Ухвала

від 27.03.2024 по справі 915/1842/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

27 березня 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/1842/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Аленіна О.Ю.,

при секретарі судового засідання: Колцун В.В.,

за участю представників:

від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моноліт Зоря" Набокова О.Г.,

від Миколаївської міської ради участі не брали,

від Фізичної особи-підприємця Смірнова Юрія Євгеновича участі не брали,

від Виконавчого комітету Миколаївської міської ради участі не брали,

розглянувши апеляційні скарги Миколаївської міської ради та Виконавчого комітету Миколаївської міської ради

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.11.2023, прийняте суддею Мавродієвою М.В., м. Миколаїв, повний текст складено 11.12.2023,

у справі №915/1842/21

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моноліт Зоря"

до відповідача: Миколаївської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Фізичної особи-підприємця Смірнова Юрія Євгеновича

про часткове скасування рішень та припинення права власності

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 р. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моноліт Зоря" звернулося з позовом до Миколаївської міської ради, в якому просило скасувати рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №995 від 13.11.2015 в частині (пункт 39) визнання за Миколаївською міською радою права власності на нежитлові приміщенням цокольного поверху по вул. Комсомольській, 48 загальною площею 102,0 кв.м і присвоєння нової адреси вул. Комсомольська, 48/1, та припинити право власності Миколаївської міської ради на об`єкт нерухомого майна №1722862948101 (рішення про державну реєстрацію прав №44642412 від 17.12.2018), а також скасувати рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1002 від 11.11.2016 в частині (пункт 3) визнання за Миколаївською міською радою права власності на нежитлові приміщенням цокольного поверху по вул. Комсомольській, 48 загальною площею 64,5 кв.м і присвоєння нової адреси вул. Комсомольська, 48/3, та припинити право власності Миколаївської міської ради на об`єкт нерухомого майна №1119162648101 (рішення про державну реєстрацію прав №32946711 від 15.12.2016).

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 28.12.2021 відкрито провадження у справі №915/1842/21 та в подальшому ухвалою суду від 24.10.2022 залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Фізичну особу-підприємця Смірнова Юрія Євгеновича.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 30.11.2023 у справі №915/1842/21 (суддя Мавродієва М.В.) позовні вимоги задоволено; скасовано рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №995 від 13.11.2015 в частині (пункт 39) визнання за Миколаївською міською радою права власності на нежитлові приміщенням цокольного поверху по вул. Комсомольській, 48 в місті Миколаєві загальною площею 102,0 кв.м і присвоєння нової адреси вул. Комсомольська, 48/1, та припинено право власності Миколаївської міської ради на об`єкт нерухомого майна №1722862948101 (рішення про державну реєстрацію прав №44642412 від 17.12.2018); скасовано рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1002 від 11.11.2016 в частині (пункт 3) визнання за Миколаївською міською радою права власності на нежитлові приміщенням цокольного поверху по вул. Комсомольській, 48 в місті Миколаєві загальною площею 64,5 кв.м і присвоєння нової адреси вул. Комсомольська, 48/3, та припинено право власності Миколаївської міської ради на об`єкт нерухомого майна №1119162648101 (рішення про державну реєстрацію прав №32946711 від 15.12.2016).

Не погодившись з прийнятим рішенням, Миколаївська міська рада та Виконавчий комітет Миколаївської міської ради звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.11.2023 у справі №915/1842/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Зокрема, в апеляційних скаргах апелянти наголошують на тому, що в межах даної справи позивачем заявлено позовні вимоги про часткове скасування рішень Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, який виступає самостійним суб`єктом, наділеним законом повноваженнями щодо прийняття відповідних рішень, між тим він не був залучений до участі у цій справі, хоча судове рішення у ній впливає на права та інтереси останнього.

Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Аленіна О.Ю. від 31.01.2024 за вказаними апеляційними скаргами відкрито апеляційне провадження.

В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 призначено справу №915/1842/21 до розгляду на 27.03.2024 об 11:30.

У судовому засіданні 27.03.2024, проведеному в режимі відеоконференції, судом апеляційної інстанції було порушено питання щодо визначення процесуального статусу та залучення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради до участі у справі №915/1842/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Ейрі проти Ірландії" та "Гарсія Манібардо проти Іспанії" Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".

Крім того, в рішенні у справі "Белле проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив про те, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права. Таким чином, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

У статті 55 Конституції України закріплене право людини і громадянина на судовий захист.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Згідно з частиною першою статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

В силу частини першої статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

З наведеного слідує, що Господарським процесуальним кодексом України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

Отже, особи, які не брали участі у справі також мають право подавати апеляційні скарги на таке рішення суду, нарівні з іншими учасниками відповідної справи. При цьому обов`язковою умовою для наявності такого права є вирішення судом у справі питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки. У такому разі особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї такого права, обґрунтувавши наявність трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) права, (2) інтереси та (3) обов`язки, у той час як суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо.

При розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

Аналогічний правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладено в постанові від 14.08.2019 у справі №62/112.

Таким чином, сам по собі факт відкриття апеляційного провадження жодним чином не свідчить про те, що апеляційний господарський суд вже на стадії прийняття апеляційної скарги до розгляду з`ясував, що оскаржуване судове рішення зачіпає права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, натомість вказане питання досліджується судом апеляційної інстанції лише після прийняття апеляційної скарги, поданої з дотриманням встановлених процесуальним законом вимог.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки. У разі встановлення господарським судом відповідних обставин останній вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

За умовами частини першої статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Згідно з частинами другою, четвертою, шостою статті 50 Господарського процесуального кодексу України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Таким чином, аналіз наведених норм свідчить про те, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають перебувати з однією із сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судового рішення у справі зазнають певних змін. Підставою участі у справі такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що в межах даної справи Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Моноліт Зоря" заявлено позовні вимоги про часткове скасування рішень Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, обґрунтовані протиправністю їх прийняття, апеляційний господарський суд зазначає, що оскаржуване рішення у даній справі, в якому судом першої інстанції надано правову оцінку зазначеним рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради на предмет їх законності, впливає на права та обов`язки останнього, проте він не був залучений до участі у цій справі, хоча виступає окремою юридичною особою з визначеним законом обсягом повноважень, у тому числі і щодо прийняття рішень з певних майнових питань, та самостійним учасником господарських правовідносин.

Отже, з огляду на те, що рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.11.2023 у справі №915/1842/21 впливає на права та обов`язки Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, колегія суддів вважає за необхідне залучити вказаного апелянта до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, оскільки внаслідок постановлення оскаржуваного рішення зміни можуть відбутися саме у правовідносинах між зазначеним скаржником та Миколаївською міською радою.

Керуючись статтями 50, 232-235, 240, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Залучити до участі у справі №915/1842/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Виконавчий комітет Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20; код ЄДРПОУ: 04056612).

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.03.2024.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя О.Ю. Аленін