Постанова

від 22.02.2024 по справі 910/20528/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2024 р. Справа№ 910/20528/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 22.02.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен" та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 27.09.2023 (повний текст складено та підписано 13.10.2023)

у справі №910/20528/21 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Бізнес Компані"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсен Груп"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен"

треті особи 1. державний реєстратор Чумаківської сільської ради Дніпропетровського району Третяк Тетяна Василівна Дніпропетровської області

2. приватний нотаріус Київського міського округу Гамаль Ірина Миколаївна 3. державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Поліщук Марія Миколаївна

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Комелія"

про поновлення прав на нерухоме майно, визнання права на іпотеку

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Бізнес Компані" (далі-відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсен Груп" (далі-відповідач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен" (далі-відповідач 3) та після зміни позовних вимог просило:

1) визнати незаконним рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни (індексний номер рішення 44911845, дата та час державної реєстрації 27 грудня 2018 р.), прийняте на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Бізнес Компані" та Довідки про знесення будівель № А-12 від 10 грудня 2018 р., виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертне-юридичне бюро "Гривна-Плюс", скасувати державну реєстрацію погашення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Бізнес Компані" на нежитлові будівлі (літ. А, Д, Е, Ж, І, В, Б) загальною площею 2148,90 м2 по вул. Ямській, 34-36 у м. Києві та закриття розділу об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер: 38206880000, а саме нежитлові будівлі (літ. А, Д, Е, Ж, І, В, Б) загальною площею 2148,90 м2 по вул. Ямській, 34-36 у м. Києві, визначивши при цьому, що при скасуванні рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни (індексний номер рішення 44911845, дата та час державної реєстрації 27 грудня 2018 р.) підлягає поновленню у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право приватної власності на зазначені нежитлові приміщення за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Бізнес Компані", що виникло на підставі договору купівлі-продажу нерухомості від 18 серпня 2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рильською Л.С. за № 3405 та зареєстрованого 10 квітня 2013 р., реєстраційний номер об`єкта нерухомості 38206880000;

2) визнати за позивачем право на іпотеку:

земельних ділянок кадастровий номер 8000000000:72:211:0010, розташованої у м. Києві, Голосіївський район, вулиця Ямська, 34-36, площею 0,1188 га, вид використання - для експлуатації та обслуговування складської бази; кадастровий номер 8000000000:72:211:0009, розташованої у м. Києві, Голосіївський район, вулиця Ямська, 34-36, площею 0,1371 га, вид використання - для експлуатації та обслуговування складської бази, що на праві приватної власності належить відповідачу 3.,

нежитлових приміщень (літ. А, Д, Е, Ж, І, В, Б), розташованих у м. Києві, вул. Ямська, буд. 34-36 загальною площею 2148,9 м2, зокрема, адміністративна будівля - літ. А площею 155,3 м2, склад - літ. Д площею 74,1 м2, гараж - літ. Е площею 62,4 м2, майстерня - літ. Ж площею 30 м2, прохідна - літ. І площею 17,6 м2, склад - літ. В площею 1049,3 м2, склад - літ. Б площею 760,2 м2, що на праві приватної власності належить відповідачу 1., яке виникло на підставі та на умовах визначених іпотечним договором № 161115Z5, посвідченого 23 квітня 2015 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семенець О.М., реєстровий № 600;

3) визнати незаконним рішення державного реєстратора Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяни Василівни (індексний номер рішення 44464862, дата державної реєстрації 6 грудня 2018 р. о 18:48:48) та скасувати державну реєстрацію:

- припинення іпотеки земельної ділянки площею 0,2559 га, кадастровий номер 8000000000:72:211:0008 (запис про іпотеку № 9469085 від 23 квітня 2015 р.), цільове призначення - для експлуатації та обслуговування складської бази № 9469111, що знаходиться по вул. Ямській, 34-36 в м. Києві (в Державний реєстр іпотек запис про припинення внесено 06.12.2018 о 18:57:08), на підставі: повідомлення, серія та номер: 752/2852/17-3654, виданий 16.04.2018, видавник: Голосіївський районний суд м. Києва; рішення суду, 2/752/73/18, серія та номер: 752/2852/17, виданий 16.04.2018;

- припинення обтяження земельної ділянки площею 0,2559 га, кадастровий номер 8000000000:72:211:0008 (запис про обтяження № 9469098), цільове призначення - для експлуатації та обслуговування складської бази № 9469098, що знаходиться по вул. Ямська, 34-36 в м. Києві, (в Державний реєстр обтяжень внесено запис про припинення обтяження 06.12.2018 о 18:53:11 на підставі: повідомлення, серія та номер: 752/2852/17-3654, виданий 16.04.2018, видавник: Голосіївський районний суд м. Києва; рішення суду, 2/752/73/18, серія та номер: 752/2852/17, виданий 16.04.2018);

- припинення іпотеки нежитлових приміщень (літ. А, Д, Е, Ж, І, В, Б) у м. Києві, вул. Ямська, буд. 34-36, загальною площею 2148,9 м2 (запис про іпотеку № 9469085 від 23 квітня 2015 р.), відомості про припинення до Державного реєстру іпотек внесено 06.12.2018 о 18:54:24 на підставі: повідомлення, серія та номер: 752/2852/17-3654, виданий 16.04.2018, видавник: Голосіївський районний суд м. Києва; рішення суду, 2/752/73/18, серія та номер: 752/2852/17;

- припинення обтяження нежитлових приміщень (літ. А, Д, Е, Ж, І, В, Б) у м. Києві, вул. Ямська, буд. 34-36, загальною площею 2148,9 м2 (запис про обтяження № 9469098), в Державному реєстрі обтяжень запис погашено 06.12.2018 о 18:54:18, на підставі: повідомлення, серія та номер: 752/2852/17-3654, виданий 16.04.2018, видавник: Голосіївський районний суд м. Києва; рішення суду, 2/752/73/18, серія та номер: 752/2852/17, виданий 16.04.2018, видавник: Голосіївський районний суд м. Києва;

4) визначити, що при державній реєстрації скасування рішення державного реєстратора Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяни Василівни (індексний номер рішення 44464862, дата державної реєстрації 6 грудня 2018 р.), підлягає державній реєстрації іпотека та обтяження позивача на нерухоме майно, які виникли на підставі та на умовах іпотечного договору № 161115Z5, який посвідчений 23 квітня 2015 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семенець О.М., реєстровий № 600 відносно наступного майна:

а) нежитлові приміщення (літ. А, Д, Е, Ж, І, В, Б) у м. Києві, вул. Ямська, буд. 34-36, загальною площею 2148,9 м2, зокрема, адміністративна будівля - літ. А площею 155,3 м2, склад - літ. Д площею 74,1 м2, гараж - літ. Е площею 62,4 м2, майстерня - літ. Ж площею 30 м2, прохідна - літ. І площею 17,6 м2, склад - літ. В площею 1049,3 м2, склад - літ. Б площею 760,2 м2, що на праві приватної власності належить відповідачу 1.;

б) земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:211:0010, яка розташована у м. Києві, Голосіївський район, вулиця Ямська, 34-36, площею 0,1188 га; вид використання - для експлуатації та обслуговування складської бази, що на праві приватної власності належить відповідачу 3.;

в) земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:211:0009, яка розташована у м. Києві, Голосіївський район, вулиця Ямська, 34-36, площею 0,1371 га; вид використання - для експлуатації та обслуговування складської бази, що на праві приватної власності належить відповідачу 3.

Постановою Верховного Суду від 5 квітня 2023 р. постанову Північного апеляційного господарського суду від 17 листопада 2022 р. та рішення господарського суду міста Києва від 28 липня 2022 р. в частині відмови у позові щодо позовних вимог про поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на нежитлові будівлі (літ. А, Д, Е, Ж, І, В, Б) загальною площею 2148,90 м2, що знаходяться по вул. Ямська, 34-36 в м. Києві за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Бізнес Компані", що виникло на підставі договору купівлі-продажу нерухомості від 18.08.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рильською Л.С. за № 3405 та зареєстрованого 10 квітня 2013 р., реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 38206880000; та в частині визнання за Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" права на іпотеку: земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:211:0010, яка розташована за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вулиця Ямська, 34-36, площею 0,1188 га, вид використання - для експлуатації та обслуговування складської бази; земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:211:0009, яка розташована за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вулиця Ямська, 34-36, площею 0,1371 га, вид використання - для експлуатації та обслуговування складської бази, що на праві приватної власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен"; та права на іпотеку на нежитлові приміщення (літ. А, Д, Е, Ж, І, В, Б), які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ямська, буд. 34-36, загальною площею 2148,9 м2 зокрема, адміністративна будівля - "літ. А" площею 155,3 м2, склад - "літ. Д" площею 74,1 м2, гараж - "літ. Е" площею 62,4 м2, майстерня - "літ. Ж" площею 30 м2, прохідна - "літ. І" площею 17,6 м2, склад - "літ. В" площею 1049,3 м2, склад - "літ. Б" площею 760,2 м2, яке виникло на підставі та на умовах визначених іпотечним договором № 161115Z5, який посвідчений 23 квітня 2015 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семенець О.М., реєстровий № 600, скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. У позові в іншій частині відмовлено.

Таким чином, предметом судового спору на новому розгляді справи залишилися позовні вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про поновлення прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Бізнес Компані" та визнання права на іпотеку земельних ділянок площами 0,1188 га та 0,1371 га по вул. Ямській, 34-36 у м. Києві, належних Товариству з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен", і розташованих на цих земельних ділянках нежилих приміщень (літ. А, Д, Е, Ж, І, В, Б) загальною площею 2148,9 м2.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 позов Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" м. Києва задоволено частково.

Визнано за Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" права іпотекодержателя на: земельні ділянки площею 0,1188 га (кадастровий номер 8000000000:72:211:0010) та площею 0,1371 га (кадастровий номер 8000000000:72:211:0009) по вул. Ямській, 34-36 у м. Києві; нежитлові приміщення (літ. А, Д, Е, Ж, І, В, Б) загальною площею 2148,9 м2 по вул. Ямській, 34-36 у м. Києві, зокрема, адміністративну будівлю - "літ. А" площею 155,3 м2, склад - "літ. Д" площею 74,1 м2, гараж - "літ. Е" площею 62,4 м2, майстерню - "літ. Ж" площею 30 м2, прохідну - "літ. І" площею 17,6 м2, склад - "літ. В" площею 1049,3 м2, склад - "літ. Б" площею 760,2 м2, які виникли на підставі іпотечного договору № 161115Z5 від 23 квітня 2015 р., укладеного між Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Бізнес Компані".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен" на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 4 540 грн витрат по оплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що належним способом захисту заявлених прав, які оспорюються та не визнаються цим відповідачем, відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, ст. 23 Закону України "Про іпотеку", ст. 110 ЗК України, є визнання за позивачем прав іпотекодержателя щодо переданого в іпотеку майна, а не права на майно, про що просив позивач. Це зумовлює часткове задоволення поданого позову.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення в частині задоволених вимог місцевий суд не з`ясував обставини, що мають значення для справи та встановив доведеними обставини, які є недоведеними. При цьому скаржник зазначив, що висновок місцевого суду про те, що придбані земельні ділянки не мали ознак добросовісного набуття, є таким, що зроблений на підставі неповного та необ`єктивного дослідження наявних у справі доказів. Також апелянт зазначив, що вимога про визнання права на іпотеку нежитлових приміщень, що на праві власності належить ТОВ "Інвест-Бізнес Компані", яке виникло на підставі та на умовах визначених іпотечним договором №161115Z5, який посвідчений 23.04.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семенець О.М., реєстровий №600, також нерозривно пов`язана з існуванням нежитлових будівель, а виходячи з того, що вони фізично є знищеними, і відповідне рішення приватного нотаріусу не скасоване, в задоволенні даної вимоги також має бути відмовлено.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2023 апеляційну скаргу у справі №910/20528/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

Також не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2023, Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №910/20528/21 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на нежитлові будівлі (літ. А, Д, Е, Ж, І, В, Б) загальною площею 2 148,90 кв.м., що знаходяться по вул. Ямська, 34-36 в м. Києві за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Бізнес Компані", що виникло на підставі договору купівлі-продажу нерухомості від 18.08.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рильською Л.С. за № 3405 та зареєстрованого 10 квітня 2013 р., реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 38206880000, та ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення в оскаржуваній частині прийняті місцевим судом з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. При цьому апелянт зазначив, що місцевий суд, в порушення приписів ч. 5 ст. 310, ч. 1 ст. 316 не в повній мірі врахував вказівки Верховного Суду викладені у постанові від 05.04.2023 у цій справі в частині, що стосується того, задоволення яких саме вимог позивача призведе до ефективного поновлення його порушених прав. До того ж скаржник зазначив, що дійшовши правильного висновку про те, що право власності ТОВ "Інвест Бізнес Компані" на нежитлові приміщення, що є предметом іпотеки Банку не припинялося у встановленому порядку, господарський суд відмовляючи в задоволенні позовної вимоги Банку про поновлення записів про це право у відповідному державному реєстрі, не врахував що відсутність реєстрації цього права створює перешкоди для виконання судового рішення; тобто, відмова в задоволенні позовної вимоги за наслідком якої було б поновлено записи про право власності на об?єкт нерухомого майна створює необхідність нових звернень до суду, ініціювання розгляду нових питань. Відтак, без задоволення такої вимоги спосіб захисту не може вважатись ефективним.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 08.11.2023 апеляційну скаргу у справі №910/20528/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Козир Т.П.

20.11.2023 матеріали справи №910/20528/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №910/20528/21 та призначено судове засідання на 16.01.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 поновлено Акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №910/20528/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №910/20528/21. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №910/20528/21 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги. Апеляційну скаргу АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №910/20528/21 призначено до спільного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №910/20528/21 та призначено судове засідання на 16.01.2024.

На адресу Північного апеляційного господарського суду 22.12.2023 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду в оскаржуваній частині - без змін.

Розгляд справи відкладався.

Через канцелярію суду 21.02.2024 відповідачем-3 подано клопотання про долучення до матеріалів справи витягу з ЄДРПОУ від 21.02.2024 щодо ТОВ "Інвест-Бізнес Компані", який долучено колегією суддів до матеріалів справи. Також відповідачем-3 подано клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого суд відмовив.

У судове засідання 22.02.2024 з`явились представники позивача та відповідача-3 та надали пояснення по справі. Представники відповідача-1, відповідача-2 та третіх осіб у судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про доставку електронного документа від 01.02.2024.

Оскільки явка представників учасників судового процесу в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення учасників по справі про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача-1, відповідача-2 та третіх осіб.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та надані скаржниками пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен" не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" слід задовольнити з огляду на наступне.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що 25.12.2014 позивач та позичальник уклали генеральну кредитну угоду № 161114Z5.

23.04.2015 позивач (іпотекодержатель) та відповідач-1 (іпотекодавець) уклали іпотечний договір №161115Z5 (далі - іпотечний договір), за умовами пункту 1.1 якого погодили, що іпотекою за цим договором забезпечується вимоги іпотекодержателя, що випливають із генеральної кредитної угоди з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках генеральної угоди, їй підпорядковуються та є додатками до генеральної угоди, є невід`ємними її частинами та складають єдиний документ, укладеної між іпотекодержателем та позичальник, відповідно до якої іпотекодержатель при виконанні позичальником умов та положень, визначених у кредитному договорі, здійснює кредитні операції на умовах, визначених кредитним договором, у рамках ліміту 49 900 000,00 грн, зі строком кредитування до 24.12.2019.

Відповідно до пункту 1.3 іпотечного договору, предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов`язань позичальника, є нерухоме майно іпотекодавця розташоване за адресою: м. Київ, вул. Ямська, буд.34-36, що складається з нежитлових будівель та земельної ділянки (далі - предмет іпотеки), а саме:

- нежитлові будівлі (літ. А, Д, Е, Ж, І, В, Б) загальною площею 2 148,9 кв.м, заставною вартістю 7 264 800,00 грн, а саме: адміністративна будівля - "літ. А", площею 155,3 кв.м; склад - "літ. Д", площею 74,1 кв.м; гараж - "літ. Е", площею 62,4 кв.м; майстерня - "літ. Ж", площею 30,0 кв.м; прохідна - "літ. І", площею 17,6 кв.м; склад - "літ. В", площею 1049,3 кв.м; склад - "літ. Б", площею 760,2 кв.м. (далі - предмет іпотеки 1);

- земельна ділянка площею 0,2559 гектарів, кадастровий номер 8000000000:72:211:0008, цільове призначення - для експлуатації та обслуговування складської бази, на якій розташований предмет іпотеки 1, заставною вартістю 10 335 150,00 грн. (далі - предмет іпотеки 2).

Згідно з пунктами 1.6, 2.1.4 іпотечного договору, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником відповідних положень кредитного договору та/або невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем відповідних положень цього договору, іпотекодержатель має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами.

Відчуження предмета іпотеки іпотекодавцем дозволяється лише за письмовою згодою іпотекодержателя (п.1.8 Іпотечного договору).

23.04.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Багдасаровою О.М. внесено записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборону відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а саме: про іпотеку № 9469111 та обтяження (заборона на нерухоме майно) № 9469098 щодо земельною ділянки; про іпотеку № 9469085 та обтяження (заборона на нерухоме майно) № 9469066 щодо об`єктів нерухомості - нежитлових приміщень.

У зв`язку з невиконанням позичальником взятих на себе зобов`язань, у квітні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Бізнес Компані", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комелія" про стягнення 3 404 611,09 доларів США та 46 243 868,88 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 у справі №910/4780/18, в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Комелія" перед Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" за кредитним договором №161116К2 від 28.07.2016 та кредитним договором №161116К3 від 28.07.2016, укладеними в рамках генеральної кредитної угоди, у розмірі 3 340 611,09 доларів США (що станом на 18.04.2018 згідно офіційного курсу НБУ становить 87 132 490,94 грн.) та 46 243 868,88 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки 1 та предмет іпотеки 2.

На виконання вказаного рішення суду, Господарським судом міста Києва був виданий наказ від 04.09.2018 № 910/4780/18, який позивачем пред`явлено до виконання.

06.12.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанською Аліною Леонідівною було відкрито провадження № 57857458 по виконанню вище наведеного наказу.

Також встановлено, що 06.12.2018 державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяною Василівною на підставі повідомлення Голосіївського районного суду м. Києва № 752/2852/17-3654 від 16.04.2018 та рішення Голосіївського районного суду м. Києва у справі №752/2852/17 від 16.04.2018 скасовано записи про іпотеку та обтяження, накладені на предмет іпотеки за іпотечним договором.

29.12.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль Іриною Миколаївною до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про закриття об`єкту нерухомого майна № 38206880000: нежитлові будівлі (літ. А, Д, Е, Ж, І, В, Б) загальною площею 2148,90 кв.м, м. Київ, вулиця Ямська, будинок 34-36 про знищення об`єкта нерухомого майна на підставі довідки про знесення будівель від 10.12.2018 № А-12, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертно-Юридичне Бюро "Гривна-Плюс" (предмет іпотеки 1).

04.02.2019 державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Поліщук Вікторією Миколаївною до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності позивача на земельну ділянку площею 0,2559 гектарів, кадастровий номер № 8000000000:72:211:0008, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 14.01.2019 та протоколу від 14.01.2019 № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсен Груп".

06.09.2019 державним реєстратором Головного управління Держгеокадастру у м. Києві за заявою відповідача-2 та на підставі технічної документації з землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок внесено відомості (здійснено реєстрацію) до Державного земельного кадастру про земельні ділянки (утворені в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:211:0008 - предмет іпотеки 2): з кадастровим номером 8000000000:72:211:0009, площею 0,1371 га та з кадастровим номером 8000000000:72:211:0010, площею 0,1188 га, які розташовані за адресою м. Київ, Голосіївський район, вул. Ямська,34-36, вид використання яких - для експлуатації та обслуговування складської бази.

02.10.2019 державним реєстратором Комунального підприємства "Центр правової допомоги та реєстрації" Мельником Дмитром Сергійовичем на підставі заяви № 439 від 04.03.2019, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобит С.О. про поділ земельної ділянки, внесено запис про закриття об`єкту нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,2559 гектарів, кадастровий номер 8000000000:72:211:0008 (предмет іпотеки 2).

16.12.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Ларисою Віталіївною внесено записи про право власності щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:211:0009, площею 0,1371 га та 8000000000:72:211:0010, площею 0,1188 га, відповідно до яких право приватної власності зареєстровано за відповідачем 3 на підставі свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №909 від 16.12.2019 та №910 від 16.12.2019.

Вказані обставини підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборону відчуження об`єктів нерухомого майна, сторонами та іншими учасниками справи не заперечуються.

Позивач просив задовольнити позов, посилаючись на те, що нежилі приміщення, які складають предмет іпотеки, до часу звернення з позовом в суд та протягом розгляду справи не знищені, існують у матеріальному світі, право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Бізнес Компані" на це майно на підставі ст.ст. 346, 349 ЦК України не припинилося, перехід права власності на земельну ділянку та її поділ в силу вимог ст. 23 Закону України "Про іпотеку", ст. 110 ЗК України зберігає дійсну іпотеку та не припиняє дії встановлених обтяжень.

Відносини щодо іпотеки як окремого виду застави на час встановлення іпотеки та переходу права власності на предмет іпотеки були врегульовані главами 47-49 ЦК України, Законом України "Про іпотеку" у відповідних редакціях, які протягом часу вчинення описаних вище дій не зазнавали змін.

Відповідно до ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1ст. 509); зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526); виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546).

Згідно зі ст. 572 ЦК України за заставою кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (абз. 3 ст. 1 Закону).

Відповідно до статті 3 Закону іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (перше речення ч. 1); іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5).

Згідно зі статтею 9 Закону іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено Законом (перше речення ч. 1); іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, відчужувати предмет іпотеки ( абз. 4 ч. 3).

За ч. 3 ст. 12 Закону правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого, зокрема, в іпотеку майна без згоди іпотекодержателя є недійсним.

У ст. 17 Закону визначено підстави припинення іпотеки, якими є, зокрема, припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору, реалізація предмета іпотеки відповідно до цього Закону, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, визнання іпотечного договору недійсним ( ч. 1), а також передбачено, що відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (ч. 3).

Згідно зі ст. 23 Закону у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою (ч. 1); особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (ч. 2).

Відповідно до статті 33 Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (перше речення ч. 1); звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя ( ч. 4).

Рішенням Конституційного Суду України від 14 липня 2020 р. у справі №3-67/2019(1457/19) визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення ч. 1 ст. 23 Закону України "Про іпотеку".

Згідно з указаним рішенням чинне нормативне регулювання дає підстави стверджувати, що набувач предмета іпотеки не позбавлений можливості отримувати інформацію про обтяження майна іпотекою самостійно або за допомогою третіх осіб та здатний виявити розумну обачність, щоб убезпечити себе від негативних наслідків, пов`язаних із набуттям статусу іпотекодавця, у тому числі і тих, що можуть настати у разі невиконання основного зобов`язання. Хоча обтяження майна іпотекою і впливає на можливість реалізації набувачем іпотечного майна свого конституційного права власності через обмежену правомочність розпоряджатися предметом іпотеки, втручання у таке право є мінімальним та спрямоване на врахування інтересів усіх суб`єктів вказаних правовідносин.

Положення ч. 1 ст. 23 Закону не порушують розумного балансу між правами та інтересами іпотекодержателя (кредитора) і іпотекодавця (набувача іпотечного майна). До того ж факт обізнаності набувача іпотечного майна щодо перебування нерухомого майна в іпотеці не має істотного значення, адже відчуження предмета іпотеки іпотекодавцем за згодою або без згоди іпотекодержателя жодним чином не припиняє іпотеки. Водночас набувач іпотечного майна, до відома якого не доведено інформацію про те, що нерухоме майно є предметом іпотеки, володіє достатніми засобами юридичного захисту, передбаченими чинним законодавством України, у разі порушення його конституційного права власності, а також вимог закону при вчиненні правочину.

Конституційний Суд України також зазначив, що положення ч.1 ст. 23 Закону, які визначають наслідки переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи, безпосередньо не стосуються питання позбавлення іпотекодавця (набувача іпотечного майна) права власності на предмет іпотеки або ж його примусового відчуження у зв`язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки.

Виходячи з наведених положень чинного законодавства, що передбачають дійсність іпотеки для набувача іпотечного майна, нікчемність правочину про відчуження іпотекодавцем без згоди іпотекодержателя переданого в іпотеку майна, ст. 1512 Конституції України про обов`язковість рішень, ухвалених Конституційним Судом України, а також того, що зібраними у справі доказами не підтверджено факту припинення іпотеки, встановленої іпотечним договором № 161115Z5 від 23 квітня 2015 р., на визначених Законом підставах, місцевий суд дійшов правильного висновку, що право позивача відносно земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:72:211:0010 площею 0,1188 га та 8000000000:72:211:0009 площею 0,1371, утворених внаслідок поділу земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:211:0008 площею 0,2559 га, по вул. Ямській, 34-36 у м. Києві та розташованих на них нежитлових приміщень (літ. А, Д, Е, Ж, І, В, Б) загальною площею 2148,9 м2, зокрема, адміністративної будівлі - "літ. А" площею 155,3 м2, складу - "літ. Д" площею 74,1 м2, гаража - "літ. Е" площею 62,4 м2, майстерні - "літ. Ж" площею 30 м2, прохідної - "літ. І" площею 17,6 м2, складу - "літ. В" площею 1049,3 м2, складу - "літ. Б" площею 760,2 м2 як іпотекодержателя були дійсними на час звернення позивача в суд з указаним позовом та існують на час розгляду справи судом.

При цьому, судом враховано, що наявними у справі доказами, а саме, актом позивача щодо наявності, стану та умов зберігання майна від 7 травня 2019 р. з фототаблицями до нього, актом приватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича від 29 травня 2023 р. з фотоматеріалами до нього, повідомлень ДП "Сетам" від 15 жовтня та 4 листопада 2019 р. про продаж майна з прилюдних торгів, підтверджується, що передані відповідачем-1 в іпотеку нежитлові приміщення, які становлять частину її предмета, не були знищені, а існують в матеріальному світі до часу розгляду справи в суді.

Щодо добросовісності набуття відповідачем-3 у власність земельних ділянок, що становлять частину предмета спірної іпотеки, апеляційний суд зазначає наступне.

Направляючи дану справу на новий розгляд, Верховний Суд в постанові від 05.04.2023 зазначив, що у кожному випадку при вирішенні таких спорів, що розглядається у даній справі в наведеній частині позовних вимог, судам належить перевіряти наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження, а тому висновки судів про те, що оскільки доказів визнання електронних торгів за наслідками проведення яких відповідач-3 набув права на спірні земельні ділянки, суду не надано, то Відповідач-3 є добросовісним власником спірного нерухомого майна, є передчасними. Добросовісність чи недобросовісність особи - це правовий висновок, який робиться судом на підставі встановлених обставин справи, які можуть про це свідчити. Добросовісність чи недобросовісність особи не залежить від того, чи був визнаний договір недійсним, чи ні.

За змістом ст. 388 ЦК України добросовісним вважається оплатне придбання майна від особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати.

Надаючи оцінку характеру набуття спірних земельних ділянок відповідачем-3, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що придбання ним земельних ділянок, що становлять частину предмета іпотеки, не мало ознак добросовісного набуття.

Серед іншого, суд дійшов висновку про те, що придбання ним земельних ділянок, що становлять частину предмета іпотеки, не мало ознак добросовісного набуття враховуючи те, що у 2018 році, тобто до придбання відповідачем-3 земельних ділянок з прилюдних торгів, по справі Господарського суду міста Києва №910/4780/18 було ухвалене та набрало законної сили рішення про звернення стягнення на спірну іпотеку, яке було опубліковане в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у зв?язку з чим безперешкодний доступ до нього був забезпечений необмеженому колу осіб, у тому числі, відповідачу-3.

Колегія суддів погоджується з вищенаведеним висновком місцевого суду про те, що відповідач-3 не є добросовісним набувачем, в розумінні положень ст. 388 ЦК України, оскільки по-перше ТОВ "Лайтфрен" міг і повинен був бути обізнаним про ухвалення та набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/4780/18 про звернення стягнення на спірну іпотеку, яке було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у зв`язку з чим безперешкодний доступ до нього був забезпечений необмеженому колу осіб, у тому числі, відповідачу-3, а по-друге, про наявність забудови на земельній ділянці, розташованій по вул. Ямській, 34-36 у м. Києві, повідомлялося також в оголошенні ДП "Сетам" про прилюдні торги з продажу однієї з утворених внаслідок поділу переданої в іпотеку земельної ділянки, відтак, відповідач-3, маючи намір придбати земельну ділянку та виявляючи для цього звичайну обачність, мав реальну можливість довідатися як про дійсний склад майна, що виставлялося на прилюдні торги, так і дійсні обтяження щодо такого майна.

З огляду на вищезазначене, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен" викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що висновок місцевого суду про те, що спірні земельні ділянки не мали ознак добросовісного набуття, є таким, що зроблений на підставі неповного та необ`єктивного дослідження наявних у справі доказів, є безпідставними, в силу вище встановлених судом обставин.

Інші доводи апеляційної скарги ТОВ "Лайтфрен" не спростовують висновків суду, викладених вище.

Окрім того, частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку, що право власності ТОВ "Інвест Бізнес Компані" на нежитлові приміщення, що є предметом іпотеки, не припинено, а зазначені приміщення є предметом іпотеки Банку; земельні ділянки, що на праві власності належать ТОВ "Лайтфрен", в незалежності від зміни власника є предметом іпотеки Банку на підставі договору іпотеки №161115Z5 від 23.04.2015.

Згідно частини третьої, четвертої статті 50 Закону у разі звернення стягнення на об?єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з?ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення

стягнення на таке майно.

Враховуючи, що право власності ТОВ "Інвест Бізнес Компані" на нежитлові приміщення, що є предметом іпотеки Банку не припинялося у встановленому порядку, місцевий господарський суд відмовляючи в задоволенні позовної вимоги Банку про поновлення записів про це право у відповідному державному реєстрі, не врахував, що відсутність реєстрації цього права створює перешкоди для виконання судового рішення. Тобто, відмова в задоволенні позовної вимоги за наслідком якої було б поновлено записи про право власності на об?єкт нерухомого майна створює необхідність нових звернень до суду, ініціювання розгляду нових питань. Відтак, без задоволення такої вимоги спосіб захисту не може вважатись ефективним.

Тобто застосований судом спосіб захисту порушеного права, не призводить до повного його поновлення, натомість обумовлює необхідність додаткового звернення до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке незареєстроване мано Боржника, що суперечить принципу процесуальної економії та не забезпечує ефективне поновлення прав Банку в межах одного судового розгляду.

Пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що право власності на нерухоме майно, об?єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов?язання на майбутній об?єкт нерухомості підлягають державній реєстрації.

За змістом частини першої статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об?єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

У Державному реєстрі прав також реєструються передбачені законом речові права та їх обтяження на об?єкти незавершеного будівництва та майбутні об?єкти нерухомості.

Зі змісту абзацу 2 частини 5 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вбачається, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, об?єкт незавершеного будівництва, майбутній об?єкт нерухомості та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.

Таким чином відсутність записів про право власності на нерухоме майно у відповідному державному реєстрі, створює позивачу перешкоди у здійсненні, зокрема, його реалізації у подальшому в порядку примусового виконання рішення суду та обумовлює необхідність додаткового звернення до суду з цього приводу.

Як вже було зазначено вище, Верховний Суд направляючи дану справу на новий розгляд зазначив, що відновлення порушених прав позивача мало б відбутися за наслідками задоволення позовних вимог, зазначених у пункті 4.25 цієї постанови, зокрема:

-поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на нежитлові будівлі (літ. А, Д, Е, Ж, І, В, Б) загальною площею 2 148,90 кв.м, що знаходяться по вул. Ямська, 34-36 в м.Києві за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Бізнес Компані", що виникло на підставі договору купівлі-продажу нерухомості від 18.08.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рильського Л.С. за №3405 та зареєстрованого 10.04.2013, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 38206880000;

-визнання за Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний Банк України" права на іпотеку: земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:211:0010, яка розташована за адресою: м.Київ, Голосіївський район, вулиця Ямська, 34-36, площею 0,1188 га, вид використання - для експлуатації та обслуговування складської бази; земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:211:0009, яка розташована за адресою: м.Київ, Голосіївський район, вулиця Ямська, 34-36, площею 0,1371 га, вид використання - для експлуатації та обслуговування складської бази, що на праві приватної власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен"; та права на іпотеку на не нежитлові приміщення (літ. А, Д, Е, Ж, І, В, Б), які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ямська, буд. 34-36, загальною площею 2 148,9 кв.м зокрема: адміністративна будівля - "літ. А", площею 155,3 кв.м; склад - "літ. Д", площею 74,1 кв.м, гараж - "літ. Е", площею 62,4 кв.м, майстерня - "літ. Ж", площею 30,0 кв.м, прохідна - "літ. І", площею 17,6 кв.м, склад - "літ. В", площею 1 049,3 кв.м, склад - "літ. Б", площею 760,2 кв.м, яке виникло на підставі та на умовах визначених іпотечним договором №161115Z5, який посвідчений 23.04.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семенець О.М., реєстровий № 600.

Таким чином, Верховний Суд у даній постанові зробив висновок щодо того, який спосіб захисту є належним та здатний ефективно поновити порушені права позивача у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Разом з тим, колегія суддів, здійснюючи аналіз матеріалів справи, вважає, що місцевий господарський суд не в повній мірі виконав вказівки Верховного Суду, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов помилкового висновку стосовно того, що поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на нежитлові будівлі (літ. А, Д, Е, Ж, І, В, Б) загальною площею 2 148,90 кв.м, що знаходяться по вул. Ямська, 34-36 в м.Києві за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Бізнес Компані", не відновить порушені права позивача, оскільки поновлення прав позивача мало б відбутися за наслідками задоволення двох вимог в сукупності - про поновлення права на нерухоме майно та про визнання права на іпотеку, що прямо вказано в постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у даній справі.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги висновки Верховного Суду викладені у постанові від 05.04.2023 у даній справі, у відповідності до яких ефективне поновлення порушених прав Банку можливе у випадку задоволення його позовних вимог про поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на нежитлові будівлі (літ. А, Д, Е, Ж, 1, В, Б) загальною площею 2 148,90 кв.м, що знаходяться по вул. Ямська, 34-36 в м.Києві за Товариством з обмеженою відповідальністю " Інвест-Бізнес Компані", що виникло на підставі договору купівлі-продажу нерухомості від 18.08.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рильського Л.С. за №3405 та зареєстрованого 10.04.2013, реєстраційний номер об?єкта нерухомості: 38206880000, а також визнання права іпотеки Банку на зазначені приміщення та земельні ділянки, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

За наведених обставин, апеляційна скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" підлягає задоволенню, з мотивів, викладених судом вище.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен" не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" слід задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на нежитлові будівлі (літ. А, Д, Е, Ж, І, В, Б) загальною площею 2148,90 м2, що знаходяться по вул. Ямська, 34-36 в м. Києві за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Бізнес Компані", що виникло на підставі договору купівлі-продажу нерухомості від 18.08.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рильською Л.С. за № 3405 та зареєстрованого 10 квітня 2013 р., реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 38206880000.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 129 ГПК України і покладається на відповідача-3.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №910/20528/21 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на нежитлові будівлі (літ. А, Д, Е, Ж, І, В, Б) загальною площею 2148,90 м2, що знаходяться по вул. Ямська, 34-36 в м. Києві за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Бізнес Компані", що виникло на підставі договору купівлі-продажу нерухомості від 18.08.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рильською Л.С. за № 3405 та зареєстрованого 10 квітня 2013 р., реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 38206880000.

Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі №910/20528/21 викласти в наступній редакції:

" 1. Позов задовольнити повністю.

2. Поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на нежитлові будівлі (літ. А, Д, Е, Ж, І, В, Б) загальною площею 2148,90 м2, що знаходяться по вул. Ямська, 34-36 в м. Києві за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Бізнес Компані", що виникло на підставі договору купівлі-продажу нерухомості від 18.08.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рильською Л.С. за № 3405 та зареєстрованого 10 квітня 2013 р., реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 38206880000.

3. Визнати за Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код 00032112) права іпотекодержателя на: земельні ділянки площею 0,1188 га (кадастровий номер 8000000000:72:211:0010) та площею 0,1371 га (кадастровий номер 8000000000:72:211:0009) по вул. Ямській, 34-36 у м. Києві; нежитлові приміщення (літ. А, Д, Е, Ж, І, В, Б) загальною площею 2148,9 м2 по вул. Ямській, 34-36 у м. Києві, зокрема, адміністративну будівлю - "літ. А" площею 155,3 м2, склад - "літ. Д" площею 74,1 м2, гараж - "літ. Е" площею 62,4 м2, майстерню - "літ. Ж" площею 30 м2, прохідну - "літ. І" площею 17,6 м2, склад - "літ. В" площею 1049,3 м2, склад - "літ. Б" площею 760,2 м2, які виникли на підставі іпотечного договору № 161115Z5 від 23 квітня 2015 р., укладеного між Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Бізнес Компані".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен" на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 4 540,00 грн витрат по оплаті судового збору".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайтфрен" на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 3 405,00 грн.

Матеріали справи №910/20528/21 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 25.03.2024 після виходу з відпустки головуючого судді Коробенка Г.П. та судді Козир Т.П.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

Т.П. Козир