Постанова

від 28.03.2024 по справі 580/3256/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року

м. Київ

справа № 580/3256/23

адміністративне провадження № К/990/26949/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В. Е.,

суддів: Смоковича М.І., Уханенка С.А.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Катеринопільського районного суду Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Катеринопільського районного суду Черкаської області

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2023 року (суддя-доповідач - Файдюк В.В., судді: Мєзєнцев Є.І., Губська Л.В.)

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Катеринопільського районного суду Черкаської області (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу, викладеній у листі від 28 квітня 2023 року, надати копію довідки Хмельницького університету управління та права ім. Леоніда Юзькова від 16 грудня 2022 року №0706/22;

- визнати протиправними дії відповідача щодо підписання відповіді від 28 квітня 2023 року неповноважною особою;

- зобов`язати відповідача надати позивачу на інформаційний запит від 24 квітня 2023 року копію довідки Хмельницького університету управління та права ім. Леоніда Юзькова від 16 грудня 2022 року №0706/22.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 24 квітня 2023 року звернулась до відповідача з інформаційним запитом, в якому просила надати повну інформацію щодо довідки Хмельницького університету управління та права ім. Леоніда Юзькова №0706/22 від 16 грудня 2022 року та надати її належним чином завірену копію.

Проте відповідач листом 28 квітня 2023 року відмовив у наданні позивачу копії вказаної довідки з посиланням на інтереси національної безпеки та знаходження довідки в особовій справі судді. Позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив у наданні копії вказаної довідки та вважає, що вказаними діями відповідач приховує нецільове використання бюджетних коштів.

Ураховуючи викладене, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Катеринопільського районного суду Черкаської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задоволено частково:

- визнано протиправними дії Катеринопільського районного суду Черкаської області (вулиця Вільного козацтва, будинок 38, смт Катеринопіль, Катеринопільський район, Черкаська область, 20500, код ЄДРПОУ 02887740) щодо відмови у наданні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) копії довідки Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова від 16 грудня 2022 року №0706/22;

- зобов`язано Катеринопільський районний суд Черкаської області (вулиця Вільного козацтва, будинок 38, смт Катеринопіль, Катеринопільський район, Черкаська область, 20500, код ЄДРПОУ 02887740) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) копію довідки Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова від 16 грудня 2022 року №0706/22 протягом п`яти робочих днів після припинення в Україні режиму воєнного стану;

- в решті позовних вимог відмовлено.

На вказане рішення суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2023 року апеляційну скаргу Катеринопільського районного суду Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Катеринопільського районного суду Черкаської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - повернуто апелянту на підставі частини 4 статті 298 КАС України.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачем сформовано та надіслано апеляційну скаргу на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду не за допомогою підсистеми "Електронний суд", а електронною поштою.

Вказане свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду з апеляційною скаргою.

Суд апеляційної інстанції наголосив, що відповідач зобов`язаний був зареєструвати офіційну електронну адресу в ЄСІТС в обов`язковому порядку та подавати процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу

01 серпня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Катеринопільського районного суду Черкаської області, у якій відповідач просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2023 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження ухвали про повернення апеляційної скарги, зазначеної у частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права (статтей 18, 44 КАС України).

Відповідач зауважує, що апеляційна скарга у справі №580/3256/23 була надіслана до Шостого апеляційного адміністративного суду 05 липня 2023 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» та додатково направлена (продубльована) на електронну адресу Шостого апеляційного адміністративного суду.

Правом подати відзив на касаційну скаргу в порядку статті 338 КАС України позивач не скористався, що відповідно до вказаної статті не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій за наявними в справі матеріалами.

01 вересня 2023 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла заява про закриття касаційного провадження у справі.

Вказана заява позивачки обґрунтована тим, що касаційну скаргу подано ОСОБА_2 , який є головою ліквідаційної комісії Катеринопільського районного суду Черкаської області, а не відповідачем у цій справі.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» адміністративними посадами в суді є посади голови суду та заступника (заступників) голови суду.

Частиною першою статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що голова місцевого суду представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Позивачка зазначає, що станом на 01 серпня 2023 року - день подачі касаційної скарги, головою Катеринопільського районного суду Черкаської області є ОСОБА_3 .

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 238 КАС України, ОСОБА_1 просить закрити касаційне провадження в адміністративній справі №580/3256/23 за позовом ОСОБА_1 до Катеринопільського районного суду Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

01 вересня 2023 року адміністративна справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою від 27 березня 2024 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Нормативне регулювання та висновки Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку дотриманню норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Згідно з абзацом 2 частини восьмої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з частиною десятою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

За змістом абзаців 22-24 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України Створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно.

Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).

Вища рада правосуддя 17 серпня 2021 року рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - «ЄСІТС»), відповідно до пункту 2 якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

04 вересня 2021 року в газеті «Голос України» опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про те, що окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

Вища рада правосуддя повідомила, що з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку, зазнає змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5, 15.7, 15.15, 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Також повідомлено, що такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.

Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

У свою чергу, оскаржувана ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2023 року про повернення апеляційної скарги мотивована тим, що остання подана у неналежній формі, адже відповідач, обравши електронний спосіб звернення до суду, не використав відповідну підсистему ЄСІТС.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Так, відповідач у справі - Катеринопільський районний суд Черкаської області є державною установою, а отже в силу приписів частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язаний зареєструвати офіційну електронну адресу в ЄСІТС в обов`язковому порядку та подавати процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

З матеріалів справи, а саме з доданого до касаційної скарги скриншоту з підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (Україна) «Електронний суд» (аркуш справи 79), убачається, що 05 липня 2023 року о 16 год. 58 хв. апеляційна скарга у справі №580/3256/23 була надіслана скаржником до Шостого апеляційного адміністративного суду за допомогою підсистеми «Електронний суд».

Наведене дає підстави стверджувати, що Катеринопільський районний суд Черкаської області використав належний та передбачений чинним процесуальним законодавством спосіб звернення до апеляційного суду із апеляційною скаргою.

Ураховуючи, що апеляційна скарга подана відповідачем за допомогою підсистеми «Електронний суд» та додатково направлена на електронну пошту Шостого апеляційного адміністративного суду, тому суд апеляційної інстанції дійшов до помилкових висновків про необхідність застосовувати пункт 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка

Згідно з частиною четвертою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких підстав, касаційна скарга Катеринопільського районного суду Черкаської області підлягає частковому задоволенню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Вимоги касаційної скарги щодо зобов`язання Шостий апеляційний адміністративний суд розглянути апеляційну скаргу Катеринопільського районного суду Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року не підлягають задоволенню, з огляду на відсутність таких повноважень у суду касаційної інстанції у силу статті 349 КАС України.

Щодо клопотання позивачки про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 339 КАС України, згідно якої суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, зокрема, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини першої, третьої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

За приписами частини третьої, четвертої статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Аналіз вищенаведених положень законодавства дає підстави для висновку, що юридична особа, в тому числі та, що є суб`єктом владних повноважень, вважається ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. До цього моменту юридична особа перебуває у процесі ліквідації, а повноваження щодо управління справами такої юридичної особи переходять до комісії з припинення юридичної особи з моменту призначення комісії. При цьому, голова комісії, її члени виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Отже, голова ліквідаційної комісії будь-якої юридичної особи, зокрема й суду, не діє від власного імені, а у відносинах з іншими особами, у тому числі з судом та учасниками справи, представляє відповідну юридичну особу та виступає в суді від її імені.

Подібний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2023 року у справі №640/26846/20.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (аркуш справи 78), ОСОБА_2 є головою комісії з припинення Катеринопільського районного суду Черкаської області.

За таких обставин, станом на день подання касаційної скарги Катеринопільським районним судом Черкаської області цей орган не було припинено (ліквідовано) у встановленому законодавством порядку, а повноваження щодо представництва його інтересів, зокрема, в суді, в силу закону покладено на голову ліквідаційної комісії - ОСОБА_2 .

Отже, скарга підписана особою, право якої на вчинення таких дій підтверджено в установленому законом порядку.

Таким чином, підстави для закриття касаційного провадження у цій справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 339 КАС України відсутні.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження - відмовити.

Касаційну скаргу Катеринопільського районного суду Черкаської області задовольнити частково.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська

Судді М.І. Смокович

С.А. Уханенко