Ухвала

від 28.03.2024 по справі 569/5507/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/5507/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Першко О.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Кооператив приватних власників автотранспортних засобів «Автолюбитель», про визнання фізичної особи безвісно відсутньою,

В С Т А Н О В И Л А:

20 березня 2024 року ОСОБА_1 , заінтересована Кооператив приватних власників автотранспортних засобів «Автолюбитель», звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою, в якій просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чита російської федерації, безвісно відсутнім.

В обґрунтування заяви вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився його брат ОСОБА_2 . В 1957 році брат закінчив 10 класів СШ № 3 м. Рівне. Після проходження строкової служби брат поїхав працювати шахтарем в м. Інта Республіка Комі, де пропрацював два роки. Потім проживав та працював на різних підприємствах м. Рівне. В 1978 році братом було збудовано за власні кошти гараж № НОМЕР_1 в лінії № НОМЕР_2 в кооперативі приватних власників автотранспортних засобів «Автолюбитель» по АДРЕСА_1 . В кінці цього ж року ОСОБА_2 поїхав працювати шахтарем в м. Інта Республіка Комі. Там він одружився. Останній раз брат приїздив в м. Рівне до батьків в 1986 році. Крім того, між ними здійснювалося поштове листування, останній лист отримано у 1982 році. З того часу зв`язок між ними втрачено, місце перебування брата йому невідомо, а також невідомо чи він досі живий. А визнання брата безвісно відсутнім необхідно для набуття права власності на гараж збудований братом, яким він користується з 1978 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою подається до суду за місцем проживання заявника, за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місце перебування якої невідоме, за місцезнаходженням її майна.

Статтею 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою. При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Частиною 1 статті 43 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

З аналізу вказаних норм, фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою за сукупності таких умов: якщо вона відсутня у місці свого постійного проживання протягом року; якщо протягом одного року в місці, де особа постійно або переважно проживає, немає відомостей про її місцеперебування; вжитими заходами щодо розшуку відсутньої особи встановити місце її перебування неможливо; визнання причин, через які заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, юридично поважними.

Згідно відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Рівненській області від 22 березня 2024 року ОСОБА_2 зареєстрованим/знятим з реєстрації не значиться.

І як слідує з заяви ОСОБА_1 його брат ОСОБА_2 з 1978 року, тобто понад 45 років, проживає на території російської федерації.

Відтак, у заяві ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 306 ЦПК України не зазначено обставини, що підтверджують безвісну відсутність ОСОБА_2 в місці його постійного проживання. При цьому, факт втрати зв`язку з ним сам по собі не свідчить, що ОСОБА_2 є безвісно відсутнім в місці його постійного проживання.

Окрім того, заявником у заяві не зазначено відомостей про останнє відоме фактичне постійне місце проживання та місце роботи ОСОБА_2 , що позбавляє суд можливості направити запити у відповідні органи та установи з метою отримання інформації в порядку ч. 1 ст. 307 ЦПК України, як не наведено перелік осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть надати свідчення про вказану особу та її місцеперебування, не зазначено доказів стосовно того, що заявник намагався встановити місцезнаходження ОСОБА_2 на території російської федерації, не зазначено, що у власності ОСОБА_2 перебуває майно, що унеможливлює виконання вимог ч. 2 ст. 307 ЦПК України щодо вжиття судом заходів для встановлення опіки над майном або не зазначено про його відсутність,

Також заявником не враховано, що визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (стаття 43 ЦК України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла) (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 317/3139/15-ц, провадження №61-4241св18 (ЄДРСРУ №72641734).

Відповідно до ч.1ст.185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За вказаних обставин заяву слід залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И Л А:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Кооператив приватних власників автотранспортних засобів «Автолюбитель», про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява буде вважатись неподаною та буде повернута заявнику, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/sud1715/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.О. Першко