Постанова

від 09.07.2024 по справі 580/3256/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/3256/23 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Файдюка В.В.,

суддів: Кобаля М.І.,

Мєзєнцева Є.І.,

при секретарі: Масловській К.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Катеринопільського районного суду Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Катеринопільського районного суду Черкаської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Катеринопільського районного суду Черкаської області (далі - відповідач), в якому просила суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу, викладеній у листі від 28.04.2023р., надати копію довідки Хмельницького університету управління та права ім. Леоніда Юзькова від 16.12.2022р. №0706/22;

- визнати протиправними дії відповідача щодо підписання відповіді від 28.04.2023 неповноважною особою;

- зобов`язати відповідача надати позивачу на інформаційний запит від 24.04.2023 копію довідки Хмельницького університету управління та права ім. Леоніда Юзькова від 16.12.2022 №0706/22.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 24.04.2023 звернулась до відповідача з інформаційним запитом, в якому просила надати повну інформацію щодо довідки Хмельницького університету управління та права ім. Леоніда Юзькова №0706/22 від 16.12.2022 та надати її належним чином завірену копію. Проте відповідач листом 28.04.2023 відмовив у наданні позивачу копії вказаної довідки з посиланням на інтереси національної безпеки та знаходженні довідки в особовій справі судді. Позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив у наданні копії вказаної довідки та вважає, що вказаними діями відповідач приховує нецільове використання бюджетних коштів. Крім цього зазначила, що відповідь на інформаційний запит від 28.04.2023 підписано неповноважною особою, оскільки така відповідь може бути підписана виключно головою суду.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року адміністративний позов - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Катеринопільського районного суду Черкаської області (вулиця Вільного козацтва, будинок 38, смт Катеринопіль, Катеринопільський район, Черкаська область, 20500, код ЄДРПОУ 02887740) щодо відмови у наданні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) копії довідки Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова від 16 грудня 2022 року №0706/22.

Зобов`язано Катеринопільський районний суд Черкаської області (вулиця Вільного козацтва, будинок 38, смт Катеринопіль, Катеринопільський район, Черкаська область, 20500, код ЄДРПОУ 02887740) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) копію довідки Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова від 16 грудня 2022 року №0706/22 протягом п`яти робочих днів після припинення в Україні режиму воєнного стану.

В решті позовних вимог відмовлено.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_2 навчається в аспірантурі Хмельницького університету управління та права ім. Леоніда Юзькова за заочною формою навчання та одночасно займає посаду судді Катеринопільського районного суду Черкаської області, за загальним правилом інформація про його навчання не є конфіденційною. Судом вказано, що відповідач на законних підставах відмовив позивачу у наданні копії довідки від 16.12.2022 №0706/22 під час дії воєнного стану, натомість підстави для відмови у наданні копії довідки у разі припинення воєнного часу відсутні.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону № 2939-УІ, обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Тому, заперечується можливість надання заявниці належним чином завіреної копії довідки про навчання, оскільки зазначена довідка знаходиться в матеріалах особової справи судді та є документом, що належить до службової інформації з обмеженим доступом, відповідно до ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», містить службову інформацію яка використовується для прийняття відповідних рішень, наказів та розпоряджень відповідно до діючого трудового та іншого законодавства України та приєднана до особової справи судді.

Враховуючи вищевикладене, вказує, що заявниці у відповіді від 28.04.2023 року за №1140/23-Вих надано повну інформацію, що міститься у довідці Хмельницького університету управління та права ім. Леоніда Юзькова щодо навчання судді ОСОБА_2 з 17.11.2022 по 31.10.2023 в аспірантурі на заочній формі навчання за спеціальністю 081 Право. Разом з тим, роз`яснено, що надання копії довідки здійснити неможливо в зв`язку з тим що вона належить до службової інформації з обмеженим доступом та її приєднанням до матеріалів особової справи судді.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку письмового провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 24.04.2023 звернулась до Катеринопільського районного суду Черкаської області (відповідач) з інформаційним запитом, в якому просила надати повну інформацію щодо довідки Хмельницького університету управління та права ім. Леоніда Юзькова №0706/22 від 16.12.2022 про творчу відпустку судді ОСОБА_2 та її належним чином завірену копію.

Заступник керівника апарату Катеринопільського районного суду Черкаської області Роман Глущенко у відповідь на інформаційний запит від 24.04.2023 листом №1140/23-Вих повідомив позивача, що 16.12.2022 за №0706/22 Хмельницьким університетом управління та права ім. Леоніда Юзькова видана довідка на ім`я ОСОБА_2 про те, що він дійсно навчається в аспірантурі Хмельницького університету управління та права ім. Леоніда Юзькова за заочною формою навчання за спеціальністю 081 Право, Термін навчання в аспірантурі з 17.11.2022 по 31.10.2023. Довідка видана уповноваженим органом та містить підпис уповноваженої особи, містить гербову печатку. Через військову агресію російської держави проти України розповсюдження публічної інформації щодо діяльності державної влади, їх працівників, у тому числі щодо судів та органів системи правосуддя може становити загрозу їх життю та здоров`ю, бути загрозою національній безпеці, тому доступ до неї може бути обмежений. Оскільки вказана довідка знаходиться в особовій справі судді, доступ до якої обмежений, надати копію вказаної довідки неможливо.

Вважаючи, що відповідач протиправно не надав копію довідки Хмельницького університету управління та права ім. Леоніда Юзькова №0706/22 від 16.12.2022, позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації» №2939-VI від 13.01.2011 (далі - Закон №2939).

Статтею 1 Закону №2939 визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків. Розпорядник інформації зобов`язаний надати ту інформацію, яка вже існує і зафіксована на певному матеріальному носієві.

Відповідно до пункту 2 частини статті 5 Закону №2939-VI, доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 24.04.2023 звернулась до Катеринопільського районного суду Черкаської області з інформаційним запитом, в якому просила надати повну інформацію щодо довідки Хмельницького університету управління та права ім. Леоніда Юзькова №0706/22 від 16.12.2022 про творчу відпустку судді ОСОБА_2 та її належним чином завірену копію.

Оскільки вказана довідка знаходиться у володінні Катеринопільського районного суду Черкаської області, інформація, відображена у ній, є публічною.

Також вказана інформація є задокументованою, тому у разі наявності підстав для її надання на запит позивача така інформація має бути надана у формі копії довідки, завіреної належним чином.

Згідно із частиною першою статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Частиною 2 статті 2 Закону №2939 передбачено, що публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно частини 1 статті 6 Закону №2939 інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Статтею 7 Закону №2939 визначено, що конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Так, запит позивача стосується інформації щодо навчання в аспірантурі судді ОСОБА_2 , отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що ключовим є питання, чи відноситься інформація про освіту до конфіденційною інформацією, доступ до якої обмежений.

Стаття 32 Конституції України передбачає, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно частини другої статті 11 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 №2657-Х11 до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адресу проживання, дату і місце народження.

Статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI (далі - Закон №2297) передбачено, що персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

У Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України зазначено: "Вирішуючи питання щодо конфіденційності інформації про особу, яка займає посаду, пов`язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, та членів її сім`ї, Конституційний Суд України виходить з такого, що належність інформації про фізичну особу до конфіденційної визначається в кожному конкретному випадку. Перебування особи на посаді, пов`язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів-суб`єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві.

Конституційний Суд України у Рішенні № 2-рп/2012 від 20.01.2012 зробив висновок, що в аспекті конституційного подання положення частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України слід розуміти так:

- інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов`язані з особою та членами її сім`ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов`язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною;

- збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Пленум Вищого адміністративного Суду України у пункті 5.8 постанови «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29.09.2016 №10 зазначив, що Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Резолюції від 25 грудня 2008 року № 1165 (1998) (далі - Резолюція № 1165) вказала, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя (пункт 6). Згідно із законодавством України не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 вказаного Закону (частина шоста статті 6 Закону № 2939-VI); персональні дані, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, оформленій за формою і в порядку, встановленими Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (частина третя статті 5 Закону України від 1 червня 2010 року № 2297-VI "Про захист персональних даних") (пункт 3.3 мотивувальної частини вказаного Рішення Конституційного Суду України).

Тому суди повинні мати на увазі, що така інформація, зокрема, може міститися в наказах про відпустку чи відрядження, наказах про призначення чи звільнення особи. Такою також є інформація з особових справ, яка свідчить про дотримання особою, що займає посаду, пов`язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, встановлених кваліфікаційних чи інших обов`язкових для займання цієї посади вимог, інформація про притягнення до юридичної відповідальності за неналежне виконання посадових (службових) обов`язків.

Отже, у разі, якщо до посади, пов`язаної з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, встановлені кваліфікаційні чи інші обов`язкові для займання цієї посади вимоги, такі як освіта, досвід роботи, знання іноземної мови, відсутність судимості тощо, така інформація не є конфіденційною.

Таким чином, персональні дані, зокрема щодо освіти, є конфіденційною інформацією, яка може бути надана третім особам лише за згодою фізичної особи - власника інформації.

Проте вказане положення не стосується осіб, які перебувають на посадах, пов`язаних зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, оскільки оприлюднення певної інформації про них слугує для формування громадської думки про довіру до влади, в тому числі судової, та підтримку її авторитету у суспільстві.

Враховуючи зазначені приписи, суд дійшов вірного висновку, що оскільки ОСОБА_2 навчається в аспірантурі Хмельницького університету управління та права ім. Леоніда Юзькова за заочною формою навчання та одночасно займає посаду судді Катеринопільського районного суду Черкаської області, за загальним правилом інформація про його навчання не є конфіденційною.

Проте, як вбачається з відповіді від 28.04.2023 №1140/23-Вих на інформаційний запит підставою відмови у наданні копії довідки Хмельницького університету управління та права ім. Леоніда Юзькова від 16.12.2022 №0706/22 є віднесення інформації про навчання ОСОБА_2 до конфіденційної у зв`язку з оголошенням в Україні воєнного стану.

Так, згідно статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29,40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку зі збройною агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан, який існує дотепер.

Пунктом 3 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" передбачено можливість обмеження реалізації окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина, в тому числі й прав, передбачених статтею 34 Конституції України, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану,

Відповідач посилався на ті обставини, що через військову агресію російської держави проти України розповсюдження публічної інформації щодо діяльності органів державної влади, їх працівників, у тому числі щодо судів та органів системи правосуддя може становити загрозу їх життю та здоров`ю, бути загрозою національній безпеці, а тому доступ до неї може бути обмеженим.

Приписами частини 2 статті 6 Закону №2939 передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Велика Палата ЄСПЛ у рішенні "Угорський гельсінський комітет проти Угорщини" (Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary, no.18030/11, 08.11.2016) указувала, що те, наскільки заборона доступу до інформації є втручанням у права заявника на свободу вираження поглядів, слід оцінювати в кожному конкретному випадку та з урахуванням його особливих обставин (параграф 157). Для цього мають бути застосовані такі критерії (параграфи 158170):

- мета запитувача. Необхідно встановити, чи справді отримання інформації є необхідним для реалізації запитувачем інформації його функції зі сприяння публічній дискусії з суспільно важливих питань і чи справді ненадання інформації створить суттєву перешкоду свободі вираження поглядів;

- характер запитуваної інформації. Інформація, дані або документи, щодо яких вимагається доступ, повинні збиратися в цілях задоволення саме суспільного інтересу;

- особлива роль запитувача інформації в отриманні та поширенні її серед громадськості. Розраховувати на захист свого права на доступ можуть насамперед журналісти, науковці, громадські активісти, зокрема блогери та популярні користувачі соціальних мереж, громадські організації, діяльність яких пов`язана з питаннями, що становлять суспільний інтерес, а також автори творів з означених питань;

Таким чином, колегія суддів вважає, що особа, у розпорядженні якої знаходиться відповідна інформація та якій адресований запит на інформацію, має перевірити запит на предмет відповідності зазначеним критеріям. У разі, якщо під час дії воєнного стану під час розгляду запиту об`єктивно неможливо встановити, чи є в даному випадку інтерес на отримання інформації правомірним, чи настане шкода внаслідок розголошення інформації та чи переважатиме завдана внаслідок розповсюдження інформації шкода суспільний інтерес від її отримання, це є підставою для відмови у наданні інформації.

Як вбачається зі змісту інформаційного запиту від 24.04.2023 позивач з посиланням на пункт 3 частини 5 статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» зазначила, що запитувач має право звертатися до розпорядника інформації незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні без пояснення причини надання запиту.

Тобто, позивач дійсно не зазначила мету отримання інформації, характер запитуваної інформації, а саме для задоволення якого суспільного інтересу вимагається інформація, та особливу роль запитувача інформації в отриманні та поширенні її серед громадськості, що позбавило Катеринопільський районний суд Черкаської області перевірити інформацію щодо навчання в аспірантурі судді ОСОБА_2 на її відповідність умовам конфіденційності, зазначеним у частині 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», під час дії воєнного стану.

Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає, що відповідач на законних підставах відмовив позивачу у наданні копії довідки від 16.12.2022 №0706/22 під час дії воєнного стану, натомість підстави для відмови у наданні копії довідки у разі припинення воєнного часу відсутні.

Частиною 6 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно частини 7 вказаної статті у рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку; 3) причини, у зв`язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк; 4) строк, у який буде задоволено запит; 5) підпис.

За змістом вказаних приписів відповідач, враховуючи режим воєнного стану, зобов`язаний був прийняти рішення про відстрочку в задоволенні запиту та надання позивачу копії довідки від 16.12.2023 №0706/22 протягом п`яти робочих днів після припинення в Україні режиму воєнного стану.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив обставини у справи та дійшов вірного висновку, що дії відповідача щодо відмови у наданні копії довідки від 16.12.2022 №0706/22 є протиправними та порушують право позивача на доступ до публічної інформації.

Щодо твердження відповідача в апеляційній скарзі, що надання копії довідки здійснити неможливо в зв`язку з посиланням на частину 8 статтю 6 Закону № 2939-VІ та неможливості надання заявниці належним чином завіреної копії довідки про навчання, оскільки зазначена довідка знаходиться в матеріалах особової справи судді та є документом, що належить до службової інформації з обмеженим доступом, відповідно до ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», містить службову інформацію яка використовується для прийняття відповідних рішень, наказів та розпоряджень відповідно до діючого трудового та іншого законодавства України та приєднана до особової справи судді, слід зазначити наступне.

Частиною 8 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Колегія суддів зауважує, що відповідач листом від 24.04.2023 №1140/23-Вих надав позивачу інформацію, зазначену в запитуваній копії довідці Хмельницького університету управління та права ім. Леоніда Юзькова №0706/22 від 16.12.2022. При цьому в листі не зазначено, що довідка містить якусь іншу інформацію, доступ до якої обмежений.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, підставою відмови у наданні копії довідки Хмельницького університету управління та права ім. Леоніда Юзькова від 16.12.2022 №0706/22 зазначено саме віднесення інформації про навчання ОСОБА_2 до конфіденційної у зв`язку з оголошенням в Україні воєнного стану.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними та спростовуються вірними висновками суду першої інстанції.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Катеринопільського районного суду Черкаської області - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 статті 263, п.2 ч.5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 09 липня 2024 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: М.І. Кобаль

Є.І. Мєзєнцев