Рішення

від 27.03.2024 по справі 495/11985/23

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/11985/23

Номер провадження 2/495/591/2024

27 березня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого одноособово судді Прийомової О.Ю.

за участю секретаря Ульвіс К.Е.

справа № 495/11985/23,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Білгород Дністровському Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних за користування грошовими коштами,-

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2023 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних за користування грошовими коштами, просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача грошову суму в розмірі 12598,82 доларів США, вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Стислий виклад позиції позивача

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ОД16/12/2007/840-К/138.

Відповідно до умов даного договору банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 70875,00 дол. США, що еквівалентно 357918,75 гривень.

Відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 12,39% відсотків річних на місяць.

Строк на який було надано кредит з 03 грудня 2007 року по 02 грудня 2027 року.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором 03 грудня 2007 року між ВАТ «КБ НАДРА» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № ОД16/12/2007/840-П/138, відповідно до якого поручитель ОСОБА_2 поручається перед кредитором за виконання боржником ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором № ОД16/12/2007/840-К/138 від 03.12.2007 року.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належним чином свої зобов`язання за кредитним договором № ОД/16/12/2007/840-К/138 від 03.12.2007 року не виконували.

У зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 139986 дол.США, що еквівалентно 2100914 гривень.

Оскільки, відповідачі не сплатили зазначену заборгованість ПАТ «КБ «НАДТРА» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованість за кредитним договором.

04 березня 2015 року заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі № 495/9722/14-ц позов ПАТ КБ «НАДДРА» задоволено.

27.03.2020 року було проведено електронний аукціон № UA-EA-2020-03-05-000053-b за лотом № GL3N216954 за кредитним портфелем, що складається з прав вимоги за 187 кредитними договорами, що забезпечені іпотекою та 1 беззаставним кредитним договором.

Переможцем визнано ТОВ «Консалт Солюшенс», код ЄДРПОУ: 42251700, що підтверджується протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-03-05-000053-b.

За змістом пункту 2 Додатку № 1 до Договору № GL3N216954-ПВ-188 про відступлення прав вимоги від 24.04.2020 року до Заявника ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги за кредитним договором № ОД/16/12/2007/840-К/138.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

08 листопада 2023 року Ухвалою Білгород Дністровського міськрайонного суду по вказаній справі було відкрито спрощене позовне провадження, з викликом, повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надавши клопотання, згідно якого позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі, розглянувши справу у його відсутність. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач за у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причина неявки суду невідома.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд розглядає справу за відсутність сторін, відповідно наданого клопотання, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 280-281 ЦПК України, ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 березня 2024 року, суд перейшов до заочного розгляду справи.

Фактичні обставини, встановлені судом

Вивчивши матеріали справи, судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що дійсно на підставі заочним рішенням Білгородського-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.03.2015 року по цивільній справі № 495/9722/14-ц, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задоволено.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що замінено сторону стягувача Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" його правонаступником Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалт Солюшенс" у справі № 495/9722/14-ц з виконання рішення від 04.03.2015 року за позовом ПАТ "КБ "НАДРА" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , стягнення заборгованості за договором № ОД/16/12/2007/840-К/138.

Натомість, станом на день звернення до суду з позовом на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, відповідач добровільно не виконував рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.03.2015 року у справі № 495/9722/14-ц, жодних коштів не сплачував, безпідставно користувався і користується коштами, які належать до сплати позивачу ТОВ «Консалт Солюшенс», яке є правонаступником ПАТ «КБ "НАДРА».

Нормативне обґрунтування.

Відповідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним чином боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів,які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами,що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3% річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами,встановленими договором.

Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.

Поміж з цим, як окреслено у висновку, викладеному у постанові від 22.09.2020 року № 918/631/19 ВСУ вказав, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер.

Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

У постанові № 373/2054/16-ц Верховний Суд виклав правову позицію, змінивши раніше застосовувану практику. Так, ВС дійшов висновку, що немає законодавчої заборони на стягнення боргу за договором позики в іноземній валюті.

При цьому ВС наголосив, що він не відступив від раніше визначеної позиції. Адже правовий режим іноземної валюти на території України, хоча й пов`язаний із певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, але не виключає здійснення платежів в іноземній валюті. Якщо в судовому рішенні вказано суму боргу в іноземній валюті й наведено її еквівалент у національній валюті, то перераховують саме суму в іноземній валюті.

Оцінка аргументів сторін, висновки суду

Таким чином, суд враховує, що задля можливості та вірного обрання способу захисту, застосування санкції ч.2 ст. 625 ЦК України необхідною є дотримання умови - прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на викладене, прийнявши до уваги наявність невиконаного судового рішення від 04.03.2015 року у справі № 495/9722/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості, що свідчить про прострочення виконання грошового зобов`язання, адже відповідач навіть не приступив до виконання зобов`язання, виходячи із наявності вирішеного питання заміни сторони стягувача з ПАТ «КБ "НАДРА» - кредитора боржника, на позивача ТОВ «Консалт Солюшенс», з огляду на той факт, що відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів не свідчить про подвійне стягнення, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором, а є мірою відповідальності боржника, тому суд, не виходячи за межі позовних вимог, прийнявши до уваги, що сфера виниклих правовідносин регулюється саме нормою цивільного законодавства, окресленою у ч. 2 ст. 625 ЦК України, приходить до висновку, про доцільність задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на його користь витрат по сплаті судового збору у розмірі 6856,50 грн також підлягають задоволенню.

Стосовно витрат на правову допомогу, судом встановлено наступне.

Згідно з частинами першою, третьоюстатті 133 ЦПК України,судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другоюстатті 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідноз умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертоїстатті 137 ЦПК України,для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятоюстатті 137 ЦПКвстановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостоюстатті 137 ЦПКобов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмовиу задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане кореспондується з позицією ВСУ, викладеною у Постанові від 23.11.2020 року у справі № 638/7748/18

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячиз конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборіі застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладенів Постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 рокуу справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне дорученняз відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі№ 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

У даній конкретній цивільній справі, що розглядається,позивачем у підтвердження обґрунтованості позову у частині стягнення витрат на правничу допомогу приєднані наступні документи: копія ордеру, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу.

Таким чином, суд вважає за необхідно сягнути з відповідача на користь позивача вказані витрати у розмірі 10 000 грн.

Керуючись ст. 16, 526, 527, 612, 625, 1050 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 280, 281, 354 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних за користування грошовими коштами - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України суму заборгованості у розмірі 12598,80 доларів США. за період з 24 лютого 2019 року до 23 лютого 2022 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3428,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3428,00 грн

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката у сумі 5 000,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката у сумі 5 000,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС", РНОКПП: 42251700, що знаходиться за адресою: 65040, місто Одеса, вулиця Пушкінська, будинок 36, офіс 308.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 27 березня 2024 року.

Суддя: