Ухвала

від 31.10.2024 по справі 193/474/24

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/474/24

Провадження 1-в/193/397/24

У Х В А Л А

іменем України

31 жовтня 2024 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області ускладі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника органу з питань пробації ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області подання начальника Криворізького районного сектору №1 філії Державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області ОСОБА_4 стосовно засудженої ОСОБА_5 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 ум. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

про звільнення від призначеного покарання

у зв`язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння,

В С Т А Н О В И В:

02.10.2024 до суду надійшло подання начальника Криворізького районного сектору №1 філії Державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області ОСОБА_4 , про приведення вироку Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2024 року стосовно ОСОБА_5 у відповідність до вимогЗакону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024(далі за текстом -Закон №3886-ІХ).

В обґрунтування подання зазначено, що ОСОБА_5 з 29.04.2024 перебуває на обліку Криворізького районного сектору №1 філії Державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області. Відповідно до вироку суду, 12.03.2024 ОСОБА_5 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1ст. 190 КК України, чим причинила майнову шкоду у розмірі 1812,80 грн.

Відповідно до вказаногоЗакону №3886-ІХ,стаття 51Кодексу України про адміністративні правопорушеннябула викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2024 року ОСОБА_5 засуджена за вчинення шахрайських дій на суму 1812,80 грн., яка менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому відповідне діяння не є кримінально караним на теперішній час.

Представник органу пробації ОСОБА_4 підтримала подання, просила його задовольнити. Додатково пояснила, що засуджена відпрацювала лише 16 годин громадських робіт з 200 призначених за вироком суду. Решту частину громадських робіт ОСОБА_5 (з її слів) не відпрацьовула через незадовільний стан здоров`я, але доказів своєї хвороби вона не надавала. Через невиконання громадських роіт без поважних причин, нею було вперше попереджено про наслідки ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт, яке вона проігнорувала, проте після другого такого попередження набрав чинності Закон №3886-ІХ, у зв`язку з чим вона звернулася до суду з цим подання для приведення вироку у відповідність до вимог цього закону.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення подання, пояснив, що маються підстави для звільнення засудженої від призначеного покарання згідно ч. 2 ст. 74 КК України у зв`язку із декриміналізацією вчиненого нею діяння.

Засуджена ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялася належним чином. В силу вимог абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття засудженого не є перешкодою для розгляду цього подання.

Суд, вислухавши доводи учасників, дослідивши подання та додані до нього матеріали, дійшов такого висновку.

26.03.2024 ОСОБА_5 була засуджена вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області за ч. 1 ст.190 КК Українита призначено їй покарання у виді громадських робіт строком 200 (двісті) годин. Вирок набрав законної сили 26.04.2024.

Сума завданої шкоди, на момент вчинення ОСОБА_5 кримінального проступку - 12.03.2024, становила 1812,80 грн.

Відповідно до ч. 5 підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділуIVцьогоКодексу для відповідного року, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до Закону України«ПроДержавнийбюджет Українина2024рік» становив 3028,00 грн., 50 відсотків його розміру становили 1514,00 грн.

Отже, з огляду на зміст положень Податкового кодексуУкраїни та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_5 проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, розмір завданої шкоди, з якої наставала кримінальна відповідальність заст. 190 КК України, становила 3028,00 грн. (1514х2=3028 грн.).

Як вже було зазначено та вбачається із вироку суду,13.03.2024 своїми діями ОСОБА_5 завдала майнової шкоди на загальну суму 1812,80 грн.

09.08.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким внесені зміни дост. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зокрема цим законом викладено нову редакціюстатті 51 КУпАП,де частинами1,2визначено,що дрібнимвикраденням чужогомайна шляхомкрадіжки,шахрайства привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, відповідно до вказаного Закону, дрібною крадіжкою, за яке передбачене адміністративне стягнення, вважається крадіжка, вартість майна якої на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.58 Конституції Українизакони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У відповідності до ч. 1ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 278/1566/21 (постанова від 07.10.2024) дійшла висновку, що питання, які виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинностіЗаконом № 3886 IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

Згідно з ч. 2 ст.74ККУкраїни особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, оскільки вартість майнової шкоди завданої ОСОБА_5 становить меншу суму за розмір, з якого відповідно доЗакону №3886-IXта положеньПодаткового кодексу Українинастає кримінальна відповідальність, а саме за 3028,00 грн., зважаючи на нормист. 58 Конституції України, ст.3та ст.5 КК України, діяння, за вчинення якого остання була засуджена, не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.

Відповідно до п. 13 ч. 1ст.537КПКУкраїни під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст.539цьогоКодексу (у даному випадку місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок), має право вирішувати питання, в тому числі, про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2 і ч. 3 ст. 74 КК України.

Зважаючи на вищезазначене, суд дійшов висновку, що подання органу пробації обґрунтоване та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.74 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Подання начальника Криворізького РС №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_4 ,- задовольнити.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільнити від покарання, призначеного за вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 26.03.2024, у зв`язку з усуненням караності діяння, за яке вона була засуджена.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.

У зв`язку з неявкою усіх учасників судового провадження, фіксація оголошення повного тексту цієї ухвали 04.11.2024 звукозаписувальними технічними пристроями не здійснювалася.

Суддя ОСОБА_1