ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
"21" березня 2024 р. Cправа № 902/1393/23
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Данелюк Х.О.,
у відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Віз" (вул. С.Зулінського, б. 37 а, кв. 99, м. Вінниця, 21022)
про стягнення 702 453,96 грн заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
27.02.2024 Господарським судом Вінницької області прийнято рішення у справі №902/1393/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Віз" до Державного підприємства "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" про стягнення 702 453,96 грн заборгованості, відповідно до якого позов задоволено частково.
До судового засідання 27.02.2024 на адресу електронної пошти суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Віз" про розгляд справи 27.02.2024 без участі сторони позивача, за змістом якої, зокрема, заявлено про надання доказів понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Віз" судових витрат протягом 5-ти днів.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
07.03.2024 засобами поштового зв`язку до суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Віз" про ухвалення додаткового рішення у справі №902/1393/23 щодо стягнення з відповідача на користь позивача 15000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Так, ухвалою від 11.03.2024 для вирішення питання про судові витрати позивача на професійну правничу допомогу призначено судове засідання на 21.03.2024 о 12:30 год.
На визначений час у судове засідання 21.03.2024 повідомлені належним чином учасники справи (шляхом направлення ухвали від 11.03.2024 відповідачу рекомендованою кореспонденцією та позивачу до Електронного кабінету ЄСІТС) не з`явилися.
Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про розгляд питання розподілу понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу за відсутності представників сторін.
Визначаючись щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).
Як слідує з матеріалів справи, 06.10.2023 між адвокатом Мазуром Олександром Валентиновичем (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Віз" (Клієнт) укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги (Договір), відповідно до п. 1.1. якого предметом даного Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами професійної правничої допомоги Клієнту шляхом представлення його інтересів в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій у справі про стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" заборгованості за договором поставки №39-З-ЗЗР від 08.04.2022 року.
Згідно із п. 4.2. Договору гонорар Адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та становить:
- 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн, які Клієнт повинен оплатити протягом 3-х робочих днів з дня підписання даного Договору (п.п. 4.2.1.);
- 3% (три відсотки) від суми фактично сплаченої боржником заборгованості, яка була оплачена на користь Клієнта боржником - ДП "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" по питанню, що визначено в п. 1.1. даного Договору. Дану суму Клієнт повинен сплатити не пізніше 10-ти (десяти) робочих днів від дня отримання відповідної суми заборгованості (п.п. 4.2.2.).
Підписаним між сторонами актом виконаних робіт та наданих послуг (щодо надання правничої допомоги) від 04.03.2024 сторони підтвердили факт надання правової допомоги на загальну суму 15000 грн, що включає: аналіз законодавства та формування правової позиції по справі; підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості, розрахунку заборгованості та штрафних санкцій, формування додатків до позову та подача позову до суду; участь у судових засіданнях.
Як підтверджується копією платіжної інструкції №3099 від 23.10.2023, Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Віз" сплачено Адвокату 15000 грн за надання юридичних послуг згідно із Договором №б/н від 06.10.2023.
Також матеріали справи містять копію ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії АВ №1101507 від 08.11.2023 на представництво інтересів позивача адвокатом Мазуром Олександром Валентиновичем.
Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Частинами першою та другою статті 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:
- фіксованого розміру,
- погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Наведений порядок обчислення гонорару адвоката викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21. Також Велика Палата Верховного суду зазначила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Так, п. 4.2. Договору сторони погодили фіксований гонорар Адвоката в сумі 15000 грн, водночас прив`язка цієї суми до погодинної оплати в акті виконаних робіт та наданих послуг (щодо надання правничої допомоги) від 04.03.2024 не змінює умов Договору, в якому вартість погодинної оплати не визначена.
Поряд з цим у п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 висловлено правову позицію, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару теж можливо доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки, зокрема, викладено у додатковій постанові ВП ВС від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 (провадження №12-94гс20).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №908/2702/21 від 12.01.2023 викладено висновок, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України.
Так, за приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Враховуючи зміст норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, а також доказів, котрі могли б підтвердити неспівмірність таких витрат, поряд з цим підстави для застосування критеріїв, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України, на переконання суду, відсутні.
Водночас заявлений розмір гонорару адвоката відповідає попередньому орієнтовному розрахунку судових витрат на професійну правничу допомогу, визначеному у позовній заяві.
Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн.
У відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, то відповідному частковому задоволенню підлягають і витрати сторін на професійну правову допомогу (у співвідношенні 99,9 % - задоволено та 0,1% - відмовлено).
Отже, за рахунок Державного підприємства "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" підлягають відшкодуванню 14985 грн витрат позивача на професійну правничу допомогу у відсотковому відношенні задоволених вимог. Водночас залишенню за позивачем підлягають витрати на адвоката в решті заявленої суми, що складає 15 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Ухвалити додаткове рішення про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу у справі №902/1393/23.
2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" (вул. Наукова, буд. 1, с. Медвеже Вушко, Вінницький район, Вінницька область, 23226, код ЄДРПОУ 00496573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Віз" (вул. С.Зулінського, б. 37 а, кв. 99, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 43386280) 14985 грн - витрат на професійну правничу допомогу.
3. Витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 15 грн залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Віз".
4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник повного додаткового рішення надіслати позивачу до Електронного кабінету ЄСІТС, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відому суду адресу електронної пошти відповідача - pdg496573@gmail.com.
Повне додаткове рішення складено 28 березня 2024 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - відповідачу - вул. Наукова, буд. 1, с. Медвеже Вушко, Вінницький район, Вінницька область, 23226.
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 21.03.2024 |
Оприлюднено | 01.04.2024 |
Номер документу | 117984770 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Тварковський А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні