Рішення

від 26.03.2024 по справі 904/6676/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2024м. ДніпроСправа № 904/6676/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал", м. Дніпро

про зобов`язання передати пошкоджені запасні частини транспортного засобу, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Секретар судового засідання Григорчук М.І.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал", в якій просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" передати Приватному акціонерному товариству "ПРОСТО-страхування" пошкоджені запасні частини (згідно наведеного нижче переліку), які були замінені в процесі ремонту транспортного засобу "Skoda FABIA", реєстраційний номер НОМЕР_1 : крило кузова НОМЕР_3 1 шт. (ціна 3 600,00 грн.); водійські двері 5j6831055 1 шт. (ціна 12 300,00 грн.).

Також позивач просить суд стягнути судовий збір в розмірі 2 684,00грн. та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 6 000,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов п.2.11.2.16 договору страхування серії PKS № 1801166 від 24.07.2018: "Страхувальник за вимогою Страховика зобов`язаний передати йому пошкоджені деталі та вузли застрахованого ТЗ, замінені в процесі ремонту", у зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику згідно договору серії РКS № 1801166 від 24.07.2018 року у Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО" виникло право на повернення пошкоджених частин транспортного засобу "Skoda FABIA", реєстраційний номер НОМЕР_2 , які були замінені в процесі ремонту, що підтверджується вищезазначеним переліком, а також Актом виконаних робіт № 0190/12/06/19 від 02 липня 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче провадження на 17.01.2024. о 17:10 год.

11.01.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області від представника позивача надійшла заява в якій просить суд замінити найменування позивача Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" на Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО" у зв`язку з тим, що позачерговими загальними зборами акціонерів акціонерного товариство "ПРОСТО-страхування" протоколом №6 від 27.12.2023 було затверджено статут Приватного акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" в новій редакції, відповідно до пункту 1.1. якого Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО" є новим найменуванням Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування", що зареєстроване 02.04.1997 року за №10741200000000867. 29.12.2023 року були внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" та змінено назву Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" на Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО"; розгляд справи здійснити без присутності представника Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО".

Розглянувши заяву позивача про зміну найменування позивача Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" на Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО" та подані докази на його підтвердження, господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для її задоволення.

17.01.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" надійшло клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати у позивача оригіналів акту виконаних робіт №0190/12/06/19 від 02 липня 2019 року, акту огляду транспортного засобу №137599 від 11.06.2019, заяви на виплату/доплату страхового відшкодування від 04.07.2019. Клопотання мотивоване тим, що відповідач ставить під сумнів відповідність поданих позивачем документів.

Також звертає увагу суду, що позивачем у позовній заяві не зазначено про наявність у нього або в іншої особи оригіналу акту виконаних робіт №0190/12/06/19 від 02 липня 2019 року.

У судове засідання, яке відбулося 17.01.2024 представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2024 змінено назву позивача з Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" на Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО"; відкладено підготовче провадження у справі на 13.02.2024; запропоновано Приватному акціонерному товариству "ПРОСТО" подати до суду: акт огляду транспортного засобу №137599 від 11.06.2019; заяви на виплату/доплату страхового відшкодування від 04.07.2019 року; у разі неможливості з`явитися до суду - надати оригінали засобами поштового зв`язку.

05.02.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в які просить суд забезпечити проведення судового засідання по справі № №904/6676/23, де братиме участь адвокат Синюк С.Л., в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 клопотання представника Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

12.02.2024 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі у зв`язку з перебуванням представника позивача в іншому судовому засіданні по кримінальній справі в Київському апеляційному суді в якості захисника обвинуваченого по справі №369/1675/21 на 13.02.2024 о 14 год. 00 хв. на підставі чого просить суд розгляд справи №904/6676/23 на 13.02.2024 о 14 год. 30 хв., здійснити без присутності представника АТ "ПРОСТО"; наступне засідання по справі провести в режимі відеоконференції.

13.02.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області від представника відповідача надійшла заява в якій просить у зв`язку з неможливістю представника прибути до судового засідання просить провести розгляд справи без його участі.

Також зазначає, що ухвалою суду від 17.01.2024 року було задоволено клопотання ТОВ "Гетманглобал" та витребувано у позивача оригінали документів. Відповідно до частини 10 статті 81 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

У судове засідання, яке відбулося 13.02.2024 представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2024 відкладено підготовче провадження у справі на 28.02.2024.

У судовому засіданні, яке відбулося 28.02.2024, господарським судом оголошено перерву до 12.03.2024.

07.03.2024 через систему "Електронний суд" до господарського суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі у зв`язку з неможливістю представника прибути до судового засідання. Також позивачем надані пояснення щодо надання оригіналів документів для огляду. в яких зазначає, що витребувані судом оригінали документів у представника позивача наразі відсутні, оскільки паперові матеріали страхової справи передані до архіву, а взагалі обмін документами під час врегулювання страхової справи відбувався в електронному вигляді шляхом надання страховій компанії сканованих копій документів в електронному вигляді, в тому числі і витребуваних судом документів, тому оригінали таких документів у позивача відсутні та такі оригінали наявні у відповідача. До того ж відповідач жодним чином не наводив ґрунтовні аргументи, які обставини могли підтвердити ці докази, або які аргументи могли спростувати. Відповідач не подавав а ні відзиву на позовну заяву з запереченнями проти позову, не спростовував а ні факту події, а ні відновлювального ремонту (в акті виконаних робіт замовник саме відповідач), а ні тим паче не спростував факту отримання страхового відшкодування - виплачені кошти на рахунок позивача не повертались.

У судове засідання, яке відбулося 12.03.2024 представники сторін не з`явилися.

У підготовчому засіданні 12.03.2024 господарським судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2024 закрито підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті в засіданні на 26.03.2024.

14.03.2024 від представника Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО " надійшла заява в якій просить розгляд справи №904/6676/23, яка призначена на 26.03.2024 здійснити без присутності представника позивача.

20.03.2024 від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи копії акту виконаних робіт №0190/12/06/19 від 02.07.2019 та призначення справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2024 у задоволенні клопотання про призначення справи в режимів відеоконференції відмовлено.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.03.2024, представник позивача не з`явився (в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без участі його представника), представник відповідача не з`явився, про причини неявки в судове засідання не повідомив суд.

У судовому засіданні 26.03.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

24.07.2018 між Акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" (Страхувальник, Вигодонабувач) укладений договір страхування РKS № 1801166, за умовами якого Страховою компанією прийнято під страховий захист автомобіль " Skoda FABIA ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску.

Згідно з пунктом 1.10 договору Страхова компанія взяла на себе зобов`язання відшкодувати Страхувальнику збитки, що виникли протягом строку дії Договору страхування в разі пошкодження, в межах страхової суми, що становить 228 000,00 грн.

Згідно з пунктом 1.13 договору розмір безумовної франшизи при пошкодженні автомобіля, становить 2 % від страхової суми.

Відповідно до пункту договору 1.15 строк дії договору з 25.07.2018 по 24.07.2019.

10.06.2019 відбувся страховий випадок, при якому застрахований автомобіль було пошкоджено в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

11 червня 2019 року до Акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" з повідомлення про настання випадку 10 червня 2019 року в місті Києві на проспекті Академіка Глушкова в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований транспортний засіб " Skoda FABIA", реєстраційний номер НОМЕР_1 . У результаті цієї пригоди власнику транспортного засобу " Skoda FABIA", реєстраційний номер НОМЕР_1 , було заподіяно матеріальних збитків.

04 липня 2019 року до Акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування" із заявою на виплату страхового відшкодування звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал".

27 серпня 2019 року за результатами розгляду даної заяви Акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування" було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування та складено страховий акт № 137599, відповідно до якого розмір страхового відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" становить 25 160,00 гривень з призначенням платежу "страхове відшкодування за ремонт автомобіля Skoda FABIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власник ТОВ "Гетманглобал" (а.с 33, том 1).

27.08.2019 Акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування" перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" страхове відшкодування у розмірі 25 160,00 грн. на підставі платіжної інструкції №15062 (а.с. 34, том 1).

Відповідно до пункту 2.11.2.16 договору Страхувальник за вимогою Страховика зобов`язаний передати йому пошкоджені деталі та вузли застрахованого ТЗ, замінені в процесі ремонту.

Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО" посилається на те, у зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику згідно договору серії РКS № 1801166 від 24 липня 2018 року у нього виникло право на повернення пошкоджених частин транспортного засобу " Skoda FABIA ", реєстраційний номер НОМЕР_1 , які були замінені в процесі ремонту,згідно з Актом виконаних робіт №0190/12/06/19 від 02 липня 2019 року, а саме: крило кузова НОМЕР_3 1 шт. (ціна 3 600,00 грн.); водійські двері 5j6831055 1 шт. (ціна 12 300,00 грн.), що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" передати Приватному акціонерному товариству "ПРОСТО" пошкоджені запасні частини, які були замінені в процесі ремонту транспортного засобу "Skoda FABIA", реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно акту виконаних робіт № 0190/12/06/19 від 02 липня 2019 року: крило кузова НОМЕР_3 1 шт. (ціна 3 600,00 грн.); водійські двері 5j6831055 1 шт. (ціна 12 300,00 грн.).

Предметом доказування у справі є обставини укладання обставини укладення договору страхування серії РКS № 1801166 від 24 липня 2018 року, строк його дії, настання страхового випадку, виплата страхового відшкодування, наявність / відсутність підстав для передачі Страхувальником Страховику пошкоджені деталі та вузли застрахованого ТЗ, замінені в процесі ремонту.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до положень статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що 10.06.2019 відбувся страховий випадок, при якому застрахований автомобіль "Skoda FABIA", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Після проведення відновлювального ремонту між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" та ФОП Сінкевич О.С. було підписано акт виконаних робіт № 0190/12/06/19 від 02 липня 2019 на суму 29 720,00 грн.

Так, згідно з актом виконаних робіт № 0190/12/06/19 від 02 липня 2019 , зокрема, здійснено заміну крило кузова НОМЕР_3 1 шт. (ціна 3 600,00 грн.); водійські двері 5j6831055 1 шт. (ціна 12 300,00 грн.) (а.с. 31, том 1).

Матеріалами справи підтверджується, що Приватним акціонерним товариством "ПРОСТО" здійснено виплату Товариству з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" страхового відшкодування у розмірі 25 160,00 грн. за пошкодження автомобіля Skoda FABIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахованого на підставі договору страхування серії РКS № 1801166 від 24.07.2018 з призначенням платежу "страхове відшкодування за ремонт автомобіля Skoda FABIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власник ТОВ "Гетманглобал" на підставі платіжної інструкції №15062.

Згідно з частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки статтею 530 Цивільного кодексу України не передбачено, у який спосіб та в якій формі повинна бути заявлена вимога кредитора до боржника, отже, звернення особи щодо повернення боргу з позовною заявою до боржника є одним із варіантів вимоги в розумінні частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

У постанові Верховного Суду України від 28 листопада 2011 року у справі № 3-127гс11 зроблено висновок, що "оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту".

Схожі правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №201/13756/16-ц (провадження № 61 6896св19), від 18 вересня 2019 року у справі № 183/2925/17 (провадження № 61-12368св19), від 16 лютого 2022 року у справі № 520/19325/18 (провадження № 61-9353св21) та узгоджуються із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №922/2131/19, від 27.11.2019 у справі №924/277/19, від 20.02.2019 у справі № 912/2275/17, від 30.07.2019 у справі № 904/4899/18.

Враховуючи викладене, господарський суд погоджується з доводами позивача, що у цього виникло право на повернення пошкоджених частин транспортного засобу "Skoda FABIA ", реєстраційний номер НОМЕР_1 , які були замінені в процесі ремонту, а саме: крило кузова НОМЕР_3 1 шт. (ціна 3 600,00 грн.); водійські двері 5j6831055 1 шт. (ціна 12 300,00 грн.).

Водночас, позивач у прохальній частині позову зазначає вартість деталей, яка була зазначена в акті виконаних робіт. Між тим, відповідно до пункту 2.11.2.16 договору у позивача після випалити страхового відшкодування виникло право на пошкоджені деталі та вузли застрахованого ТЗ, замінені в процесі ремонту. Водночас, вартість пошкоджених деталей та вузлів застрахованого ТЗ, замінені в процесі ремонту матеріали справи не містять.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" передати Приватному акціонерному товариству "ПРОСТО" пошкоджені запасні частини, які були замінені в процесі ремонту транспортного засобу "Skoda FABIA", реєстраційний номер НОМЕР_1 після дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 10.06.2019: крило кузова НОМЕР_3 1 шт.; водійські двері 5j6831055 1 шт.

Щодо наданого відповідачем акту виконаних робіт від 0190/12/06/19 від 02.07.2019, в якому, зокрема зазначено про ремонт крила та дверей, а не їх заміну, господарський суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується здійснення заміни вказаних деталей автомобіля, в тому числі, й актом огляду №137599, натомість наданий відповідачем акт не засвідчений належним чином та не містить доказів подання його разом із заявою про страхову відшкодування позивачу.

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

За таких обставин господарський суд вважає доведеним позивачем здійснення страхового відшкодування, зокрема, за деталі, які були замінені в процесі ремонту транспортного засобу "Skoda FABIA", реєстраційний номер НОМЕР_1 після дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 10.06.2019: крило кузова 1 шт; водійські двері 1 шт.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню в частині зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" передати Приватному акціонерному товариству "ПРОСТО" пошкоджені запасні частини, які були замінені в процесі ремонту транспортного засобу "Skoda FABIA", реєстраційний номер НОМЕР_1 після дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 10.06.2019: крило кузова НОМЕР_3 1 шт. (ціна 3 600,00 грн.); водійські двері 5j6831055 1 шт. (ціна 12 300,00 грн.).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" судові витрати за надання правової допомоги в розмірі 6 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 02.01.2020 між Приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-страхуваня" та Адвокатським бюро "Синюк та партнери" укладено договір про надання правової допомоги №1.

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правової допомоги №1 від 02.01.2020 клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з пункту 4.1 договору вартість наданих послуг адвокатське бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги та виставляє клієнту відповідний рахунок.

У пункті 4.5 договору зазначено, що за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказуються обсяг наданої адвокатським бюро юридичної допомоги і її вартість.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020 або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором. (п. 7.1 договору).

Пунктом 7.9. договору встановлено, що після закінчення строку дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається поновлений на невизначений термін. При цьому кожна сторона має право його розірвати, попередивши про це іншу сторону за два місяці.

Доказів розірвання договору матеріали справи не містять, отже договір є чинним.

Невід`ємним додатком до договору є Реєстр справ, в якому зазначено, що адвокатське бюро приймає від позивача справи, серед яких позивач АТ "ПРОСТО", відповідач ТОВ "Гетманглобал" номер страхової справи РКS № 137599, розмір витрат на правову допомогу - 6 000,00 грн.

Позивач перерахував адвокатському бюро 157 000,00 грн. в якості оплати юридичних послуг згідно договору, що підтверджується платіжними інструкціями №5292 від 02.11.2023. №5293 від 02.11.2023.

Також позивачем надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних для надання правової допомоги від 30.11.2023, згідно якого адвокатом Синюком С.Л. було надано наступні послуги:

- консультація замовника щодо порядку та строків надання правової допомоги адвокатом по стягненню грошових коштів з відповідача, вартість 1 200,00 грн,

- підготовчі дії: з`ясування чи мали місце обставини (факти), про які вказує замовник, та якими доказами вони підтверджуються; з`ясування чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; визначення правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин; визначення правової норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин з врахуванням висновків щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду; збір необхідних доказів на підтвердження позовних вимог; аналіз судової практики на суму 2 400,00 грн,

- підготовка та подання позовної заяви в суд: визначення підсудності розгляду позовної заяви; визначення складу учасників судового процесу; розрахунок ціни позову та розміру судових витрат; написання, підготовка, копіювання, зшивання та надсилання позовної заяви з додатками в суд на суму 2 400,00 грн.

Загальна вартість послуг становить 6 000,00 грн.

Частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 3 названої статті для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 5 названої статті передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Отже, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).

Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Жодний з названих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню у взаємозв`язку з обставинами кожного конкретного випадку.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката, суд зазначає, що дане питання необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, це договірні відносини позивача з адвокатом (адвокатами) стосовно надання юридичних послуг і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг відповідачем.

Стосовно першого аспекту суд виходить із основоположного принципу цивільного права - принципу свободи договору. Позивач має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката, навіть у розмірі ціни позову.

Стосовно другої площини розглядуваного питання суд зазначає, що положення Господарського процесуального кодексу України про стягнення вартості послуг адвоката по-суті є оплатою відповідачем наданих позивачеві послуг з правничої допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг позивачем не має беззаперечного статусу.

Право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення ст. 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача, від покладення на нього обов`язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові КГС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.)

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовувати.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2021 у справі №910/7520/20.

Господарський суд зазначає, що позовна заява у справі підписана представником позивача адвокатом Синюком Станіславом Леонідовичем, документи, подані до позовної заяви завірені цим адвокатом, під час розгляду справи до суду надходили клопотання від представника позивача адвоката Синюка Станіслава Леонідовича; під час розгляду справи приймав участь адвокат Синюк Станіслав Леонідович.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується надання послуг на правничу допомогу у справі №904/6676/23 Приватному акціонерному товариству"ПРОСТО" адвокатом Синюком Станіславом Леонідовичем.

При цьому господарський суд враховує, що дана справа не є складною для професійного адвоката, справа не містить складних розрахунків.

На підставі викладеного, враховуючи право суду не присуджувати (не розподіляти) стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, беручи до уваги баланс інтересів сторін у даному питанні, суд вважає адекватним розміром правничої допомоги, яка може бути покладена на відповідача 2 000,00 грн.

При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" про зобов`язання передати пошкоджені запасні частини транспортного засобу задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" (49008, м. Дніпро, вул. Дмитра Кедріна, 44, офіс 4, ідентифікаційний код 34735259) передати Приватному акціонерному товариству "ПРОСТО" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, ідентифікаційний код 24745673) пошкоджені запасні частини, які були замінені в процесі ремонту транспортного засобу "Skoda FABIA", реєстраційний номер НОМЕР_1 після дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 10.06.2019: крило кузова 1 шт; водійські двері 1 шт.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" (49008, м. Дніпро, вул. Дмитра Кедріна, 44, офіс 4, ідентифікаційний код 34735259) на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, ідентифікаційний код 24745673) 2 684,00 гривень (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат по сплаті судового збору, 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 коп.) витрат на правничу допомогу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.03.2024

Суддя Ю.А. Бажанова