Рішення

від 26.03.2024 по справі 160/25553/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

26 березня 2024 рокуСправа №160/25553/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/25553/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Головного управління Держпродспоживслуби у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення стягнень, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 160/25553/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Головного управління Держпродспоживслуби у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення стягнень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі №160/25553/23 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Головного управління Держпродспоживслуби у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення стягнень - задоволено.

Визнано протиправною та скасовано Постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров?я населення» № 08/05.04-11 від 19.09.2023 року на суму 30000 грн, прийняту Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області.

Визнано протиправною та скасовано Постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров?я населення» № 09/05.04-11 від 19.09.2023 року на суму 30000 грн, прийняту Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області.

Визнано протиправною та скасовано Постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров?я населення» № 10/05.04-11 від 19.09.2023 року на суму 30000 грн, прийняту Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області.

Визнано протиправною та скасовано Постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров?я населення» № 11/05.04-11 від 19.09.2023 року на суму 30000 грн, прийняту Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області.

Визнано протиправною та скасовано Постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров?я населення» № 12/05.04-11 від 19.09.2023 року на суму 30000 грн, прийняту Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області.

Визнано протиправною та скасовано Постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров ?я населення» № 13/05.04-11 від 19.09.2023 року на суму 30000 грн, прийняту Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області.

Визнано протиправною та скасовано Постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров?я населення» № 14/05.04-11 від 19.09.2023 року на суму 30000 грн, прийняту Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області (вул. Поліська Січ, 10, м. Луцьк, 43020, код ЄДРПОУ40317441) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (проспект Олександра Поля, 40, м. Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 30487219) судові витрати з оплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 15030,40 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області (вул. Поліська Січ, 10, м. Луцьк, 43020, код ЄДРПОУ40317441) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (проспект Олександра Поля, 40, м. Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 30487219) судові витрати з оплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у сумі 4509,12 грн.

29.02.2024 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ», в якій позивач просить ухвалити додаткове рішення про судові витрати по справі № 160/25553/23 та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (код ЄДРПОУ 40317441) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» судові витрати з оплати витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн та видати виконавчий лист.

Заяву обґрунтовано тим, що у справі № 160/25553/23 правову допомогу позивачу надає адвокатське об`єднання «Альянс» на підставі укладеного договору про надання правовоі? допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019р. Адвокатське об`єднання «Альянс» (і.к. 42757083) є однією із форм здіи?снення адвокатськоі? діяльності, що передбачено ч.3 ст. 4 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідно до умов договору укладеного АО «АЛЬЯНС» із ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (з урахуванням додатковоі? угоди №02/10/23-В від 02.10.23 р.) за складання позовноі? заяви, заяви про забезпечення позову; відповіді на відзив, клопотання про долучення доказів, додаткових пояснень тощо, ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» сплатило 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень). Вказане підтверджується зокрема копією договору про надання правової допомоги від 08.02.2019 року, копією додаткової угоди від 02.10.2023 року, детальним описом робіт (наданих послуг) складеним адвокатом Вітовичем О.Я., платіжною інструкцією №189337 від 05.10.23 р. (додається до цієї заяви), акт приймання-передачі наданих послуг від 29.02.24 р. підписаний ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» та АО «АЛЬЯНС». ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» сплатило Адвокатському Об`єднанню «Альянс» 400000,00 грн платіжною інструкцією №189337 від 05.10.23 р. Зазначена сума відповідно до умов договору та додатковоі? угоди включає у себе також вартість наданих послуг у розмірі 20000, 00 грн. по справі № 160/25553/23, що підтверджується актом прии?мання-передачі наданих послуг від 23.01.24 р., якии? є первинним бухгалтерським документом та підтверджує зміст господарськоі? операціі? в силу відповідних норм ЗУ «Про бухгалтерськии? облік та фінансову звітність в Украі?ні» (ст. 1, ст. 9 Закону). Зазначені документи у їх сукупності підтверджують факт надання Адвокатським об`єднанням правових (правничих) послуг та розмір та відповідних витрат ТОВ «АТБ- МАРКЕТ» по справі №160/25553/23 у загальному розмірі 20000 грн. Надання зазначених послуг підтверджується також фактичним знаходженням відповідних процесуальних документів у матеріалах справи. Зазначена вище сума адвокатських витрат відповідає складності справи, оскільки в одній позовній заяві було об`єднано 7 позовних вимог про скасування 7 Постанов про накладання стягнень, прийнятих Відповідачем на загальну суму 210000 грн. (ціна позову). Крім того, лише судовий збір за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову склав у загальному розмірі 19539,52 грн., що співмірно із заявленою вартістю витрат на правову допомогу. Надані послуги є витратами ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», які були неминучими та прямо пов`язаним із даною справою, послуги надані фактично. Враховуючи приписи наведених вище норм законодавства, позивач має право на компенсацію витрат на правничу допомогу.

13.03.2024 року до суду надійшли заперечення Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області, в яких відповідач зазначає, що відповідно до п. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідач вважає, що заявлена сума на правничу допомогу є завищеною та необґрунтованою. Заявником необґрунтовано час який був потрачений для надання послуг, що описані в акті приймання-передачі наданих послуг від 29.02.2024 року та детальному описі робіт від 29.02.2024 року. При цьому, аналіз акту приймання-передачі наданих послуг від 29.02.2024 року та детальний опис робіт від 29.02.2024 року не дає можливості визначити за якими критеріями адвокатом визначено вартість години його роботи. Разом з цим, у заяві про ухвалення додаткового рішення заявник посилається на Договір про надання правової допомоги № 08/02-19/1 від 08.02.2019 року та додає додаткову угоду № 02/10/23-В до цього договору. Однак, Договору про надання правової допомоги № 08/02-19/1 від 08.02.2019 року, заявником не було додано. З наведених підстав, відповідач вважає, що розрахунок витрат на правову допомогу, який міститься в акті приймання-передачі наданих послуг від 29.02.2024 року та детальному описі робіт від 29.02.2024 року, є необґрунтованим, неспівмірним із затраченим часом та обсягом наданих адвокатом послуг. У звязку з викладеним, відповідача вважає, що відсутні правові підстави для стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч. 3, 5 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» зробило заяву про подання доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат після ухвалення рішення у справі, яка міститься у прохальніи? частині позовноі? заяви,

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі №160/25553/23 ухвалено судом у складі головуючого судді Луніної О.С. в порядку спрощеного позовного провадження, тому суд розглядає заяву про ухвалення додаткового судового рішення в порядку спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та заяву про ухвалення додаткового рішення, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм, дає суду підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До матеріалів справи представником позивача додано:

- договір про надання правової допомоги № 08/02 -19/1 від 08.02.2019 року;

- додаткову угоду № 02/10/23-В від 02.10.2023 року до договору № 08/02-19/1 від 08.02.2019 року;

- акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги № 08/02-19/1від 08.02.2019 року (з урахування додаткової угоди № 02/10/23-В від 02.10.2023 року) від 29.02.2024 року;

- детальний опис робіт (наданих послуг);

- платіжну інструкцію № 189337 від 05.10.2023 року;

- копію довіреності № 01/01/24-В від 01.01.2023 року, виданої ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» на представника адвоката Вітовича О.Я.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права

Верховним судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд зазначає, що здійснені адвокатом дії, визначені в рахунках на оплату, мали бути здійснені адвокатом фактично, та дійсність їх вчинення має бути підтверджена в матеріалах справи.

Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 по справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги.

Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

08.02.2019 року між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Альянс» (Об?єднання) було укладено Договір № 08/02-19/1 про надання правової (правничої) допомоги.

Відповідно до п. 1.1 за цим договором Об?єднання зобов?язується надавати Клієнту правову (правничу) допомогу на умовах та в порядку, зазначених у цьому договорі, а Клієнт зобов?язується приймати та оплачувати надану Об?єднанням правову (правничу) допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі.

За умовами п. 1 додаткової угоди № 02/10/23-В від 02.10.2023 року до договору № 08/02 -19/1 від 08.02.2019 року клієнт доручає, а Об?єднання приймає на себе зобов?язання надати правову (правничу) допомогу (далі - послуги), яка (-і) передбачена (-і): п. п. 1.1 та 1.2 Договору про надання правової допомоги № 08/02-19/1 від « 02» лютого 2019 року, а саме: скласти та направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖИ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ про визнання протиправними та скасування постанов.

Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги № 08/02-19/1від 08.02.2019 року (з урахування додаткової угоди № 02/10/23-В від 20.09.2023 року) від 29.02.2024 року Адвокатським об?єднанням «АЛЬЯНС» позивачу надано наступні послуги:

- складання та направлення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ про визнання протиправними та скасування:

1) Постанови про накладання стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і 'їх шкідливого впливу на здоров`я населення» №08/05.04-11 від 19.09.2023 р. на суму 30 000 грн., прийняту Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області;

2) Постанови про накладання стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» №09/05.04-11 від 19.09.2023 р. на суму 30000 грн., прийняту Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області;

3) Постанови про накладання стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» №10/05.04-11 від 19.09.2023 р. на суму 30 000 гри., прийняту Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області;

4) Постанови про накладання стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюновитх виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» №11/05.04-11 від 19.09.2023 р. на суму 30 000 грн., прийняту Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області;

5) Постанови про накладання стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» №12/05.04-11 від 19.09.2023 р. на суму 30 000 грн., прийняту Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області;

6) Постанови про накладання стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» №13/05.04-11 від 19.09.2023 р. на суму 30 000 грн., прийняту Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області;

7) Постанови про накладання стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» №14/05.04-1 1 від 19.09.2023 р. на суму 30 000 грн., прийняту Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області (судова справа №160/25553/23). На вказані послуги адвокатським об?єнанням витрачено 15 годин на суму 15000 грн;

- Складання та направлення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду наступних документів по справі №160/25553/23: заява про забезпечення позову; клопотання про долучення доказів. На вказані послуги адвокатським об?єднанням витрачено 5 годин на суму 5 000 грн.

Платіжною інструкцією № 189337 від 05.10.2023 року підтверджено сплату позивачем 400 000 грн за договором № 08/02-19/1 від 08.02.2019 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:

- договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

- інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

- представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Розглянувши подані позивачем документи, судом встановлено, що вони в сукупності не містять обґрунтованої та об`єктивної суми витрат на правову допомогу, які були вчинені адвокатом, як такі, що неминуче мали бути вчинені адвокатом для відновлення прав клієнта, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що справа № 160/25553/23 була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без участі представників сторін, а сім постанов, що оскаржувались до суду були однотипними, тому на підготовку позовної заяви не було фактично витрачено ту кількість годин, яка визначена у акті приймання-передачі наданих послуг та в детальному описі виконаних робіт.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Отже, з огляду на предмет розглядуваного спору, однотипність оскаржуваних постанов, обсяг наданих адвокатом послуг, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 15000,00 гривень за підготовку позовної заяви, подання заяви про забезпечення позову та клопотання про долучення доказів.

Вказана сума у розмірі 15000 грн є співмірною з вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у вказаній справі, зважаючи на її результат.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/25553/23 та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн.

Керуючись ст. ст. 132, 139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Ухвалити додаткове рішення у справі №160/25553/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Головного управління Держпродспоживслуби у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення стягнень.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №160/25553/23- задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області (вул. Поліська Січ, 10, м. Луцьк, 43020, код ЄДРПОУ40317441) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (проспект Олександра Поля, 40, м. Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 30487219) судові витрати з оплати витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 295, 297 КАС України.

Суддя О.С. Луніна