Ухвала

від 28.03.2024 по справі 560/4362/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/4362/24

УХВАЛА

28 березня 2024 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук О.К., розглянувши позовну заяву керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави до Маківської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся в суд з позовом до Маківської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Маківської сільської ради щодо не оформлення та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 0,55 га., на якій розташований Слобідкорахнівський заклад дошкільної освіти "Калинка" та зобов`язати Маківську сільську раду вжити заходів щодо оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею близько 0,55 га., на якій розташований Слобідкорахнівський заклад дошкільної освіти "Калинка".

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною 7 статті 160 КАС України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

У позовній заяві керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звертається до суду в порядку реалізації своїх владних управлінських повноважень, а саме - представництва інтересів держави.

Відповідно до частини 4 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 4 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Зміст наведених норм законодавства дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

Так, представництво державних інтересів прокурором в адміністративному судочинстві є проблемним питанням у зв`язку з надто широким тлумаченням поняття "інтерес держави" як представниками прокуратури, так і іншими учасниками судового процесу. Кожне звернення прокурора до суду обумовлено порушенням державних інтересів, що є оціночним поняттям із закладеним в процесуальне законодавство смисловим змістом "самостійно визначає" та є складовою терміну "внутрішнє переконання".

Суб`єктами оцінки виступають як прокурор при прийнятті ним рішення щодо виконання представницької функції, так і суд при вирішенні питання про наявність або відсутність підстав такого звернення, а тому, визначальним у цьому випадку є розкриття поняття "інтерес держави".

У рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Підставою звернення прокурора до суду стало порушення вимог законодавства про освіту, що створює передумови для зловживань щодо розпорядження земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування закладу та навчального процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей та інтересів держави, що, у свою чергу, є невиконанням гарантій держави у сфері освіти.

Разом з тим, з урахуванням приписів статей 2 і 5 КАС України судовому захисту підлягає порушене право чи законний інтерес.

У позовній заяві прокурор не обгрунтував, яким відсутність державної режстрації земельної ділянки, на якій розташований загальноосвітній заклад, порушує інтереси держави та які саме інтереси держави порушені.

Крім того, за змістом пункту 1 частини 1 статі 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Отже, підставою для звернення до суду за захистом порушених прав є наявність публічно-правового спору.

Разом з тим, у позовній заяві прокурор вказує, що на його звернення Маківська сільська рада не заперечила факт необхідності державної реєстрації земельної ділянки, вказавши, що за наявності відповідних коштів така реєстрація буде проведена. При цьому, відсутнє обгрунтування протиправності бездіяльності сільскої ради щодо реєстрації права власності на земельну ділянку.

Таким чином, у позовній заяві відсутнє обгрунтування необхідності захисту інтересів держави у спірних правовідносинах прокурором, не обґрунтовані підстави звернення до суду, не зазначені докази, які підтверджують підстав для представництва відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом одгрунтування наявності публічно-правового спору щодо реєстрації земельної ділянки, необхідності захисту інтересів держави у спірних правовідносинах прокурором, зазначення доказів, які підтверджують підстави для представництва відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

позовну заяву керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяО.К. Ковальчук