Вирок

від 26.03.2024 по справі 193/474/24

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/474/24

Провадження 1-кп/193/73/24

В И Р О К

іменем України

26 березня 2024 року сел. Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі судді ОСОБА_1 , розглянувши в спрощеному порядку обвинувальний акт, складений 20.03.2024 у кримінальному провадженні, внесеного 13.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024046580000010, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, відносно:

ОСОБА_2 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, з професійно-технічною освітою, офіційно не працюючої, не заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку,

передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, яке не оспорюються учасниками судового провадження та визнане судом доведеним.

12.03.2024 о 22 год. 01 хв., ОСОБА_2 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , не маючи грошових коштів, з метою поїздки до кінотеатру «Олімп», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , з абонентського номеру телефону НОМЕР_1 , викликала собі таксі служби «Opti», (ТОВ «ОПТИМАЛЬНЕ», ЄРДПОУ 40822024) .

Після чого у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, яке належить водію служби таксі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який здійснював перевезення останньої на автомобілі «Mercedes-Benz» моделі «Vito», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Так, 12.03.2024 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше 22 год 31 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 не розрахувавшись за попередню поїздку та достовірно знаючи, що не має грошових коштів, в усній формі, уклала угоду з ОСОБА_3 про подальшу її поїздку до АДРЕСА_1 , на що останній погодився.

Після чого, 13.03.2024, близько 00 год. 10 хв., ОСОБА_4 , реалізуючи свій раніше виниклий злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, керуючись корисливим мотивом, діючи умисно, з метою особистого збагачення за рахунок інших осіб ( ОСОБА_3 ), скориставшись послугами таксі, які надавав потерпілий ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вийшла з автомобіля служби таксі («Mercedes-Benz» моделі «Vito», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ), запевнивши водія, що з ним розрахується її батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В свою чергу, ОСОБА_3 , не усвідомлюючи злочинні наміри ОСОБА_2 , будучи впевненим у щирості її намірів, залишився чекати останню в авто для подальшого розрахунку біля двору вищевказаного домоволодіння.

Після чого ОСОБА_2 , заволодівши, таким чином, грошовими коштами за надані послуги з перевезення таксі, не вчинила будь-яких дій для їх повернення, залишила місце вчинення кримінального проступку та спричинила ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 1812 гривень 80 копійок.

Отже, ОСОБА_2 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, а саме заволоділа чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

21.03.2024 до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України з клопотанням прокурора Софіївського відділу Криворізької східної окружної прокуратури про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додані:

- письмова заява підозрюваної ОСОБА_2 , складена в присутності захисника ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні;

- матеріали досудового розслідування.

Як видно з наданих матеріалів, на час надходження обвинувального акту до суду щодо ОСОБА_2 не застосовано затримання після виявлення вчиненого кримінального проступку.

Потерпілий ОСОБА_3 не заперечував проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду у судовому засіданні, про що надав відповідну заяву.

Ураховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Установлені органом досудового розслідування обставини і викладені судом, не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування підозрювана ОСОБА_2 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності.

Окрім того, обвинувачена ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Отже, саме з підстав викладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_2 , яка заволоділа чужим майном шляхом обману (шахрайство), чим вчинила кримінальний проступок і підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_2 встановлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання останньої є щире каяття, та відсутності обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують її покарання.

Мотиви призначення покарання.

Суд вважає, що підстави застосування ст. 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_2 покарання суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості у суспільства.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд враховує обставини вчинення кримінального проступку, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, під наркологічним чи психіатричним наглядом не перебуває, не одружена, не навчається, за станом здоров`я працездатна, однак не працює і не навчається, зважаючи на незадовільну характеристику наданої за місцем її проживання, яка проживає разом із батьками, враховуючи обставину, що пом`якшує покарання, - щире каяття та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді виконання громадських робіт на мінімальну кількість годин, що передбачене санкцією ч.1 ст. 190 КК України.

На переконання суду таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Мотиви прийняття інших рішень при ухваленні вироку.

Запобіжний захід до обвинуваченій не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Речові докази у справі відсутні.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. 124, 368-370, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у виді громадських робіт строком на 200 (двісті) годин.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1