Рішення

від 19.03.2024 по справі 620/17306/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/17306/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря - Костючок В.В.,

представника позивача - Карети О.О.,

представника відповідача - Лисиці О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Чексіл-Автосервіс» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Чексіл-Автосервіс» (далі ПрАТ «Чексіл-Автосервіс», позивач) 04.01.2024 звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі ГУДПС у Чернігівській області, відповідач), у якому, з урахуванням зменшених позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.08.2023 №7625/ж10/25-01-07-00, №7626/ж10/25-01-07-00, №7627/ж10/25-01-07-00, №7628/ж10/25-01-07-00 та №7647/ж10/25-01-07-00.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що висновки контролюючого органу про завищення підприємством суми від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих періодів по податку на прибуток за 9 місяців 2021 року на суму 2 922055,00 грн. є необґрунтованими, оскільки збитками, нарахованими згідно акту перевірки, є орендна плата, визначена за користування земельними днинками, а не штрафні санкції за порушення законодавства, як це передбачено підпунктом 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України.

Також позивач вважає необґрунтованими висновки контролюючого органу про заниження податку на додану вартість, завищення податкового кредиту та від`ємного значення, оскільки господарські операції з Товариством з обмеженою відповідальністю «Італтекс Меріно» (далі ТОВ «Італтекс Меріно») підтверджуються належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, в тому числі, оформленими та зареєстрованими контрагентом податковими накладними.

Ухвалою суду від 05.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено перше підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 01.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 15.02.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною секретарем до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволені, подав відзив на позов, у якому зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення винесено у зв`язку з тим, що взаємовідносини між ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» та ТОВ «Італтекс Меріно» не опосередковувались реальним виконанням операцій, які ставлять їх предмет. Так, надані на перевірку акти надання послуг не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в України», оскільки не містять вказівку на посади ПІП осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, з них неможливо визначити обсяг та характер виконаних робіт, відсутня експлуатаційна, ремонтна, технологічна документація, у відповідності з якою виконуються роботи. Крім того кінцевим бенефіціарним власником ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» є громадянин рф та зараз триває досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 110-2 КК України.

Також позивач у порушення підпункту 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України не відображає збільшення фінансового результату до оподаткування у 2020 році (в період з 23.05.2020) на суму добровільного відшкодування збитків у розмірі 2922004,92 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення розділу ІІІ Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, а саме: податковий розрахунок за формою №1 ДФ за 4 квартал 2019 року поданий до контролюючого органу з недостовірними відомостями або помилками (не включені суми виплачених доходів за ознакою «157» (дохід, виплачений самозайнятій особі)).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Одним із видів господарської діяльності позивача є 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с. 113-114 т.1). Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість.

На підставі направлень від 21.12.2021 №4184, №4185, №4186, №4187, №4188, №4189, наказу від 07.12.2021 №2119-п, виданих ГУДПС у Чернігівській області, статей 77, 82 Податкового кодексу України посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2021, валютного законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2018 по 30.09.2021, іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 30.09.2021, відповідно до затвердженого плану перевірок.

Перевірку проведено з відома керівника підприємства та в присутності головного бухгалтера.

За результатами перевірки складено акт від 21.01.2021 №443/07/14252165 (а.с. 16-66 т.1), у якому зазначено про порушення підприємством вимог податкового законодавства, у тому числі:

- пунктів 5, 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, пункту 14 П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; пп. 2.1, пп. 2.4 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, п.44.1, 44.2 ст.44., п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.140.4.4 п.140.4, п.п.140.5.11 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України, в наслідок чого занижено суму податку на прибуток у розмірі 589555,00 грн., в т.ч. числі за: за 9 місяців 2021 року на суму 589555,00 грн., та завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на суму 7 643796,00 грн., у т.ч. за 9 місяців 2021 року на суму 7 643796,00 грн.;

-п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість у сумі 2 039760,00 грн., в т.ч. за листопад 2018 на суму 138585,00 грн., за лютий 2019 року на суму 38856,00 грн., за січень 2020 року на 826,00 грн., за грудень 2020 року на 275,00 грн., за січень 2021 року на 370481,00 грн., за лютий 2021 року на 117011,00 грн., за квітень 2021 року на 234888,00 грн., за травень 2021 року на 302332,00 грн., за червень 2021 року на 247148,00 грн., за серпень 2021 року на 314117,00 грн., та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 2500,00 грн., у т.ч. за вересень 2021 року на 2500, 00 грн.;

-п. ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №4 від 13.01.2015.

На підставі вказаних висновків перевірки ГУДПС у Чернігівській області винесено податкові повідомлення-рішення від 03.08.2023 (а.с. 67-70, 72 т.1):

№7625/ж10/25-01-07-00, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 736 944,00 грн.;

№7626/ж10/25-01-07-00, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 3 квартали 2021 року на суму 7643796,00 грн.;

№7627/ж10/25-01-07-00, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 2549700,00 грн.;

№7628/ж10/25-01-07-00, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 2500,00 грн.;

№7647/ж10/25-01-24-06, яким нараховано штрафні санкції з податку на доходи, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п, на суму 1020,00 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» звернулося до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до матеріалів справи у власності позивача перебувають об`єкти нерухомості, розміщені за адресою: вул. Івана Мазепи, 66/6, 66/5, 66/1, 66/10, 66/15, 66/19, 66/21, 66/24, 66/13 (а.с. 255-259 т.1).

Частину приміщень ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» здає в оренду, що відповідає виду господарської діяльності підприємства. При цьому, умовами договорів оренди передбачено, що позивач (орендодавець) зобов`язаний здійснювати технічний нагляд за станом приміщень, забезпечувати орендаря електричною енергією, опаленням, водопостачанням та водовідведенням, окрім випадків аварійного відключення або припинення постачання електричної, теплової енергії та/чи води водопровідними підприємствами-постачальниками зазначених ресурсів (а.с. 246-254 т.1).

У зв`язку із тим, що в штаті ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» відсутні необхідні спеціалісти, які можуть забезпечувати нагляд за технічним станом належних позивачу приміщень (а.с. 242-245 т.1), підприємством із ТОВ «Італтекс Меріно» укладено договори від 01.11.2017 №2/13-17 та від 02.12.2020 №02122020, відповідно до умов яких замовнику надаються послуги з: організації по обслуговуванню головного виробничого корпусу замовника; проведення внутрішнього аудиту систем енергозабезпечення виробничих приміщень та приміщень загальногосподарського призначення з ціллю підвищення енергоефективності в опалювальний період 2020-2021 р.; модернізації систем центрального освітлення території виробничих приміщень та приміщень загальногосподарського призначення з виділенням ліній живлення для автономного обліку електричної енергії; підготовки системи автоматизованого пожежогасіння в 2020-2021 р.; технічного обслуговування ліній електроживлення та джерел електропостачання; обстеження, вивчення схеми електроживлення підприємства, організації системи електрообліку орендарів з розширенням та використанням бази АСКУЕ на об`єкті замовника (а.с. 73-75, 72-84 т.1).

На підтвердження можливості надання товариством позивачу послуг з обслуговування приміщень ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» надано штатний розпис ТОВ «Італтекс Меріно» (а.с. 197-203 т.1).

Відповідно до матеріалів справи контрагентом проводились роботи (надавались послуги) з урахуванням складених працівниками службових записок та локальних кошторисів на виконання робіт (а.с. 142-189 т.1).

На підтвердження наданих послуг позивачем надано: акти надання послуг, калькуляції робіт з обслуговування приміщень (а.с. 76-81, 85-104 т.1).

За наслідками господарських операцій контрагентом складено та належним чином зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, що відповідачем не заперечується та підтверджується відомостями з кабінета платника податків щодо отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2019 року, грудень 2020 року, січень, лютий, квітень-вересень 2021 року (а.с. 204-233 т.1).

Операція з ТОВ «Італтекс Меріно» відображена ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» в бухгалтерському обліку (а.с. 190-196 т.1).

Частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно абзацу одинадцятого статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина друга статті 9 вказаного Закону).

Отже, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1. статті 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України

Згідно із підпунктом «а» пункту 198.1 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З наведених законодавчих положень вбачається, що формування платником податку об`єкту оподаткування здійснюється шляхом врахування витрат підприємства за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними документами, а також використання отриманих за договором товарів/послуг у власній господарській діяльності.

У податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), податковий кредит може вважатися не підтвердженим.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарської операції, платник податку має право на віднесення податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

Так, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та використання протягом перевіряємого періоду наданих ТОВ «Італтекс Меріно» послуг для здійснення господарської діяльності (технічного обслуговування приміщень ПрАТ «Чексіл-Автосервіс»). Також не було встановлено, що відомості, які містяться в первинних документах є неповними, недостовірними, суперечливими або такими ґрунтуються на інших документах, недійсність даних у яких установлена судом, а доводи відповідача про недоліки в заповненні в наявних актів по певним господарським операціям, що на думку контролюючого органу свідчить про нереальність господарських операцій, фактично спростовано встановленими судом під час розгляду справи обставинами та доказами, наявними в матеріалах справи.

При цьому, слід зазначити, що факт використання наданих позивачу послуг у господарській діяльності контролюючим органом не ставиться під сумнів та не спростовується а ні в акті перевірки, а ні у відзиві на позов.

Крім того, відповідачем не надано доказів неналежного виконання позивачем численних договорів оренди щодо забезпечення належного технічного стану переданих в оренду приміщень.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Однак, всупереч наведеного, ГУДПС у Чернігівській області відповідні належні та допустимі докази надано не було.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем не доведено обставини та не надано докази, які б свідчили про штучний (фіктивний) характер господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагенту були спрямовані на отримання виключно необґрунтованої податкової вигоди.

Отже суд зазначає, що належних, допустимих та достовірних доказів в підтвердження посилань щодо нереальності спірних господарських операцій контролюючим органом надано не було, матеріали справи таких не містять.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» доведено використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності отриманих від контрагенту товарів/послуг у межах господарської діяльності.

Також із матеріалів справи судом встановлено, що між ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» та Чернігівською міською радою в особі начальника управління земельних ресурсів було укладено Договір про добровільне відшкодування збитків, спричинених власниками землі та землекористувачами, відповідно до умов якого позивач зобов`язався відшкодувати міській раді збитки, завдані внаслідок використання земельних ділянок без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону, з порушенням земельного законодавства, площею 32,5226 га, яка розташована по вул. Івана Мазепи, 66, в період з 01.01.2014 до 31.07.2018 включно та використовується для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства переробної, машинобудівної та іншої промисловості (а.с. 141 т.1).

Сума збитків, які позивач зобов`язався відшкодувати відповідно до вказаного договору, становить 11097158,32 грн. та визначена на підставі Акту про визначення збитків власнику землі в особі Чернігівської міської ради на території Чернігівської міської ради від 30.08.2018 №78, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 06.09.2018 №429 (а.с. 15-18 т.2).

Сторонами не заперечується, що позивачем добровільно відшкодовано міській раді збитки на суму 2922055,00 грн. та віднесено їх до адміністративних витрат.

Відповідач із такими діями ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» не погоджується та зазначає про порушення позивачем підпункту 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України.

Однак, з такою позицією контролюючого органу суд не погоджується, оскільки вказаною нормою Кодексу передбачено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Суд звертає увагу, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними (зобов`язання із безпідставного придбання або збереження майна). Наведене відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №629/4628/16-ц.

У зв`язку з наведеним, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до пункту 1.3 Положення про порядок визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам в місті Чернігові, затвердженого рішенням Чернігівської міської ради від 28.04.2011 (8 сесія 6 скликання) (у редакції рішення Чернігівської міської ради від 21.09.2017 №23/VII-14) (https://chernigiv-rada.gov.ua/rishennya-sesii/sid-14/id-12402/), власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок, самовільним зайняттям земельних ділянок, використанням земельних ділянок без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону, в інших випадках, коли особа використовує земельну ділянку з порушенням земельного законодавства чи законодавства про плату за землю.

Пунктом 4.4 вказаного Положення передбачено, що відшкодування збитків проводиться за період використання з порушенням земельного законодавства у розмірі орендної плати за землю, яку власник землі (міська рада) міг би отримати при належному виконанні (дотриманні) землекористувачем вимог земельного законодавства. Збитки визначаються за ставками орендної плати, які діяли на момент виникнення таких збитків.

Враховуючи наведене, оскільки сплачені ПрАТ «Чексіл-Автосервіс» на користь Чернігівської міської ради кошти в сумі 2922055, грн. є добровільно відшкодованими збитками, завданими за користування земельними ділянками без відповідних правовстановлюючих документів та розрахованими за ставками орендної плати, які діяли на момент виникнення таких збитків, суд погоджується з позицією позивача про правомірність їх віднесення до адміністративних витрат, так як фактично наведена сума є безпідставно збереженими коштами у розмірі орендної плати, які мають бути повернуті власнику земельної ділянки, який і зазнав збитків.

З огляду на викладене, доводи ГУДПС у Чернігівській області, що сума 2922055, грн. є збитками позивача, а тому вона повинна враховуватись товариством в рахунок збільшення фінансового результату до оподаткування, відповідно до вимог підпункту 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України, є необґрунтованими.

Також відповідачем не надано належних та допустимих доказів порушення позивачем Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, тому застосування до товариства штрафу в сумі 1020,00 грн. є необґрунтованим.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, підстави винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Чексіл-Автосервіс" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 03.08.2023 №7625/ж10/25-01-07-00, №7626/ж10/25-01-07-00, №7627/ж10/25-01-07-00, №7628/ж10/25-01-07-00 та №7647/ж10/25-01-07-00.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Приватного акціонерного товариства "Чексіл-Автосервіс" судові витрати в сумі 26 840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 28 березня 2024 року.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Чексіл-Автосервіс" (код ЄДРПОУ 14252165, вул. Івана Мазепи, 66, м. Чернігів, 14014).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП 44094124, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000).

Суддя С.В. Бородавкіна