Рішення

від 06.03.2024 по справі 354/251/21

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 354/251/21

Провадження по справі № 2/354/48/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді: Остап`юк М.В.

при секретарі судового засідання Крицкалюк Я.М.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача 1: ОСОБА_2 ,

представника третьої особи: адвоката Гайтанюк М.М.

третьої особи: ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовом Яремчанської міської ради Івано-Франківської області до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування наказу, скасування державної реєстрації права власності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та процесуальний рух справи

У 2021 році Яремчанська міська рада звернулась до суду з вищевказаним позовом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2611091500:64:001:0001, площею 1, 3116 га, яка розташована за межами села Микуличин, підлягала обов`язковій передачі в комунальну власність Яремчанської міської ради Івано-Франківської області. Однак, в період проведення заходів з інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення для передачі в комунальну власність територіальних громад, остання передана Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області у приватну власність відповідачу 2 ОСОБА_4 всупереч відмови органу місцевого самоврядування у погодженні надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, у зв`язку з тим, що земельна ділянка перебуває більше як 20 років у користуванні місцевих жителів. Вказане призвело до передачі у приватну власність земельної ділянки, що десятки років знаходиться у постійному користування мешканців місцевості та порушує право громади в особі Яремчанської міської ради реалізувати свої повноваження як законного власника землі.

Ухвалою суду від 11.05.2021 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 13.05.2021 заяву Яремчанської міської ради Івано-Франківської області про забезпечення позову задоволено. Накладено арештна земельнуділянку з кадастровим номером:2611091500:64:001:0001,площею 1,3116га, яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 . Заборонено суб`єктамдержавної реєстраціїправ (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, державним реєстраторам прав на нерухоме майно) здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки; заборонено ОСОБА_4 вчиняти дії, спрямовані на зміну цільового призначення цієї земельної ділянки, її поділу чи об`єднання з іншими ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.

Ухвалою суду від 21.03.2022 витребувано від Головногоуправління Держгеокадаструв Івано-Франківськійобласті копію проекту із землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 земельної ділянки з кадастровим номером 2611091500:64:001:0001, з цільовим призначенням: 01.03. для ведення особистого селянського господартва, площею 1,3116 га, яка розташована за межами с. Микуличин на уч. Поляниці Чемигівські.

Ухвалою суду від 03.05.2022 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

У період з 07.02.2024 по 06.03.2024 відбувся судовий розгляд справи по суті.

2. ПОЗИЦІЯ ТА АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ

2.1 Позиція позивача Яремчанської міської ради Івано-Франківської області

Позивач зазначає, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2611091500:64:001:0001, площею 1,3116 га, яка розташована за межами села Микуличин, всупереч законодавству, підлягала обов`язковій передачі в комунальну власність Яремчанської міської ради. Однак, в період проведення заходів з інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення для передачі в комунальну власність територіальних громад, остання передана Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області в приватну власність відповідачу 2 ОСОБА_4 . Так, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 р. № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» (далі Постанова КМУ №1113) Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру зобов`язано забезпечити передачу з 17 листопада 2020 р. земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність. 11.12.2020 та 18.12.2020 Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області видано накази №50-ОТГ та №58-ОТГ, якими Яремчанській міській раді передано земельні ділянки державної власності у комунальну власність, згідно актів приймання-передачі. Зареєструвавши комунальну власність на отримані згідно актів приймання-передачі земельні ділянки, позивачем Яремчанською міською радою встановлено, що ряд земельних ділянок, які охоплені, зокрема, генеральним планом села Микуличин, та підлягали передачі з державної в комунальну власність, в комунальну власність, відповідачем 1 ГУ Держгеокадастром не передані. Серед них і земельна ділянка з кадастровим номером 2611091500:64:001:0001, яка надана ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області в приватну власність відповідачу 2 ОСОБА_4 на підставі наказу про надання у власність від 17.09.2020 р. №9-1259/15-20-СГ.

Позивач вказує, що для отримання громадянами у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення у відповідності до Постанови КМУ № 1113 - є обов`язкова наявність сукупності таких умов: отримання фізичною особою дозволу на розроблення документації із землеустрою до 16.11.2020 та подання фізичною особою на затвердження до територіальних органів Держгеокадастру документації із землеустрою до 15.12.2020.В той же час, до дозволів на розроблення документації із землеустрою (які громадяни отримали до 16.11.2020)застосовувався порядок їх отримання, визначений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 р. № 60-р. Вказаним Розпорядженням встановлювалося під час передачі у власність таких земельних ділянок, обов`язкове погодження з об`єднаними територіальними громадами, шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні. Така ж процедура погодження передбачена рішенням колегії Державного агентства земельних ресурсів від 14.10.2014 № 2/1 «Про обов`язкове направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності», у відповідності до якого, під час розгляду клопотань про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності необхідно надсилати органам місцевого самоврядування (сільським, селищним, міським радам) за місцем розташування земельної ділянки запити про висловлення позиції щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, на підставі якої зазначені земельні ділянки можуть бути передані у власність або користування.

Позивач зазначає, що отримання погодження органу місцевого самоврядування, виходячи з вимог законодавства, є передумовою надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, якщо особа бажає отримати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

Відповідач 1листом від19.08.2020р.№18-9-0.332-4704/0/2-20(якийнадійшов доМикуличинської сільськоїради 15.10.2020р.)просивМикуличинську сільську раду висловити позицію щодо можливості надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населенного пункту села Микуличин Микуличинської сільської ради Яремчанської міської ради, в тому числі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2611091500:64:001:0001.

Проте, в межах десятиденного терміну, листом від 20.08.2020 №214-02-11 Микуличинськасільськарада повідомила ГУ Держгеокадастр про те, що дана земельна ділянка перебуває більше 20 років у користуванні жителів с. Микуличин, та знаходиться згідно Генерального плану села на території садибно-житлової забудови, та що клопотання буде розглянуте на черговій сесії Микуличинської сільської ради.

Рішенням Микуличинської сільської ради від 29.09.2020 №266-40/2020 відмовлено у погодженні наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо спірної земельної ділянки орінтованою зазначеною площею 1,3116 га з кадастровим номером 2611091500:64:001:0001 у зв`язку з тим, що остання перебуває в постійному користуванні жителів села ОСОБА_5 більше як 20 років та використовується для випасання великої рогатої худоби та овець.

Однак, незважаючи на наявність обґрунтованої відмови органу місцевого самоврядування в погодженні, спірна земельна ділянка Відповідачем 1 все таки надана в приватну власність відповідачу 2 ОСОБА_4 .

Позивач вважає, що Відповідачем 1 не було дотримано вимог законодавства щодо передачі спірної земельної ділянки державної форми власності у приватну власність ОСОБА_4 , що відбулося поза визначеною процедурою. Надання у приватну власність Відповідачу 2 земельної ділянки, яка мала бути передана у комунальну власність порушує право громади в особі Яремчанської міської ради реалізувати свої повноваження як законного власника землі. Оскільки при передачі земельної ділянки в приватну власність відповідач 1 діяв всупереч вимогам Закону, то наказ від 17.09.2020 р. №9-1259/15-20-СГ, яким надано у власність ОСОБА_4 спірну земельну ділянку є недійсним та підлягає скасуванню. Також Позивач просить скасувати державну реєстрацію права власності відповідача 2 ОСОБА_4 , на спірну земельну ділянку, оскільки така проведена на незаконній підставі та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області передати спірну земельну ділянку у комунальну власність Яремчанської міської ради.

Представник позивачав судовомузасіданніпозовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених вище. Додатково зазначила, що відповідач 1 ГУ Держгеокадастру, ігноруючи відмову сільської ради в погодженні надання дозволу ОСОБА_4 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, діяв недобросовісно та всупереч своїй попередній поведінці. У зв`язку з неврахуванням позиції органу місцевого самоврядування за місцем знаходження спірної земельної ділянки, Відповідач 1 надав дозвіл Відповідачу 2 ОСОБА_4 виготовити проект відведення земельної ділянки, а в подальшому і затвердив такий проект та передав у власність земельну ділянку, яка понад 20 років перебуває у користуванні місцевого жителя ОСОБА_3 . Останній постійно користується спірною земельною ділянкою, а до 1945 року там постійно проживав його дід ОСОБА_6 .

2.2. Позиція Відповідача 1 Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області

Відповідач 1 вважає доводи позовної заяви безпідставними та необґрунтованими, виходячи з такого. На виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 р. № 449 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» та постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 р. № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області, на підставі наказів від 11.12.2020 р. № 50-ОТГ та від 18.12.2020 р. передано Яремчанській міській раді Івано-Франківської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, площею 88,7916 га, які розташовані за межами населених пунктів Яремчанської міської територіальної громади.

Разом з тим, ще до передачі земель з державної форми власності у комунальну, 18.08.2020 року, громадянин ОСОБА_4 у відповідності до вимог статей 118, 122 Земельного кодексу України, подав до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,3116 га (кадастровий номер 2611091500:64:001:0001), яка розташована за межами населеного пункту села Микуличина Яремчанської міської ради для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні.

Так, протягом місячного терміну Головним управлінням вживалось ряд заходів щодо розгляду вказаного клопотання заявника, зокрема, звернення до державного кадастрового реєстратора за місцем знаходження запитуваної земельної ділянки від 19.08.2020 № 1959/3-20-0.332. Відділом у м. Яремчому Міськрайонного управління у Надвірнянському районі та м.Яремчому Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області надано відомості з Державного земельного кадастру щодо запитуваної земельної ділянки. Також Головне управління зверталось із запитом до Микуличинської сільської ради листом від 19.08.2020 року № 18-9-0.332-4704/0/2-20 щодо погодження надання земельної ділянки ОСОБА_4 07.09.2020 №2251/0/1-20 Головне управління отримало відповідь від Микуличинської сільської ради про те, що дане клопотання буде розглянуте на черговій сесіїМикуличинської сільської ради. Крім того зазначено, що дана земельна ділянка використовується для сінокосіння та випасання великої рогатої худоби та овець. Рішенням Микуличинської сільської ради від 29.09.2020 №266-40/2020 відмовлено у погодженні наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо спірної земельної ділянки площею 1,3116 га з кадастровим номером 2611091500:64:001:0001 у зв`язку з тим, що остання перебуває в постійному користуванні жителів села Микуличин більше 20 років та використовується для випасання великої рогатої худоби та овець.

За результатами розгляду клопотання та долучених до нього матеріалів, Головним управлінням, відповідно до вимог законодавства видано наказ № 9-1130/15-СГ від 31.08.2020 року, яким надано ОСОБА_4 , дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

15.09.2020 ОСОБА_4 звернувся через Центр надання адміністративних послуг до Головного управління із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність, тобто в межах визначеного Постановою №1113 строку, а саме до 15.12.2020 року. Оскільки зазначений проект був погоджений у встановленому законом порядку, інших підстав для відмови не було, Головне управління 17.09.2020 року видало наказ № №9-1259/15-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність».

Відповідач 1 вважає, що оспорюваний наказ є законним, а доводи Позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу на його конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси.

Стосовно доводів позивача, про те, що спірна земельна ділянка перебуває у постійному користуванні жителів села Микуличин та використовується для випасання великої рогатої худоби та овець, то представник відповідача стверджує, що згідно інформації про оспорювану земельну ділянку, наданої Міськрайонним управлінням у Надвірнянському районі та м.Яремчому, оспорювана земельна ділянка згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель» відноситься до земель запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) (код класифікації 16.00), а землі для випасання худоби згідно Класифікації видів цільового призначення земель мають інший код класифікації, а саме 18.00.

Частиною сьомою статті 118 ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Використання земельної ділянки для випасання великої рогатої худоби та овець не визначено самостійною підставою для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тому твердження позивача про прийняття Головним управлінням наказу про надання у власність ОСОБА_4 спірну земельну ділянку всупереч чинному законодавству є безпідставним.

Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку, то представник відповідача зазначає, що Держгеокадастр та його територіальні органи не є суб`єктами реєстрації речових прав та відповідно не може скасувати державну реєстрацію права власності.

Стосовно позовної вимоги щодо зобов`язання Головного управління передати в комунальну власність Яремчанській міській раді спірну земельну ділянку, то оскільки згідно з пунктом 24 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України з 27.05.2021 землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, то на даний час, Головне управління не має права розпоряджатись землями сільськогосподарського призначення, розташованими поза межами населеного пункту, оскільки такі землі вважаються землями комунальної власності. Відповідно, задоволення позовної вимоги про зобов`язання Головне управління передати спірну земельну ділянку у комунальну власність є такою, що суперечить чинному законодавству.

Представник відповідача зазначає, що Головне управління діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України, а відтак вимоги позовної заяви є безпідставними та не підлягають до задоволенню.

2.3. Позиція Відповідача 2 ОСОБА_4

Відповідач 2 ОСОБА_4 судові засідання жодного разу не з`явився, у зв`язку з чим, підготовчі та судові засідання неодноразово відкладалися.

У період з 11.05.2021, тобто з дати прийняття справи до провадження суддею Остап`юк М.В., і до 06.03.2024 (дня постановлення кінцевого рішення) ОСОБА_4 жодного разу у судові засідання не з`явився. У матеріалах справи також відсутня інформація про його представника.

Слід зазначити, що судові засіданні у справі, з моменту прийняття справи суддею Остап`юк М.В. до свого провадження, призначалися шістнадцятьразів.

Про дату та час кожного судового засідання ОСОБА_4 повідомлявся завчасно, за всіма адресами, інформація про які наявна у матеріалах справи, а саме, за адресою місця проживання, вказаною у позовній заяві позивачем та адресою зареєстрованого місця проживання, згідно з відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Івано-Франківській області.

Однак, повідомлення поверталися не врученими з відмітками: «адресат відсутній за вказаною адресою» (зокрема т.1 а.с. 72, 109, 185, 208, т.2 а.с. 27, 63-64, 76, 104,111-112,122-123,137, 155-156,163,177-178,186).

Крім того, згідно трекінгу Укрпошти повістки було вручено особисто та за довіреністю (т.1 а.с. 118,230, т.2 а.с.83,105).

За загальним правилом щодо вручення судових повісток учасникам справи, визначеним цивільним процесуальним законодавством України, судова повістка надсилається учаснику, зокрема, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (пункт 2 частинисьомої статті 128 ЦПК України).

У відповідності до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оскільки матеріали справи свідчать про те, що судові повістки надсилалися за адресами місця реєстрації ОСОБА_4 і поверталися до суду за відсутності особи за адресою місцезнаходження, то в силу положень статті 128 ЦПК України, судові повістки вважаються врученими, а ОСОБА_4 таким, що повідомлений належним чином.

Також ОСОБА_4 кожен раз повідомлялася про дату та час судових засідань на сайті Судової влади України (т.1 а.с. 101,174,201,224, т.20,50,71,117,134,143,161,175,184).

Суд звертає також увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У той же час у матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідач у період з 11.05.2021 тобто з дати постановлення ухвали суду про прийняття справи до провадження судді Остап`юк М.В., і до 06.03.2024 (на час постановлення кінцевого рішення) цікавився станом розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_4 також не подавав жодних пояснень чи заперечень щодо позовних вимог Яремчанської міської ради.

З огляду на це, Суд вважає, що права відповідача ОСОБА_4 не порушені внаслідок розгляду справи у його відсутності, оскільки Судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення останнього про дату та час судових засідань у цій справі.

2.4. Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 .

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_3 та його представник адвокат Гайтанюк М.М. підтримали позов Яремчанської міської ради, просили його задоволити.

У судовому засіданні та у письмових поясненнях ОСОБА_3 зазначив, що спірна земельна ділянка, яка розташована на уч. Поляниці ОСОБА_7 , перебувала в користуванні його прапрадіда ОСОБА_8 батька його прабаби ОСОБА_9 . ОСОБА_10 одружилася з ОСОБА_11 (його прадідом) і змінила прізвище з ОСОБА_12 на ОСОБА_13 . В ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в 1901 році народилася дочка ОСОБА_16 його бабуся, яка після одруження з ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_17 » і стала ОСОБА_18 . Саме через прізвище його прапрадіда ОСОБА_8 , участок Поляниці в с.Микуличин дістав назву «Чемигівський». А також, його прапрадід ОСОБА_19 на цьому участку мав земельну ділянку значно більшого розміру: загальна площа земельної ділянки станом на 1901 рік становила орієнтовно 100 гектарів. В цю площу входила і земельна ділянка з кадастровим номером: 2611091500:64:001:0001, з цільовим призначенням: 01.03. Для ведення особистого селянського господарства, площею 1,3116 га, якупередано у власність відповідачу ОСОБА_4 . Частину цієї земельної ділянки орієнтовною площею 40 га прапрадід ОСОБА_19 продав і збудував в с. Микуличин церкву «Пресвятої тройці», яка існує і в даний час.

Після смерті прапрадіда ОСОБА_8 , решта земельної ділянки орієнтовною площею 60 га (після продажу для побудови церкви) перейшла його дочці ОСОБА_15 (дошлюбне прізвище ОСОБА_12 ). В ОСОБА_20 було 6 дітей: 3 дочки і 3 сини, однією з цих дочок і була його бабуся ОСОБА_16 , 1901 р.н.). Прабаба ОСОБА_15 земельну ділянку площею 60 гектарів розділила між своми дітьми, таким чином, що його бабі ОСОБА_21 було надано земельну ділянку орієнтовною площею 30 га. Баба ОСОБА_3 ОСОБА_21 в 1920 роках одружилася із ОСОБА_6 і змінила прізвище з ОСОБА_13 на ОСОБА_17 .

Таким чином, в користуванні баби ОСОБА_3 , ОСОБА_18 та ОСОБА_6 перебувала земельна ділянка орієнтовною площею 30 га на уч. Поляниці Чемигівські в с.Микуличин.

На цій земельній ділянці дід ОСОБА_3 , ОСОБА_6 разом з його бабою ОСОБА_18 , збудували житловий будинок, в якому проживали разом зі своїми дітьми: ОСОБА_22 , 1932 р,н., батьком ОСОБА_3 - ОСОБА_23 , 1934 р.н., ОСОБА_24 , 1937 р.н.. і ОСОБА_25 , 1938 р,н.. При цьому, саме їхній житловий будинок та подвір`я знаходилися на тій частині земельної ділянки, яка в даний час передана у приватну власність відповідачу ОСОБА_4 .

У 1941 році почалася Друга світова війна. Його дід був учасником УПА, він загинув на війні.

У зв`язку з чим, у 1946 роційого бабу ОСОБА_18 разом з дітьми ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 і ОСОБА_25 було примусово виселено на спецпоселення в Кокчетавську область Казахської РСР з конфіскацією всього майна. 10.09.1956 року ОСОБА_18 разом з дітьми було звільнено зі спецпоселення. У 1956 році ОСОБА_18 повернулася до с.Микуличин разом з дітьми, але будинок на уч. Поляниці Чемигівські був уже зруйнований. Тому вони з дітьми збудувала новий житловий будинок на уч.Поляниці Чемигівські, але в іншій частині земельної ділянки і продовжували користуватися земельною ділянкою площею 12,00 га на уч. Поляниці Чемегівські аж до смерті. В цю площу входила і далі спірна земельна ділянка з кадастровим номером: 2611091500:64:001:0001, площею 1,3116 га, яку передано у власність відповідачу ОСОБА_26 . Після смерті баби земельну ділянку було розділено між їхніми дітьми: ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 і ОСОБА_25 . Батько ОСОБА_3 , ОСОБА_23 отримав земельну ділянку орієнтовною площею 6 га.

Вподальшому, його батько розділив цю земельну ділянку між ним та його братом. До складу цієї земельної ділянки входить спірна земельна ділянка, яка передана відповідачу ОСОБА_4 .

Зазначив, що він намагався приватизувати цю землю, однак йому відмовлено, оскільки землі не відносилися до села ОСОБА_5 . Пояснив, що його земельна ділянка є більшої площі, яка включає у себе спірну земельну ділянку. Однак, ця частина спірної земельної длянки якраз дуже гарно оброблена, почищена від зарослів. Фактично відповідачу ОСОБА_26 передано у власність ту частину його земельної ділянки, яку він найкраще обробив, і яка має вдале розташування.

Просить задовольнити позовні вимоги Яремчанської міської ради Івано-Франківської області у повному обсязі, оскільки він та його родина споконвіку користуються цією земельною ділянкою.

ПОЯСНЕННЯ СВІДКІВ

Свідок ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суду показала, що є тіткою третьої особи ОСОБА_3 . Спірна земельна ділянка разом з іншою великою площею лісового масиву земель належала її прадіду ОСОБА_28 . Від нього походить і назва урочища, де знаходиться земельна ділянка: «урочище Поляниця - Чемигівська». Пояснила, що її прадіду належало багато земель. Після його смерті землі були поділені між дітьми, а з приходом радянської влади землі примусово були відібрані у людей, але не всі. Вона разом зі своєю матір`та та братами і сестрами були примусово вивезені на спецпоселення у Кокчетівську область Казахської ССР у 1946 році, після смерті батька на війні.

Після повернення на Україну у 1950-тих роках, вони почали знову працювати на своїх землях. Її брат ОСОБА_23 весь час користувався землею, яку передав своєму синові - ОСОБА_3 , третій особі по справі., який також ввесь час користується спірною земельною ділянкою, обробляє її, винаймає людей для очищення території. Там завжди проводилися сінокоси та випасання худоби. Ця земля споконвіків належала їхній родині. Будинок, де вона проживає недалеко розташований від цієї земельної ділянки.

Свідок ОСОБА_29 суду показав, що є братом третьої особи ОСОБА_3 . Спірна земельна ділянка завжди належала його братові. Він та його сім`я весь час обробляють її, заготовляють сіно, випасають худобу. Ці землі їм залишилися від їхнього прапрадіда. На свою земельну ділянку він оформив право власності раніше. Йому відомо, що брат цим питанням почав займатися пізніше, і йому було відмовлено, оскільки ці землі знаходяться поза межами села ОСОБА_5 . Зазначає, що спірна земельна ділянка входить до масиву земель, які належать їхній родині споконвіків.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Суд, вислухавши учасників, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у своїй сукупності та співставленні приходить до висновку.

Відповідно до статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.

Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства.

Одними із принципів земельного законодавства, зазначених у статті 5 ЗК України є забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави та забезпечення гарантій прав на землю.

Статтею 78 ЗК України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Суб`єктами права власності на землю є:

громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності;

територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;

держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності (стаття 80 ЗК України).

Згідно з частиною першою статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до частини першої статті 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Однією із підстав набуття громадянами України власності на земельні ділянки є безоплатна передача останніх із земель державної і комунальної власності (пункт б частина перша статті 81 ЗК України).

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (частина перша статті 3 ЗК України).

Так, 31 січня 2018 р. Кабінетом Міністрів України прийнято Розпорядження «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» № 60-р (далі Розпорядження КМУ № 60-р), яке діяло до 17.11.2020.

Відповідно до абзацу другого вказаного Розпорядження КМУ № 60-р на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру, починаючи з 1 лютого 2018 р. покладено ряд обов`яків. А саме, забезпечити з 1 лютого 2018 р. формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно із статтею 117 Земельного кодексу України.

Крім того, за змістом абзацу четвертого Розпорядження КМУ № 60-р на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру покладався також обов`язок з 1 лютого 2018 р., до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність, розпоряджатися землями вказаної категорії, в тому числі, на час передачі у їх власність фізичним чи юридичним особам, за погодженням з об`єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

В подальшому, Указом Президента України від 15 жовтня 2020 р. № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» (далі Указ № 449/2020) доручено Кабінету Міністрів України активізувати діяльність із передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність, а також вжити в установленому порядку заходів щодо врегулювання питання забезпечення набуття гарантованого права громадян на землю під час передачі у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких громадянам надано дозволи на розроблення документації із землеустрою.

З метою забезпечення виконання вказаного вище Указу № 449/2020, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 16 листопада 2020 р. № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» (далі Постанова № 1113).

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 1 Постанови № 1113 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру було покладено обов`язки забезпечити:

1) прискорення проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності;

2) передачу з 17 листопада 2020 р. земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України.

Пунктом 4 Постанови № 1113 рекомендовано органам місцевого самоврядування зареєструвати право комунальної власності на отримані земельні ділянки сільськогосподарського призначення у порядку, встановленому законом.

На виконання Постанови № 1113, 10.12.2020 Яремчанською міською радою Івано-Франківської області, як правонаступником Микуличинської сільської ради, прийнято Рішення від 10.12.2020 №15-1/2020, яким ініційовано передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Яремчанської територіальної громади в межах території Микуличинської сільської ради (т.1, а.с. 23). Вказане рішення надіслано Головному управлінню Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

11.12.2020 та 18.12.2020 Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області прийнято накази № 50-ОТГ та №58-ОТГ, відповідно до яких Яремчанській міській раді Івано-Франківської області передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності згідно актів приймання передачі, загальною площею 797, 8407 га та площею 88, 7916 га, що розташовані за межами населених пунктів Яремчанської міської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Однак, Позивач Яремчанська міська рада зазначає, що не всі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які підлягали передачі, були передані.

Зокрема, земельна ділянка з кадастровим номером 2611091500:64:001:0001, яка охоплюється генеральним планом села Микуличин, в період проведення заходів з інвентаризації земельних ділянок сільськогогосподарського призначення для передачі в комунальну власність територіальних громад, Відповідачем 1 ГУ Держгеокадастру передана у приватну власність фізичній особі Відповідачу 2 ОСОБА_4 .

Як вбачається з викопіювання з Генерального плану села Микуличин орінтовне розташування вказаної земельної ділянки: село Микуличин, урочище «Поляниця» (т.1, а.с. 19).

Позивач вважає, що така передача земельної ділянки є незаконною, оскільки надана у приватну власність Відповідачу 2 за наявності відмови органу місцевого самоврядування у погодженні такої передачі та всупереч визначеному законодавством порядку.

Аналізуючи законність та підставність надання у приватну власність ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області відповідачу 2 ОСОБА_4 спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, Суд виходить з такого.

Зі змісту Постанови № 1113 вбачається, що передачі у комунальну власність підлягали всі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, окрім тих, щодо яких надано дозволи на розроблення документації із землеустрою та щодо яких до 15 грудня 2020 р. подано на затвердження до територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру документацію із землеустрою (пункт 4 Постанови № 1113).

Отже, фізична особа могла отримати у приватну власність земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності за наявності двох умов:

1)якщо особа отримала дозвіл на розроблення документації із землеустрою та

2)до 15 грудня 2020 року особа подала на затвердження до територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру документацію із землеустрою.

Статтею 118 Земельного кодексу України передбачено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, складовою якого є отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Так, відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Аналіз системи спеціальних підзаконних нормативно-правових та локальних актів свідчить, що процедура розгляду клопотань про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою саме відносно земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, деталізована у рішенні Колегії Державного агентства земельних ресурсів України 14.10.2014 № 2/1 (далі Рішення Колегії Держземагентства №2/1), яке введено в дію наказом Державного агентства земельних ресурсів № 328 від 15.10.2014, і з того часу діє по даний час.

Так, за змістом пункту 2 рішення Колегії Держземагентства № 2/1, головні управління Держземагентства в областях за зверненнями юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які не перебувають у їхньому користуванні, що надходитимуть з 15 жовтня 2014 року, зобов`язані забезпечити обов`язкове надіслання органам місцевого самоврядування (сільським, селищним, міським радам) за місцем розташування земельної ділянки, запити про висловлення позиції щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, на підставі якої зазначені земельні ділянки можуть бути передані у власність або користування.

Надіслання таких запитів має мати місце на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою.

Згідно з пунктами 2.3, 2.4. Рішення Колегії Держземагентства № 2/1, у разі надходження у десятиденний строк від органу місцевого самоврядування мотивованих заперечень стосовно надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, відмовляти заявникові у задоволенні відповідного клопотання.

У разі якщо у десятиденний строк відповідний орган місцевого самоврядування письмово або за замовчанням погодив (не надав мотивованих заперечень) надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності або надав заперечення, які суперечать вимогам чинного законодавства, забезпечувати у встановленому порядку розгляд клопотань заявників з урахуванням зазначених обставин.

Відповідно до пункту 2.2. Рішення Колегії Держземагентства № 2/1, відсутність протягом десятиденного строку мотивованих заперечень органу місцевого самоврядування є мовчазною згодою на надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою.

Таким чином, однією із підстав надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності є отримання згоди органу місцевого самоврядування у письмовій формі, або мовчазна згода відсутність будь-якої відповіді органу місцевого самоврядування протягом десятиденного строку з приводу зазначеного.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2611091500:64:001:0001 відносилася до земель сільськогогосподарського призначення, перебувала у державній власності та була розташована за межами населеного пункту с.Микуличина Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, власником земельної ділянки з кадастровим номером 2611091500:64:001:0001 на даний час є відповідач 2 ОСОБА_4 .

З Державного реєстру речових прав вбачається, що ОСОБА_4 набув право власності на земельну ділянку 25.09.2020. Підставою для реєстрації права власності є наказ Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про затвердження документації із землеустрою та надання земель № 9-1259/15-20-СГ, виданий 17.09.2020, законність якого оспорюється Позивачем.

За результатами аналізу матеріалів справи встановлено, що 18.08.2020 року відповідач ОСОБА_4 звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель сільськогогосподарського призначення державної власності, площею 1, 3116 га з кадастровим номером 2611091500:64:001:0001, яка розташована за межами населених пунктів Микуличинської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області з метою подальшої передачі вказаної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Як вбачається, на час подання відповідачем ОСОБА_4 вказаної заяви, відносно зазначеної категорії земель діяли спеціальні вимоги, які стосувалися обов`язкового отримання згоди від органу місцевого самоврядування на надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою (Рішення Колегії Держземагентства № 2/1) та необхідність погодженням Держгеокадастром з об`єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні) питання надання у приватну власність земельну ділянку вказаної категорії та форми власності (Розпорядження КМУ № 60-р).

Матеріали справи свідчать, що 19.08.2020 відповідач ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області звернулося до Микуличинської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області з проханням протягом десяти днів висловити позицію відносно можливого надання ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (1, 3116) для індивідуального садівництва за межами с. Микуличин Яремчанської міської ради (Лист від 19.08.2020 №8-9-0.332-4704/0/2-20).

До Листа додано графічний матеріал з бажаним місцем розташування земельної ділянки, з якого вбачається, що мова йде про земельну ділянку з кадастровим номером 2611091500:64:001:0001, площею 1, 3116 га (цільове призначення: 16.00 Землі запасу, тип власності: Державна власність), тобто про земельну ділянку, яка є предметом цього спору.

У відповідь на вказаний Лист Микуличинська сільська рада повідомила ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області, що вказана земельна ділянка вже більше 20 років перебуває у користуванні жителів с. Микуличин та використовується для сінокосіння та випасання ВРХ та овець, і згідно Генерального плану с. Микуличин знаходитья на території садибно-житлової забудови. А також те, що питання відносно надання ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки, площею 1, 3116 га з кадастровим номером 2611091500:64:001:0001 буде розглянуте на черговій сесії Микуличинської сільської ради (Лист від 20.08.2024 №214-02-11, т.1, а.с. 88).

Однак, незважаючи на наявність вказаної інформації, зокрема те, що ця земельна ділянка перебуває десятки років у користуванні жителів села, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області наказом від 31.08.2020 № 9-1130/15-20-СГ надало дозвіл ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1, 3116 га (кадастровий номер 2611091500:64:001:0001) за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту с.Микуличин, з метою подальшої передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства.

Вподальшому, 17.09.2020 р. Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області прийняло наказ №9-1259/15-20-СГ, яким затвердило проект землеустрою щодо відведення зазначеної спірної земельної ділянки ОСОБА_4 та надало останньому земельну ділянку у власність.

Відтак, з наведеного вбачається, що на час прийняття зазначених вище наказів, які стали підставою для набуття права власноті ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку, відповідачу ГУ Держгеокадастру було відомо, що ця земельна ділянка перебуває у користуванні жителів села ОСОБА_5 .

На обгрунтування своєї поції, Представник відповідача Держгеокадастру зазначає, що відповідь Микуличинської сільської ради не містить заперечень відносно надання дозволу ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, носить інформатвний характер, а тому є такою, що не відповідає вимогам законодавства. Відтак, ГУ Держгеокадастру не мало підстав для відмови ОСОБА_4 у наданні такого дозволу.

Разом з тим, аналіз Рішення Колегії Держземагентства № 2/1 свідчить, що чітких вимог щодо формату відповіді органу місцевого самоврядування не передбачено.

Зі змісту відповіді Микуличинської сільської ради, яка була надана у десятиденний термін, як уже зазначалося, випливає, що порушене питання Держгеокадастром буде розглянуто на черговій сесії Микуличинської сільської ради. В той же час, у цьому Листі орган місцевого самоврядування чітко повідомив, що вказана земельна ділянка вже більше 20 років перебуває у користуванні жителів с. Микуличин і знаходитья на території садибно-житлової забудови. У тексті цього Листа відсутня згода органу місцевого самоврядування надати ОСОБА_4 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.

Як вбачається з Рішення Микуличинської сільської ради Яремчанської міськради Івано-Франківської області від 29.09.2020 № 266-39/2020, яке було прийнято за результатами розгляду клопотання ГУ Держгеокаластру, Микуличинська сільська рада відмовила у погодженні надання дозволу ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою спірної земельної ділянки орієнтованою зазначеною площею 1, 3116 га з кадастровим номером 2611091500:64:001:0001 для ведення особистого селянського господарства за межами с. Микуличин, в зв`язку з тим що вищевказана земельна ділянка перебуває в постійному користуванні жителів с. Микуличин більше як 20 років та використовується для випасання великої рогатої худоби та овець (т.1, а.с. 24).

Отже, орган місцевого самоврядування відмовив у наданні відповідачу ОСОБА_4 дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо спірної земельної ділянки у зв`язку із перебуванням її у постійному користуванні місцевих жителів.

Третя особа ОСОБА_3 у судовомузасіданні пояснив, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах його земельної ділянки, яка входить у масив земель, якими володів його прапрадід ОСОБА_30 , у зв`язку з чим, цей участок у селі Микуличині називається «Чемигівський». Його родина та він цими землями користуються споконвіків. Приватизувати намагався, однак йому було відмовлено, оскільки землі поза межами села ОСОБА_5 .

Як вбачається з Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_3 від 19.09.2020, складеного депутатом Микуличинської сільської ради Маджарин Ю.В. у присутності свідків ОСОБА_27 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , третя особа ОСОБА_3 постійно користується земельною ділянкою на участку «Поляниця Чемигівська», де до 1945 року постійно проживав його дід ОСОБА_3 . Земельна ділянка з діда-прадіда перебуває у користуванні родини (т.1, а.с. 28).

Про те, що ОСОБА_3 постійно користується спірною земельною ділянкою також показали допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_27 та ОСОБА_29 .

Однак, предметом цього судового розгляду не є встановлення права власності третьої особи ОСОБА_3 на зазначену вище земельну ділянку, чи факту розташування спірної земельної ділянки у межах земельної ділянки, якою користується останній. Ці питання мали бути перевірені та враховані відповідачем 1 ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області на стадії надання дозволу ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою відносно спірної земельної ділянки та передачі її у власність останньому.

Предметом цього спору є оспорення правомірності надання ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області відповідачу ОСОБА_4 у власність земельну ділянку.

Встановлені по справі обставини свідчать, що спірна земельна ділянка була передана відповідачу ОСОБА_4 без отримання згоди органу місцевого самоврядування на надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки останньою, за наявності достатньо чіткої відповіді Микуличинської сільської ради про те, що ця земельна ділянка перебуває у постійному користуванні місцевих жителів протягом десятки років.

Відтак, Суд приходить до висновку, що надання у приватну власність відповідачу ОСОБА_4 спірної земельної ділянки відбулося з порушенням встановленої законодавством процедури, а відтак, наказ від 17.09.2020 р. №9-1259/15-20-СГ, яким надано у власність ОСОБА_4 спірну земельну ділянку є недійсним та підлягає скасуванню.

Щодо твердження Сторони відповідача про те, що Наказ Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 31.08.2020 № 9-1130/15-20-СГ, на підставі якого надало дозвіл ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ніким не оспорюється та не визнаний у встановленому законодавством порядку недійсним, то суд, керуючись частиною четвертою статті 263 ЦПК України, враховує висновки, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зроблено висновок, що "рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (провадження № 12-95гс19, пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 35), від 01 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19, пункт 52)). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного, не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - "суд знає закони" (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 50), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19, пункт 84), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 101) та інші). Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення.»

Враховуючи зазначене, Суд не вбачає підстав для відмови Позивачу у позові у зв`язку з тим, що останній не оспорює законність Наказу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 31.08.2020 № 9-1130/15-20-СГ, на підставі якого надало дозвіл ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.

З Державного реєстру речових прав вбачається, що підставою для реєстрації права власності ОСОБА_4 є наказ Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області 17.09.2020 р. №9-1259/15-20-СГ.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, відповідні права припиняються.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших прав на нерухоме майно.

Щодо позовної вимоги зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області передати у комунальну власність Яремчанської міської ради спірну земельну ділянку з кадастровим номером 2611091500:64:001:0001, то Суд виходить з такого.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2611091500:64:001:0001 відноситься до земель сільськогогосподарського призначення, перебувала у державній власності та розташована за межами населеного пункту с.Микуличина Надвірнянського району Івано-Франківської області.

За змістом пункту 24 розліду X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом, тобто з 27.05.2021, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Аналіз зазначеного положення свідчить, що спірна земельна ділянка не відноситься до перерахованих вище земель. Відтак, остання з 27.05.2021 вважається землею комунальної власності Яремчанської територіальної громади в силу Закону.

У відповідності до пункту 24 розліду X «Перехідні положення» ЗК України, з дня набрання чинності цим пунктом, тобто з 27.05.2021, до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними (абзац 12).

Відтак, станом на час ухвалення рішення відповідач 1 ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області не має повноважень розпоряджатися спірною земельною ділянкою, в тому числі передавати її у комунальну власність, а тому у задоволенні позовної вимоги, у якій Позивач просить зобов`язати Головне управління Держгеокадастру передати у комунальну власність Яремчанської міської ради спірну земельну ділянку слід відмовити.

У той же час, згідно з абзацом 9 розліду X «Перехідні положення» ЗК України земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Відповідно до інформації про спірну земельну ділянку, що міститься у Викопіюванні з кадастрової карти (плану) з Державного земельного кадастру, земельна ділянка, яка розташована в межах 2611091500:64:001:0001, до передачі у приватну власність відповідачу 2 ОСОБА_4 відносилася до земель запасу, яка перебувала у державній власності.

Звідси, Позивачу, у відповідності до абзацу 9 розліду X «Перехідні положення» ЗК України, слід зареєструвати право комунальної власності на спірну земельну ділянку.

У цій справі витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння не є ефективним способом захисту, оскільки право на витребування майна має власник, а земельна ділянка хоча вважається в силу Закону комунальною власністю, у Позивача право комунальної власності виникне лише після державної реєстрації такого права.

Керуючись статтями 2-5, 12, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 272, 273 ЦК України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Яремчанської міської ради Івано-Франківської області до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування наказу, скасування державної реєстрації права власності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 17.09.2020 р. №9-1259/15-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність».

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 2611091500:64:001:0001, цільове призначення: 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, площею 1,3116 га, номер запису про право власності: 38465441, дата та час державної реєстрації: 25.09.2020 11:44:23.

У задоволенні позовних вимог в частині зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області передати у комунальну власність Яремчанської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 2611091500:64:001:0001 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин;

Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Яремчанська міська рада Івано-Франківської області, місцезнаходження юридичної особи 78500, Івано-Франківська область, місто Яремче, вул. Свободи, 266, код ЄДРПОУ 33309833.

Відповідач 1: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області: місцезнаходження юридичної особи - 78500, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вул. Сахарова, 34, код ЄДРПОУ 39767437.

Відповідач 2: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання - 78590, с. Микуличин, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 28.03.2024.

Суддя: М. В. Остап`юк