Постанова

від 19.03.2024 по справі 904/501/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/501/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т.В.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсплав",

представник боржника - не з`явився,

розпорядник майна ТОВ "Укрсплав" арбітражний керуючий Зубко Андрій Миколайович - не з`явився,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кові",

представник кредитора - не з`явився,

скаржник - Акціонерне товариство "Міжнародний Інвестиційний Банк",

представник скаржника - Грищенко О.М., адвокат, (довіреність № 19/05 від 17.05.2023),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиційний Банк",

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області

від 09.02.2023

у складі колегії суддів: Суховарова А.В.,

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 11.12.2023

у складі колегії суддів: Верхогляд Т.А. (головуюча), Паруснікова Ю.Б., Коваль Л.А.,

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кові"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсплав"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кові" (далі - ТОВ "Кові", кредитор) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсплав" (далі - ТОВ "Укрсплав", боржник).

2. Підставою для звернення ініціюючого кредитора - ТОВ "Кові" до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укрсплав", є кредиторські вимоги ТОВ "Кові" до боржника у загальному розмірі 11 827 067,51 грн., які виникли у зв`язку з порушенням ТОВ "Укрсплав" зобов`язань за договором № ПЩ1/17 купівлі-продажу від 03.01.2017 та договором постачання № 01У-22 від 01.12.2022 щодо своєчасного та у повному обсязі розрахунку за поставлений товар.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2023 у справі № 904/501/23, зокрема:

3.1. відкрито провадження у справі про визнання банкрутство ТОВ "Укрсплав";

3.2. визнано грошові вимоги ТОВ "Кові" на суму 11 739 927,51 грн. (4 черга задоволення) та на суму 87 140,00 грн. (1 черга задоволення);

3.3. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;

3.4. введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 29.07.2023 року;

3.5. призначено розпорядником майна ТОВ "Укрсплав" арбітражного керуючого Зубка Андрія Миколайовича, якого зобов`язано вчинити певні дії.

4. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що докази, надані заявником в обґрунтування вимог, викладених в заяві, свідчать про наявність ознак неплатоспроможності боржника, що є підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство.

5. Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено:

5.1. 03.01.2017 між ТОВ "Кові" (далі - Продавець) та ТОВ "Укрсплав" (далі - Покупець) було укладено Договір № П 01/17 купівлі-продажу (далі - Договір-1), відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність, а Покупець - прийняти та оплатити полімерні відходи, що іменуються надалі Товар, в асортименті та за цінами вказаними в Специфікаціях, що є невід`ємною частиною даного Договору.

5.2. Право власності на Товар від Продавця до Покупця за Договором-1 переходить на підставі видаткової накладної, що підтверджує факт передачі Товару (п.1.2 Договору-1).

5.3. Згідно п. 3.2, п. 4.1, п. 4.4 Договору-1, ціна на Товар вказується в Специфікації, яка являється невід`ємною частиною даного Договору.

Сторони погодили в п.4.1 Договору-1, що Покупець здійснює оплату за поставлений Товар протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту приймання Товару згідно видаткової накладної на Товар.

5.4. Відповідно до п.4.4 Договору-1 оплата здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Продавця або в іншій формі, по узгодженню сторін. У випадку зміни форми оплати, Сторонами буде підписана додаткова угода.

5.5. Згідно з п.8.1 Договору-1 термін дії цього Договору встановлюється з дати його підписання по 31 грудня 2017, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по Договору.

5.6. Відповідно до п. 8.2 Договору-1 (з урахуванням положень додаткової угоди від 31.12.2018), якщо жодна зі сторін за 20 (двадцять) днів до завершення терміну дії Договору в письмовій формі не попередить іншу сторону про розірвання Договору, то термін його дії автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік.

5.7. До матеріалів справи долучено видаткові накладні, яким підтверджується поставка товару Покупцеві на загальну суму 664 331,07грн. за період з 20.09.2022 по 31.12.2022 (а.с.27-64).

5.8. Сторонами підписано Акт звірки взаємних розрахунків від 31.12.2022, яким підтверджено наявність заборгованості за Договором № П 01/17 купівлі-продажу від 03.01.2017 року у розмірі 664 331,07грн. (а.с.65).

5.9. 01.12.2021 між ТОВ "Кові" (далі - "Постачальник") та ТОВ "Укрсплав" (далі - "Покупець") був укладений Договір постачання № 01У-22 (далі - Договір-2), відповідно до п.1.1 Постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити брухт та відходи кольорових металів - далі Товар.

5.10. Товарна номенклатура, ціна Товару узгоджується в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору (п.1. Договору-2).

5.11. Згідно з п.1.3. Договору-2, право власності на товар від постачальника до покупця за цим договором переходить на підставі акту приймання брухту та відходів кольорових металів та видаткових накладних.

5.12. Відповідно до п.4.1, п.4.3, п.4.4 Договору-2, ціна товару вказується у Специфікаціях, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Загальна вартість цього Договору є договірною та визначається на підставі всіх видаткових накладних на Товар, що мали місце протягом строку його дії.

5.13. Оплата за Товар, поставлений на умовах даного Договору, здійснюється покупцем в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в українській гривні, шляхом попередньої оплати або протягом 1-го (одного) банківського дня після прийняття Товару на підставі акту приймання брухту та відходів кольорових металів та видаткових накладних (п.4.3 Договору-2).

5.14. Сторони погодили в п.4.4 Договору-2, що датою оплати Товару вважається дата зарахування коштів, сплачених Покупцем за поставлену партію Товару, на розрахунковий рахунок Постачальника.

5.15. Згідно з п.7.1 Договору-2 передбачає, що термін дії цього Договору встановлюється з дати його підписання по 31 грудня 2023 року, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов`язань згідно Договору. У випадку, якщо за 30 календарних днів до настання дати закінчення Договору жодна із Сторін договору не виявить бажання його розірвати, Договір вважається автоматично пролонгованим на кожен наступний календарний рік. У випадку, якщо за 30 календарних днів до настання дати закінчення Договору жодна із Сторін договору не виявить бажання його розірвати, Договір вважається автоматично пролонгованим на кожен наступний календарний рік.

5.16. До матеріалів справи долучено видаткові накладні, яким підтверджується поставка товару Покупцеві на загальну суму 11 075 596,44 грн. за період з 30.10.2022 по 31.12.2022 (а.с.76-103) та акти приймання брухту та відходів кольорових металів (а.с.104-132).

5.17. Сторонами підписано Акт звірки взаємних розрахунків від 31.12.2022, яким підтверджено наявність заборгованості за Договором постачання № 01У-22 від 01.12.2021 року у розмірі 11 075 596,44 грн. (а.с.133).

5.18. Докази погашення боржником заборгованості за Договором купівлі-продажу № П 01/17 від 03.01.2017 та Договором постачання № 01У-22 від 01.12.2021 в матеріалах справи відсутні.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиційний Банк" (далі - АТ "МІБ") залишено без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2023 у справі №904/501/23 залишено без змін.

7. Суд апеляційної інстанції вказав на те, що товарно-транспортна накладна є документом, необхідним для підтвердження витрат на перевезення вантажу та розрахунків за такі послуги, факт поставки товару за договором купівлі-продажу № ПО1/17 від 03.01.2017 та договором поставки № 01У-22 від 01.12.2021 підтверджено належними та допустимими доказами.

8. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду викладену у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, апеляційний господарський суд констатував, що АТ "МІБ" є забезпеченим кредитором ТОВ "Укрсплав", а отже, має право на оскарження ухвали господарського суду від 09.02.2023 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укрсплав".

Короткий зміст вимог касаційних скарг

9. АТ "МІБ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі № 904/501/23, з вимогою оскаржені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Кові" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укрсплав".

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/501/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15.01.2024.

11. Ухвалою Верховного Суду від 06.02.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 904/501/23 за касаційною скаргою АТ "МІБ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2023.

Судове засідання призначено на 19.03.2024, про що повідомлено всіх учасників судового процесу у справі.

Витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області та Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/501/23 за заявою ТОВ "Кові" до ТОВ "Укрсплав" про визнання банкрутом.

12. 28.02.2024 до Верховного Суду від ТОВ "Укрсплав" надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

13. Представник АТ "МІБ" у засіданні суду 19.03.2024 повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній.

Просив Суд ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі № 904/501/23 скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Кові" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укрсплав".

14. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.

Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

15. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (19.03.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 19.03.2024.

16. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 05.02.2024 №49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2024 № 3564-IX, Верховний Суд розглядає справу № 904/501/23 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(АТ "МІБ")

17. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, що судами попередніх інстанції застосовано положення статей 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 без урахування висновків Верховного Суду викладених у постанові від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, постанові від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, постанові від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, постанові від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, постанові від 24.11.2021 у справі № 924/233/18; частину 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства без урахування висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 28.01.2020 у справі №910/4510/20, постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20, постанові від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20; ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції оскаржуються також з підстав визначених пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України - не досліджено зібрані у справі докази та необґрунтовано відхилено клопотання про поновлення строку для подачі доказів та долучення до матеріалів справи виписок по рахунках ТОВ "Укрсплав" відкритих в АТ "Укрексімбанк" в м. Дніпрі.

Доводи боржника

(ТОВ "Укрсплав")

18. Боржник доводить:

18.1. місцевий господарський суд не вирішував питання про права, інтереси та/або обов`язки Банку на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укрсплав", що є самостійною підставою для відмови у задоволенні касаційної скарги;

18.2. всі аргументи Банку зводяться до незгоди з положеннями статей 7, 39 та 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), і статей 12 та 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також незгодою Банку з самим фактом існування конкурсного процесу, в якому боржник має право отримати захист від кредиторів, а всі кредитори мають право на пропорційне задоволення своїх вимог;

18.3. звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, по суті є реалізацією ним права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржника;

18.4. наявність або відсутність окремих документів, в тому числі товарно-транспортних накладних, як і деякі помилки чи недоліки у їх оформленні, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, не позбавляють їх юридичного значення та можливість використання у бухгалтерському обліку, оскільки інші дані свідчать про рух активів підприємства.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

19. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

19.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

19.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

20. На розгляді колегії суддів Верховного Суду постало питання правомірності відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укрсплав".

21. В частині права АТ "МІБ" на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укрсплав", колегія суддів звертається до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, де зазначено наступне:

"Визначені законодавством про банкрутство наслідки, що настають з моменту порушення справи про банкрутство, полягають, зокрема, в обмеженні прав заставодержателя майна боржника вільно обирати способи та процедуру звернення стягнення на передане в заставу (іпотеку) майно, а також в особливостях задоволення вимог забезпечених кредиторів до боржника - лише в порядку, передбаченому Законом про банкрутство, та в межах провадження у справі про банкрутство.

Ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство має наслідком зміну порядку задоволення вимог заставодержателя майна боржника, у зв`язку з чим є судовим рішенням, яке ухвалено про права та інтереси цієї особи, що надає заставодержателю право заперечувати у підготовчому засіданні відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з наділенням у такому разі заставодержателя процесуальними правами учасника у справі про банкрутство - щодо подання клопотань, надання доказів тощо, а відповідно - і процесуальним правом на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство в розумінні частини першої статті 254 Господарського процесуального кодексу України".

Підстав для відступлення від вказаної правової позиції колегія суддів не вбачає.

22. Відтак, вірним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що АТ "МІБ" є забезпеченим кредитором ТОВ "Укрсплав", а отже, має право на оскарження ухвали господарського суду від 09.02.2023 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укрсплав".

23. Досліджуючи питання правомірності відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укрсплав", Верховний Суд вважає необхідним зазначити наступне.

24. Відповідно до частин другої та третьої статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.

25. Підставою для застосування до боржника встановлених КУзПБ процедур та, відповідно, відкриття провадження у справі, є неплатоспроможність боржника.

Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

26. Тобто, законодавець визначив в якості підстави звернення особи (кредитора) до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство наявність заборгованості, тобто наявність порушення щодо виконання грошового зобов`язання.

27. Щодо моменту виникнення вимог (права вимоги) кредитора (ініціюючого кредитора в цьому випадку) до боржника в площині права неспроможності, слід виходити з того, що боржником є особа, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання (тобто грошові обов`язки), строк виконання яких настав. Таким чином, моментом виникнення вимоги кредитора як учасника відносин неспроможності, слід вважати саме дату настання строку виконання грошового обов`язку боржника, а не момент вчинення правочину, чи настання іншої підстави, з якої виникає відповідне право як таке.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2022 у справі № 910/10741/21.

28. Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство встановлені приписами статті 34 КУзПБ.

29. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.

30. Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить про те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є:

наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду;

відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог;

до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

31. Отже, основним завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є:

перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором;

встановлення наявності/відсутності спору про право;

встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

32. З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника та інших учасників, ухваленню відповідного рішення суду (відкриття провадження у справі про банкрутство або відмова у відкритті) має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

33. Для унеможливлення визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, а також постанова Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

33.1. Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: - перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; - при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; - під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

34. За змістом КУзПБ кредитор(и), який(і) звернувся(лися) з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не мають більшого, порівняно з конкурсними кредиторами обсягу процесуальних повноважень, крім тих, які обумовлені самим фактом ініціювання процедури банкрутства. Відтак, вимоги щодо детальної перевірки підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення, також стосуються й вимог кредитора, який звернувся з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

35. Як встановлено судами попередніх інстанцій, вимоги ТОВ "Кові" ґрунтуються на зобов`язаннях ТОВ "Укрсплав" за договором № ПЩ1/17 купівлі-продажу від 03.01.2017 та договором постачання № 01У-22 від 01.12.2022.

35.1. Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

35.2. За приписами статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

35.3. Аналогічні норми містить і стаття 526 ЦК України.

35.4. Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

35.5. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

35.6. Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

35.7. Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

35.8. Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

36. Колегія суддів вважає необхідним ще раз звернути увагу на правову позицію Верховного Суду, зокрема викладену у постанові від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, щодо використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника.

36.1. Також Верховний Суд у вказаній постанові виснував, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів.

36.2. Схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18.

37. Приймаючи оскаржувані ухвалу та постанову суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що подані кредитором докази, зокрема видаткові накладні та акти звірки взаєморозрахунків, підтверджують заявлені ТОВ "Кові" вимоги .

38. У постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 905/993/22 зроблено висновок, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

39. Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними та ухваленими за неповного встановлення обстави справи, адже суди, обґрунтовуючи мотиви своїх рішень лише наявністю в матеріалах справи видаткових накладних та актів звірки взаєморозрахунків, залишили поза увагою правове регулювання, характер спірних правовідносин та умови договорів купівлі-продажу № П01/17 від 03.01.2027 (зокрема, приписи пунктів 2.4, 4.2, 4.3 Договору щодо умов та строків оплати), постачання № 01У-22 від 01.12.2021 (зокрема, умови пунктів 2.11, 4.3 Договору), не дослідили відповідність поставленого товару за видатковими накладними та за актами приймання брухту та відходів кольорових металів за Договором постачання від 01.12.2021 (відносини, що виникають у процесі збирання, заготівлі та здійснення операцій з металобрухтом врегульовані Законом України "Про металобрухт" від 05.05.1999 № 619-XIV), відображення господарських операцій як у відповідних документах боржника так і кредитора, у зв`язку з чим повно та всебічно не встановили обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

40. Встановлення даних обставин дає змогу з`ясувати як момент виникнення зобов`язання за договорами, так і строки, місце поставки товару, що, у свою чергу, входить у предмет доказування у даній справі.

41. Відтак, всупереч наведеним правовим висновкам Верховного Суду щодо неприпустимості формального підходу при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, суди першої та апеляційної інстанції під час розгляду заяви ТОВ "Кові" обмежилися викладенням змісту наданих Заявником на підтвердження його вимог документів, не здійснивши детальної перевірки підстав виникнення відповідних грошових вимог з огляду на наявність чи відсутність обставин, які свідчать про реальні господарські правовідносини між ТОВ "Кові" та ТОВ "Укрсплав".

42. Крім того, однією з підстав касаційній оскарження АТ "МІБ" визначено необґрунтоване відхилення клопотання про поновлення строку для подачі доказів та долучення до матеріалів справи виписок по рахунках ТОВ "Укрсплав" відкритих в АТ "Укрексімбанк" в м. Дніпрі, з цього приводу колегія суддів вважає необхідним вказати наступне:

42.1. 10.08.2023 АТ "МІБ" до Центрального апеляційного господарського суду заявлено Клопотання про долучення доказів, а саме: копії виписок по рахунках ТОВ "Укрсплав", відкритих у філії АТ "Укрексімбанк" в м. Дніпрі, - що доводять сплату ТОВ "Укрсплав" грошових коштів на користь ТОВ "Кові" за період з 01.09.2022 по 30.11.2022 за договорами №01У-22 від 01.12.2021 (27 811 000,00 грн), № П01/17 від 03.01.2017 (578 792,54 грн.), з клопотанням про поновлення строку для подачі доказів та обґрунтуванням неможливості надання такого доказу разом з апеляційною скаргою.

42.2. За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

42.3. Принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище стосовно другої сторони.

42.4. Статтею 80 ГПК України унормовано, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

42.5. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

42.6. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

42.7. Вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності (пункт 3.3 постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 918/604/23).

42.8. Разом з тим, Суд зазначає, що судове рішення є логічним висновком з аналізу встановлених фактів та юридичних підстав. Одним з основних завдань судів при вирішенні спору є індивідуалізація абстрактних приписів норми права стосовно поведінки конкретних суб`єктів у конкретних життєвих обставинах. Вирішуючи спір суди в першу чергу мають брати до уваги усталену практику відносин між сторонами, подальшу поведінку сторін та інші обставини, що мають значення. Подібні за змістом висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 28.08.2019 у справі № 911/2867/18.

42.9. Заявлені у спорі позовні вимоги та заперечення на них обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні. Чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

42.10. Відповідно до частини 3 статті 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

42.11. При поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає (постанова Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 918/237/20).

42.12. Отже у розумінні наведених процесуальних норм суд апеляційної інстанції мав оцінити наявність підстав для прийняття додаткових доказів на стадії апеляційного провадження та навести обґрунтування прийняття таких доказів, чи навпаки.

43. Відхиляючи клопотання АТ "МІБ" про поновлення строку для подачі доказів та долучення до матеріалів справи банківських виписок, суд апеляційної інстанції послався на приписи частини 3 статті 269 ГПК України та виснував, що вказані заявником докази не були предметом розгляду суду першої інстанції.

44. Проте суд апеляційної інстанції, вказавши, з посиланням на правові висновки Верховного Суду (постанова від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19), що АТ "МІБ" є забезпеченим кредитором ТОВ "Укрсплав" та має право на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, не врахував, що АТ "МІБ" не приймало участі у справі на стадії підготовчого засідання, не надав оцінки всім доводам скаржника, викладеним в апеляційній скарзі (зокрема, щодо факту перерахування грошових коштів ТОВ "Укрсплав" на рахунок ТОВ "Кові" за договорами на підставі яких виникли грошові зобов`язання, що стало підставою звернення з заявою про відкриття справи про банкрутство), не встановив підстав, які позбавили ТОВ "Кові" та ТОВ "Укрсплав" самостійно надати суду першої інстанції інформацію та докази перерахування грошових коштів у виконання заявлених договорів, не надав оцінку наданим скаржником додатковим доказам та не обґрунтував наявність/відсутність підстав для їх прийняття, що свідчить про порушення судом апеляційної інстанції положень частини 3 статті 269 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

46. За змістом частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

47. Зважаючи на допущені судами порушення норм процесуального права щодо неповного дослідження зазначених вище обставин та доказів у справі, а також неправильне застосування норм матеріального права, враховуючи вищенаведені правові висновки Верховного Суду щодо порядку застосування статті 39 КУзПБ, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги АТ "МІБ та скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2023 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі №904/501/23, з направленням матеріалів цієї справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

48. При новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати викладене та вищенаведені правові висновки, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, за результатом чого дати належну правову оцінку доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу, і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Щодо судових витрат

49. Згідно з частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

50. Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи для нового розгляду до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиційний Банк" задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі № 904/501/23 скасувати.

3. Справу № 904/501/23 направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський