заяви акт від 12 жовтня 2023 року, який не відповідає вимогам «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207.

Так, відповідно до «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», в разі залиття квартири складається відповідний акт. У додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксуються актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Крім того, факт затоплення і розмір збитків мають підтвердити свідки, які також розписуються в акті.

Отже, акт про залиття - це відповідний документ, який підтверджує подію, що трапилась. Цей документ складається комісією та затверджується балансоутримувачем, власником приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд або іншою особою, що обслуговує відповідний будинок. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири,поверх,форма власності; характер залиттята йогопричини; завдана матеріальнашкода (обсягинеобхідного ремонтуприміщень квартири,перелік пошкодженихвнаслідок залиттяречей таїх орієнтовнавартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Акт обов`язково затверджується начальником житлово-експлуатаційної організації та скріплюється підписами потерпілої та винної сторони.

Крім того, відповідно до довідки секретаря суду Антоніни Груби, квитанція № 0.0.3441156050.1 від 29.01.2024 року про сплату судового збору в сумі 1951 грн. 10 коп. від платника ОСОБА_1 за подання позовної заяви (про відшкодування майнової та моральної шкоди) подана повторно та була приєднана до справи № 331/601/24 (провадження 2/331/1006/2024).

Зазначене вище свідчить про те, що позивачем, в порушення вимог частин 3 та 4 статті 177 ЦПК України, не додано до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або ж документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

За правилами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п.1)п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено у 2024році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць в розмірі, зокрема, з 01 січня - 3028 грн. 00 коп.

За правилами статті 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, при зверненні до суду з позовною заявою позивач повинен сплатити судовий збір.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізька 4-А», в особі голови Склярук Галини Андріївни, про відшкодування майнової та моральної шкоди, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня отримання позивачем копії ухвали, попередивши, що у випадку невиконання зазначених вимог позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання ним вимог, викладених в ухвалі, заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Яцун