Постанова

від 19.03.2024 по справі 480/11715/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Павлічек В.О.

19 березня 2024 р.Справа № 480/11715/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БАРКО-ТРЕЙД» до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2021 позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «БАРКО-ТРЕЙД» (далі - ТОВ «БАРКО-ТРЕЙД», підприємство) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (надалі по тексту - ГУ ДПС в Сумській області, контролюючий орган), в якому просив:

- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 02.07.2021 № 46451828/807, яким підприємству визначена сума штрафу у розмірі 30 187.95 грн.

Вимоги мотивував тим, що 09.06.2021 ГУ ДПС в Сумській області була проведена камеральна перевірка своєчасності сплати до бюджету податкового зобов`язання по податку на додану вартість ТОВ «БАРКО-ТРЕЙД» згідно податкових декларацій за листопад 2020 та березень 2021.

За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.07.2021 № 46451828/807, яким зобов`язано сплатити штраф у розмірі 25 % у сумі 30 187.95 грн.

Посилається на те, що камеральна перевірка передбачає перевірку саме податкової звітності платника податків та не передбачає дослідження будь-яких первинних документів платника. Вказує, що ГУ ДПС в Сумській області в рамках камеральної перевірки не мало можливості дослідити своєчасність погашення позивачем податкового боргу.

Позивач стверджує, що акт перевірки взагалі не містить жодних підтверджень наявності умислу в діях ТОВ «БАРКО-ТРЕЙД» , наявність якого є обов`язковою для застосування положень, передбачених пунктом 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України (далі - ПК України в редакції, що буда чинною на час виникнення спірних правовідносин) в частині накладення штрафу в розмірі 25 % від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання, а отже й прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення - рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Також позивач зазначає, що у строки передбачені для адміністративного оскарження, 08.07.2021 товариство звернулось до ДПС України зі скаргою на повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 02.07.2021 № 46451828/807.

Будь яких рішень про продовження строків розгляду скарги, ТОВ «БАРКО-ТРЕЙД» не отримувало, скарга розглянута поза межами відведених для цього строків, а тому подана позивачем скарга від 08.07.2021 № 292 вважається повністю задоволеною.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач зазначив, що за результатами камеральної перевірки позивача встановлено порушення вимог пункту 57.1 ст. 57, пункту 203.2 ст. 203 ПК України, у зв`язку з чим застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату до бюджету податкового зобов`язання по податку на додану вартість згідно податкових декларацій з ПДВ за листопад 2020 (№ 9337382022 від 17.12.2020) та березень 2021 (№ 9087676957 від 15.04.2021), та визначено вину платника на підставі п. 124.1 ст.124 ПК України.

Відповідач зазначає, що камеральна перевірка своєчасності сплати до бюджету податкового зобов`язання по податку на додану вартість ТОВ «БАРКО-ТРЕЙД» проведена з урахуванням строків давності визначених статтею 102 ПК України.

Крім того, відповідач стверджує, що наявність умислу в діях позивача підтверджується: - обізнаністю платника про терміни сплати та відповідальність за порушення строків сплати; - не використанням права про можливість оформлення розстрочки; - використання коштів на інші цілі; - відсутністю самостійного повідомлення платником про обставини порушення платіжної дисципліни та підтвердження обставин, які пом`якшують або звільняють його від відповідальності за листопад 2020 та березень 2021.

Зазначає, що упродовж вказаного періоду заяви про розстрочення та/або розстрочення грошових зобов`язань/податкового боргу до ГУ ДПС у Сумській області не надавались, в зв`язку з чим платник не намагався скористатися правом, передбаченим ст. 100 ПК України.

Вказує, що ТОВ «БАРКО-ТРЕЙД», як платник податку, діяло недобросовісно та без належної обачності, що відповідно до абз. 2 п. 112.1 ст. 112 ПК України являється умовою умисного податкового порушення.

Також контролюючий орган зазначив, що з урахуванням положень п. 52.8 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України строки розгляду скарги товариства від 08.07.2021 № 292 не порушені.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.08.2022 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) вимоги адміністративного позову ТОВ «БАРКО-ТРЕЙД» задоволено.

Судовим рішенням визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 02.07.2021 № 46451828/807, яким зобов`язано сплатити штраф у розмірі 30 187.95 грн.

За рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Сумській області стягнуто на користь підприємства судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270.00 грн.

Судове рішення вмотивовано тим, що факт не своєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання є єдиним порушенням на яке посилається податковий орган, проте дані посилання не є доказом наявності умислу в діях позивача, а саме не є доказом наявності діяння, передбаченого пунктом 124.2 ст. 124 ПК України яке призвело до прострочення сплати грошового зобов`язання. Відповідачем не доведено факт умислу в діяннях позивача, тому застосування п. 124.2 ст. 124 ПК України є протиправним.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Сумській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що ТОВ «БАРКО-ТРЕЙД» не використано право на надання обґрунтованих пояснень причин несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань, повідомлення про обставини, які впливають на пом`якшення або звільнення підприємства від відповідальності, на отримання розстрочення/відстрочення податкових зобов`язань/боргу. Отже, ТОВ «БАРКО-ТРЕЙД» , як платник податку, діяло недобросовісно та без належної обачності, що являється умовою умисного податкового правопорушення.

ГУ ДПС у Сумській області також звертає увагу суду, що умисел та вина ТОВ «БАРКО-ТРЕЙД» підтверджується тим, що платник податків мав можливість дотриматися норм чинного законодавства, зокрема: самостійно визначив та подав декларацію з ПДВ в якій задекларував суму податкового зобов`язання з ПДВ. Вказана декларація складена і підписана відповідно до ст. 48 ПК України, та подана у спосіб визначений діючим законодавством; у попередніх звітних періодах своєчасно та в повному обсязі сплачував задекларовані суми ПДВ; обізнаністю платника про терміни сплати та відповідальність за порушення строків сплати;не використанням права про можливість оформлення розстрочки; використання коштів па інші цілі.

Зазначає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення не було враховано, що дії ТОВ «БАРКО-ТРЕЙД», вважаються винними, зважаючи на те, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів, щодо їх дотримання. Посилається на правову позицію викладену Верховним Судом в постанові від 03.11.2020 у справі № 804/1548/16.

Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.

В запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «БАРКО-ТРЕЙД» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, обґрунтовуючи таке прохання доводами фактично аналогічними наведеним у позовній заяві.

19.03.2024 до Другого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи (дата судового засідання 19.03.2024 року о 14:00 год) у зв`язку з тим, що в цей день 19.01.2024 о 09:00 год представник позивача буде приймати участь у розгляді справи № 584/1299/23 у Путивльському районному суді Сумської області .

Відповідно до ст. 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Відповідно до частини 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023 задоволена заява представника позивача ТОВ «БАРКО-ТРЕЙД» - адвоката Кандюкова Г.Г. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У подальшому судом задовольнялися клопотаннями представника позивача ТОВ «БАРКО-ТРЕЙД» - адвоката Кандюкова Г.Г. від 19.12.2023, 16.01.2024, 27.02.2024 фактично щодо продовження перерв у судових засіданнях, у зв`язку з його занятістю у інших справах.

19.03.2024 до Другого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи (дата судового засідання 19.03.2024 року о 14:00 год) у зв`язку з тим, що в цей день 19.03.2024 о 09:00 год він буде приймати участь у розгляді справи № 584/1299/23 у Путивльському районному суді Сумської області.

До звернення, окрім іншого, додана судова повістка про виклик до Путивльського районного суду Сумської області на 9:00 год 19.03.2024 для участі у розгляді справи № 584/1299/23 про притягнення до адміністративної відповідальності гр-на ОСОБА_1 у якості захисника.

Приходячи до висновку про необхідність відхилення заявленого клопотання, та визнання неповажними причин неявки представника позивача ТОВ «БАРКО-ТРЕЙД» - адвоката Кандюкова Г.Г. до засідання суду апеляційної інстанції (участь в режимі відеоконференцзв`язку), колегія суддів зазначає, що клопотання представника позивача невмотивовано необхідністю тривалого (з 9:00 год до 14:00 год) розгляду Путивльським районним судоми Сумської області справи про адміністративне правопорушення, заявником також не наведені підстави для визначення справи № 584/1299/23 першим пріоритетом.

З огляду на наведені норми, беручи до уваги, що позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а правову позицію щодо спірних правовідносин ним викладено у запереченнях на апеляційну скаргу, колегія суддів, враховуючи відсутність підстав для визнання поважними причин неприбуття позивача у судове засідання, можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами без надання позивачем усних пояснень, дійшла висновку, що причини, викладені в клопотанні, не є підставами для відкладення розгляду справи, та вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

За приписами ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 317 КАС України слід скасувати, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ГУ ДПС у Сумській області на підставі підпункту 19-1.1.1, 19-1.2 підпункту 19-1.1 пункту 19-1 ст. 19 розділу І, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20 розділу І та підпункту 75.1.1 пункту 75.1 ст. 75 глави 8 розділу ІІ ПК України проведено камеральну перевірку своєчасності сплати до бюджету податкового зобов`язання по податку на додану вартість згідно податкових декларацій за листопад 2020 та березень 2021 ТОВ «БАРКО-ТРЕЙД».

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки від 09.06.2021 № 2949/А/18-28-07-05/32325351 (а.с.8-11).

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «БАРКО-ТРЕЙД» не забезпечено в достатній сумі наявність коштів на електронному рахунку для погашення узгодженого грошового зобов`язання по деклараціях за листопад 2020 та березень 2021, що не дало змоги своєчасно та в повному обсязі сплатити самостійно задекларовані податкові зобов`язання.

За результатами камеральної перевірки встановлено несвоєчасну сплату до бюджету податкового зобов`язання по податку на додану вартість згідно податкових декларацій за листопад 2020 (реєстраційний номер 9337382022 від 17.12.2020) в сумі 33 617.39 грн та березень 2021 (реєстраційний номер 9087676957 від 15.04.2021) в сумі 87 134.39 грн внаслідок чого порушено вимоги пункту 57.1 ст. 57, пункту 203.2 ст. 203 ПК України.

На підставі зазначеного акту перевірки за встановлене порушення строку сплати суми грошового зобов`язання, визначеного п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 ПК України та на підставі ст. 124 розділу ІІ ПК України за затримку від 14 до 27 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 120 751.78 грн податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення форми «Ш» від 02.07.2021 № 464518281807 та застосовано штрафну санкцію в розмірі 25 % на суму 30 187.95 грн (а.с. 35).

Дане податкове повідомлення - рішення форми від 02.07.2021 № 464518281807 направлено ТОВ «БАРКО-ТРЕЙД» рекомендованим листом та вручене 06.07.2021р. (поштове відправлення № 4161509940515) (а.с.36).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням рішенням ТОВ «Барко - Трейд» подано до ДПС України скаргу № 292 від 08.07.2021 (а.с. 5-7).

За результатами розгляду скарги підприємства рішенням ДПС України від 22.10.2021 № 23880/6/99-00-06-03-02-06 залишено скаргу без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін (а.с. 13-15).

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

ТОВ «БАРКО-ТРЕЙД» факт несвоєчасної сплати зазначених вище податкових зобов`язань не заперечується.

Відповідно до абз. 1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (абз. 1 п. 75.1.1 ст. 75 ПК України).

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абз. 2 п. 75.1.1 ст. 75 ПК України).

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.39 та 14.1.156 пункту 14.1 ст. 14 ПК України: грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

У відповідності до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

За правилами ст. 37 ПК України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку. Підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб.

Порядок сплати податку на додану вартість встановлено пунктом 57.1 ст. 57 та пунктом 203.2 ст. 203 ПК України.

Відповідно до пункту 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов`язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов`язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Пункт 203.2 ст. 203 ПК України також передбачає, що сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї ст. для подання податкової декларації.

У свою чергу, за змістом пункту 203.1. ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно з пунктом 124.2 ст. 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

У відповідності до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 112.2 ст. 112 ПК України, - особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Пунктом 112.7 ст. 112 ПК України унормовано, що у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

За практикою Верховного Суду,- відповідальність, передбачена п. 124.1 ст. 124 ПК України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Водночас обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за п.п. 124.2 і 124.3 ст. 124 ПК України є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у ст. 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання (постанова Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 520/10368/21).

У постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а Верховний Суд зазначив, - «Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Таким чином, при вирішенні даного спору судам першочергово необхідно було встановити, чи вжив позивач всі достатні, необхідні та залежні від нього заходи з метою дотримання правил та норм, визначених у положеннях чинного законодавства, чи діяв він добросовісно, затримуючи сплати узгоджених податкових зобов`язань (наявність/відсутність непереборних обставин щодо несвоєчасної сплати), чи вчиняв всі необхідні активні дії, зокрема, щодо повідомлення відповідача про неможливість сплати податкових зобов`язань через відсутність коштів на рахунках чи неможливістю їх використання та щодо відшукування необхідних коштів.

З`ясування судами вищезазначених обставин має суттєве значення для повного та всебічного розгляду справи та прийняття обґрунтованого та законного рішення. В той час, як недослідження вказаних питань під час судового розгляду справи, призводить до формального підходу до вирішення справи та невмотивованих, необґрунтованих висновків щодо відсутності умислу та у зв`язку з чим наявності вини платників податків, без достатніх на те підстав».

За приписами частин першої, другої ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Верховний Суд, аналізуючи зазначені норми КАС України, неодноразово наголошував на тому, що застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами. Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути визначені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

При цьому обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами ст. 2 та ч. 4 ст. 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Тобто, цей принцип зобов`язує суд до активної ролі в судовому процесі для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Серед підстав звернення до суду з позовом у справі, що розглядається, ТОВ «БАРКО-ТРЕЙД» вказує лише на обов`язок контролюючого органу довести вину підприємства у скоєнні податкового правопорушення. При цьому, жодних посилань стосовно наявності причин, які унеможливили виконання підприємством обов`язку дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, позивач не зазначає.

Колегія суддів зауважує, що серед доводів скарги ТОВ «БАРКО-ТРЕЙД» від 08.07.2021 (т. 1, а.с. 5-7) на податкове повідомлення-рішення відповідача від 02.07.2021 № 464518281807 також відсутні посилання на наявність причин, які унеможливили виконання підприємством обов`язку дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 9 КАС України, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023 у позивача витребувані додаткові обґрунтування та докази, які підтверджують відсутність можливості дотримання платником податків правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність (наявність об`єктивних причин не своєчасної сплати податку на додану вартість по податкових деклараціях за листопад 2020 та березень 2021). Копія судового рішення отримані: позивачем 07.11.2023 (а.с. 167), представником позивача 24.10.2023 року (з урахуванням положень ч. 6 ст. 18 КАС України, а.с. 166).

Про необхідність виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023 представнику ТОВ «БАРКО-ТРЕЙД» також було повідомлено в засіданні суду апеляційної інстанції, яке відбулося 21.11.2023.

Станом на час розгляду справи судом апеляційної інстанції інформація позивача про виконання вимог ухвали суду не надійшла. До суду також не надійшло повідомлення підприємства стосовно причин неможливості виконання судового рішення. Такими чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у позивача означених вище обставин та доказів на їх підтвердження.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що ТОВ «БАРКО-ТРЕЙД», оскаржуючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення відповідача, враховуючи положення ст. 78 КАС України та п. 112.7 ст. 112 ПК України, судам першої та апеляційної інстанцій не довело, що діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю, підприємство не змогло уникнути негативних наслідків податкового характеру, з причин, що виключають можливість кваліфікувати його діяння як умисні.

Колегія суддів також зазначає, що згідно з п.п. 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19-3 цього Кодексу: контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Щодо доводів позивача про порушення контролюючим органом строку розгляду скарги на податкове повідомлення - рішення, колегія суддів зазначає наступне.

За загальним правилом, відповідно до п. 56.8 ст. 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених п 42.4 ст. 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.

Законом України від 13.05.2020 № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» пункт 52.8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України викладено у наступній редакції: тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18.03.2020. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу.

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до 52.8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, продовжуються з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Таким чином, пунктом 52-8 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України було зупинено перебіг строків, встановлених статтею 56 цього Кодексу в частині процедури адміністративного оскарження щодо скарг платників податків, які надійшли по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що оскільки скарга підприємства від 08.07.2021 № 292 ДПС України розглянута поза межами відведених для цього строків, така скарга вважається задоволеною на користь скаржника.

Враховуючи вищенаведені висновки суду, відсутність доказів того, що ТОВ «БАРКО-ТРЕЙД» діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю, не змогло уникнути негативних наслідків податкового характеру, з причин, що виключають можливість кваліфікувати його діяння як умисні, колегія суддів зазначає, що вказані позивачем у позові обставини не можуть слугувати достатніми підставами для скасування спірного рішення, оскільки не спростовують встановленого податкового правопорушення та стосуються виключно формальних підстав для скасування винесеного рішення.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та приходить до висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміні рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну Головного управління ДПС у Сумській області задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2022 року скасувати, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «БАРКО-ТРЕЙД».

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 28.03.2024 року