Постанова

від 27.03.2024 по справі 340/7452/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2024 року м. Дніпросправа № 340/7452/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Чепурнова Д.В., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Завод Енергія» Товариства з обмеженою відповідальністю «Полвакс-Україна» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року (суддя Петренко О.С.) в справі № 340/7452/23 за позовом Дочірнього підприємства «Завод Енергія» Товариства з обмеженою відповідальністю «Полвакс-Україна» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Завод Енергія» Товариства з обмеженою відповідальністю «Полвакс-Україна» (далі ДП «Завод Енергія» ТОВ «Полвакс-Україна») звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі ГУ ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00048670705 від 29 червня 2023 року про застосування штрафних санкцій (пені) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 134 942,54 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апелянт вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що договір технічного обслуговування №L021-027 від 05 листопада 2021 року, укладений між позивачем та ТОВ «Еко Гарб», безпосередньо пов`язаний з договором поставки обладнання № 17/96, укладеним між позивачем та ТОВ «БПГ», має посилання на договір № 17/06 та передбачає зобов`язання, пов`язані із гарантійним обслуговуванням обладнання, поставленого за договором № 17/06, тобто є продовженням виконання зобов`язань за договором № 17/06.

Позивачем вживались заходи для уникнення порушень вимог законодавства, але через наявність форс-мажорних обставин відбулась затримка щодо виконання зобов`язань за договором № 17/06, що призвело до укладання договору №L021-027, який виконаний належним чином.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 червня 2021 року позивач (продавець) та ТОВ "БПГ" (покупець, Болгарія) уклали договір поставки № 17/06.

Згідно з п. 1.1 договору № 17/06 продавець зобов`язується поставити у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар. Склад "Товару" визначається специфікаціями, що є невід`ємною частиною цього договору. Загальна сума договору № 17/06 складає 116 000 євро (п. 3.2).

Згідно з п. 3.3 договору № 17/06 оплата товару здійснюється покупцем переказом коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі виставлених рахунків протягом 7 банківських днів після отримання рахунку. Остаточно оплата має бути здійснена не пізніше 365 днів з моменту відвантаження товару.

Відповідно до специфікації № 1 до договору № 17/06 від 17 червня 2021 року найменування товару - живильник-дозатор, барботер, контрольно-наглядова цистерна з монтажним комплектом на загальну суму 116 000 євро.

На виконання умов договору № 17/06 позивач відвантажив ТОВ "БПГ" товар згідно з митними деклараціями, оформленими в режимі «ЕК 10», а саме: № UA110280/2921/004451 від 23 червня 2021 року; № UA110280/2921/004453 від 23 червня 2021 року; № UA110280/2921/004454 від 23 червня 2021 року.

Додатковою угодою № 1 від 25 жовтня 2021 року до договору № 17/06 сторони внесли зміни до договору, пункт 1 договору виклали у наступній редакції:

« 1.1. Продавець зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар, перерахований у специфікаціях у цьому договорі та які складають його невід`ємну частинку.

1.2. В обов`язки продавця також входить монтаж, установка, шеф-налагодження, випробування та гарантійне обслуговування Товару на умовах, викладених в цьому Договорі.

До п.3.3 розд. 3 договору:

- оплата товару здійснюється покупцем переказом коштів на розрахунковий рахунок продавця частинами. Перший платіж у розмірі 25% від суми рахунку №1 від 17.06.021 р. повинен надійти на розрахунковий рахунок продавця протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання акту технічного монтажу товару. Остаточна оплата має бути здійснена не пізніше 365 днів з моменту закінчення гарантійного строку обслуговування товару, який передбачений п.10.2 цього договору».

Додатковою угодою №2 від 19 травня 2022 року до договору поставки від 17 червня 2021 року №17/06 внесено наступні зміни: «п. 14.2 розд 14 Сторона, для якої стало неможливим виконання зобов`язань за договором, в зв`язку з настанням обставин форс-мажору, надає іншій стороні документальне підтвердження таких обставин. Належним підтвердженням виникнення форм-мажорних обставин є відповідний документ уповноваженої організації країни сторони, в якій виникли обставини форс-мажору. На підставі викладеного, зацікавлена сторона звільняється від відповідальності за наслідки форс-мажору».

Розрахунки за отриманий товар ТОВ "БПГ" здійснено шляхом перерахування грошових коштів в сумі 252 000 євро, що підтверджено банківськими виписками: 29 листопада 2021 року в сумі 32 470 євро, 27 вересня 2022 року в сумі 83 500 євро.

В подальшому між позивачем (продавець) та компанією-нерезидентом «ECO GARB OOD» укладено договір №L-21-027 від 03 грудня 2021 року, за умовами якого позивач як продавець зобов`язався поставити товар та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, який визначається в специфікаціях. Ціна товару встановлена на умовах поставки СРТ, м. Бургас, Болгарія та складає 14 200 євро.

На виконання умов договору поставки від 03 грудня 2021 року за №L-21-027 відвантажено нерезиденту товар - частини машин спеціального призначення, запчастини до комплексу з переробки твердих побутових відходів, загальною вартістю 14 200 євро або 439 401,96 грн. згідно з митною декларацією, оформленою в режимі «ЕК 10», а саме UA101020/2021/026384 від 03 грудня 2021 року на суму 14 200 євро. Граничний строк розрахунків за вказаною операцією з експорту товарів настає 02 грудня 2022 року.

Розрахунки за отриманий товар компанією-нерезидентом «ECO GARB OOD» здійснено шляхом перерахування грошових коштів, що підтверджено платіжною інструкцією та банківською випискою АТ "ПриватБанк" по поточному рахунку за 23 лютого 2023 року в сумі 14 185 євро або 552 261,77 грн., з порушенням граничного строку розрахунків на 83 дні.

Згідно з наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 13 квітня 2023 року №449-п проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП "Завод Екоенергія" ТОВ "Полвакс-Україна" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту від 26 липня 2021 року №27/09/21, від 03 грудня 2021 року №L-21-027 за період з 01 жовтня 2021 року по 22 травня 2023 року, результати якої оформлено актом від 29 травня 2023 року №4090/11-28-07-05/32992036.

Перевіркою встановлено порушення вимог ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" з урахуванням п. 21 розд. ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №5, в частині дотримання законодавчого встановленого строку розрахунків по договору поставки від 03 грудня 2021 року №L-21-027, з порушенням гранично строку розрахунку на 83 днів.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00048670705 від 29 червня 2023 року, яким визначено грошове зобов`язання на загальну суму 134 942,54 грн.

Суд першої інстанції відхилив доводи позивача, що договір поставки № L-21-027 укладений в зв`язку неможливістю позивачем належного виконання своїх зобов`язань за договором №17/06, оскільки предмет договору технічного обслуговування обладнання № L-21-027 від 05 листопада 2021 року, лист від ТОВ від 11 травня 2022 року підтверджують, що всі ці правочини стосуються саме належного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором №17/06 та фактично є похідними від договору №17/06, адже відповідної довідки про підтвердження форс-мажорних обставин не надано, а лист ТПП стосовно форс-мажору не є захистом від штрафів щодо ЗЕД-розрахунків, що свідчить про правомірність висновків податкового органу.

Також суд першої інстанції вказав, що ні матеріали справи, ні договір № L-21-027 від 03 грудня 2021 року не містить посилань та документальних підтверджень того, що вказаний договір є продовженням договору №17/06, що свідчить про те, що договір № L-21-027 від 03 грудня 2021 року є самостійним договором, про форс-мажорні обставини якого Бургаською торгово-промисловою палатою в сертифікаті №31/01.07.2022р. не зазначено.

Приведене стало підставою для відмови у задоволенні позову.

Суд визнає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, ДП «Завод Екоенергія» ТОВ «Полвакс-Україна» № 4090/11-28-07-05/32992036 від 29 травня 2023 року, яким встановлено порушення позивачем ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» № 2473-VIIІ з урахуванням п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5, у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по договору поставки від 03 грудня 2021 року № L-21-027 (дата здійснення операції 03 грудня 2021 року), укладеному із компанією-нерезидентом Eco Garb OOD (Болгарія) у сумі 14 185,00 євро, із порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на 83 дні (а.с. 79-90), ГУ ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № №00048670705 від 29 червня 2023 року, яким до позивача застосовані штрафні санкції (пеня) за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 134 942,54 грн. (а.с. 76-77).

Підставою для застосування штрафних санкцій (пені) є висновок контролюючого органу про порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права й обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі Закон № 2473-VIII).

Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.

У частинах четвертій, шостій статті 11 Закону № 2473-VIII передбачено, що органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Відповідно до частини дев`ятої статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій.

Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У пункті 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII передбачено, що Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту, зокрема, встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною першою статті 13 Закону № 2473-VIII визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частин другої третьої статті 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Частинами шостою-восьмою статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що в разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

09 липня 2022 року набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» від 7 липня 2022 року №142, якою, зокрема збільшено з 120 до 180 календарних днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Нові строки застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

В постанові також зазначено, що для операцій, що проводились до 05 квітня 2022 року, граничні строки розрахунків становлять 365 днів.

Згідно з пунктом 6 розділу 11 Постанови НБУ від 02 січня 2019 року №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за: операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару, а в разі застосування розрахунків у формі документального акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку) нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією.

У випадку, що розглядається, підставою для застосування до позивача штрафних санкцій (пені) є недотримання законодавчого встановленого строку розрахунків по договору поставки від 03 грудня 2021 року №L-21-027, а саме проведення розрахунків з порушенням граничного строку розрахунку на 83 дні.

Судом встановлено, що між позивачем (продавець) та компанією-нерезидентом Eco Garb OOD укладено договір №L-21-027 від 03 грудня 2021 року, за умовами якого позивач як продавець зобов`язався поставити товар та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, який визначається в специфікаціях. Ціна товару встановлена на умовах поставки СРТ, м. Бургас, Болгарія та складає 14 200 євро.

На виконання умов договору поставки від 03 грудня 2021 року за №L-21-027 відвантажено нерезиденту товар - частини машин спеціального призначення, запчастини до комплексу з переробки твердих побутових відходів, загальною вартістю 14 200 євро або 439 401,96 грн. згідно з МД ЕК10 №UA101020/2021/026384 від 03 грудня 2021 року на суму 14 200 євро, граничний строк розрахунків за вказаною операцією з експорту товарів настає 02 грудня 2022 року.

Розрахунки за отриманий товар компанією-нерезидентом Eco Garb OOD здійснено шляхом перерахування грошових коштів, що підтверджено платіжною інструкцією та банківською випискою АТ "ПриватБанк" по поточному рахунку за 23 лютого 2023 року, в сумі 14 185 євро або 552 261,77 грн. з порушенням граничного строку розрахунків на 83 дні.

За позицією апелянта договір поставки № L-21-027 укладений в зв`язку неможливістю позивачем належного виконання своїх зобов`язань за договором поставки №17/06, який укладено 17 червня 2021 року позивачем як продавцем та ТОВ «БПГ» (Болгарія) як покупцем, предметом якого є поставка товару.

За вимогами Закону № 2473-VIII підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Позивач не надав ні контролюючому органу, ні суду копії документів уповноважених установ, які б могли підтвердити настання випадків, які можливо віднести до обставин непереборної сили - форс-мажору.

Бургаською торгово-промисловою палатою в сертифікаті зафіксовано продовження протиепідемічних заходів та обмежень, пов`язаних з небезпекою поширення інфекції COVID-19, до 31 березня 2022 року.

Пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року № 44(5), (далі - Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідним договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Згідно з Регламентом ТПП форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської дiяльностi по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору i виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачу сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.

ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.

Торгово-промислова палата України листом від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні".

Строк дії воєнного стану в Україні продовжувався.

ТПП України листом повідомила всіх, кого це стосується, про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської дiяльностi України.

Разом з тим, як правильно вказано судом першої інстанції, лист не є сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який видається ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Відтак, лист ТПП України не є сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а оскільки довідка про підтвердження форс-мажорних обставин не надавалась, лист ТПП стосовно форс-мажору не є захистом від штрафів щодо ЗЕД-розрахунків, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій (пені).

Основним доводом апелянта є неврахування судом першої інстанції, що договір технічного обслуговування №L021-027 від 05 листопада 2021 року, укладений між позивачем та ТОВ «Еко Гарб», безпосередньо пов`язаний з договором поставки обладнання № 17/96, укладеним між позивачем та ТОВ «БПГ», має посилання на договір № 17/06 та передбачає зобов`язання, пов`язані із гарантійним обслуговуванням обладнання, поставленого за договором № 17/06, тобто є продовженням виконання зобов`язань за договором № 17/06, а позивачем вживались заходи для уникнення порушень вимог законодавства, але через наявність форс-мажорних обставин відбулась затримка щодо виконання зобов`язань за договором № 17/06, що призвело до укладання договору №L021-027, який виконаний належним чином.

Суд відхиляє такі доводи апелянта та зазначає, що договір № L-21-027 від 03 грудня 2021 року не містить положень, що цей договір є продовженням договору №17/06 або що укладений на виконання умов договору № 17/06, тому договір № L-21-027 є самостійним договором, про форс-мажорні обставини якого Бургаською торгово-промисловою палатою в сертифікаті №31/01.07.2022р. не зазначено.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Завод Енергія» Товариства з обмеженою відповідальністю «Полвакс-Україна» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 340/7452/23 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 340/7452/23 за позовом Дочірнього підприємства «Завод Енергія» Товариства з обмеженою відповідальністю «Полвакс-Україна» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 27 березня 2024 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 27 березня 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяД.В. Чепурнов

суддяС.М. Іванов