Постанова

від 27.03.2024 по справі 640/273/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/273/22 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластікс-Україна" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за уповноваженими органами архітектури та містобудування Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Бойко Євгенії Олександрівни, треті особи: Виконуюча обов`язки директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Попович Оксана Миколаївна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пластікс-Україна", про визнання протиправними дій, скасування припису,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за уповноваженими органами архітектури та містобудування Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Бойко Євгенії Олександрівни, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за уповноваженими органами архітектури та містобудування Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Бойко Євгенії Олександрівни щодо проведення позапланової перевірки, за наслідками якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.12.2021 та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 06.12.2021;

- визнати протиправним та скасувати припис головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за уповноваженими органами архітектури та містобудування Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Бойко Євгенії Олександрівни про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 06.12.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порядку нагляду відповідно до статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698, здійснено позапланову перевірку дотримання Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил від 06.12.2021 № СН01:2619-7079-4433-8671 та видано в.о. директора Департаменту Попович О.М. (як керівнику вказаного органу) припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 06.12.2021. На переконання позивача, направлення на проведення позапланової перевірки видано ДІАМ безпідставно, адже всупереч положенням пункту 15 Порядку № 698 у графі «підстава проведення позапланової перевірки» не зазначена жодних із підстав для проведення такої перевірки. Окрім цього, висновки відповідача в частині порушення ним пункту 7-1 Порядку № 553 при розгляді листа Державного підприємства Завод «Генератор» від 02.07.2021 є безпідставними, адже по-перше, останній повідомив ТОВ «Пластікс-Україна» про час та місце розгляду Комісією звернення ДП Завод «Генератор» шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Департаменту офіційного порталу Києва, а по-друге, звернення заявника визнано ним обґрунтованим, у зв`язку із чим і було видано наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2021 № 970 про проведення позапланової перевірки дотримання ТОВ «Пластікс-Україна», ТОВ «Ідеал Проект», ТОВ «С.К.Дніпро», особи, відповідальної за проведення авторського нагляду ОСОБА_1 , особи відповідальної за проведення технічного нагляду ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень № № 1, 2, 3 (літера «В») нежитлової будівлі з надбудовою під розміщення адміністративно-офісних приміщень за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Полярна, б. 20 в, нежитлові приміщення № № 1, 2, 3 (літера «В»)». Представник позивача наголосив на тому, що всі твердження та доводи ДІАМ, які наведені ним в акті позапланової перевірки в частині не встановлення Комісією обставин обґрунтованості звернення ДП Завод «Генератор» та необхідності перевірки існування земельної ділянки із відповідним кадастровим номер, перевірку наявності чи відсутності в Реєстрі будівельної діяльності відомостей щодо дозвільних документів на виконання будівельних робіт на об`єкті тощо, є безпідставними, оскільки такі відомості підлягають встановленню та перевірці виключно під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 прийнято адміністративну справу № 640/273/22 до свого провадження.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано припис головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за уповноваженими органами архітектури та містобудування Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Державної інспекції архітектури та містобудування України Бойко Євгенії Олександрівни про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 06.12.2021.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пластікс-Україна" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 р. та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, при цьому посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27.03.2024.

29.02.2024, під № 7920 до суду від Державної інспекції архітектури та містобудування України надійшов відзив на апеляційну скаргу.

29.02.2024, під № 8009 до суду від Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник Державної інспекції архітектури та містобудування України у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу третьої особи.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

27.03.2024 судом оголошено вступну та резолютивні частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано замовникові будівництва, Товариству з обмеженою відповідальністю «Туплекс-Україна», повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт будівництва: «Реконструкція нежитлових приміщень № № 1, 2, 3 (літера «В») нежитлової будівлі з надбудовою під розміщення адміністративно-офісних приміщень за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Полярна, б. 20 в, нежитлові приміщення № № 1, 2, 3 (літера «В»)» від 16.10.2018 № КВ 061182891817.

01.07.2020 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано повідомлення № КВ 071201830500 про зміну даних у зареєстрованому повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт будівництва: «Реконструкція нежитлових приміщень №№1, 2, 3 (літера «В») нежитлової будівлі з надбудовою під розміщення адміністративно-офісних приміщень за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Полярна, б. 20 в, нежитлові приміщення № № 1, 2, 3 (літера «В»)» від 16.10.2018 № КВ 061182891817, яким змінено замовника будівництва з ТОВ «Туплекс-Україна» на ТОВ «Пластікс-Україна».

02.07.2021 в Департаменті за вх. №073/4532 зареєстровано звернення ДП завод «Генератор» ДК «Укроборонпром» «Про порушення ТОВ «Пластікс-Україна» містобудівного законодавства», у якому повідомляється про те, що останній є користувачем земельної ділянки, кадастровий номер 800000000:78:038:0002 та на його адресу не надходило будь-яких документів від ТОВ «Пластікс-Україна» щодо погодження реконструкції або будівництва офісного центру.

Із вказаних підстав ДП завод «Генератор» ДК «Укроборонпром» просило Департамент провести перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства та вимог Державних будівельних норм і правил ТОВ «Пластікс-Україна» (вул. Полярна, 20 у м. Києві) (т. 1, а.с. 27).

Листом від 08.07.2021 № 073-5925, позивач повідомив заявника про розгляд його звернення 14.07.2021 об 11:10 за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, б. 32-А, каб. 221 (т. 1, а.с. 28-29).

За результатами розгляду звернення ДП Завод «Генератор» від 02.07.2021 № 8/876 (вх. Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.07.2021 № 073/4562) щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час будівництва офісного центру на вул. Полярній, 20 у Оболонському районі м. Києві, комісією при Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності складено висновок від 14.07.2021, у якому вказано, що звернення ДП Завод «Генератор» від 02.07.2021 № 8/876 є обґрунтованим та є підставою для проведення позапланової перевірки, з урахуванням поданих додаткових матеріалів (т. 1, а.с. 30).

Надалі, відповідно до Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.12.2020 № 2110), та на підставі звернення Державного підприємства Завод «Генератор» Державного концерну «Укроборонпром» від 02.07.2021 № 8/876 (вх. Департаменту від 02.07.2021 № 073/4532) (висновок засідання комісії при Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 14.07.2021 щодо розгляду даного звернення), Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано наказ від 31.08.2021 № 970 «Про проведення позапланової перевірки», яким наказано здійснити проведення позапланової перевірки дотримання ТОВ «Пластікс-Україна», ТОВ «Ідеал Проект», ТОВ «С.К.Дніпро», особи, відповідальної за проведення авторського нагляду ОСОБА_1 , особи відповідальної за проведення технічного нагляду ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень №№1, 2, 3 (літера «В») нежитлової будівлі з надбудовою під розміщення адміністративно-офісних приміщень за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Полярна, б. 20 в, нежитлові приміщення № №1, 2, 3 (літера «В»)» (далі - Наказ № 970) (т. 1, а.с. 51).

На підставі Наказу № 970, позивачем оформлено направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 31.08.2021 №б/н, строк дії направлення з 31.08.2021 до 13.09.2021. (т. 1, а.с. 52-53).

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, Департаментом складено акт від 13.10.2021 (т. 1, а.с. 121-147).

Враховуючи висновки акту, Департаментом щодо ТОВ «Пластікс-Україна» винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 13.09.2021 (т. 1, а.с. 148-151), припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.09.2021 (т. 1, а.с. 152-155), протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.09.2021 (т.1, а.с. 156-159), постанову №69/21/073-8361 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.09.2021 (т. 1, а.с. 160-162).

18.10.2021 за вх. №073/6843 в Департаменті зареєстровано повідомлення ТОВ «Пластікс-Україна» про виконання приписів вих.№ 227-10/21 від 12.10.2021 (т. 1, а.с. 163).

У той же час, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Пластікс-Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якій просило суд визнати протиправними та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 13.09.2021, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.09.2021, постанову №69/21/073-8361 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.09.2021.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2021 відкрито провадження за вказаним позовом, адміністративна справа №640/28705/21.

Разом з цим, 24.09.2021 ТОВ «Пластікс-Україна» подано до ДІАМ заяву вих. № 212-09/21 щодо порушення прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності, в якій просило здійснити заходи архітектурно-будівельного нагляду щодо законності рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих Департаментом ДАБК у м. Києві відносно ТОВ «Пластікс-Україна», скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 13.09.2021, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.09.2021, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.09.2021, постанову №69/21/073-8361 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.09.2021 (далі - звернення ТОВ «Пластікс-Україна») (т. 2, а.с. 56-59).

Відповідно до статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 14, підпункту 3 пункту 15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698, Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340, Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано наказ №172 від 12.11.2021 «Про проведення позапланової перевірки», у відповідності до якого наказано Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду провести позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) містобудівної діяльності, а саме: проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті: «Реконструкція нежитлових приміщень № № 1, 2, 3 (літера «В») нежитлової будівлі з надбудовою під розміщення адміністративно-офісних приміщень за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Полярна, б. 20 в, нежитлові приміщення №№1, 2, 3 (літера «В»)» та оформити у встановленому порядку направлення для проведення позапланової перевірки (далі - Наказ №172) (т. 2, а.с. 46).

На підставі Наказу № 172 ДІАМ оформлено направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 15.11.2021 №IRO1:7730-5964-6914-7422, строком дії з 16.11.2021 до 06.12.2021 року, яким головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Державної інспекції архітектури та містобудування України ОСОБА_3 направлено для здійснення позапланової перевірки об`єкту нагляду Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо дотримання об`єктом нагляду вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності на підставі наказу Державної інспекції архітектури та містобудування України №172 від 12.11.2021 (т. 2, а.с. 47).

За результатами проведення такого заходу, головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за уповноваженими органами архітектури та містобудування Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Державної інспекції архітектури та містобудування України ОСОБА_3 складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.12.2021 №СН01:2619-7079-4433-8671, у висновках якого зазначено про порушення позивачем вимог статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 7, пункту 7-1, підпункту 2 пункту 11, абзацу 3 підпункту 3 пункту 11, абзацу 2 пункту 12, пункту 16, абзацу 3 пункту 18 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2021 № 553 (т. 2, а.с. 48-51).

Враховуючи вказані висновки акту перевірки Державною інспекцією архітектури та містобудування України винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №б/н від 06.12.2021, яким з метою усунення порушень вимагається від Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації):

1. скасувати наказ про проведення позапланової перевірки №970 від 31.08.2021 в строк до 14.12.2021;

2. скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.09.2021 №б/н в строк до 14.12.2021.

3. скасувати припис про зупинення підготовчих так будівельних робіт на об`єкті: «Реконструкція нежитлових приміщень № № 1, 2, 3 (літера «В») нежитлової будівлі з надбудовою під розміщення адміністративно-офісних приміщень за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Полярна, б. 20 в, нежитлові приміщення №№1, 2, 3 (літера «В»)» в строк до 14.12.2021 (тут і надалі спірне та/або оскаржуване рішення, припис (т. 2, а.с. 53-54).

Позивач вважає дії відповідача-2 щодо проведення позапланової перевірки протиправними, а спірне рішення відповідача-1 таким, що підлягає скасуванню, що і зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного:

- ДІАМ, в силу вимог підпункту 6 пункту 5 Порядку № 698, у взаємозв`язку із положеннями пункту 32 Порядку № 698, за встановлених обставин, які зафіксовані ним в акті щодо об`єкту нагляду (Департаменту), мав прийняти рішення про скасування рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, прийняті (складені) Департаментом, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті ДІАМ, проте прийняв оскаржуваний припис із зобов`язанням позивача вчинити такі дії самостійно;

- Департамент не наділений повноваженнями скасовувати прийняті ним рішення, за наслідком проведення ним заходу державного нагляду (контролю) щодо суб`єкта містобудування, а тому, порушення, які зафіксовані в акті перевірки, не можуть бути усунуті позивачем у спосіб, визначений ДІАМ;

- жодним нормативно-правовим актом не наділено повноваженнями Департамент скасовувати прийняті ним рішення, за наслідком проведення ним заходу державного нагляду (контролю) щодо суб`єкта містобудування;

- з урахуванням фактичних обставин справи, не підлягають оцінці судом питання наявності або відсутності порушень, які встановлені ДІАМ під час проведення позапланової перевірки Департаменту, оскільки захід нагляду, застосований до об`єкту нагляду (позивача) відповідачем-1 неправильно, а отже, протиправно, з огляду на що перевірка окреслених вище обставини може мати місце виключно у разі прийняття ДІАМ рішення про скасування відповідних рішень Департаменту та, у разі оскарження Департаментом такого рішення до суду.

Натомість, апелянт вважає висновки суду необґрунтованими та помилковими, позаяк:

- даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки не є компетенційним спором;

- оскаржуваним рішенням/діями права позивача не порушені (позивач не вказав обґрунтування порушення прав);

- судом не враховано положень ч. 4 ст. 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», адже відповідач має повноваження щодо видання обов`язкових до виконання суб`єктами нагляду приписи.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови, виходить з наступного.

Відповідно до статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Відповідно до норм частини першої статті 2 КАС України, метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.

Так, публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно до положень пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Учасниками публічно-правового спору, суб`єктами спірних адміністративних відносин, є суб`єкт владних повноважень, який у цих правовідносинах здійснює владні управлінські функції (повноваження), і суб`єкт, стосовно якого ці повноваження здійснюються.

Відповідно до змісту пункту 8 частини першої статті 4 КАС України, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

При цьому, право на звернення до суду та способи судового захисту регламентовані положеннями статті 5 КАС України, частиною четвертою якої визначено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Слід зазначити, що адміністративне судочинство покликано, насамперед, захистити фізичних та юридичних осіб від порушень суб`єктів владних повноважень, а не одних органів влади від інших.

Водночас, за загальним правилом, визначеним у частині четвертій статті 46 КАС України, суб`єкт владних повноважень виступає відповідачем в адміністративній справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, оскільки, як було зазначено вище, метою вирішення спору у сфері публічно-правових відносин є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У свою чергу, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом (частина п`ята статті 46 КАС України).

Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів визначені у частині першій статті 19 КАС України, змістом якої встановлено ті виключні випадки за яких суб`єкту владних повноважень надається право на звернення із позовом до адміністративного суду: у випадку спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень (пункт 3 частини першої статті 19 КАС України); спори, що виникають з приводу укладення, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів (пункт 4 частини першої статті 19 КАС України)

у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом (пункт 5 частини першої статті 19 КАС України).

Зі змісту наведених норм слідує, що суб`єктом владних повноважень може бути подано позов лише у випадку спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спору, що виникають з приводу укладення, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів, а також коли право звернення до суду надано такому суб`єкту законом, водночас, спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом умовно можна поділити на ті, що прямо передбачені положеннями КАС України (частина п`ята статті 46) та прямо передбачені спеціальним законодавством, яким визначаються повноваження (компетенції) такого суб`єкта владних повноважень при здійсненні ним управлінських функцій.

Колегія суддів вважає, що за загальним правилом один орган державної влади (його посадова чи службова особа) не може звертатися з позовом до іншого органу, бо це означатиме позов держави до неї самої, що суперечитиме меті адміністративного судочинства в цілому. В усіх інших випадках органи державної влади можуть вирішувати спори між собою в рамках існуючих адміністративних процедур.

Винятком є компетенційний спір. Втім, хоча формально цей спір вирішується у позовному провадженні, по суті це не є спором про право. Натомість у такому судовому процесі суд дає тлумачення законодавства, роз`яснюючи межі компетенції органів. У свою чергу, під компетенційним спором слід розуміти спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі - делегованих повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача.

Вирішення судом компетенційного спору між суб`єктами владних повноважень у широкому розумінні спрямоване саме на захист прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, оскільки сприяє досягненню юридичної визначеності у відносинах між особами приватного права та органами державної влади (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 815/6347/17).

До того ж, для звернення до адміністративного суду суб`єкт владних повноважень, як позивач, повинен відповідати основним умовам, а саме: такий суб`єкт має бути наділений повноваженнями для звернення до суду, тому, можливість звернення суб`єкта владних повноважень до суду адміністративної юрисдикції має бути пов`язана з виконанням ним владних управлінських функцій у межах повноважень та за умови, що право на таке звернення прямо передбачене законом.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до статті 41-1 цього Закону, державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16.11.1992 № 2780-XII «Про основи містобудування» (далі - Закон № 2780-XII), містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 41-1 Закону № 3038-VI).

Згідно із частиною четвертою статті 41-1 Закону № 3038-VI , у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

За невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду посадові особи об`єктів нагляду несуть відповідальність відповідно до закону.

Про скасування рішень, прийнятих об`єктами нагляду, головний інспектор будівельного нагляду повідомляє голову відповідного органу місцевого самоврядування для прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності винної особи.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 (далі - Порядок), пунктом 2 якого визначено, що нагляд здійснюється головними інспекторами будівельного нагляду ДІАМ шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач, у цій справі, наділений делегованими повноваженнями у галузі будівництва, тобто такими, що належать до компетенції органів виконавчої влади, зокрема, відповідача у цій справі, якими держава «поділилася» із виконавчими органами рад, зокрема щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, у свою чергу, державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється посадовими особами ДІАМ (суб`єкт нагляду) з метою перевірки дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, іншими органами (об`єктами нагляду), що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності, у тому числі виконавчим органом органу місцевого самоврядування, якому було делеговано повноваження у галузі будівництва, у тому числі щодо надання документа, який надає право замовнику будівництва на виконання будівельних робіт.

Правовідносини, що виникають між суб`єктом та об`єктом державного архітектурно-будівельного нагляду, носять публічно-владний характер, у них центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду ДІАМ здійснює публічно-владні управлінські функції, змістом яких є державний архітектурно-будівельний нагляд над виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті ради, якому делеговані певні управлінські владні повноваження у галузі будівництва, тобто, над піднаглядним (підпорядкованим) суб`єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах також здійснював публічно-владні управлінські функції - вирішував питання надання третій особі (замовнику будівництва) документа, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Водночас, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів за зверненням суб`єкта владних повноважень, оскільки положеннями статті 19 КАС України, чітко визначені випадки, у яких органи державної влади можуть звертатися в адміністративному процесі з позовами один до одного (спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладення, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом). В усіх інших випадках, окрім наведених вище виключень із загального правила, суб`єкти владних повноважень (зокрема, органи державної влади, органи місцевого самоврядування) можуть вирішувати спори між собою в рамках існуючих адміністративних процедур, оскільки такі органи по суті є представниками держави в адміністративних правовідносинах, і звернення одного органу державної влади до іншого фактично означало би вирішення судом спору держави самої з собою.

Спір у даній справі не є компетенційним.

Водночас, не передбачено повноваження позивача, як об`єкта нагляду на оскарження в судовому порядку рішень, прийнятих центральним органом виконавчої влади, який реалізовує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (ДІАМ), як суб`єктом нагляду, відповідно до визначених Законом № 3038-VI та Порядком повноважень, за результатами державного архітектурно-будівельного нагляду.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні й конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Основного Закону України, в Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що цей спір, що виник між двома суб`єктами владних повноважень, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, один з яких є одночасно й об`єктом державного архітектурно-будівельного нагляду, не є компетенційним, та оскільки у спірних правовідносинах позивач, якому держава делегувала повноваження центрального органу виконавчої влади, який реалізовує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, не наділений повноваженнями на звернення до суду з позовом про скасування рішення/припису ДІАМ, на виконання зазначених вище делегованих публічно- владних повноважень, таке рішення не може бути перевірено адміністративним судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України за зверненням до суду цього об`єкта нагляду.

Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й до дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

При цьому, поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто, як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, але підлягають розгляду в порядку інших судових юрисдикцій, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів сторін.

Під час розгляду апеляційної скарги, колегією суддів враховуються висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 19.09.2023 у справі № 823/1090/18, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 815/6347/17.

Тож, доводи апеляційної скарги третьої особи є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

У відповідності до ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Таким чином, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 238, 243, 250, 315, 319, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластікс-Україна" - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 р. - скасувати.

Провадження у справі № 640/273/22 за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за уповноваженими органами архітектури та містобудування Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Бойко Євгенії Олександрівни, треті особи: Виконуюча обов`язки директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Попович Оксана Миколаївна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пластікс-Україна", про визнання протиправними дій, скасування припису закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко

Повний текст постанови складено 27.03.2024.