Ухвала

від 28.03.2024 по справі 511/1331/24

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/1331/24

Номер провадження: 2-з/511/5/24

"28" березня 2024 р. Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Бобровська І. В.

за участю секретаря судового засідання Руденко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області заяву Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області про забезпечення позову по цивільній справі №511/1331/24 за позовом Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області, яка діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ -МТС» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, припинення права користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В :

26.03.2024 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла позовна заява Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області, яка діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ -МТС» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, припинення права користування земельною ділянкою.

Разом з позовною заявою на адресу суду надійшла заява Роздільнянської окружної прокуратури про забезпечення позову по цивільній справі №511/1331/24, шляхом накладення арешту на земельну ділянку із кадастровим номером 5123986400:01:003:0141, площею 6,5691 га., яка розташована на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідач ОСОБА_2 є громадянином Республіки Молдова, володіє на праві приватної власності земельною ділянкою із кадастровим номером номером 5123986400:01:003:0141, площею 6,5691 га., яка розташована на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області. Підставою для реєстрації за ОСОБА_3 права приватної власності на вказану земельну ділянку стало свідоцтво про право на спадщину від 28.10.2019 року, серія та номер 1656. Окрім того, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 30.10.2019 року ОСОБА_2 уклав договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5123986400:01:003:0141, площею 6,5691 га. із ТОВ «ОБРІЙ МТС» за №434, на строк 7 років. Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19.02.2024 року №366448855, цільове призначення земельної ділянки із кадастровим номером 5123986400:01:003:0141, площею 6,5691 га., яка розташована на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розмір частки 1/1, власник: ОСОБА_2 , країна громадянства: Республіка Молдова.

ОСОБА_2 є іноземним громадянином та всупереч вимогам ч.4ст.81 ЗК України, яка встановлює, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 5123986400:01:003:0141, площею 6,5691 га, в порядку спадкування не здійснив її відчуження.

Відповідно до ч.5 ст.22 ЗК України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог ст.130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Одночасно, за змістом ч.4 ст.81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Разом з тим, у земельному та цивільному законодавстві, зокрема, у ст. ст. 81, 145 ЗК України, відсутні норми, якими прямо заборонено відчуження іноземцем земельної ділянки зі спливом однорічного строку, лише передбачено його обов`язок на здійснення такого відчуження у річний термін. При цьому, невиконання вказаного обов`язку дає законні підстави для конфіскації вказаної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, на думку позивача, беззаперечно вбачається, що у разі відчуження ОСОБА_3 спірної земельної ділянки на користь третіх осіб під час розгляду справи, які не є сторонами за даним позовом, такі дії відповідача ОСОБА_1 унеможливлять реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача. Тому позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд застосувати заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, яка є предметом спору по даній справі.

Дослідивши матеріали, додані до позовної заяви, суд приходить до такого.

Статтею 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 статті 151 ЦПК України визначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Крім того, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт.

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як на ризики, що вказують на можливість утрудненого виконання рішення суду або ефективного захисту порушених прав позивача, останній у заяві про забезпечення позову посилається те, що відповідач ОСОБА_2 із врахуванням відсутності прямої заборони на відчуження земельної ділянки іноземцем у строк понад один рік має можливість відчужити земельні ділянки третім особам, що утруднить або унеможливить виконання рішення суду про повернення земельних ділянок державі.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та ураховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

З матеріалів справи убачається, що предметом спору у даній справі є незаконне використання відповідачем спірної земельної ділянки, можливість у майбутньому її незаконного відчуження на користь третіх осіб, або поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками, що унеможливить виконання рішення суду, якщо в майбутньому воно буде ухвалено на користь позивача .

Таким чином, із врахуванням обставин справи, провівши оцінку наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення, враховуючи те, що метою забезпечення позову є реалізація в майбутньому актів правосуддя, при цьому такий захід забезпечення не несе загрози завдання збитків відповідачам, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Крім того, згідно позовної заяви, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином Республіки Молдова, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 80 Закону України «Про міжнародне приватне право», у разі, якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

Частиною 1 ст. 498 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.2 ст. 498 ЦПК України, доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 01.01.2024 року №4/12.1.1/32-24, повідомлено, що для України з 29.12.2023 року припинено дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до неї 1997 року. З указаної дати правове співробітництво у цивільних, кримінальних справах з Республікою Молдовою здійснюється на підставі двосторонніх міжнародних договорів України з відповідними державами, а також багатосторонніх міжнародно правових інструментів, що діють в рамках Ради Європи, ООН, Гаазької конференції з міжнародного приватного права, чинних у відносинах з відповідними державами.

Відповідно до ст. 4 Договору між Україною та Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, який ратифіковано Законом N 238/94-ВР від 10.11.94 року, договірні Сторони надають взаємно правову допомогу шляхом виконання окремих процесуальних дій, зокрема, складання та пересилки документів, проведення обшуків, вилучення та накладення

арешту на майно, пересилки та видачі предметів і документів,

порушення або перейняття кримінального переслідування, видачі

осіб, які здійснили злочини, допиту обвинувачених, підсудних,

свідків, експертів, опитування сторін та інших осіб, проведення

експертиз, судового огляду, виконання доручень про вручення

документів, а також складання і направлення актів і документів.

Відповідно до ст. 5 вищевказаного Договору, у справах, що охоплюються цим Договором, клопотання складаються державною мовою запитуючої Договірної Сторони і до них додаються переклади на державну мову запитуваної Сторони або

англійську чи російську.

За вказаних обставин, з метою вручення відповідачу ОСОБА_4 копії заяви про забезпечення позову з копіями доданих до неї документів, а також копії ухвали про забезпечення позову, слід направити судове доручення компетентному суду (органу) Республіки Молдова про вручення відповідачу ОСОБА_4 вказаних документів.

При цьому, слід зобов`язати Керівника Роздільнянської окружної прокуратури надати Роздільнянському районному суду Одеської області нотаріально посвідчені переклади заяви про забезпечення позову та долучених до неї документів, а також переклад даної ухвали на російську мову, англійську або румунську мову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 260, 261, 353 ЦПК України, суд:

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області про забезпечення позову по цивільній справі №511/1331/24 за позовом Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області, яка діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ -МТС» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, припинення права користування земельною ділянкою - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 5123986400:01:003:0141, площею 6,5691 га., яка розташована на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області.

Зобов`язати Керівника Роздільнянської окружної прокуратури у строк до 29.04.2024 року надати Роздільнянському районному суду Одеської області нотаріально посвідчені переклади на російську, англійську або румунську мову заяви про забезпечення позову та долучених до неї документів, а також переклад даної ухвали в двох примірниках на російську, англійську або румунську мову.

Виконання ухвал з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя: І. В. Бобровська