Постанова

від 14.03.2024 по справі 466/9515/16-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/9515/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І.

Провадження № 22-ц/811/3441/23 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Провадження № 22-ц/811/495/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Салати Я.І.

з участю представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , представника Об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку «Львівськаоселя» -Кріп О.М.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Львові цивільнусправу заапеляційними скаргами представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 на рішенняШевченківського районногосуду м.Львова від08вересня 2023року тапредставника ОСОБА_2 ОСОБА_4 на ухвалуШевченківського районногосуду м.Львова від01листопада 2023року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Львівська оселя» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2017 року Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«Львівська оселя» звернулося до суду із позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Львівська оселя» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 14096,87 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликалося на те, що ОСББ «Львівська оселя» забезпечує обслуговування багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

З метою належного утримання будинку та прибудинкової території ОСББ «Львівська оселя» укладено ряд договорів з іншими підприємствами, зокрема про постачання електричної енергії, теплової енергії та інші договори для обслуговування будинку.

Відповідні підприємства та організації виконують взяті на себе зобов`язання та надають відповідні послуги, а ОСББ «Львівська оселя» проводить їх оплату за рахунок коштів, які надходять від власників приміщень.

Відповідач ОСОБА_1 , яка є власником квартири АДРЕСА_2 , не сплачує вартості спожитих комунальних послуг, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість перед ОСББ «Львівська оселя» за період з липня 2016 року до 01 січень 2019 року в розмірі 14096,87 грн., що включає в себе заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 10198,28 грн, заборгованість по сплаті за електроенергію у сумі 480,48 грн, заборгованість за користування коморою у розмірі 1137,33 грн, заборгованість за функціонування консьєржної служби у сумі 1440 грн, а також інші внески (витрати на правову допомогу) у розмірі 840,78 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Львівська оселя» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 13256,09 грн (тринадцять тисяч двісті п`ятдесят шість гривень дев`ять копійок).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Львівська оселя» судовий збір в розмірі 1600 грн (одна тисяча шістсот гривень).

В решті вимог відмовлено.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 01 листопада 2023 року заяву представника відповідача ОСОБА_5 , яка діє в інтересах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Львівська оселя», про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу задоволено.

Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Львівська оселя» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22450 грн (двадцять дві тисячі чотириста п`ятдесят гривень).

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2023 року оскаржила представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що відповідно до протоколу від 07 лютого 2017 року загальними зборами було прийнято рішення про проведення по квартирного розпуску електро, - теплоенергії шляхом укладення відповідних договорів безпосередньо між власником квартири і надавачем послуг та в рішенні не вказано про необхідність проведення технічних робіт та укладення договорів із їх виконавцями.

Вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив, що на підставі цього рішення було укладено договір між позивачем та ПП «Львівелектросервіс», вказаний договір позивач уклав самостійно без погодження із власниками квартир.

Також вказує, що загальними зборами не приймалося рішення про внесення змін до основного договору відносин власників житлових приміщень і нежитлових приміщень та управителя та укладення додаткових угод із співвласниками квартир і в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б давали підстави вважати Додаток № 3 до договору відносин власників житлових приміщень і нежитлових приміщень та управителя його невід`ємною частиною та затвердженим належним чином.

Зазначає, що згідно протоколу загальних зборів від 16.06.2016 було прийнято виключно рішення про затвердження базового тарифу.

Просить рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2023 року в частині стягнення на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Львівська оселя» заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 13256,09 грн. із ОСОБА_1 та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в цілому.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 01 листопада 2023 року оскаржив представник ОСОБА_2 ОСОБА_4 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, стягнутий судом першої інстанції є неспівмірний із складністю справи та затраченим адвокатом часом.

Вказує, що наявними у справі доказами підтверджено надання послуг із професійної правничої допомоги не більше, як на 2000 грн.

Просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 01 листопада 2023 року скасувати та постановити нове рішення про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 та представника ОСОБА_2 ОСОБА_4 не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом та матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 . Даний факт ніким із учасників справи не оспорюється.

Вищевказаний будинок знаходиться на балансі ОСББ «Львівська оселя». Згідно з акту приймання житлового комплексу або його частини на баланс від 23 липня 2012 року, з балансу Дочірнього підприємства «Інтергал-Буд» ТОВ «Фірма «Інтергал» на баланс ОСББ «Чорний Віл» передано багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземними стоянками автомобілів, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . У травні 2015 року зареєстровано зміни до Статуту, у відповідності до яких ОСББ «Львівська оселя» є правонаступником всіх прав та обов`язків ОСББ «Чорний Віл».

ОСББ «Львівська оселя», з метою належного утримання будинку та прибудинкової території, сприянні мешканням в отриманні житлово-комунальних послуг, укладено ряд договорів, а саме:

-Договір №4301/Ш про постачання теплової енергії в гарячій воді від 27 лютого 2009 року,

-Додаткову угоду до договору №4301/Ш від 27 лютого 2009 року про постачання теплової енергії в гарячій воді від 31 серпня 2016 року,

-Договір про постачання електричної енергії № 50096 від 26 листопада 2008 року, Договір №01/06 від 01 червня 2016 року про комплексні послуги по прибиранню приміщень об`єкту,

-Договір №Ц1 про здійснення реагування нарядів міліції «Охорони» на повідомлення по телефонному дзвінку від 01 червня 2015 року,

-Договір №22/04/2016 від 20 квітня 2016 року про перевірку та прочистку димовентиляційних каналів з перевіркою тяги в приміщеннях кухонь, ванн, санвузлів,

-Підрядний договір №40 від 01 листопада 2016 року про технічне обслуговування та ремонт ліфтів,

-Договір №425/2015-ТПВ від 01 червня 2015 року про послуги з вивезення твердих побутових відходів,

-Договір №1875 від 03 квітня 2017 року.

Вказані підприємства та організації виконують взяті на себе зобов`язання та надають відповідні послуги, а ОСББ «Львівська оселя» проводить їх оплату за рахунок коштів, які надходять від власників приміщень.

На загальних зборах ОСББ «Чорний віл» (правонаступник ОСББ «Львівська оселя») 22 грудня 2012 року прийнято рішення про створення консьєржної служби, що стверджується Протоколом Загальних Зборів №4 від 22 грудня 2012 року.

Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «Львівська оселя» від 16 червня 2016 року затверджено перелік житлово-комунальних послуг та вартість кожної з таких, серед яких затверджено платіж на утримання консьєржної служби по 48 грн з власників квартир у будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з протоколу зборів ОСББ «Львівська оселя» від 07 лютого 2017 року співвласниками прийнято рішення про розділення загальнооблікового обліку електричної енергії в житлових будинках АДРЕСА_1 .

На підставі вищевказаного рішення між ОСББ «Львівська оселя» та ПП «Львівелектросервіс» було укладено Договір №1875 від 03 квітня 2017 року на виконання робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію, розподілення загальнооблікового обліку електричної енергії в житловому будинку АДРЕСА_1 .

Згідно з Протоколом загальних зборів ОСББ «Львівська оселя» 16 травня 2016 року було ухвалено рішення , яким затверджено новий тариф в розмірі 2,48 грн за м.кв відповідно до Додатку №3 до Договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя від 16 червня 2016 року.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 своїх обов`язків належним чином не виконує, вартості спожитих комунальних послуг не сплачує, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість перед ОСББ «Львівська оселя» за період з липня 2016 року до 01 січня 2019 року в розмірі 13256,09 грн., що включає в себе заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 10198,28 грн, заборгованість по сплаті за електроенергію у сумі 480,48 грн, заборгованість за користування коморою у розмірі 1137,33 грн, заборгованість за функціонування консьєржної служби у сумі 1440 грн.

Разом з тим, суд першої інстанції відмовив в задоволенні вимоги ОСББ «Львівська оселя» про стягнення з ОСОБА_1 840,78 грн витрат на правову допомогу, з огляду на те, що рішення про укладення договору про надання правових послуг з адвокатським об`єднанням «Лемеха та Партнери» ухвалено правлінням ОСББ «Львівська оселя», що стверджується витягом з протоколу правління №16 від 27.06.2017 року. Однак, дане рішення щодо управління багатоквартирним будинком прийняте правлінням, а не зборами співвласників, що суперечить Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до положень ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Частиною 4 вказаної статті визначено, що власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526, 623 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного кодексу України, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону та зокрема від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір).

Відповідно дост. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону чинній на час виникнення спірних правовідносин, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

При цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно частин 2статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

В свою чергу споживач, зокрема, зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 2 ст.7, ч. 1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми , якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Послуги, які надаються ОСББ «Львівська оселя», відповідно дост. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», належать до житлово-комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з управління будинком, а правовідносини, що виникли між ОСББ «Львівська оселя» та ОСОБА_1 , як власником квартири, є правовідносинами між виконавцем послуг та споживачем послуг.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачка ОСОБА_1 як власниця житла зобов`язана нести витрати на утримання квартири, оскільки такий обов`язок передбачений чинним законодавством.

Позивачем доведено факт надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, скаржник зазначає, що згідно протоколу загальних зборів від 16 червня 2016 було прийнято виключно рішення про затвердження базового тарифу, рішення про внесення змін до основного договору не приймалося та відсутні підстави вважати Додаток № 3 до договору відносин власників житлових приміщень і нежитлових приміщень та управителя його невід`ємною частиною та затвердженим належним чином.

Однак колегія вважає такі доводи необгрунтованими, оскільки рішенням загальних зборів від 16 червня 2016 року, оформленим протоколом загальних зборів ОСББ «Львівська оселя», затверджено внесок на утримання будинку, який складається з базового тарифу в розмірі 2,48 грн. за м. кв. та тарифів, які визначаються щомісяця згідно фактичних витрат і можуть бути змінені - витрати на освітлення місць загального користування, технічне обслуговування ліфтів, вивезення твердих побутових відходів (п.16-18 Додатку до протоколу загальних зборів від 26 червня 16).

Такожзазначеним рішеннямвстановлена платаза утриманняконсьєржної службиу розмірі48грн.з власниківквартиру будинкупо АДРЕСА_3 ,а такожвартість послугза користуваннякоморою (Відповідачвикористовує 2комори,що підтверджуєтьсяінформацією щодоінвентаризації комор,яка міститьсяв матеріалах справи).

Окрім цього, слід зазначити, що відповідне рішення загальних зборів було предметом судового оскарження, внаслідок чого було зупинено провадження у даній справі. Рішенням

Господарського суду Львівської області від 20 січня 2022 року по справі

N?466/4930/19, що набрало законної сили 26 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 26 липня 2022 року та постановою Верховного Суду від 14 грудня 2022, у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання недійсним і скасування рішень загальних зборів ОСББ «Львівська оселя» від 16 червня 2016 року - відмовлено.

Зазначеними судовими рішеннями встановлено законність відповідного рішення загальних зборів, а отже і законність затверджених таким рішенням тарифів.

Отже, рішення загальних зборів від 16 червня 2016 року є чинним, у судовому порядку недійсним не визнано та не скасовано, а тому затверджені внески є дійсними та повинні сплачуватися усіма співвласниками.

Вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, встановивши, що відповідачці на праві приватної власності належить квартира у будинку, що не оспорюється відповідачкою, балансоутримувачем якого є ОСББ «Львівська оселя», їй були надані житлово-комунальні послуги, які відповідачка своєчасно та у повному обсязі не оплачувала, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості у заявленому розмірі. Нарахування заборгованості за надані послуги відповідачці проводилось на підставі тарифів, затверджених рішеннями, прийнятими на загальних зборах членів ОСББ, які у встановленому законом порядку недійсними не визнавались, а тому доводи апеляційної скарги в частині наявності правових підстав для скасування рішення та відмови у задоволенні позову відхиляються.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд першої інстанції виходив із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року (справа № 904/4507/18) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Як вбачається з матеріалів справи, понесені витрати на професійну правничу допомогу Відповідачем підтверджуються: договором-доручення про надання правової допомоги N?741 від 09.12.2016 року, укладеного з Адвокатським об?єднанням «Лемеха та Партнери» (правничу допомогу по даній справі Позивачу надає адвокат АО «Лемеха та Партнери» ОСОБА_5 ), додатком № 1, де визначена вартість години роботи адвоката у розмірі - 300 грн., змінами до додатку № 1 від 01.09.2022, де визначена вартість однієї години роботи адвоката у розмірі 1000 грн., актами виконаних робіт, де вказано, що по даній справі на підготовку процесуальних документів, ознайомлення зі справою, участь у судових засіданнях адвокатом затрачено 46 годин, з яких 34,5 годин вартістю 300 грн., 11,5 годин вартістю 1000 грн., що разом становить (36,5 год. * 300 грн.) + (11,5 год. * 1000 грн.) = 22,450 грн. (копії відповідних документів містяться у матеріалах справи).

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що розгляд даної справи в суді першої інстанції тривав 7 років.

Враховуючи характер виконаної адвокатом, тривалість розгляду справи, враховуючи співмірність складності справи та обсягу виконаної адвокатом роботи, колегія суддів вважає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу відповідає критерію реальності адвокатських витрат, їх співмірності та розумності їхнього розміру.

З огляду на наведене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про стягнення в рівних частках зі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ОСББ «Львівська оселя» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22450 грн.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановленуЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2023 року залишити без змін.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 01 листопада 2023 року залишити без змін

Постанова апеляційногосуду набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскарженоюу касаційномупорядку шляхомподачі касаційноїскарги безпосередньодо судукасаційної інстанціїпротягом тридцятиднів здня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 27 березня 2024 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.