Рішення

від 26.03.2024 по справі 160/1218/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 рокуСправа №160/1218/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/1218/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КМР» (51491, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Троїцьке, вул. Центральна, буд. 162, код ЄДРПОУ: 34063587) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ: 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення, -

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КМР» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд» в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 0257310410 від 12.09.2023 року.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність податкового повідомлення-рішення від 12.09.2023 року. Зазначає, що частина накладних подана своєчасно, інша частина несвоєчасно, але з поважних причин, при цьому штрафні санкції визначено неналежним чином.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/1218/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КМР» про поновлення строку звернення з позовом задоволено. Визнано підстави для поновлення строку звернення до суду поважними та поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРО КМР» строк звернення до суду по справі № 160/1218/24, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року виправлено описку в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2024 року.

07 лютого 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що на підтвердження існування обставин, які обумовлюють неможливість виконання податкового обов`язку, після прийняття Порядку №225, позивачем не подано контролюючому органу жодного документу. Окремо зазначає, що позивач не додав до позовної заяви жодного доказу на підтвердження обставин, які нібито вплинули на його здатність своєчасно виконувати свій податковий обов`язок. Стосовно доводів позивача про карантин зазначає, що перевірка проведена після скасування мораторію на застосування відповідних штрафних санкцій. Щодо доводів про розмір штрафних санкцій зазначає, що Закон України № 2876-ІХ від 12.01.2023р. «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», який набув чинності 08.02.2023р., не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, тобто, його норми не мають зворотної дії в часі. Таким чином, визначені п.п.89, 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України строки реєстрації в ЄРПН, штрафи за їх порушення, застосовуються до податкових накладних, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ (тобто з датою складання, починаючи з 16.01.2023р.), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано. Вказує, що норми ст.120-1 ПК України також є діючими, через що порушень вимог п.11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України зі сторони податкового органу не допущено. Наводить приклади судової практики.

15 лютого 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь на відзив, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Повторює доводи позовної заяви, заперечує проти наведеної відповідачем судової практики.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, електронний доказ, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

03 серпня 2023 року відповідачем складено Акт №28247/04-36-04-10/34063587 про результати камеральної перевірки позивача щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних за травень-серпень 2022 року, жовтень-листопад 2022 року, січень 2023 року (далі Акт перевірки). Перевіркою встановлено, що 9 податкових накладних позивача (за період з 14.06.2022 року по 13.01.2023 року) подано з порушенням строків реєстрації таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі Акту перевірки відповідачем щодо позивача прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.09.2023 року №0257310410 (далі ППР від 12.09.2023 року), яким застосовано штраф у сумі 28515,87 грн. Штраф застосовано згідно ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Згідно Розрахунку штрафу до ППР від 12.09.2023 року він нарахований за реєстрацію 9 податкових накладних з простроченням строку.

ППР від 12.09.2023 року позивачем оскаржено в адміністративному порядку, однак рішенням від 30.11.2023 року №35595/6/99-00-06-03-01-06 скарги залишено без задоволення.

Вважаючи ППР від 12.09.2023 року протиправним в частині нарахування грошового зобов`язання в розмірі 8582,53 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Щодо часу направлення податкових накладних.

Щодо доводів про день подання податкових накладних на реєстрацію.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі Порядок №1246).

Пунктами 2-3 Порядку №1246 визначено, що операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем

Згідно п. 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Відповідно до п. 10 Порядку №1246 до Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою підприємцем.

Пунктом 11 Порядку №1246 після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13-15 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно п. 69.18 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.

Щодо податкових накладних №12, 63, 79.

Позивачем стосовно цих накладних окремо зазначено, що вони були направлені на реєстрацію протягом операційного дня. Так, накладна №12 направлена 19.08.2022 року (граничний термін реєстрації 20.08.2022 року), накладні №63 та №79 15.11.2022 року (граничний термін реєстрації 15.11.2022 року).

Згідно Акту перевірки накладна №12 зареєстрована 22.08.2022 року, накладні №63 та №79 16.11.2022 року (граничні терміни реєстрації тотожні вказаним відповідачем).

По спірним накладним позивачем надано квитанції про прийняття документів, згідно яких документи доставлені в дати, вказані відповідачем в Акті перевірки (з простроченням).

Позивачем надано протоколи руху документа по вказаним накладним з комп`ютерної програми «М.Е.Dос», згідно яких накладна №12 відправлена 19.08.2022 року о 17:55:49 (прийнята 22.08.2022 року), накладна №63 направлена 15.11.2022 року о 15:43:31 (прийнята 16.11.2022 року), накладна №79 направлена 15.11.2022 року о 15:41:35 (прийнята 16.11.2022 року). Тобто, згідно цих протоколів накладні направлені в межах операційного дня.

Згідно правового висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 24.11.2021 року у справі №200/12604/19-а відомості комп`ютерної програми «М.Е.Dос» є належними та допустимими доказами на підтвердження факту направлення на реєстрацію податкових накладних.

Суд не вважає доведеною можливість маніпуляції з відомостями комп`ютерної програми «М.Е.Dос», оскільки в правовідносинах діє презумпція добросовісності її учасників, підстав вважати можливим вчинення позивачем зловживань немає, в т.ч. не надано відповідних доказів відповідачем. Окрім цього, маючи можливість такої маніпуляції, логічним є її вчинення щодо більш раннього часу добу та дня, що додатково вказує на відсутність зловживань зі сторони позивача.

Належність протоколів руху документу як доказу підтверджена змістом правозастосування, що здійснено Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 03.08.2023 року у справі №640/562/19, П`ятим апеляційним адміністративним судом у постанові від 15.03.2023 року у справі №420/4165/22, а також Третім апеляційним адміністративним судом в постановах від 10.10.2023 року у справі №160/10123/23, від 03.10.2023 року у справі №160/6642/23.

В даному випадку позивач, надавши суду докази направлення на реєстрацію податкових накладних, вчинив усі залежні від нього дії для підтвердження своєчасної реєстрації податкових накладних. Тоді як відповідач у відповідності до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довів правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (у відповідній частині).

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 22.11.2021 року у справі №160/10558/19.

Суд звертає увагу на те, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 13.03.2023 року у справі № 820/571/17

Отже, суд приходить до висновку, що згідно протоколів руху документів накладні №12, №63 та №79 направлені позивачем на реєстрацію своєчасно.

Суд акцентує увагу на розрізненні направлення та надання накладних, оскільки на рівні законодавства обмежено можливість прийняття податковим органом податкових накладних у певний час, в зв`язку з чим від позивача залежить їх своєчасне направлення (до 20:00 год), в свою чергу отримання (доставка до контролюючого органу, прийняття і формування квитанції) перебуває за межами відповідальності та контролю позивача.

Також з цих підстав суд відхиляє доводи відповідача що обов`язок зареєструвати податкову накладну слід розуміти як забезпечення її реєстрації, оскільки реєстрацію таких накладних здійснює не платник податків, в зв`язку з чим він апріорі не може забезпечувати таку реєстрацію жодним чином, в межах сфери його відповідальності перебуває лише своєчасне направлення накладних на реєстрацію.

Якщо до 20 години операційного дня, в який платником податків було направлено податкові накладні для їх реєстрації, йому не було надіслано квитанцію, відповідні накладні вважаються зареєстрованими у цей день.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 24.11.2021 року у справі №200/12604/19-а.

При цьому суд зауважує, що у п. 69.18 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України хоч і обмежено час надсилання електронних документів, однак ця норма не змінює визначення терміну «операційний день». При цьому, зміни до п. 3 Порядку № 1246, яким визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин, не вносились. Більш того, п. 69.18 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не встановлює нових правил реєстрації податкових накладних (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Аналогічне правозастосування здійснено Третім апеляційним адміністративним судом у постановах від 07.11.2023 року у справі №160/13910/23, від 03.10.2023 року у справі №160/9830/23, Сьомим апеляційним адміністративним судом у постановах від 19.03.2024 року у справі №120/8969/23, від 27.11.2023 року у справі №120/3250/23, від 27.11.2023 року у справі №560/9129/23.

Суд висновує, що позивачем вчинено усі залежні від нього дії для направлення 3 вказаних спірних податкових накладних в межах належного часу для їх подання.

Отже, позивачем не допущено прострочення щодо цих 3 накладних, а застосування штрафних санкцій у відповідній частині є необґрунтованим. Відповідно, в цій частині доводи позовної заяви є обґрунтованими.

Щодо інших податкових накладних (№1, 17, 103, 104, 44, 41).

Позивачем щодо цих накладних вказано, що дійсно, частина податкових накладних направлена на реєстрацію з порушенням строку, в силу настання обставин, що склались в країні в тому числі військова агресія з боку російської федерації проти України, що стало підставою запровадження воєнного стану, накопичення великої кількості незареєстрованих податкових накладних з ПДВ, технічну та фізичну неможливість здійснити своєчасну реєстрацію з огляду на складнощі, спричинені введенням в Україні воєнного стану (ТОВ «АГРО КМР» мало зареєструвати усі накопичені протягом 5 місяців податкові накладні, а технічні та фізичні можливості не дали змогу позивачу своєчасно виконати податковий обов`язок із реєстрації податкових накладних), який перевищує граничний термін реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач висновував, що терміни реєстрації ТОВ «АГРО КМР» податкових накладних зазначених вище порушені.

Водночас, позивачем після вказаних вище пояснень висловлено доводи стосовно протиправності застосування до нього штрафних санкцій в період дії карантину.

Суд констатує, що позивачем не надано і доказів на підтвердження своєчасності реєстрації цих 6 накладних (в т.ч. протоколи руху документів, скріншоти програми MEDoc та ін). Отже, доводи щодо цих 6 накладних розглядаються судом як загальні доводи щодо застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій (доводи про карантин та доводи про належний розмір штрафних санкцій).

Щодо правового значення дії карантину.

Відповідно до п. 51-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022 року, запроваджено наступні особливості правового регулювання спірних правовідносин.

Згідно п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Пунктом п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: камеральних перевірок.

Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:

лютий, березень, квітень, травень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року;

червень, липень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.

Відповідно до абз. 17 п. 69.2. підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в редакції Закону №2260-ІХ у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються"

Таким чином, спірним питанням в цій справі є вплив на правомірність спірного ППР обставини його винесення в період чинності одночасно як до п. 51-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, так і абз. 17 п. 69.2. підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Суд зауважує, що наведене вбачається передусім з буквального тлумачення абз. 17 п. 69.2. підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, оскільки у відповідній нормі права законодавцем за змістом вказано, що в умовах воєнного стану мораторій на застосування штрафних санкцій, встановлений в зв`язку з дією карантину, не застосовується, тобто у спірних правовідносинах ця норма права є спеціальною, при цьому вона є нормою права прийнятою пізніше. Окрім цього суд зауважує, що спірна податкова накладна датована майже через пів року від внесення змін в законодавстві, що вказує на відсутність в юридичній ситуації позивача обставин непередбачуваності.

З 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 06.02.2024 року у справі №160/10740/23.

Отже, цей аргумент позивача судом відхиляється як необґрунтований.

Щодо належного розміру штрафних санкцій.

Позивач зазначав, що штрафні санкції до нього мали бути визначені згідно п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України. Виходив при цьому з п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідач наполягав на тому, що штрафні санкції вірно визначені за ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Законом №2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023, підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу України доповнено п. 89 та п. 90, якими змінено граничні строки реєстрації податкових накладних та штрафні санкції за відповідне порушення:

89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

При цьому згідно п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого саме пунктом 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних, а до спірних правовідносин ці норми, як вказано вище, не застосовуються.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 06.02.2024 року у справі №160/10740/23.

Тотожне правозастосування здійснено Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 05.03.2024 року у справі №160/20795/23.

Отже, цей аргумент позивача судом відхиляється як необґрунтований.

Верховним Судом в постанові від 05 жовтня 2023 року в справі №520/14773/21 зроблено висновок про наявність у суду компетенції зі скасування податкового повідомлення-рішення лише в частині суми необґрунтовано застосованого штрафу.

Суд зазначає, що розрахунок штрафних санкцій зроблено контролюючим органом, а суд має зробити суто арифметичний розрахунок.

Аналогічне правозастосування здійснено Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 05.03.2024 року у справі №160/20797/23.

До ППР від 12.09.2023 року надано розрахунок штрафу, згідно якого загальна сума штрафу дорівнює 28515,87 грн. З них за накладними, щодо яких судом констатовано відсутність прострочення, на суму 23933,33 грн (№12 - 142,35 грн, №63 - 23783,96 грн, №79 -7,02 грн.

Отже, суд визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення-рішення від 12.09.2023 року в частині застосування до позивача штрафних санкцій на суму 23933,33 грн, в зв`язку з чим воно лишається чинним в іншій частині в частині застосування штрафних санкцій на суму 4582,54 грн.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується квитанцією від 10.01.2024 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Спірне ППР судом скасовано на 83,93%. Отже, відшкодуванню позивачу підлягає 83,93% сплаченого судового збору, тобто 2033,12 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КМР» (51491, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Троїцьке, вул. Центральна, буд. 162, код ЄДРПОУ: 34063587) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ: 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 12.09.2023 року №0257310410 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КМР» штрафних санкцій у розмірі 23933,33 гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ: 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КМР» (51491, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Троїцьке, вул. Центральна, буд. 162, код ЄДРПОУ: 34063587) сплачений судовий збір у розмірі 2033,12 гривень (дві тисячі тридцять три гривні 12 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко