Постанова

від 26.03.2024 по справі 379/227/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 379/227/23 головуючий у суді І інстанції Шабрацький Г.О.

провадження № 22-ц/824/6014/2024 суддя-доповідач у суді ІІ Інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 березня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Таращанського районного суду Київської області від 12 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського обласного державного навчально-курсового комбінату про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та з урахуванням уточнених позовних вимог просила стягнути з відповідача суму морального збитку у розмірі 150 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до судового наказу Таращанського районного суду Київської області від 21 жовтня 2021 року № 379/993/21 було стягнуто з Київського обласного державного навчально-курсового комбінату на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати в сумі 49 932 грн. 52 коп. Станом на теперішній час ці кошти позивачу не виплачені, внаслідок чого вона змушена виживати на мінімальну пенсію. Позивач зазначає, що із незаконними діями відповідача їй було завдано непоправиму моральну шкоду, що полягає у сильних душевних стражданнях. Позивач розраховувала на ці гроші оскільки їй іноді не було на що купити продуктів та лікуватися. Позивач вказує, що завданою їй моральною шкодою, є прямий причинний зв`язок, враховуючи характер та обсяг завданих їй моральних і фізичних страждань, втрат немайнового характеру, тому вважає, що є всі підстави для стягнення на її користь моральної шкоди у сумі 150 000 грн.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 12 липня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Київського обласного державного навчально-курсового комбінату на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, матеріального права та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на аналогічні обставини, викладені нею у позовній заяві.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що відповідно до судового наказу Таращанського районного суду Київської області від 21 жовтня 2021 року № 379/993/21 було стягнуто з Київського обласного державного навчально-курсового комбінату на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати в сумі 49 932 грн. 52 коп. (а.с.8).

Державним виконавцем Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Кустовською О.М. було відкрито виконавче провадження № 67987424 від 23 грудня 2021 року за заявою позивача про примусове виконання судового наказу №379/993/21 виданого 07 грудня 2021 року про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 49 932 грн. 52 коп. (а.с. 12).

20 січня 2022 року державним виконавцем Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Кустовською О.М. було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника Київського обласного державно навчального-курсового комбінату (а.с.14).

Відповідно до листа Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) від 02 грудня 2022 року №Ко-5829 Таращанським відділом державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) встановлено, що на примусовому виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_1 до складу якого входить і виконавче провадження № 67987424 з примусового виконання судового наказу № 379/993/21 від 07 грудня 2021 року, виданого Таращанським районним судом Київської області про стягнення з відповідача на користь позивачки заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 49932,52 гривні. В ході проведення виконавчих дій відділом повідомлено, що згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта відомості відсутні. В ході проведення виконавчих дій неодноразово встановлено, що на рахунках боржника кошти відсутні (а.с.18).

З постанови ЛКК №92 від 21 лютого 2023 року виданої ОСОБА_1 , Комунальним некомерційним підприємством Таращанської міської ради «Таращанський центр первинної медичної медико-санітарної допомоги», вбачається, діагноз: артеріальна гіпертензія ІІ ст., ризик середній, атеросклеротичний кардіосклероз, остеохондроз грудо-поперекового відділу хребта період загострення. За станом здоров`я потребує постійного амбулаторного лікування (а.с. 48).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виходячи з засад розумності, справедливості та збалансованості інтересів сторін, зберігаючи об`єктивність, суд вважав справедливим розмір компенсації моральної шкоди у сумі 10 000 грн.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової та моральної шкоди іншій особі.

Частинами першою-третьою статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з правової позиції викладеної у п.п.3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні права власності та інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зав`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими та при настанні інших негативних явищ. При вирішені спору про відшкодування моральної шкоди суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в який матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , обґрунтовуючи наявність моральної шкоди, зазначає, що діями відповідача їй було завдано непоправиму моральну шкоду, що полягає у сильних душевних стражданнях. Позивач розраховувала на грошові кошти, які були стягнути з відповідача на її користь судовим наказом, оскільки їй іноді не було на що купити продуктів та лікуватися.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до судового наказу Таращанського районного суду Київської області від 21 жовтня 2021 року № 379/993/21 було стягнуто з Київського обласного державного навчально-курсового комбінату на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої, але невиплаченої заробітної плати в сумі 49 932 грн. 52 коп.

При розгляді справи судом встановлено, що стягнуті на користь позивача кошти не виплачені останній відповідачем та не стягнуті з відповідача в примусовому порядку.

Тобто, в період тривалого часу позивач не має можливості користуватись належними їй грошовими коштами, що є порушенням права власності в розумінні ст. 316, 317 ЦК України.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону з власної волі, незалежно від волі інших осіб (ч.1 ст.316 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України, до компетенції власника належать: право володіння; право користування; право розпорядження своєю власністю на власний розсуд.

Оскільки право власності позивача на грошові кошти (заробітну плату) було порушене відповідачем, вона як власник права якого порушені, має право на відшкодування завданої їй моральної шкоди, що передбачено ч.3 ст.386 ЦК України.

Внаслідок порушення права позивача на грошові кошти (заробітну плату) з вини відповідача, особа перенесла емоційні переживання, які призвели до погіршення стану здоров`я, вимушена витрачати час для врегулювання питання щодо виконання рішення суду, що призводить до зміни способу життя протягом тривалого часу, в зв`язку з чим суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 10 000 грн., оскільки в даному випадку заявлена позивачем сума моральної шкоди в розмірі 150 000 грн., не відповідає вимогам співмірності та розумності. Висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Враховуючи зазначене, висновки суду по суті відповідають фактичним обставинам справи, судом повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 12 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Судді Фінагеєв В.О.

Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.