Ухвала

від 28.03.2024 по справі 2-1159/11

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 6/490/175/2024 Справа № 2-1159/11

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Красноноженко Л.О., без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про видачудублікатів виконавчоголиста поцивільній справі№ 2-1159/11та поновленнястроку для їх пред`явленняна примусовевиконання, боржник ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

07.03.2024 року заявник ТОВ «Консалт Солюшенс» звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з заявою , в якій просить поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» строк для пред`явлення до виконання виконавчого документа № 12-1159/11, виданого 22.08.2011 року Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ПАТ «СЕБ Банк» заборгованості у сумі 141 381,60 грн., звернення стягнення на заставне майно автомобіль марки Daewoo Nexia 1.5 2007 р.в., червоного кольору, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , стягнення судових витрат у розмірі 1 533,82 грн.; видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» дублікат виконавчого документа № 12-1159/11, виданого 22.08.2011 року Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ПАТ «СЕБ Банк» заборгованості у сумі 141 381,60 грн., звернення стягнення на заставне майно автомобіль марки Daewoo Nexia 1.5 2007 р.в., червоного кольору, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , стягнення судових витрат у розмірі 1 533,82 грн.

В заяві представник ТОВ «Консалт Солюшенс» вказує, що 17 лютого 2011 року рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва у цивільній справі № 2-1159/11 позовні вимоги ПАТ «СЕБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково; звернено стягнення на предмет застави автомобіль «DAEWOO NEXIA 1.5», 2007 року випуску, тип ТЗ-легковий седан-В, колір червоний, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 , реєстраційний № НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого 22.05.2007 року РЕВ 1-го МРВ ДАІ м. Миколаїв ВДАІ УМВС в Миколаївській області в рахунок погашення заборгованості, що виникла за договором кредиту № 081-в/41 від 22.05.2017 р. в розмірі 141 381 (сто сорок одна тисяча триста вісімдесят одна) грн. 60 коп.

22 червня 2011 року рішенням Миколаївського апеляційного суду апеляційну скаргу ПАТ «СЕБ Банк» задоволено; заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 лютого 2011 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави скасовано і ухвалено нове рішення; позов ПАТ «СЕБ Банк» - задоволено; вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» заборгованість за кредитним договором №081-в/41 від 22 травня 2007 року в розмірі 141 381 грн. 60 коп.; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 22 травня 2007 року звернути стягнення на заставне майно - автомобіль «DAEWOO NEXIA 1.5», 2007 року випуску, тип ТЗ-легковий седан-В, колір червоний, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 , зареєстрований РЕВ 1-го МРВ ДАІ м. Миколаїв ВДАІ УМВС в Миколаївській області 22 травня 2007 року, реєстраційний № НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 , шляхом його реалізації органами державної виконавчої служби.

25 червня 2021 року ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва заяву ТОВ «Консалт Солюшенс» про заміну сторони її правонаступником у справі № 2- 1159/11 за позовом ПАТ «СЕБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; замінено сторону стягувача у справі № 2-1159/11 з Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» .

В той же час зазначив, що після отримання від ПАТ «Фідобанк» документів кредитної справи за договором про відступлення прав вимоги було виявлено, що в матеріалах справи відсутній оригінал виконавчих листів № 2-1159/11 року, про що свідчить Акт приймання-передачі оригіналів документів від 03.02.2021 року.

При цьому, зазначив, що на даний час, за інформацією Автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається те, що не здійснюються жодні виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 , де стягувачем є ПАТ "Себ-Банк".

Оскільки місцезнаходження виконавчого документа не було відомо, заявник здійснив дії по розшуку виконавчого документа.

З відповіді УЗПВР у Миколаївській області стало відомо, що у Центральному відділі ДВС у місті Миколаєві перебувало виконавче провадження № 30739944, яке завершено 20.09.2012 року. З метою отримання підтверджуючих документів щодо направлення стягувачу після винесення постанови від 20.09.2012 року у виконавчому провадженні № 30739944 виконавчого документа № 12-1159/11, виданого 22.08.2011 року Центральним районним судом міста Миколаєва щодо боржника ОСОБА_1 , представник ТОВ «Консалт Солюшенс» звернувся до Центрального відділу ДВС у місті Миколаєві.

З відповіді Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві ПМУ МЮ (м. Одеса) від 04.03.2024 року за вих.№29990 вбачається, що копії документів, що підтверджують направлення виконавчого листа та постанови про повернення виконавчого документа стягувачу відділ ДВС надати не може у зв`язку зі знищенням реєстрів на відправлення рекомендованої кореспонденції через закінчення терміну зберігання.

Враховуючи вищезазначене, є підстави вважати, що попередній стягувач взагалі не отримував вищезазначений виконавчий документ. Крім цього, заявник вказує, що на звернення до Банку в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо встановлення інформації про місцезнаходження виконавчих листів останнім повідомлено, що Фонд не володіє інформацією про перебування оригіналів виконавчих листів, оскільки оригінали виконавчих листів не надходили.За таких обставин, вважає, що зазначені обставини свідчать про втрату оригіналів виконавчих листів.

Таким чином, факт втрати оригіналу виконавчого листа органом державної виконавчої служби або засобами поштового зв`язку (якби Центральний відділ ДВС все ж таки здійснив таке направлення) є таким, що об`єктивно не залежав та не міг залежати від волі заявника (стягувача - який правомірно очікував на виконання рішення суду).

При цьому, звернув увагу, що заявник є правонаступником ПАТ "СЕБ БАНК» та факт втрати виконавчих листів та пропущення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання не залежав від його волі та відбувся не з його вини через те, що оригінали виконавчих документів втрачено органом ДВС або засобами поштового зв`язку . Відтак, вважає, що через обставини, що не залежали від його волі є підстави для поновлення строку для пред`явлення зазначеного виконавчого документа до виконання. Отже, пропущення строку на пред`явлення до виконання виконавчого документа № 12-1159/11, виданого 22.08.2011 року Центральним районним судом міста Миколаєва не залежало від волевиявлення Стягувача та пов`язане з дійсними істотними перешкодами та труднощами, пов`язаними з тим, що Центральний відділ ДВС при завершенні виконавчого провадження № 30739944 не направив відповідну постанову та оригінал виконавчого документа стягувачу, що позбавило останнього можливості вчасно пред`явити виконавчий документ до виконання.

За зазначеним виконавчим листом існує непогашена заборгованість за кредитним договором, а тому, є необхідність у отриманні дублікату цього виконавчого документа. При цьому враховуючи, що строки пред`явлення виконавчих документів до виконання пропущені не з вини заявника, а через обставини, що не залежали від його волі наявні підстави для видачі дублікатів виконавчих листів, а також наявні підстави для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Ухвалою суду від 12.03.2024 року прийнято до розгляду заяву та призначено до розгляду.

Представник заявника надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності , підтримав вимоги заяви.

Інші учасники справи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, своїх представників до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 433, ЦПК України, п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку та видачу дубліката виконавчого документа.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності заявника та заінтересованих осіб.

Суд, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, щощо 17 лютого 2011 року рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва у цивільній справі № 2-1159/11 позовні вимоги ПАТ «СЕБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

22 червня 2011 року рішенням Миколаївського апеляційного суду заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 лютого 2011 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави скасовано і ухвалено нове рішення; позов ПАТ «СЕБ Банк» - задоволено; вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» заборгованість за кредитним договором №081-в/41 від 22 травня 2007 року в розмірі 141 381 грн. 60 коп.; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 22 травня 2007 року звернути стягнення на заставне майно - автомобіль «DAEWOO NEXIA 1.5», 2007 року випуску, тип ТЗ-легковий седан-В, колір червоний, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 , зареєстрований РЕВ 1-го МРВ ДАІ м. Миколаїв ВДАІ УМВС в Миколаївській області 22 травня 2007 року, реєстраційний № НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 , шляхом його реалізації органами державної виконавчої служби.

На підставі рішення Загальних зборів Акціонерів ПАТ "ФІДОБАНК" від 07 червня 2012 року був затверджений передавальний акт, у відповідності до якого ПАТ "ФІДОБАНК" стає правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ "СЕБ Банк". Правовідносини, що були предметом судового розгляду, витікали з договору кредиту на придбання автотранспорту №081-в/41 від 22.05.2007 року.

03.02.2021 року між ПАТ «ФІДОБАНК» та ТОВ «КонсалтСолюшенс» було укладено Договір №GLIN019277_205/1 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «ФІДОБАНК» відступило ТОВ «КонсалтСолюшенс», а ТОВ «КонсалтСолюшенс» набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за Договором кредиту №081-в/41 від 22.05.2007 року..

На підставі рішення Загальних зборів Акціонерів Публічною Акціонерного Товариства «ФІДОБАНК» від 23 березня 2009 року був затвердженій передавальний акт, у відповідності до якого ПАТ «ФІДОБАНК» стає правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «Факторіал-Банк».

03.02.2021 року між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» (далі Банк Попередній кредитор, ПАТ «Фідобанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (далі - Новий кредитор) укладено договір №GLIN019277 205/1 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського місько нотаріального округу Толочко Я.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 28, за змістом пункту 1 якого банк відступає Новому кредитору належні Банку Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, та/або заставодавців, та/а поручителів, зазначених у Додатку 1 до цього Договору, падалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), та/або договорами поруки та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

25 червня 2021 року ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва заяву ТОВ «Консалт Солюшенс» про заміну сторони її правонаступником у справі № 2- 1159/11 за позовом ПАТ «СЕБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; замінено сторону стягувача у справі № 2-1159/11 з Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» .

За інформацією Автоматизованої системи виконавчих проваджень від 06.03.2024 виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого Центрального районного суду м. Миколаєва від 22.08.2011 відносно боржника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) - не перебуває.

З відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.02.2024 року за вих.№12674/02.2-17 на адвокатський запит представника заявника від 20 лютого 2024 року, вбачається, що на виконанні у Центральному відділі ДВС у м. Миколаєві перебувало виконавче провадження № 30739944 з примусового виконання виконавчого листа № 12-1159/11, виданого 22.08.2011 року Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СЕБ Банк» заборгованості у сумі 141 381,60 грн. звернення стягнення на заставне майно автомобіль марки Daewoo Nexia 1.5 2007 р.в., червоного кольору, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , стягнення судових витрат у розмірі 1 533,82 грн., яке завершено 20.09.2012 року на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» ( проведена реалізація заставного майна, іншого майна боржника не виявлено) , та наразі знищено.

З відповіді Фонду гарантування вкладень фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «Фідобанк» з ринку на адвокатський запит представника заявника від 20.02.2024 року,також вбачається, що на адресу листування Фонду та/або ПУАТ "ФІДОБАНК" оригінал виконавчого документа № 12-1159/11, виданого 22.08.2011 року Центральним районним судом міста Миколаєва не надходив .

Тобто, як свідчать матеріали справи АБ "СЕБ-Банк" правом на пред`явлення виконавчого листа до виконання після проведення реалізації заставного майна з 2012 року скористалося.

Згідно Акут приймання-передачі оргиніалів документів до договрів від 03.02.2021 року, укладеного між ПАТ "Фідобанк" та ТОВ "Консалт Солюшенс" , вбачається, що передана кредитна справа № 081-в/41 ОСОБА_1 , серед якої копії кредитного договру та договору про внесення змін та матеріали претензійно-позовної роботи.

Таким чином, новий кредитор мав можливість виявити відсутність оригіналів виконавчих листів вже в лютому 2021 року. 02.06.2021 року до Центрального районного суду міста Миколаєва надійшла заява від представника ТОВ «Консалт Солюшенс» про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 2-1159/11, при цьому жодних інших клопотань не заявлено.

В подальшому у березні 2024 року до Центрального районного суду м. Миколаєва звернувся представник заявника із заявою про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання дублікатів виконавчих листів.

Вирішуючи питання обґрунтованості наведених заявником підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа з видачею дубліката виконавчого документу в їх взаємозв`язку та відповідності таких обґрунтувань вимогам процесуального закону, слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до п. 17.4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При вирішенні питання про видачу дублікату виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. (Постанова Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дублікату виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

До заяви про видачу дублікату виконавчого листа мають бути додані: довідка стягувача, державного виконавця чи органу зв`язку про втрату виконавчого листа; при втраті виконавчого листа стягувачем довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що виконавчий лист втрачено і до виконання не пред`явлено.

У постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що виходячи з положень частини шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», частини першої статті 433 ЦПК України та підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХШ «Перехідні положення» ЦПК України у разі, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Тобто, право на отримання стягувачем дубліката виконавчого листа з втратою його оригіналу, а також незавершеним строком для пред`явлення його до виконання, що є запобіжником від подвійного стягнення боргу.

За таких обставин, першочерговим є вирішення судом питання стосовно наявності поважних підстав пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа. (Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», діючої на момент видачі виконавчих листів, такий виконавчий документ як виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду, може бути пред`явлений до виконання протягом 1 року.

Дана норма діяла у період з 09.03.2011 по 05.10.2016, у відповідності до Закону України № 2677-VI від 04.11.2010 «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» та Закону України № 1403-VIII від 02.06.2016.

Строки, зазначені в частині першій вищевказаної статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Пунктом 5 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення чинної редакції Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Вказана редакція Закону України «Про виконавче провадження» набрала законної сили 05.10.2016 і є чинною на момент звернення з цією заявою. Вказаною нормою закону було встановлено зворотну дію в часі норм закону, що регулюють строки пред`явлення виконавчих документів до виконання.

Отже, можна зазначити, що строк пред`явлення виконавчого документа № 12- 1159/11, виданого 22.08.2011 року Центральним районним судом м. Миколаєва,боржником за яким є ОСОБА_1 є таким, що сплинув у вересні 2013 року оскільки вказане виконавче провадження 20.09.2013 року було завершено та повернені виконавчі документи стягувачу, згідно п. 2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» та на час звернення заявника до суду із даною заявою виконавче провадження знищено.

Докази того, що у вказані періоди ці виконавчі листи ПАТ "СЕБ БАНК" та його правонаступниками були повторно пред`явлено до виконання або наприклад, доказів надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення по даній справі (що могло б вплинути на перебіг строку пред`явлення до виконання), відсутні.

Тобто, після повернення виконавчих листів стягувачеві, ПАТ "СЕБ БАНК" протягом встановленого законом строку не вживав жодних дій для повторного пред`явлення цих виконавчих листів до виконання, будь-яких доказів звернення первісним кредитором до державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження в матеріалах справи не міститься.

Таким чином, станом на 03.02.2021 - дату набуття заявником ТОВ «Консалт Солюшенс» права вимоги до боржника ОСОБА_1 про стягнення коштів закінчився річний строк пред`явлення виконавчих документів до виконання, встановлений ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, станом на час прийняття 20 червня 2016 року рішення про припинення юридичної особи (ПАТ ФІДО БАНК)- строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання вже сплинув.

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Нормою ч. 2 ст. 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, ПАТ «ФІДОБАНК» ( після перейменування ПАТ СЕБ БАНК), правонаступником якого є ТОВ «Консалт Солюшенс», без поважної причини пропустило строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання на день відступлення права вимоги, а тому, заявник, як правонаступник банку, набув усі права та обов`язки первинного стягувача, разом з вже встановленим судом юридичним фактом спливу без поважних причин строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

При цьому, надаючи оцінку вимогам про поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1-3 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.

За ч. 1 та ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується виконанням судового рішення або спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

За загальним правилом ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням кредитором дій до заміни його правонаступником, переходить до правонаступника, тож, правонаступник має довести, що пропуск строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання стався з причин, які є об`єктивно непереборними, і можуть бути визнані судом поважними.

Виходячи з аналізу практики Верховного Суду щодо питань поновлення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання, поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання є оціночною категорією і встановлюються у кожному конкретному випадку. Поважними можна визнати ті причини, які не залежали від волі стягувача. Поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов`язані с дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Аналізуючи вищевикладене, поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання має існувати у межах встановленого законом строку, а не після його закінчення.

ЦПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Причини поважності пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих заявником доказів на їх підтвердження.

Водночас, оскільки перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, суд, враховуючи вимоги ст. 89 ЦПК України, дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Заявник в своїй заяві вказує як підставу поновлення йому строку на пред`явлення дублікатів виконавчих листів до виконання той факт, що право вимоги до ОСОБА_1 суми боргу, стягнутого на підставі рішення суду від 22.06.2011 у справі № 2-1159/11 він придбав за договором відступлення права вимоги від 03.02.2021 року між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» (далі Банк Попередній кредитор, ПАТ «Фідобанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» договір №GLIN019277 205/1 , однак, після отримання від банку кредитної справи було виявлено, що оригінали виконавчих листів в матеріалах кредитної справи відсутні. В подальшому, заявником здійснено ряд заходів щодо пошуку оригіналів виконавчих листів, які не дали позитивного результату. Тому, вважає, що строк пред`явлення цих виконавчих листів до виконання, на думку заявника, пропущений з поважних причин та наявні підстави для видачі дублікатів виконавчих листів.

Разом з тим, суд не погоджується з такими доводами заявника, оскільки необізнаність нового кредитора про обсяг прав та обов`язків, які перейшли до нього на підставі цього договору про відступлення права вимоги , не надає новому кредитору права посилатись на це, як на поважну причину пропуску строку. Як вказує сам заявник, саме після отримання кредитної справи від банку було виявлено, що відсутні оригінали виконавчих листів.

ПАТ "ФІДОБАНК» ( в 2012 році ПАТ "СЕБ БАНК" змінив назву на ПУАТ «Фідобанк») в якому з 20.07.2016 року була запроваджена тимчасова адміністрація, а згодом розпочалася процедура ліквідації, міг скористатися своїм правом на пред`явлення виконавчих листів до органу державної виконавчої служби вже після початку процедури ліквідації банку.

Крім того, відповідь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПУАТ "ФІДОБАНК" з ринку жодним чином не спростовує висновків суду, оскільки фонд зазначив, що на їх адресу листування не надходили оригінали вказаних виконавчих листів, проте не зазначили, що вони не передавалися їм Банком , до того ж часу введення тимчасової адміністрації сроки пред`явлення виконавчого листа вже сплинули.

За таких обставин, посилання заявника на процедуру ліквідації банку не є поважними причинами пропуску строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання, оскільки як ПАТ "ФІДОБАНК", так і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, а атакож і сам заявник зобов`язані організовувати свою господарську діяльність таким чином, щоб своєчасно перевіряти наявність усіх ризиків, в тому числі й строків пред`явлення виконавчих документів, а недбале ставлення до процесуальних обов`язків з боку стягувача за таких обставин не може виправдовувати пропуск відповідних процесуальних строків, оскільки фактично покладає надмірний тягар на боржника.

Суд додтаково враховує, що понволення строку на пред`явлення виконавчого листа до примсусового виконання через 10 років - суперечить вимогам справедливості, розумності та пропорційності.

Разом з тим, суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами.

Таким чином, обставини вказані стягувачем в заяві не свідчать про наявність виключних непереборних обставин, які не залежали від волі стягувача, а тому, у суду відсутні підстави вважати, що строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання пропущений з поважних причин.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Німеччини» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того що, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

Встановлення в законі строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.

Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).

Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р., яка набрала чинності для України з 11.09.1997 р. та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п.53 рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).

Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначені в заяві причини пропуску строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання не поважні, а тому, строк не підлягає поновленню.

Отже, відсутня одна з передбачених законом обов`язкових умов для видачі дубліката виконавчого листа, оскільки строк пред`явлення виконавчого документу до виконання сплив.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Виходячи з аналізу пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 419/310/12.

Як вже зазначалося судом, відповідно до правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19, пункт 35) у разі якщо сплив строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно положень ст.ст. 77-79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З огляду на викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що зважаючи на те, що заявником не доведено поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, вимоги заяви щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволенню не підлягають та відповідно не підлягають задоволенню вимоги щодо видачі дубліката виконавчого листа .

Керуючись ст.ст. 259, 260, 261, 263, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про видачудублікату виконавчоголиста поцивільній справі№2-1159/11 та поновленнястроку дляйого пред`явленняна примусовевиконання, боржник ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А.Гуденко