Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/4040/23
Провадження № 2/376/286/2024
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" січня 2024 р.
Сквирський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді -Віговського С.І.,
при секретарі- Кропивлянській С.М.,
розглянувшиу відкритому підготовчому судовомузасіданні,в містіСквира, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання угоди укладеною, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати дійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 46,20 кв.м. житловою 34,40 кв.м.; садового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 57,0 кв.м. та земельної ділянки, площею 0,3000 га, кадастровий номер 3220489500:02:018:0022, розташовану на території Білоцерківської міської ради (у минулому територія - Шкарівської сільської ради) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, укладений 23 грудня 2021 року між позивачем та ОСОБА_2 , та визнати за позивачем право власності на відповідне нерухоме майно, мотивувавши це тим, що належним чином оформити у нотаріуса вищевказаний правочин сторони не можуть.
До судового засідання позивач підтримав позовні вимоги, просив суд справу слухати за його відсутності, подавши до суду відповідну письмову заяву.
Відповідач до судового засідання не з`явилася, про місце дату та час розгляду справи повідомлена належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
За загальним правилом ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України слідує, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів зокрема: якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23 грудня 2021 року між позивачем та ОСОБА_3 було досягнуто домовленості про дарування житлового будинку АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 46,20 кв.м. житловою 34,40 кв.м.; садового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 57,0 кв.м. та земельної ділянки, площею 0,3000 га, кадастровий номер 3220489500:02:018:0022, розташовану на території Білоцерківської міської ради (у минулому територія - Шкарівської сільської ради) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
Договір було укладено в простій письмовій формі, в якому передбачено права та обов`язки сторін. При укладенні договору між сторонами було погоджено всі істотні умови дарування вищевказаного майна, зокрема, щодо передачі дарунка у власність, оформлення договору в нотаріальній конторі.
За попередньою домовленістю сторони повинні були протягом трьох днів з дня укладення даного Договору з`явитись до нотаріуса для його нотаріального посвідчення та реєстрації права власності на нерухоме майно.
Однак, нотаріального посвідчення Договору відповідач ОСОБА_2 у зазначений час не здійснила. Отже, відповідач своїми діями (бездіяльністю) ухиляється від нотаріального посвідчення договору, як того вимагають норми чинного законодавства України. Тобто у даному випадку, відповідно до статті 220 Цивільного кодексу України є всі правові підстави для визнання договору дійсним.
Під час укладення договору нерухоме майно у спорі, під заставою, арештом та будь-якою іншою забороною не перебувало.
Вказані обставини справи встановлені матеріалами справи.
Згідно частин першої-четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Згідно частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 5 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно дост.5ЦПК України,здійснюючи правосуддя,суд захищаєправа,свободи таінтереси фізичнихосіб,права таінтереси юридичнихосіб,державні тасуспільні інтересиу спосіб,визначений закономабо договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно з ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли домовленості з усіх істотних умов.
Відповідно до ч.1 ст. 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Відповідно до ст. 718 ЦК України, дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.
Відповідно до ч. 2 ст. 719 ЦК України, договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ст. 722 ЦК України, право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Відповідно до ч. 4 ст. 722 ЦК України, прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символізують речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.
Відповідно до ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з часу передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 2 cт. 220 ЦК України, якщо сторони договору домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна сторона ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 4, 10, 12, 13 81, 83, 89, 200, 206, 258, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 316, 317, 328, 334, 638, 717 719, 722 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_3 ), про визнання угоди укладеною задовольнити.
Визнати укладеним договір дарування від 23 листопада 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Скасувати право власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 46,20 кв.м. житловою 34,40 кв.м..
Скасувати право власності ОСОБА_2 на садовий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 57,0 кв.м..
Скасувати право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,3000 га, кадастровий номер 3220489500:02:018:0022, розташовану на території Білоцерківської міської ради (у минулому територія - Шкарівської сільської ради) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 46,20 кв.м. житловою 34,40 кв.м..
Визнати за ОСОБА_1 право власності на садовий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 57,0 кв.м..
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0,3000 га, кадастровий номер 3220489500:02:018:0022, розташовану на території Білоцерківської міської ради (у минулому територія - Шкарівської сільської ради) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: http://court.gov.ua.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. І. Віговський
Суд | Сквирський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2024 |
Оприлюднено | 01.04.2024 |
Номер документу | 117971535 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них дарування |
Цивільне
Сквирський районний суд Київської області
Віговський С. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні