Рішення

від 28.03.2024 по справі 911/3880/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3880/23

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ МЕРЕЖІ» (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «МЕБІТАР» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гоголя, буд. 19)

про стягнення 52841,74 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії, у тому числі 33313,13 грн. вартості необлікованої електричної енергії, 2998,79 грн. 3% річних, 16529,82 грн. інфляційних втрат,

Без виклику представників сторін

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ МЕРЕЖІ» (далі ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ МЕРЕЖІ», постачальник, позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «МЕБІТАР» (далі ТОВ «ВП «МЕБІТАР», споживач, відповідач) про стягнення 52841,74 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 940 від 28.04.2009 р., у тому числі 33313,13 грн. вартості необлікованої електричної енергії, 2998,79 грн. 3% річних, 16529,82 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 р., та зазначає про виявлення перевіркою споживача пошкодження ізоляції дооблікових вторинних кіл струму фази А, С з метою встановлення штучних закруток, які призводять до зміни показів приладу обліку, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 33313,13 грн. вартості необлікованої електричної енергії, 2998,79 грн. 3% річних, 16529,82 грн. інфляційних втрат, а також судовий збір.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також заявлене позивачем клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку, що справа за поданою Приватним акціонерним товариством «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ МЕРЕЖІ» позовною заявою б/н від 06.12.2023 р. (вх. № 3173/23 від 25.12.2023 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «МЕБІТАР» про стягнення 52841,74 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії, у тому числі 33313,13 грн. вартості необлікованої електричної енергії, 2998,79 грн. 3% річних, 16529,82 грн. інфляційних втрат, підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.12.2023 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи № 911/3880/23 постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Вказану ухвалу було отримано позивачем 29.12.2023 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі ЄСІТС, та відповідачем 29.12.2023 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі ЄСІТС.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.

11.01.2024 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від ТОВ «ВП «МЕБІТАР» надійшов відзив б/н від 11.01.2024 р. (вх. № 326/24 від 11.01.2024 р.), за змістом якого відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими, спрямованими на введення в оману суду з метою незаконного стягнення з ТОВ «ВП «МЕБІТАР» грошових коштів, та такими, що не підлягають задоволенню.

Так, відповідач зазначає, що позивач ігнорує той факт, що 05.03.2018 р. його уповноваженими представниками було проведено роботи по перенесенню та опломбуванню лічильника відповідача без участі останнього, що підтверджується відсутністю на акті прийому-передачі № 618712 приладу обліку та пломб, встановлених на ньому, від 05.03.2018 р. підпису уповноваженого представника відповідача. Під час проведення зазначених робіт уповноваженими представниками позивача фактично з власних матеріалів було встановлено дооблікові вторинні кола струму фази А, С та проведено їх захист шляхом гофруванням з затискачем в кінцевих точках. Технічна ізоляція вторинних кіл струму фази А, С шляхом гофрування представниками позивача була проведена таким чином, що у разі будь-якого зовнішнього впливу на ізоляцію одночасно відбувається ушкодження встановлених позивачем пломб. Окрім того, представником відповідача до акту про порушення № К 041885 від 18.12.2019 р. було додано пояснення на окремому аркуші, які в матеріалах позовної заяви відсутні, хоча в акті про порушення вони зазначаються в графі зауважень та додаються до акту на окремому аркуші. У поясненнях, наданих до акту про порушення № К 041885 від 18.12.2019 р., представником відповідача надавалася інформація про порядок встановлення ізоляції вторинних кіл обліку та відмову проведення представниками позивача фазування лічильника на предмет підтвердження можливого недообліку електричної енергії, пов`язаного з порушенням ізоляції вторинних кіл обліку, що підтверджує відсутність у позивача доказів на проведення впливу на лічильник сторонніми особами. Також позивачем не додано до позовної заяви фотосвітлин, які додавалися до акту про порушення № К 041885 від 18.12.2019 р., відповідно, така відсутність світлин з доказами втручання спростовує сам факт порушення ізоляції вторинних кіл обліку. Відповідач стверджує, що рішення комісії по розгляду акту, викладене у формі протоколу № 227 від 05.02.2020 р., про розрахунок згідно п. 8.4.10 ПРРЕЕ відповідно до формули № 4 не відповідає обставинам, зазначеним в акті про порушення № К 041885 від 18.12.2019 р.; пункт 8.4.2 ПРРЕЕ не містить посилань на порушення, які зазначені в описовій частині акту про порушення, а саме порушення ізоляції дооблікових вторинних кіл струму фаз А, С з метою встановлення штучних закруток, які призводять до зміни показів приладу обліку. Водночас, позивачем не надано до суду підтверджуючих документів про направлення відповідачу розрахунку до акту про порушення № К 041885 від 18.12.2019 р. та рахунку до вказаного акту.

Поряд з цим, відповідач просить суд застосувати строки позовної давності до позову ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ТОВ «ВП «МЕБІТАР» про стягнення вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.

15.01.2024 р. до Господарського суду Київської області засобами поштового зв`язку від ТОВ «ВП «МЕБІТАР» надійшов відзив б/н від 11.01.2024 р. (вх. № 610/24 від 15.01.2024 р.), який за своїм змістом є ідентичним відзиву б/н від 11.01.2024 р. (вх. № 326/24 від 11.01.2024 р.), який надійшов до суду через систему «Електронний суд».

16.01.2024 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 16.01.2024 р. (вх. № 501/24 від 16.01.2024 р.), за змістом якої останній зазначає, що заперечення відповідача є необґрунтованими, оскільки 05.02.2020 р. на засіданні комісії по розгляду акту про порушення № К 041889 від 18.12.2019 р. було прийнято рішення, що вказаний акт підлягає розрахунку відповідно до п. 8.4.10 ПРРЕЕ, за формулою № 4 за 183 дні за період з 18.06.2019 р. по 18.12.2019 р. Крім того, у п. 10 протоколу № 227 від 05.02.2020 р. зазначено, що протокол разом з розрахунком величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електроенергії та/або збитків вручено споживачу 05.02.2020 р. Даний протокол було підписано зі сторонни відповідача директором ТОВ «ВП «МЕБІТАР», а відтак про наявність суми заборгованості відповідач був обізнаний ще 05.02.2020 р. на засіданні комісії з розгляду акту № К 041889 від 18.12.2019 р. Між тим, протокол комісії, розрахунок до акту про порушення та рахунок до акту про порушення також були направлені споживачеві рекомендованим листом за вих. № 03/400/100/1291 від 10.02.2020 р. на його юридичну адресу.

Поряд з цим, позивач зазначає, що строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача 33313,13 грн. вартості необлікованої електричної енергії, 2998,79 грн. 3% річних, 16529,82 грн. інфляційних втрат не є пропущеним в силу карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), установленого з 12.03.2020 р. по 30.06.2023 р., а також введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. № 64/2022 воєнного стану на всій території України.

Заперечень на відповідь на відзив відповідачем до матеріалів справи не подано.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази і позиції учасників процесу та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Як слідує з матеріалів справи, у період до 01.01.2019 р. електропостачання об`єктів ТОВ «ВП «МЕБІТАР» здійснювалося на підставі договору про постачання електричної енергії № 940 від 28.04.2009 р.

Так, 28.04.2009 р. між Закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго» (на даний час ПрАТ ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «МЕБІТАР» було укладено договір на постачання електричної енергії № 940, відповідно до п. 1.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 100 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

У відповідності з пп. 2.3.5 п. 2.3 договору споживач зобов`язувався забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред`явленням службового посвідчення до розрахункових засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії, до пристроїв релейного захисту, автоматики та зв`язку, до електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку, для виконання відключення та обмеження споживання у будь-який час доби.

Згідно з пп. 4.2.3 п. 4.2 договору, споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої унаслідок порушення споживачем юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 05.12.2001 р. № 1197, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільне внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Відповідно до п. 4.4 договору у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в ньому має бути запис про відмову.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2009 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.4 договору).

Межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначаються відповідно до акту № 1 від 28.04.2009 р. розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (п. 9.2 договору).

Вказаний договір неодноразово продовжувався, доказів припинення його дії в період до 01.01.2019 р. до матеріалів справи не надано.

На даний час відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії», який набрав чинності з 11.06.2020 р.

Крім того, взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії врегульовані Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 312 від 14.03.2018 р (надалі - Правила роздрібного ринку, ПРРЕЕ).

Так, відповідно до п. 2 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

У відповідності до п. 4 постанови НКРЕКП «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» № 312 від 14.03.2018 р. договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу оператора системи розподілу (ОСР), та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Відповідно до п. 6 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р., до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики.

Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Відповідно до п. 1.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Електропостачання об`єктів відповідача станом на сьогодні здійснюється на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, до якого останній приєднався відповідно до постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312.

Отже, між відповідачем та позивачем укладений діючий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який є публічним договором приєднання та розміщений на сайті позивача.

З матеріалів справи слідує, що ТОВ «ВП «МЕБІТАР» має на відповідальному зберіганні прилад обліку типу ZMG405CR4 № 96241109 та пломби, встановлені на ньому.

Пунктом 2.3.3 ПРРЕЕ передбачено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами. Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проектних рішень.

Відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (п. 2.3.4 ПРРЕЕ).

Пунктом 3.4 ПРРЕЕ встановлено, що відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Пунктом 5.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено право оператора системи, зокрема: проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.

Згідно з п 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Відповідно до п. 8.2.4 ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж, розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Згідно з пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі - фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті. Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

На підставі акту про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків (п. 8.2.6 ПРРЕЕ).

18.12.2019 р., у відповідності до умов договору та ПРРЕЕ, уповноваженими представниками ПрАТ ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ при пред`явленні ними службових посвідчень, у присутності головного енергетика споживача Кашпаренка С.П. за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гоголя, 19, було виконано технічну перевірку засобу обліку електроенергії ZMG405CR4 № 96241109, що встановлений в шафі обліку на об`єкті відповідача.

Під час проведення перевірки дотримання споживачем ПРРЕЕ уповноваженими представниками ПрАТ ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ на місці було виявлено порушення пп. 5 п. 5.5.5 ПРРЕЕ: інші дії споживача, а саме пошкодження ізоляції дооблікових вторинних кіл струму фази А, С з метою встановлення штучних закруток, які призводять до зміни показів приладу обліку.

Зазначене порушення споживачем ПРРЕЕ було оформлене актом про порушення ПРРЕЕ № К 041889 від 18.12.2019 р. в присутності головного енергетика споживача Кашпаренка С.П. та працівників позивача, про що свідчать підписи в акті про порушення. Факт порушення зафіксовано в графічній схемі, яка відображена в акті про порушення.

У графі Перелік струмоприймачів, приєднаних до електричної мережі, та режим роботи наведено інформацію про те, що споживач не надав можливості перевірити все електрообладнання: у пункті 7 акта зазначено, що схема обліку електричної енергії відновлена; у пункті 9 акта міститься інформація, що для усунення порушення було замінено вторинні кола; у пункті 10 акта вказано перелік вилучених та укладених в пакет засобів вимірювання електричної енергії, пломб та/або інших технічних засобів вилучено вторинні кола у кількості 9 шт., пакет опломбовано пломбою № VA00088213 та вилучено представниками оператора системи, акт про пломбування від 18.12.2019 р. № 066723.

Також, в акті про порушення зазначено, що до акта додаються: фото, сейф-пакет з вторинними колами та технічна перевірка.

Поряд з цим, як слідує з акта, до останнього було надано пояснення представника споживача (які не були долучені до позовної заяви), в яких споживач зазначає, зокрема, що роботи по перенесенню та опломбуванню лічильника типу ZMG405CR4 № 96241109 і елементів вузла обліку проводилися 05.03.2018 р. в неробочий час без присутності працівників ТОВ «ВП «МЕБІТАР», у зв`язку з чим акт № 618712 від 05.03.2018 р. про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб, встановлених на ньому, стороною ТОВ «ВП «МЕБІТАР» не підписаний. 13.03.2018 р. представник РЕСу та ТОВ «ВП «МЕБІТАР» перевірили встановлені пломби та склали акт їх передачі на зберігання. При виконанні технічної перевірки вузла обліку було виявлено пошкодження ізоляції вторинних кіл, але на вимогу представника ТОВ «ВП «МЕБІТАР» не було виконано фазування лічильника (вказані пояснення були надані до матеріалів справи відповідачем разом з відзивом).

Пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ передбачено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

У графі 11 акта про порушення вказано, що комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 05.02.2020 р. за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 1А; на засідання комісії запрошується споживач або уповноважена ним особа. У разі неявки на засідання комісії цей акт розглядається без участі споживача або уповноваженої особи.

Враховуючи, що акт про порушення складався в присутності представника ТОВ «ВП «МЕБІТАР» та був підписаний останнім, то відповідач був обізнаний про дату, час та місце засідання комісії позивача з розгляду акта про порушення.

Відповідно до п. 8.4.1 ПРРЕЕ оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави. У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.

При цьому, згідно з пп. 3 п. 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення порушення, а саме - пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо).

Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки (пп. 9 п. 8.4.2 ПРРЕЕ).

Відповідно до висновків комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, останньою було прийнято рішення, що акт про порушення № К 041889 від 18.12.2019 р. підлягає розрахунку відповідно до п. 8.4.10 ПРРЕЕ, а саме - за формулою № 4 ПРРЕЕ, за період з 18.06.2019 р. по 18.12.2019 р. по тарифах, що діяли протягом періоду порушення, у зв`язку з чим, як зазначає позивач, і було визначено обсяг та вартість недооблікованої електричної енергії.

Рішення комісії було оформлене протоколом № 227 від 05.02.2020 р. та на його підставі нараховано до сплати відповідачу за період порушення 183 дні, з 18.06.2019 р. по 18.12.2019 р., вартість необлікованої електроенергії, обсяг якої склав 11220 кВт. год.

На засіданні комісії був присутнім директор ТОВ «ВП «МЕБІТАР», який у протоколі № 227 від 05.02.2020 р. зазначив, що він не згоден з рішенням комісії.

У матеріалах справи міститься розрахунок до акту про порушення № К 041889 від 18.12.2019 р. за період з 18.06.2019 р. по 18.12.2019 р., з якого вбачається, що вартість необлікованої електричної енергії за період 183 дні склала 33313,13 грн. з ПДВ.

Як зазначає позивач, протокол комісії № 227 від 05.02.2020 р., розрахунок обсягу вартості не облікованої електричної енергії до акту про порушення ПРРЕЕ № К 041889 від 18.12.2019 р., рахунок (повідомлення про оплату) до акту про порушення ПРРЕЕ № К 041889 від 18.12.2019 р. були направлені на юридичну адресу споживача.

Суд відзначає, що пунктом 8.4.10 ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) розраховується за формулою:

W доб = P · t доб · K в, (4),

де P - потужність (кВт), визначена як:

1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);

2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);

3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);

t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год).

У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача t доб приймається рівним 8 год;

K в - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).

Згідно з пп. 1 п. 8.4.8 ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил) у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 (у частині пошкодження засобів вимірювальної техніки та/або пломб) або у підпункті 4 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Таким чином, позивачем дотримано встановлений законодавством порядок визначення обсягу необлікованої електричної енергії за порушення ПРРЕЕ.

Відповідно до пп. 4 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

За умовами пункту 8.2.7 ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

За твердженням позивача, так як відповідачу було надіслано рахунок до акту про порушення ПРРЕЕ № К 041889 від 18.12.2019 р. листом за вих. № 03/400/100/1291 від 10.02.2020 р., то останній повинен був оплатити зазначений рахунок до 21.03.2020 р. включно.

Враховуючи, що відповідач за період з 22.03.2020 р. по 22.03.2023 р. не здійснює оплату вартості необлікованої електричної енергії згідно акту про порушення ПРРЕЕ № К 041889 від 18.12.2019 р., позивач, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахував 3% річних в сумі 2998,79 грн. та інфляційні втрати в сумі 16529,82 грн.

Суд відзначає, що зазначене вище рішення комісії позивача про нарахування відповідачу до сплати вартості необлікованої електричної енергії, оформлене протоколом № 227 від 05.02.2020 р., не скасоване та недійсним не визнане.

Натомість, у зв`язку з несплатою відповідачем вартості необлікованої електричної енергії, нарахованої позивачем, останній і звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначав, що позивач ігнорує ту обставину, що 05.03.2018 р. його уповноваженими представниками було проведено роботи по перенесенню та опломбуванню лічильника відповідача без участі останнього, що підтверджується відсутністю на акті прийому-передачі № 618712 приладу обліку та пломб, встановлених на ньому, від 05.03.2018 р. підпису уповноваженого представника відповідача. Окрім того, під час проведення зазначених робіт уповноваженими представниками позивача було встановлено дооблікові вторинні кола струму фази А, С та проведено їх захист шляхом гофруванням з затискачем в кінцевих точках. Технічна ізоляція вторинних кіл струму фази А, С шляхом гофрування представниками позивача проводилась таким чином, що у разі будь-якого зовнішнього впливу на ізоляцію одночасно відбувається ушкодження встановлених позивачем пломб. Також, позивачем не надано до суду підтверджуючих документів про направлення відповідачу розрахунку до акту про порушення № К041885 від 18.12.2019 р. та рахунку до вказаного акту.

Суд відзначає, що в п. 2 акту про порушення № К 041885 від 18.12.2019 р. «Місце, кількість та тавро установлених пломб (індикаторів) згідно актом про пломбування та/або актом про збереження пломб, їх стан:» акту про порушення № К 041885 від 18.12.2019 р. зазначено, що пломби, зазначені в даному акті за переліком, не пошкоджені.

Поряд з цим, в акті про порушення № К 041885 від 18.12.2019 р. представниками позивача було зазначено, що споживачем пошкоджено ізоляцію дооблікових вторинних кіл струму фази А, С з метою встановлення штучних закороток, які призводять до зміни показів приладу обліку. Водночас, ані факту встановлення таких закороток, ані факту зміни у зв`язку з цим показів лічильника в акті про порушення не зафіксовано.

Також з матеріалів справи слідує, що позивачем до акту про порушення № К 041885 від 18.12.2019 р. не було додано пояснень представника відповідача, в той час як в акті про порушення вони зазначаються в графі зауважень та мали додаватися до акту на окремому аркуші.

Окрім того, позивачем не було додано до позовної заяви фотографій, які додавалися до акту про порушення, про що є відповідна відмітка в акті.

Наведене, за висновком суду, свідчить про недоведеність факту втручання з боку відповідача в роботу приладу обліку чи його пошкодження з метою зміни показів.

Водночас, суд враховує посилання відповідача на нездійснення працівниками позивача фазування лічильника під час перевірки (що позивачем не спростовано), в той час як за умовами згадуваного вище п. 8.2.5 ПРРЕЕ відомості про фазування лічильника станом на час складення акту про порушення мають бути зазначені в останньому.

Отже, суд констатує, що за наявними матеріалами справи позивачем не надано належних та беззаперечних доказів того, що відповідачем було пошкоджено ізоляцію дооблікових вторинних кіл струму фази А, С, про факт якого (пошкодження) зазначено в акті перевірки, і що таке пошкодження призвело до зміни показів приладу обліку.

Щодо тверджень позивача про обізнаність відповідача із сумою, яку йому було виставлено до сплати, та про направлення відповідачу на його юридичну адресу документів для оплати вартості необлікованої електроенергії, суд зазначає таке.

Позивач стверджує, що оскільки на засіданні комісії по розгляду акту про порушення № К 041889 від 18.12.2019 р. був присутній представник відповідача, а в п. 10 протоколу комісії № 227 від 05.02.2020 р. наявна відмітка про те, що протокол разом з розрахунком величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електроенергії та/або збитків було вручено споживачу 05.02.2020 р., то відповідач знав про таке нарахування та свідомо відмовлявся його сплачувати. Поряд з цим, протокол комісії, розрахунок до акту про порушення та рахунок до акту про порушення були направлені, за твердженням позивача, споживачеві рекомендованим листом за вих. № 03/400/100/1291 від 10.02.2020 р. на його юридичну адресу.

Суд відзначає, що в протоколі комісії № 227 від 05.02.2020 р., в якому вказано про вручення відповідачу розрахункових документів, не зазначено суми, яку має сплатити споживач. Натомість, надане позивачем до матеріалів справи повідомлення про оплату за лютий 2020 р. по акту про порушення № К 041889 від 18.12.2019 р. на суму 33313,33 грн. датоване 10.02.2020 р.

Окрім того, твердження позивача про направлення розрахункових документів на юридичну адресу позивача не знаходить свого підтвердження в наявних матеріалах справи, оскільки лист вих. № 03/400/100/1291 від 10.02.2020 р. з долученими до нього протоколом комісії № 227 від 05.02.2020 р., розрахунком до акту про порушення № К 041889 від 18.12.2019 р. та рахунком до акту про порушення № К 041889 від 18.12.2019 р., були направлені на юридичну адресу позивача, однак, на ім`я іншої юридичної особи ТОВ «БЦМР» (код 39807516), яка, як встановлено судом, також зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Наведене підтверджується наданим позивачем списком відправлення рекомендованих листів № 209 за формою ф. 103.

Підсумовуючи викладене, суд відзначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Отже, оскільки позивачем не доведено факту вчинення відповідачем пошкодження приладу обліку або ж дій, які призводять до зміни показів приладу обліку, суд вбачає відсутніми підстави для стягнення з відповідача вартості необлікованої електроенергії в сумі 33313,13 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Позивачем також було заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму 33313,13 грн. несплаченої відповідачем вартості не облікованої електроенергії.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є похідними від вимоги про стягнення вартості необлікованої електроенергії, в задоволенні якої судом відмовлено, суд дійшов висновку, що похідні вимоги про стягнення з відповідача 2998,79 грн. 3% річних та 16529,82 грн. інфляційних втрат також задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог у даній справі в повному обсязі.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог позивача у даній справі суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом строку позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.01.2020 р. у справі № 924/774/18, від 07.04.2021 р. у справі № 911/2669/19, від 13.10.2021 р. у справі № 914/687/20.

Оскільки у даній справі суд відмовляє в позові по суті у зв`язку з відсутністю порушеного права або охоронюваного інтересу позивача, то питання спливу строку позовної давності за даних обставин вирішенню не підлягає.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи документів та висловлених учасниками процесу пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4, ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ МЕРЕЖІ» (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-А, код 23243188) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «МЕБІТАР» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гоголя, буд. 19, код 31100898) про стягнення 52841,74 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії, у тому числі 33313,13 грн. вартості необлікованої електричної енергії, 2998,79 грн. 3% річних, 16529,82 грн. інфляційних втрат, відмовити повністю.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 28.03.2024 р.

Суддя В.М. Бабкіна