Ухвала

від 19.03.2024 по справі 638/3365/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №638/3365/23 Головуючий 1ї інстанції: ОСОБА_1

Апеляційне провадження № 11-сс/818/306/24 Доповідач ОСОБА_2

Категорія: тримання під вартою

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 12 лютого 2024 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_9 , та застосовано запобіжний захід у виді застави щодо підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 2023222060000075 від 13 квітня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, -

У С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.

Слідчим відділом ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42023222060000075 від 13 квітня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України

Органом досудового розслідування ОСОБА_10 підозрюється у тому, що він будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем та використовуючи його всупереч інтересів підприємства, у період часу з 14.10.2022 року по 28.12.2022 року, склав та оформив шляхом внесення до офіційних документів недостовірних відомостей, а саме акти виконаних робіт форми КБ-2в № 1 за листопад 2022 року від 23.11.2022 року, № 3 за грудень 2022 року від 22.12.2022 року, № 4 за грудень 2022 року від 23.12.2022 року до договору № Н119-ДМ-ХВЧ0/22 від 14.10.2022 року, після чого власноруч підписав вказані документи та скріпив їх печаткою, що призвело до необґрунтованого перерахування бюджетних коштів Службою автомобільних доріг у Харківській області на рахунок ТОВ «Енергетично Дорожнє Будівництво» за договором № Н119-ДМ-ХВЧ0/22 від 14.10.2022 року в загальній сумі 784 535 грн., що завдало шкоди охоронюваним законом державним інтересам в особливо великих розмірах.

29.01.2024 року ОСОБА_10 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

08.02.2024 року слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_10 у виді застави в розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.1,3,4,8 ч.5 ст.194 КПК України

В обґрунтування клопотання слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, та наявність ризиків, передбачених п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України.

Ухвалою слідчогосудді Дзержинськогорайонного судум.Харковавід 12лютого 2024року задоволеноклопотанняслідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_10 запобіжний захід у виді застави в розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1059 800 грн. 00 коп., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; утримуватися від спілкування зі свідками, експертами, іншими підозрюваними, та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованих злочинів; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання доСВ Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській областісвій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого скасувати, та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.1,3,4,8 ч.5 ст.194 КПК України.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що досудове розслідування здійснюється з порушенням підслідності, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що злочини, які інкримінуються ОСОБА_10 , було закінчено за місцем знаходження юридичної особи ТОВ «Енергетично Дорожнє Будівництво», адресою якого є АДРЕСА_1 . Стороною захисту направлялось клопотання прокурору про зміну підслідності, яке не було вирішено, а тому клопотання про застосування запобіжного заходу подано з порушенням підслідності.

Вказує, що підозра, яка була вручена ОСОБА_10 , є необґрунтованою, оскільки на переконання сторони захисту, висновки експертів у кримінальному проваджені були складені з порушенням нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності. Долучений до матеріалів клопотання витяг з ЄРДР з зазначенням слідчих та прокурорів, не може вважатись належним чином підтвердженням повноважень слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні.

Зазначає, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків у відповідності до ч.1 ст.177 КПК України.

Також,посилається нате,що обґрунтовуючирозмір застави,сторона обвинуваченняу своємуклопотанні зазначала,що ОСОБА_10 підозрюється увчиненні особливотяжкого корупційногозлочину,а також,враховуючи майновийстан ОСОБА_10 при вирішенніпитання розмірузастави вважала,що вонамає відповідатисумі завданихкримінальним правопорушеннямзбитків (завданашкода державіза підозроюстановить 784535грн.),а томуза розрахункомпрокурора складатине менше350розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що відповідноіз ст.7Закону України«Про Державнийбюджет Українина 2024рік» становить826350грн.Застосовуючи щодо ОСОБА_10 запобіжний захід у виді застави у розмірі 1 059 800 грн., слідчий суддя, не обґрунтовуючи свого рішення, вийшла за межі клопотання сторони обвинувачення, яка просила суд встановити заставу у розмірі 826 350 грн., та не мотивуючи прийнятого рішення встановила заставу у розмірі на третину більше заподіяної шкоди, інкримінованим злочином.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор до початку судового розгляду подала до апеляційного суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилається на обґрунтованість та законність судового рішення та просить провести судовий розгляд без її участі та відмовити у задоволені апеляційної скарги.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливим проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності прокурора у кримінальному провадженні, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисників на підтримання вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Мотиви суду

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Статтею 370 КПК України встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Окрім того, стаття 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику суду.

Згідно ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у виді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.177, 178 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді застави, у відповідності до вимог ст.193,194КПК України заслухавдоводи учасниківсудового провадження,належним чиномдослідив фактичніобставини,вказані уклопотанні слідчого,і дійшоввмотивованого висновкупро необхідністьобрання щодопідозрюваного такоговиду запобіжногозаходу якзастава,оскільки останнійобґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнізлочинів,передбачених ч.5ст.191,ч.1ст.366 ККУкраїни,а наявністьсамої обґрунтованоїпідозри підтверджуєтьсявідповідними письмовимидоказами,зібраними підчас досудовогорозслідування.

Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88», «Erdagozv. Turkey п. 51», «Cebotari v. Moldova п. 48» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Відповідно до вимог п.4,5 ч.1 ст.277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором. Повідомлення має містити, зокрема, такі відомості: зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Як убачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, в повідомленні про підозру ОСОБА_10 за ознаками злочинів, передбаченого ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, вказано зміст підозри та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній, із зазначенням статей (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_10 інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, доведено відомостями, які містяться у: документах, отриманих під час проведення тимчасового доступу до речей та документів; висновках експертів; протоколах допитів свідків.

Зважуючи на такий обсяг відомостей, матеріали судового провадження об`єктивно свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв`язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, так як наявні у матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання, в тому числі й для стороннього спостерігача, причетності ОСОБА_10 до вчинення кримінальних правопорушень, згідно підозри.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання захисника про те, що висновки експертів у кримінальному проваджені були складені з порушенням нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності, оскільки слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Судом першої інстанції також правильно взято до уваги й самі фактичні обставини (фабули злочинів) згідно підозри, а саме те, що ОСОБА_10 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах (корупційному злочині), та у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів (службове підроблення), що свідчить про підвищену суспільну небезпеку як інкримінованого злочину, так й самої особи підозрюваного.

Колегія суддів враховує, що Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

За таких обставини, враховуючи, що дії ОСОБА_10 , за вчинення яких йому повідомлено підозру, класифікуються в тому числі як особливо тяжкий (корупційний) злочин, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, то апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність застосування запобіжного заходу у виді застави, який буде здатен запобігти ризикам, передбаченим, передбаченим п.п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України.

Так, враховуючи міру покарання, у випадку подальшого можливого доведення провини ОСОБА_10 у встановленому законом порядку перед судом, ступінь тяжкості інкримінованих останньому кримінальних правопорушень, а також факт усвідомлення вказаних обставин підозрюваним, існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саметого, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризик незаконного впливу на свідків є об`єктивним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Таким чином, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

За таких обставин доводи сторони захисту про недоведеність висновків суду першої інстанції з цього приводу та їх декларативність не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не є слушними та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на відомостях провадження.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо порушення правил підслідності, оскільки відповідност.218 КПК України,вирішення питання про підслідність кримінального провадження відноситься до компетенції прокурора вищого рівня та на час розгляду клопотання про застосування запобіжного досудове розслідування здійснювалось саме СВ Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області під процесуальним керівництвом Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова.

Разом з цим, слідчий суддя дійшов висновку за необхідне визначити заставу в розмірі 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1059 800 грн. 00 коп, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком слідчого судді в цій частині, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.5 ст.183 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину становить від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

КПК визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями - те, що розмір застави: а) достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та, водночас, б) не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного проживання людини.

Однак, суд першої інстанції вищевказані норми процесуального закону залишив поза увагою та прийшов до передчасного висновку про доцільність призначення застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно, а тому таке рішення не може бути визнано законним та обґрунтованим, а доводи захисника про це слід визнати слушними.

Так, у клопотанні слідчого, погодженого прокурором про застосовування запобіжного заходу, обґрунтовано розмір застави виходячи з суми шкоди, яку, за версією органу досудового розслідування, заподіяно протиправними діями ОСОБА_10 , а саме завдана шкода державі складає 784 535 грн.

Слідчий суддя при визначенні розміру застави вказані вимоги в клопотанні залишив поза увагою та не обґрунтував виключні обставини, які б свідчили про необхідність призначення застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та лише пославшись на арифметичну технічну помилку в клопотанні при здійсненні математичної операції шляхом зазначення грошового еквіваленту в розмірі гривні визначеного розміру застави, чим фактично вийшов за межі клопотання, про що слушно зазначено апелянтом.

Разом з цим, колегія суддів погоджується з доводами клопотання слідчого, погодженого прокурором про застосування запобіжного заходу у виді застави щодо ОСОБА_10 та необхідність визначення застави у розмірі, що буде відповідати завданій шкоді.

Таким чином, оцінивши ризики, які є доведеними, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_10 , характер злочинів, ступінь порушення цінностей у кримінальному провадженні, суспільну значимість протиправних дій, майновий стан підозрюваного, а тому у даному випадку, на переконання колегії суддів, необхідним та достатнім розміром застави, який відповідає вимогам ст.187 КПК України і здатний забезпечити утримування підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього процесуальні обов`язки і буде помірним для нього є 260 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 787 280 грн, що буде обґрунтовано та виправдано з урахуванням наявних ризиків, передбачених п. 1,2,3, ч.1 ст.177 КПК України.

Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного без отримання належних доказів зазначеному, колегія суддів не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, усупереч вимог ч.7 ст. 194 КПК України слідчий суддя не визначив строк покладених на ОСОБА_10 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, які можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали відповідно до ч.3 ст.407 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.407,419, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 12 лютого 2024 року щодо ОСОБА_10 скасувати та постановити нову.

Клопотання слідчого СВ Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у виді застави щодо підозрюваного ОСОБА_10 задовольнити частково.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у виді застави в розмірі 260 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 787 280 грн. 00 коп., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області.

Покласти напідозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачені ч.5ст.194 КПК Україниобов`язки, в межах строку досудового розслідування, але не пізніше підготовчого судового засідання, а саме:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) утримуватися від спілкування зі свідками, експертами, іншими підозрюваними, та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованих злочинів;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання доСВ Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській областісвій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Колегія суддів:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4