Ухвала

від 26.03.2024 по справі 350/1022/23

РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 350/1022/23

Номер провадження 2/350/33/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2024 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Перегінської селищної ради, депутатів Перегінської селищної ради ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , Державної Казначейської служби України про визнання недійсним рішення селищної ради -

установив:

30.06.2023 позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Перегінської селищної ради тридцять перша сесія восьмого демократичного скликання 29.03.2023 " Про затвердження технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок та передача у власність (п.73 гр. ОСОБА_1 )".

- визнати дії Перегінської селищної ради, пов`язані із прийняттям рішення від 09.03.2021 №149-7/2021 про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) гр. ОСОБА_1 неправомірними та такими, що носять характер зловживання.

- у зв`язку із протиправними діями Перегінської селищної ради та депутатів Перегінської селищної ради стягнути з Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646) на користь ОСОБА_1 150 000 гривень моральної шкоди та з депутатів Перегінської селищної ради, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 на користь ОСОБА_1 153 000 гривень моральної шкоди по 9000 гривень з кожного.

Стягнути з відповідачів на його користь судові витрати.

Ухвалою Рожнятівського районного суду від 07.12.2023 по даній справі закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.12.2023.

З 28.12.2023 через клопотання представника позивача про відкладення судового засідання, через його зайнятість в іншій справі, розгляд справи відкладався неодноразово, зокрема судом було відкладено судові засідання призначені на 28.12.2023 та 25.01.2024.

Ухвалою Рожнятівського районного суду від 22 лютого 2024 року за клопотанням представника позивача, ухвалено судові засідання в даній справі проводити дистанційно в режимі відеоконференції. Доручено Івано-Франківському міському суду Івано-Франківської області забезпечити проведення о 13 годині 00 хвилин 26 лютого 2024 року судового засідання в приміщенні цього суду за участю представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Хоптія Мирослава Васильовича в режимі відеоконференції з Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області.

26.02.2024 судове засідання було відкладено через неявку представника позивача в судове засідання.

19.03.2024 представником позивача адвокатом Хоптієм М.В. електронною поштою направлено повторне клопотання про проведення судового засідання 26.03.2024 та всі наступні судові засідання в даній справі в режимі відеоконференції.

Оскільки, дане клопотання було аналогічним та таким, що вже було вирішено судом, а саме ухвалою від 22 лютого 2024 року, додаткова ухвала про призначення судового засідання в режимі відео конференції судом не постановлялася. В клопотанні від 19.03.2024 про проведення засідання в режимі відеоконференції, представник позивача не вказував про неможливість прибути в судове засідання, яке призначено на 26.03.2024 через його зайнятість в іншій справі.

Однак, 26.03.2024 представником позивача електронною поштою надіслано суду клопотання про відкладення розгляду справи з підстав його зайнятості в іншій справі. Представник позивача у клопотанні про відкладення розгляду справи посилається на те, що він зайнятий в іншій справі, якій чомусь вирішив віддати перевагу, однак доказів для підтвердження зазначеної обставини не надав, як не підтвердив і те, що розгляд справи в якій він представляє інтереси та якій віддає перевагу, призначено судом на 11 годину 26.03.2024.

Суд, розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи приходить до висновку про його необґрунтованість з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, суд звертає увагу на недопустимість затягування розгляду справи з необґрунтованих причин, які можуть бути розцінені судом, як безпідставні та наслідком розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

З огляду на наведене, з метою забезпечення права сторін на справедливий і неупереджений розгляд справи в розумні строки, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи з підстави його зайнятості в іншій справі.

Отже, суд вважає неявку представника позивача в судове засідання такою, що не перешкоджає розгляду справи, рішення у якій слід ухвалити при наявних матеріалах, яких достатньо, щоб вирішити питання про права та обов`язки учасників справи.

Інші учасники справи у судове засідання також не прибули.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Відповідно до ст.ст.1-4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону ( ст.5 ЦПК України).

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до роз`яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Частиною першою ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

27.12.2023представник відповідачаПерегінської селищноїради -Марко М.Я.подала клопотанняпро закриттяпровадження всправі напідставі п.3ч.2ст.255ЦПК України,оскільки існуєрішення суду,яким вирішенопозовну вимогупро визнаннядій Перегінськоїселищної ради,пов`язаних ізприйняттям рішеннявід 09.03.2021№149-7/2021про відмовуу затвердженнітехнічної документаціїіз землеустроющодо встановлення(відновлення)меж земельноїділянки внатурі (на місцевості)гр. ОСОБА_1 неправомірнимита такими,що носятьхарактер зловживання.

19.01.2024 від представника відповідача Перегінської селищної ради - Марко М.Я. повторно надійшло клопотання про закриття провадження в справі за позовною вимогою про визнання дій Перегінської селищної ради, пов`язаних із прийняттям рішення від 09.03.2021 №149-7/2021 про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) гр. ОСОБА_1 неправомірними та такими, що носять характер зловживання, оскільки з існує рішення суду, яким вирішено цю вимогу.

Крім того, представник Перегінської селищної ради просить закрити провадження в частині вирішення позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Перегінської селищної ради тридцять першої сесії восьмого демократичного скликання від 29.03.2023 «Про затвердження технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок та передача у власність (п.73 ОСОБА_1 )» у зв`язку з відсутністю предмета спору відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 255 ЦПК України. У клопотанні представник відповідача вказала, що за підсумками голосування за пункт 73 поданого на розгляд сесії проєкту рішення, що стосувався розгляду заяви ОСОБА_1 рішення не було прийнято, оскільки не набрало достатньої кількості голосів, а позивач у першій позовній вимозі просить визнати протиправним та скасувати саме рішення Перегінської селищної ради, то відсутній предмет спору по даній позовній вимозі.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд, приходить до такаих висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Підстава для закриття провадження у справі визначена п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.

Аналогічний за змістом висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18).

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, ухваленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях від 25 липня 2002 року у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України» та від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» зазначив, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Судом в засіданні було досліджено справу № 350/577/21, з матеріалів якої встановлено, що ОСОБА_1 звертався до Рожнятівського районного суду з позовом до Перегінської селищної ради про визнання недійсним рішення Перегінської селищної ради та стягнення моральної шкоди (справа номер 350/577/21), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення сьомої сесії восьмого демократичного скликання Перегінської селищної ради від 09.03.2021 № 149-7/2021 про відмову у затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1

- визнати дії Перегінської селищної ради, пов`язані із прийняттям рішення від 09.03.2021 р. № 149-7/2021 про відмову у затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 неправомірними та такими, що носять характер зловживання правом.

- стягнути з Перегінської селищної ради на користь ОСОБА_1 160000 моральної шкоди.

Рішенням Рожнятівського районного суду від 02 березня 2023 року в задоволення позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 травня 2023 року рішення Рожнятівського районного суду від 02 березня 2023 року в частині вимог про визнання недійсним рішення селищної ради скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким скасовано рішення сьомої сесії восьмого демократичного скликання від 09.03.2021 № 149-7/2021 про відмову у затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 . Вказане рішення суду апеляційної інстанції набрало законної сили в день його ухвалення.

За таких обставин, позовна вимога щодо визнання дій Перегінської селищної ради, пов`язаних із прийняттям рішення від 09.03.2021 №149-7/2021 про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) гр. ОСОБА_1 неправомірними та такими, що носять характер зловживання вже була предметом судового розгляду.

Таким чином, встановлено, що в даній справі ті самі сторони, а саме позивач ОСОБА_1 та відповідач Перегінська селищна рада, тотожний предмет спору, тотожні позовні вимоги, а саме: оспорюються дії Перегінської селищної ради, пов`язані із прийняттям рішення від 09.03.2021 №149-7/2021 про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) гр. ОСОБА_1 неправомірними та такими, що носять характер зловживання, окрім всього тотожні і підстави позову.

У висновках, що висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18); від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18); від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19); від 19 лютого 2020 року у справі № 210/4458/15-ц (провадження № 14-354цс19); від 04 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19); від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19); від 15 вересня 2020 року справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19), закладено основний принцип судового захисту порушеного права: один спір має вирішуватися судами лише один раз, по одному спору має прийматися лише одне судове рішення. Умови для ефективного захисту права: - належний рівень правничої допомоги - чітке формулювання позовних вимог, задоволення яких призведе до реального поновлення порушеного права чи інтересу, - можливість виконання ухваленого рішення.

За таких обставин, провадження у даній справі, в частині вирішення позовної вимоги про визнання дій Перегінської селищної ради, пов`язаних із прийняттям рішення від 09.03.2021 №149-7/2021 про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 неправомірними та такими, що носять характер зловживання, підлягає закриттю з підстав визначених п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, тобто у зв`язку із наявністю рішення (справа № 350/577/21) суду, яке набрало законної сили та постановлене і ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд

постановив:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Перегінської селищної ради, депутатів Перегінської селищної ради ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , Державної Казначейської служби України про визнання недійсним рішення селищної ради, в частині позовної вимоги: визнати дії Перегінської селищної ради, пов`язані із прийняттям рішення від 09.03.2021 №149-7/2021 про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) гр. ОСОБА_1 неправомірними та такими, що носять характер зловживання.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали суду складено 28.03.2024.

Суддя