Рішення

від 28.03.2024 по справі 910/1015/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2024Справа № 910/1015/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Депс Солюшенз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сервіс"

про стягнення 1 087 871,25 грн.

Суддя Борисенко І.І.

без повідомлення учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Депс Солюшенз" (далі - ТОВ "Депс Солюшенз", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сервіс" (далі - ТОВ "Лайк Сервіс", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 1 087 871,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору поставки № 670 від 20.04.2023 в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові ТОВ "Депс Солюшенз" просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 651 359,40 грн., пеню у сумі 110 666,41 грн., штраф у сумі 309 042,90 грн., інфляційні втрати у сумі 7 537,30 грн., 3 % річних у сумі 9 265,24 грн., що разом становить 1 087 871,25 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

У відповідності до статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі направлено рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 11.

Разом з тим, від відповідача повернувся конверт № 0600247502405 з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, а також додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.04.2023 між ТОВ "Депс Солюшенз" (постачальник) та ТОВ "Лайк Сервіс" (покупець) був укладений договір поставки № 670 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, здійснювати поставки визначеного цим договором товару, а покупець зобов`язується приймати товар та оплачувати його (п. 1.1).

Предметом поставки за цим договором є телекомунікаційне обладнання. Найменування товару, його ціна, кількість та загальна вартість, що поставляється за цим договором, визначаються у рахунках та видаткових накладних постачальника (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору поставка товару здійснюється відповідно до Інкотермс 2010 з врахуванням особливостей, встановлених цим договором. Якщо інше не буде вказано у відповідних рахунках постачальника та/або у видаткових накладних, поставка товару за цим договором здійснюється на умовах DDP (адреса складу перевізника, визначена покупцем у замовленнях на поставку товару).

Товар повинен бути поставлений постачальником протягом 50 календарних днів для позицій 1-4 та 6-13 додатку № 2 до договору та 120 календарних днів для позиції 5 додатку № 2 від дня отримання постачальником замовлення покупця (п. 2.3 договору).

Датою поставки товару вважається дата видаткової накладної постачальника (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору загальна вартість договору складає вартість поставленого постачальником товару, яка зазначена в усіх рахунках, які були виставлені постачальником для оплати покупцю за цим договором та у видаткових накладних постачальника.

Покупець зобов`язується оплачувати товар (здійснювати 100 % розрахунок за поставлений товар) протягом 30 календарних днів від дати його поставки (п. 3.3 договору). Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.5 договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом одного року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами обов`язків за договором, з подальшою його пролонгацією (п. 10.1).

У додатку № 2 до договору сторони погодили товар, який підлягає поставці - кабель оптичний, його технічні характеристики та вартість.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріали справи свідчать, що позивач на виконання свого зобов`язання за вказаним договором поставив відповідачу обумовлений сторонами товар на загальну суму 651 359,40 грн., що підтверджується видатковими накладними № 682 від 05.06.2023, № 737 від 13.06.2023, № 743 від 14.06.2023, № 751 від 15.06.2023, № 788 від 21.06.2023, № 908 від 14.07.2023, № 926 від 19.07.2023, підписаними обома сторонами без зауважень.

Відповідач, зі свого боку, зобов`язання з оплати поставленого товару у порядку, визначеному договором, виконав неналежним чином, вартість поставленого товару не сплатив.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

У зв`язку з поставкою Товару у Відповідача виник обов`язок оплатити його відповідно до п.3.3 Договору - протягом 30 календарних днів календарних днів від дати його поставки.

Доказів оплати за отриманий товар у розмірі 651 359,40 грн. відповідачем на користь позивача за час розгляду справи суду не надано, та матеріали справи не містять. Строк оплати є такий, що настав.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідач не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 651 359,40 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

За порушення зобов`язання позивач також просив стягнути з відповідача пеню в сумі 110 666,41 грн. за період з 06.07.2023 по 15.01.2024, та штраф у сумі 309 042,90 грн. за період з 11.07.2023 по 15.01.2024.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами 1, 2 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Так, за змістом п. 6.6 договору у випадку порушення строку оплати товару покупець на вимогу постачальника зобов`язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла протягом наявності заборгованості від суми заборгованості за кожен день наявності заборгованості. У випадку порушення строку оплати товару більше, ніж на 5 календарних днів, покупець на вимогу постачальника зобов`язується додатково до передбаченої цим пунктом пені сплатити штраф у розмірі 10 % від вартості товару, строк оплати якого порушений, за кожні 30 календарних днів прострочення оплати.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов`язання не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, при тому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. У останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Таким чином, зважаючи на допущене відповідачем порушення зобов`язання, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про сплату неустойки (пені та штрафу) є правомірними.

Перевіривши розрахунок заявлених позивачем штрафних санкцій відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню у сумі 110 666,41 грн. та штраф у сумі 309 042,90 грн., тобто, у сумах, заявлених позивачем.

Також за порушення зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 7 537,30 грн. з липня по грудень 2023, та 3 % річних у сумі 9 265,24 грн. за період з 06.07.2023 по 15.01.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми 3% річних та інфляційних втрат, на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційна складова боргу в сумі 7 537,30 грн., а також 3 % річних у сумі 9 218,16 грн., тобто, у меншій сумі, ніж просить позивач. У решті частині вимоги про стягнення 47,08 грн. - 3 % річних, слід відмовити.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Депс Солюшенз" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Депс Солюшенз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сервіс" про стягнення 1 087 871,25 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сервіс" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 11, ідентифікаційний код 40193223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Депс Солюшенз" (03040, м. Київ, вул. Маричанська, буд. 18, інше ОФІС, ідентифікаційний код 40048577) основний борг у сумі 651 359 (шістсот п`ятдесят одна тисяча триста п`ятдесят дев`ять) грн. 40 коп., пеню у сумі 110 666 (сто десять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 41 коп., штраф у сумі 309 042 (триста дев`ять тисяч сорок дві) грн. 90 коп., інфляційні втрати у сумі 7 537 (сім тисяч п`ятсот тридцять сім) грн. 30 коп., 3 % річних у сумі 9 218 (дев`ять тисяч двісті вісімнадцять) грн. 16 коп., судовий збір у сумі 16 317 (шістнадцять тисяч триста сімнадцять) грн. 36 коп.

У решті вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 28 березня 2024 року.

Суддя Борисенко І. І.