Рішення
від 28.03.2024 по справі 160/27863/23
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 березня 2024 рокуСправа №160/27863/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» про ухвалення додаткового рішення у справі №160/27863/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.07.2023 №0007180403 Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Представником позивача заявлялось клопотання про розподіл витрат на правову допомогу.

Після прийняття рішення 20.03.2024 до суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» про ухвалення додаткового рішення, в якій зазначено, що докази були надані до позовної заяви.

26.03.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшли заперечення на заяву про винесення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заперечень зазначено, що відповідач не погоджується із поданою заявою, вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката неспіврозмірними зі складністю справи та виконаним адвокатом роботи, а також із часом витраченим на виконання відповідних робіт, оскільки підготовка позову та інших процесуальних документів у справі не потребує значного часу.

Згідно з ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки судове рішення у справі №160/27863/23 прийнято в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» про ухвалення додаткового рішення у цій справі, також, здійснюється в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши заяву про розподіл судових витрат, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених норм дає суду підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До позовної заяви представником позивача, зокрема, надано:

-копію договору про надання правової допомоги №А1 від 10.06.2019;

-копію додаткової угоди №26 від 16.10.2023;

-копію акту прийому-передачі послуг №26 від 23.10.2023;

-копію платіжної інструкції №143139 від 24.10.2023 про сплату адвокатських витрат на суму 10000,00 грн;

-ордер про надання правової допомоги, виписаний адвокатом Шевцовою В.В.

До заяви про розподіл судових витрат на правничу допомогу додано:

-додаткову угоду до договору про надання правничої (правової) допомоги від 17.05.2023;

-копію акту про надання правової (правничої) допомоги від 17.11.2023;

-вартість та порядок оплати послуг з надання правової (правничої) допомоги у цивільній справі №160/26063/23 від 01.11.2023;

-копію квитанції до прибуткового касового ордеру №1/26063 від 17.11.2023 на суму 10000 грн.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Верховним судом в постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд зазначає, що здійснені адвокатом дії, визначені в акті приймання-передачі наданих послуг, мали бути здійснені адвокатом фактично, та дійсність їх вчинення має бути підтверджена в матеріалах справи.

Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 у справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги.

Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги представником позивача ОСОБА_1 подано до суду копію договору про надання правової допомоги №А1 від 10.06.2019, укладеного між ТОВ «АЛЛО», в особі директора ОСОБА_2 , та адвокатським бюро «Олександра Шевченка», в особі керівника О.А. Шевченка.

Суд зазначає, що додаткова угода №26 від 16.10.2023 та акт прийому-передачі послуг №26 від 23.10.2023 підписані ТОВ «АЛЛО», в особі директора ОСОБА_2 , та адвокатським бюро «Олександра Шевченка», в особі керівника О.А. Шевченка.

Суду не надано жодних документів про вчинення дій адвокатом Шевцовою В.В. під час розгляду адміністративної справи №160/27863/23.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стороною договору про надання правничої допомоги є адвокатське бюро.

На підставі ч. 6 ст. 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське бюро зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Суду не надано доказів залучення ОСОБА_1 до виконання укладеного договору про надання правової допомоги №А1 від 10.06.2019.

Відповідно дост. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат напрофесійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і такадопомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням.

Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані (п. 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Також, суд звертає увагу, що відповідно до акту прийому-передачі послуг №26 від 23.10.2023 адвокатським бюро надані наступні послуги:

-надання консультації з питань практичного застосування норм Податкового кодексу України та Порядку ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 щодо аналізу спірних правовідносин, що виникли між ТОВ «АЛЛО» та Східним міжрегіональним управління ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі Акту № 693/32-00-04-03-01-01/30012848 від 21.06.2023 - про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкового повідомлення-рішення від 26.07.2023 №0007180403;

- проведення аналізу прецедентної практики та правових висновків за аналогічними справами;

- складення, виготовлення та подача до суду адміністративного позову з відповідними додатками про визнання протиправним 26.07.2023 №0007180403 Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:

- договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

- інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

- представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Суд зазначає, що відшкодуванню судом підлягають послуги лише безпосередньо пов`язані з розглядом адміністративної справи.

Суд вказує, що не підлягає задоволенню судом сума відшкодування таких послуг як: надання консультації з питань практичного застосування норм Податкового кодексу України та Порядку ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 щодо аналізу спірних правовідносин, що виникли між ТОВ «АЛЛО» та Східним міжрегіональним управління ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі Акту №693/32-00-04-03-01-01/30012848 від 21.06.2023 - про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкового повідомлення-рішення від 26.07.2023 №0007180403.

Вказані послуги надані адвокатом в межах власної оплатної діяльності, жодним чином не пов`язані з розглядом справи адміністративним судом.

Не підлягає задоволенню судом сума відшкодування таких послуг як: проведення аналізу прецедентної практики та правових висновків за аналогічними справами. Вказані послуги є за своєю суттю підвищенням професіонального рівня адвоката, оскільки стосуються не надання правової допомоги, а вивчення адвокатом нормативно-правових актів для можливості роботи з документами у відповідній сфері.

Таким чином, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи №160/27863/23 не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене, суд робить висновок про відмову у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. ст.139,241,248, 252,292,293 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/27863/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення28.03.2024
Оприлюднено01.04.2024
Номер документу117977517
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Судовий реєстр по справі —160/27863/23

Ухвала від 24.10.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 01.10.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Постанова від 05.09.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Суховаров А.В.

Постанова від 05.09.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Суховаров А.В.

Ухвала від 07.05.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Суховаров А.В.

Ухвала від 30.04.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Суховаров А.В.

Рішення від 28.03.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Голобутовський Роман Зіновійович

Рішення від 18.03.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Голобутовський Роман Зіновійович

Ухвала від 10.11.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Голобутовський Роман Зіновійович

Ухвала від 30.10.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Голобутовський Роман Зіновійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні