Ухвала

від 27.03.2024 по справі 755/408/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/408/24

Провадження №: 2/755/1138/24

УХВАЛА

про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви

"27" березня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

за участі:

представника позивача - адвоката Лазарєвої О.В.

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши в підготовчому засіданні клопотання відповідача ОСОБА_1 про прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особа: Служба у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської Ради Вишгородського району Київської області, про позбавлення батьківських прав.

14 лютого 2024 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_2 та зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні клопотання про прийняття зустрічного позову підтримав, просив його задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Лазарєва О.В., у судовому засіданні проти прийняття зустрічної позовної заяви заперечувала, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують заявлені у зустрічній позовній заяві вимоги. Повідомила, що позивач ніколи не створювала перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною, з

2019 року відповідач не звертався до органу опіки та піклування із заявою про визнання способів участі батька у вихованні дитини, а також не надав акту обстеження умов проживання, має нестабільний графік роботи, часто перебуває у відрядженнях, а тому відсутні підстави для прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, вирішуючи питання про прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , суд виходив з такого.

Пунктом 3 частини другої статті 49 ЦПК України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно із пунктом 4 частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Відповідно до частин першої-третьої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

У поданій до суду позовній заяві ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, предметом спору є вимога про позбавлення батьківських прав відповідача.

В той же час, предметом позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської Ради Вишгородського району Київської області, Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, є такі вимоги:

1)Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у вільному спілкуванні та участі у вихованні доньки ОСОБА_3 ;

2)Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною шляхом встановлення порядку і часу для спілкування без присутності матері з дотриманням режиму дня та харчування дитини, з ночівлею по місцю проживання чи перебування ОСОБА_1 на відпочинку разом з дитиною таким чином:

-Спілкування з донькою особисто без участі матері дитини та/або будь-яких третіх осіб з боку матері дитини за місцем проживання або місцем перебування ОСОБА_1 , в тому числі, але не виключно, дитячі майданчики, парки, сквери, цирк, театр, бібліотеки, виставки, дитячі дошкільні заклади, заклади охорони здоров`я, зоопарки, санаторії, освітні заклади, музеї, заклади харчування, кінотеатри, стадіони, інші заклади на території України та за її межами, які будуть відвідуватись ОСОБА_1 з донькою спільно з метою збагачення її фізичного, духовного та морального розвитку та підготовки до самостійного життя:

-Телефонне спілкування, а також спілкування з донькою за допомогою месенджерів та інтернету без обмеження їх кількості та тривалості:

-Спільний щорічний відпочинок в період літніх канікул з можливістю поїхати із донькою на відпочинок на морські курорти, санаторії, туристичні бази в межах України та за її межами.

У пунктах 43, 44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 (провадження № 12-24гс19) зазначено, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Як роз`яснено у пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» судам слід мати на увазі, що, оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК України.

Порядок прийняття зустрічного позову визначений статтею 193 ЦПК України. За вказаної норми підставами прийняття зустрічного позову до спільного розгляду є взаємопов`язаність, доцільність розгляду в одному провадженні, а також, можливість виключення повністю або частково задоволення первісного позову, у разі задоволення зустрічного позову.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним. Недоцільно розглядати первісний позов і зустрічний позов, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.

Виходячи зі змісту статті 193 ЦПК України законодавством не передбачено прийняття зустрічного позову в частині заявлених вимог. Наслідком прийняття зустрічного позову є його об`єднання в одне провадження з первісним позовом.

З аналізу наведених норм процесуального закону та відповідних роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» вбачається, що процесуальний закон вказує на певні умови прийняття судом зустрічного позову: 1) взаємний зв`язок первісного позову та зустрічного позову; 2) однорідність вимог та нерозривна пов`язаність вимог між собою; 3) від вирішення однієї вимоги залежить вирішення інших; 4) доцільність спільного розгляду цих позовів.

Також суд враховує, ту обставину, що згідно вимог пункту 5 частини третьої статті

175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За змістом статті 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні, побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Виходячи з положень частини четвертої та п`ятої статті 19 Сімейного Кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад у межах їх компетенції.

Висновок органу опіки та піклування має бути оформлений на бланку державних адміністрацій районів, районів міст Києва та Севастополя, виконавчих органів міських чи районних у містах, сільських селищних рад, підписаний головою (заступником голови) та скріплений печаткою. Також до висновку органу опіки та піклування повинні бути додані документи, які підтверджують викладені у ньому обставини.

Таким чином, при розгляді позовних вимог про визначення порядку спілкування одного з батьків з дитиною обов`язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні.

ОСОБА_1 до зустрічної позовної заяви не додано відповідного письмового висновку органу опіки та піклування та не додано доказів про звернення до органу опіки та піклування для його отримання.

Враховуючи підстави та предмет позову, з урахуванням суб`єктивного складу сторін, заявлені вимоги за первісним та зустрічним позовом стосуються одних і тих самих правовідносин, регулюються нормами сімейного законодавства, однак обраний сторонами спосіб захисту є окремими предметом доказування, тягне за собою збір нових доказів та їх доведення іншими засобами доказування, у зв`язку з чим виникає потреба отримати висновок органу опіки та піклування щодо участі батьків у вихованні дитини, спілкуванні тощо, що є обов`язковим в розумінні положень статті 19 СК України, а тому, на думку суду, спільний розгляд первісного позову і зустрічного позову, поданого відповідачем, призведе до затягування судового процесу, порушення права позивача на своєчасний, швидкий розгляд та вирішення справи по суті вимог заявлених у первісному позові.

З урахуванням викладеного та зважаючи на те, що вирішення питання про прийняття в провадження зустрічного позову є правом суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття зустрічного позову та його об`єднання в одне провадження з первісним позовом, що не позбавляє відповідача права звернутись до суду з окремим позовом в загальному порядку.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 193, 197, 260, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особа: Служба у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, про позбавлення батьківських прав, відмовити.

Відмовити в прийняті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особа: Служба у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, про позбавлення батьківських прав.

Роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися з вказаним позовом у загальному порядку.

Зустрічну позовну заяву разом із доданими матеріалами повернути ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.

Суддя О.О. Хромова