Постанова

від 28.03.2024 по справі 756/12382/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2024 року місто Київ

справа № 756/12382/19 провадження №22-ц/824/5985/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Височанської Н.В.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр»

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 23 серпня 2023 року, постановлену у складі судді Майбоженко А.М.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» про захист прав споживача,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у вересні 2019 року звернувся до суду з позовом до ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» про захист прав споживача.

Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 3 грудня 2020 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» про захист прав споживача, стягнуто з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на користь позивача:

- три відсотки річних, нараховані на суму основного боргу за період з 15.09.2016 по 15.09.2019 у розмірі 5 400 грн.;

- три відсотки річних, нараховані на суму процентів за період з 15.09.2016 по 15.09.2019 у розмірі 1 224,58 грн.;

- інфляційні втрати, нараховані на суму основного боргу за період з 15.09.2016 по 15.09.2019 у розмірі 24 672 грн.;

- інфляційні втрати, нараховані на суму процентів за період з 15.09.2016 по 15.09.2019 у розмірі 5 594,79 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 14 лютого 2022 року рішення скасоване в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за користування коштами і ухвалено нове рішення в цій частині, яким стягнуто з відповідача на користь позивача проценти за користування коштами на період з 15 вересня 2016 по 15 вересня 2019 у розмірі 62 604 грн.

18 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо понесених ним витрат на професійну правничу допомогу і витрат, що пов`язані з направленням поштової кореспонденції 24.11.2020 та від 12.11.2021, на загальну суму 15 329 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києві від 24 травня 2022 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу щодо наступних складових: вивчення і аналіз цивільної справи, складання позовної заяви, складання пояснень, складання заяви про ухвалення додаткового рішення, а також витрат за направлення суду поштової кореспонденції 24 листопада 2020 року, - залишено без розгляду. В іншій частині заяву повернуто заявнику.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 24 травня 2022 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 24 травня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» про захист прав споживачів.

20 березня 2023 року ОСОБА_1 вдруге звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій посилається на те, що залишення без розгляду його попередньої заяви не перешкоджає повторному зверненню після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду. У зв`язку з чим просить суд стягнути на свою користь з відповідача судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу у розмірі 9 000 грн., поштові витрати, пов`язані із розглядом справи у розмірі 9,00 грн. Посилається на те, що до моменту остаточного вирішення справи не міг визначитись з сумою судових витрат, а тому просить поновити строк на подання доказів, понесених ним судових витрат.

Ухвалою суду від 13 квітня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 в поновленні строку для подання доказів про понесені судові витрати.

Постановою Київського апеляційного суду від 2 серпня 2023 ухвалу скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23 серпня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у поновленні пропущеного процесуального строку для подання доказів про понесення судових витрат. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» про захист прав споживачів - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 23 серпня 2023 року та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою з огляду на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи; порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що протягом строку для подання понесених ним судових витрат на правничу допомогу у нього не було акту виконаних адвокатом робітна підтвердження понесених ним витрат. Отримавши акт, він одразу із відповідною заявою звернувся до суду.

Судом в оскаржуваному рішенні не встановлено обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме не взято до уваги, що у нього існували непереборні обставини здобуття доказів понесених судових витрат, оскільки акт виконаних адвокатом Панченком О.В. робіт був підписаний останнім 16 травня 2022 року, що не залежало від волі позивача, оскільки умовами договору про надання правової допомоги від 1 грудня 2016 року №01/12, що міститься в справі, передбачено складання такого акту по завершенню роботи з апеляційного оскарження заочного рішення.

Таким чином, вважає апелянт, відсутність протягом строку на подання доказів понесених судових витрат акту виконаних робіт, а також факт оскарження ухвали Оболонського районного суду м.Києва від 24 травня 2022 року про залишення без розгляду заяви про постановлення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, є тими поважними причинами пропуску процесуального строку на подання доказів понесених судових витрат, які підлягають врахуванню судом під час дії воєнного стану в Україні.

В судове засідання не з`явилися учасники справи, про день та час розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Зважаючи на зміст апеляційної скарги ОСОБА_1 та судового рішення, що оскаржується, з урахуванням обставин даної справи, її складності, мотивованим викладенням позиції позивача в його апеляційній скарзі та відсутністю потреби у наданні усних пояснень учасника справи, явка якого до апеляційного суду є необов`язковою, колегія суддів вважала можливим розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 , який не з`явився в судове засідання.

Оскільки рішення ухвалене за відсутністю учасників справи, то датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до положень ч,8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, положення ч. 8 ст. 141 ЦПК України мають імперативний характер та зобов`язують суд залишити без розгляду таку заяву.

З матеріалів справи вбачається, що судове рішення було ухвалено 3 грудня 2020 року, а тому останнім днем для подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу слід вважати 8 грудня 2020 року.

З заявою про ухвалення додаткового рішення щодо понесених ним витрат на професійну правничу допомогу і витрат, що пов`язані з направленням поштової кореспонденції, ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції 18 травня 2022 року, однак така заява не містила клопотання про поновлення строку на подання таких доказів, у зв`язку з чим її ухвалою суду від 24 травня 2022 року її залишено без розгляду.

Вдруге з заявою про ухвалення додаткового рішення ОСОБА_1 звернувся 20 березня 2023 року, в якій просив поновити йому строк на подання доказів.

Постановляючи ухвалу про відмову у поновленні строків для подання доказів та залишаючи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що визначені заявником обставини не можуть вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки фактично є суб`єктивним тлумаченням застосування норм права самим заявником, а саме, що докази понесення судових витрат можна подавати після завершення процедури оскарження судового рішення, а не протягом п`яти днів з моменту його ухвалення. Помилкове та довільне тлумачення норм процесуального закону не підставою для поновлення пропущеного у зв`язку з цим строку.

Врахувавши відсутність підстав для поновлення строку для подання доказів понесених судових витрат, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення заяви без розгляду відповідно до ст.ст.126, ч.8 ст.141 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом першої інстанції не встановлено обставини, які мають значення для справи та не враховано існування у ОСОБА_1 непереборних обставин здобуття доказів, зокрема акту, який мав підписати адвокат, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваної постанови з огляду на те, що адвокат не був позбавлений можливості скласти окремий акт про надання послуг за наслідками розгляду справи в суді першої інстанції для надання його до суду і вирішення питання про ухвалення додаткового рішення в порядку та в строки, передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, а після завершення апеляційного перегляду - акт про надання послуг за наслідками розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 23 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус