Постанова

від 24.06.2024 по справі 911/3880/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2024 р. Справа№911/3880/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»

на рішення Господарського суду Київської області від 28.03.2024

у справі №911/3880/23(суддя Бабкіна В.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Мебітар»

про стягнення 105 683, 48 грн

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (далі - ПАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Мебітар» заборгованості у розмірі 52 841,74 грн за договором про постачання електричної енергії № 940 від 28.04.2009, у тому числі 33 313,13 грн вартості необлікованої електричної енергії, 2 998,79 грн 3% річних, 16 529,82 грн інфляційних втрат.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем не оплачено вартість не облікованої електричної енергії в зазначеному вище розмірі, нарахованої на підставі акта про порушення ПРРЕЕ від 18.12.2019 №К041889. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань, в частині своєчасної оплати вартості не облікованої електричної енергії, згідно з актом про порушення № К041889, позивачем нараховано до стягнення з відповідача три проценти річних в розмірі 2 998,79 грн та інфляційні втрати в сумі 16 529,82 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.03.2024 у справі №911/3880/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не було повідомлено відповідача про направлення розрахункових документів, оскільки лист №03/400/100/1291 від 10.02.2020 з долученими до нього протоколом комісії №227 від 05.02.2020, розрахунком до акту про порушення №К041889 від 18.12.2019 та рахунком до акту про порушення №К041889 від 18.12.2019 були направлені на юридичну адресу відповідача, однак, на ім`я іншої юридичної особи ТОВ «БЦМР» (код 39807516), яка, як встановлено судом, також зареєстрована за адресою: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гоголя, 19.

Судом першої інстанції також зазначено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії. Оскільки позивачем не доведено факту вчинення відповідачем пошкодження приладу обліку або ж дій, які призводять до зміни показів приладу обліку, суд вбачав відсутніми підстави для стягнення з відповідача вартості необлікованої електроенергії в сумі 33 313,13 грн. При цьому, не підлягають задоволенню і заявлені позивачем до стягнення з відповідача три проценти річних та інфляційні втрати, оскільки є похідними від вимоги про стягнення з відповідача вартості не облікованої електроенергії.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 28.03.2024 у справі №911/3880/23 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення ухвалено без з`ясування обставин, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з невідповідністю висновків встановленим обставинам справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Так, позивач, зокрема зазначає, що пунктом 10. Протоколу №227 зазначено, що Протокол, разом з розрахунком величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електроенергії та/або збитків вручено споживачу 05.02.2020. Даний протокол підписано зі сторони відповідача, директором ТОВ «МЕБІТАР». Протокол № 227 від 05.02.2020 містить перелік документів, які були оглянуті та враховані при винесенні оцінки даному виду порушення згідно ПРРЕЕ, було розглянуто акт про порушення, в якому зокрема встановлено пошкодження ізоляції дооблікових вторинних кіл шунтуючих закруток. Відповідачем не надано жодних допустимих доказів, які б свідчили протилежне. Натомість з матеріалів справи чітко вбачається недопуск споживачем представників позивача для проведення технічної перевірки розрахункового приладу обліку та встановлених пломб на трансформаторах струму та блоку ТК та існуючої вимоги щодо дотримання договірних умов стану схем розрахункових обліків у відповідності до умов ПУЕ.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на рішення Господарського суду Київської області від 28.03.2024 у справі №911/3880/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/3880/23. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на рішення Господарського суду Київської області від 28.03.2024 у справі №911/3880/23.

Матеріали справи №911/3880/23 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 01.05.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на рішення Господарського суду Київської області від 28.03.2024 у справі №911/3880/23. Апеляційну скаргу призначено до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення до 22.05.2024.

07.05.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу позивача, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Так, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що позивачем в апеляційній скарзі фактично ігнорується факт того, що 05.03.2018 уповноваженими представниками останнього було проведено роботи по перенесенню та опломбуванню лічильника відповідача, без його участі, що підтверджується відсутністю на акті №618712 прийому передачі приладу обліку та пломб встановлених на ньому від 05 березня 2018 року підпису уповноваженого представника відповідача.

Під час проведення вище зазначених робіт уповноваженими представниками позивача фактично з власних матеріалів було встановлено дооблікові вторинні кола струму фази А, С та проведено їх захист шляхом гофруванням з затисканням в кінцевих точках. Технічна ізоляція вторинних кіл шляхом гофрування представниками Позивача проводилась таким чином, що у разі будь - якого зовнішнього впливу на ізоляцію, одночасно відбувається ушкодження встановлених позивачем пломб.

За змістом частини 3 статті 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною 10 цієї статті та частиною 2 статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до частини 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 269, частиною 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази надані суду першої інстанції в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, працівниками ПАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" 18.12.2019 за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гоголя, 19, було виконано технічну перевірку засобу обліку електроенергії ZMG405CR4 № 96241109, що встановлений в шафі обліку на об`єкті відповідача.

Під час проведення перевірки дотримання споживачем ПРРЕЕ уповноваженими представниками позивача на місці було виявлено порушення пп. 5 п. 5.5.5 ПРРЕЕ: інші дії споживача, а саме пошкодження ізоляції дооблікових вторинних кіл струму фази А, С з метою встановлення штучних закруток, які призводять до зміни показів приладу обліку.

Зазначене порушення споживачем ПРРЕЕ було оформлене актом про порушення ПРРЕЕ № К 041889 від 18.12.2019 в присутності головного енергетика споживача Кашпаренка С.П. та працівників позивача, про що свідчать підписи в акті про порушення. Факт порушення зафіксовано в графічній схемі, яка відображена в акті про порушення.

У графі Перелік струмоприймачів, приєднаних до електричної мережі, та режим роботи наведено інформацію про те, що споживач не надав можливості перевірити все електрообладнання: у пункті 7 акта зазначено, що схема обліку електричної енергії відновлена; у пункті 9 акта міститься інформація, що для усунення порушення було замінено вторинні кола; у пункті 10 акта вказано перелік вилучених та укладених в пакет засобів вимірювання електричної енергії, пломб та/або інших технічних засобів вилучено вторинні кола у кількості 9 шт., пакет опломбовано пломбою № VA00088213 та вилучено представниками оператора системи, акт про пломбування від 18.12.2019 р. № 066723.

Також, в акті про порушення зазначено, що до акта додаються: фото, сейф-пакет з вторинними колами та технічна перевірка.

Поряд з цим, як слідує з акта, до останнього було надано пояснення представника споживача (які не були долучені до позовної заяви), в яких споживач зазначає, зокрема, що роботи по перенесенню та опломбуванню лічильника типу ZMG405CR4 №96241109 і елементів вузла обліку проводилися 05.03.2018 в неробочий час без присутності працівників ТОВ «ВП «МЕБІТАР», у зв`язку з чим акт № 618712 від 05.03.2018 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб, встановлених на ньому, стороною ТОВ «ВП «МЕБІТАР» не підписаний. 13.03.2018 представник РЕСу та ТОВ «ВП «МЕБІТАР» перевірили встановлені пломби та склали акт їх передачі на зберігання. При виконанні технічної перевірки вузла обліку було виявлено пошкодження ізоляції вторинних кіл, але на вимогу представника ТОВ «ВП «МЕБІТАР» не було виконано фазування лічильника (вказані пояснення були надані до матеріалів справи відповідачем разом з відзивом на позовну заяву).

У графі 11 акта про порушення вказано, що комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 05.02.2020 за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 1А; на засідання комісії запрошується споживач або уповноважена ним особа. У разі неявки на засідання комісії цей акт розглядається без участі споживача або уповноваженої особи.

Враховуючи, що акт про порушення складався в присутності представника ТОВ «ВП «МЕБІТАР» та був підписаний останнім, то відповідач був обізнаний про дату, час та місце засідання комісії позивача з розгляду акта про порушення.

Відповідно до висновків комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, останньою було прийнято рішення, що акт про порушення № К 041889 від 18.12.2019 підлягає розрахунку відповідно до п. 8.4.10 ПРРЕЕ, а саме - за формулою № 4 ПРРЕЕ, за період з 18.06.2019 р. по 18.12.2019 р. по тарифах, що діяли протягом періоду порушення, у зв`язку з чим, як зазначає позивач, і було визначено обсяг та вартість недооблікованої електричної енергії.

Рішення комісії було оформлене протоколом № 227 від 05.02.2020 та на його підставі нараховано до сплати відповідачу за період порушення 183 дні, з 18.06.2019 по 18.12.2019, вартість необлікованої електроенергії, обсяг якої склав 11220 кВт. год.

На засіданні комісії був присутнім директор ТОВ «ВП «МЕБІТАР», який у протоколі № 227 від 05.02.2020 зазначив, що він не згоден з рішенням комісії.

В матеріалах справи міститься розрахунок до акту про порушення № К 041889 від 18.12.2019 за період з 18.06.2019 по 18.12.2019, з якого вбачається, що вартість необлікованої електричної енергії за період 183 дні склала 33 313,13 грн з ПДВ.

Позивач стверджує, що супровідним листом №03/400/100/1291 від 10.02.2020 надіслано відповідачу копію протоколу комісії від 18.12.2019 №227 з розрахунком до акту про порушення від 18.12.2019 №К041889 та рахунком, який відповідач відповідно до абзацу 1 пункту 8.2.7 ПРРЕЕ мав оплатити на протязі 30 календарних днів від дати отримання рахунка. Однак, відповідач у встановлений строк не здійснив оплати вартості не облікованої електричної енергії в сумі 33 313, 13 грн, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. Крім того, оскільки відповідач не виконав зобов`язання, в частині своєчасної оплати вартості не облікованої електричної енергії, згідно з актом про порушення № К041889, позивачем нараховано до стягнення з відповідача три відсотки річних в сумі 2 998, 79 грн та інфляційні втрати в розмірі 16 529, 82 грн, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За приписами статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Згідно з частинами 6, 7 статті 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до частини 1 статті 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина 2 статті 714 Кодексу).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України "Про ринок електричної енергії".

Частиною 1 статті 14 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до частин 1, 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

За змістом частин 6, 7 вищевказаної статті постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.04.2009 між Закритим акціонерним товариством "А.Е.С. Київобленерго" (змінено найменування на ПАТ "Київобленерго", далі на ПАТ "Київобленерго" та в подальшому на "ДТЕК Київські регіональні електромережі") (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «МЕБІТАР» було укладено договір на постачання електричної енергії № 940, відповідно до п. 1.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 100 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною з сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 9.4 договору про постачання електричної енергії від 28.04.2009 №940).

Договір про постачання електричної енергії від 28.04.2009 №940 підписаний та скріплений печатками сторін, доказів припинення його за заявою однієї із сторін, розірвання чи визнання недійсним матеріали справи не містять, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що указаний правочин продовжувався на кожен наступний календарний рік.

Також сторонами 28.04.2009 підписано акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, яким зафіксовано межі балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності між сторонами.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 затверджено ПРРЕЕ, якими врегульовано взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Згідно з пунктом 2 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до пункту 4 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 постановлено операторам систем розподілу (ОСР) укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, та типової форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача. Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Непобутовим споживачам, приєднаним до мереж ОСР/ОСП, разом з заявою-приєднанням до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії надаються паспорти точок розподілу (передачі), оформлені відповідно до Правил.

Протягом двох років з дати набрання чинності Правилами ОСР (ОСП) оформити за всіма об`єктами побутових споживачів паспорт точки розподілу (передачі) за формою, встановленою Правилами. Оформлені паспорти точок розподілу (передачі) є невід`ємною частиною договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та згодою споживача на надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на умовах, визначених у паспорті точки розподілу (передачі). З дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії ОСР (ОСП) надає послуги комерційного обліку споживачам, точки комерційного обліку яких улаштовані на території його ліцензованої діяльності, відповідно до Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (пункт 5 постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018).

За змістом пункту 6 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема, сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Пунктом 2.1.2 ПРРЕЕ встановлено, що оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Згідно з пунктом 2.1.13 ПРРЕЕ невід`ємними частинами договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є:

1) паспорти точок розподілу/передачі, акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін;

2) заява-приєднання у разі її надання споживачем;

3) інші додатки, оформлені сторонами за взаємною згодою відповідно до пунктів 12.8 та 12.9 додатка 3 до цих Правил.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 08.11.2018 №1382 "Про видачу ПрАТ "Київобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом", з 01.01.2019 ПрАТ "Київобленерго" (наразі ПАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі") енергетична компанія, яка здійснює ліцензовану діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності відповідно до додатка і діє на підставі статуту та ліцензії.

Позивач, як оператор системи розподілу, розмістив на головній сторінці свого сайта https://dtek-kem.com.ua редакцію договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії з додатками та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії.

Таким чином, колегія суддів вважає вірними висновки місцевого господарського суду, що з 01.01.2019 правовідносини сторін з розподілу електричної енергії регулюються договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, до умов якого приєднано відповідача, згідно з постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312.

Пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ, у разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати не облікованої електричної енергії та/або збитків.

У постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №906/233/17 вказано, що для донарахування споживачу суми недоврахованої електроенергії визначальним є саме факт порушення Правил, який може доводитися у тому числі, але не виключно, актом.

Тому, вирішуючи спір про застосування енергопостачальником до споживача електричної енергії оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, суди повинні дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення.

Згідно з пунктом 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

За приписами пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням:

- меж балансової належності;

- перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;

- номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;

- фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Пунктом 8.2.6. ПРРЕЕ встановлено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, в акті про порушення від 18.12.2019 №К041889 зазначено, що до останнього було надано пояснення представника споживача.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем вказані пояснення не було додано до матеріалів справи.

Разом з тим, вказані пояснення були надані до матеріалів справи відповідачем разом з відзивом на позовну заяву.

Так, відповідачем в поясненнях зазначено, що роботи по перенесенню та опломбуванню лічильника типу ZMG405CR4 № 96241109 і елементів вузла обліку проводилися 05.03.2018 в неробочий час без присутності працівників ТОВ «ВП «МЕБІТАР», у зв`язку з чим акт №618712 від 05.03.2018 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб, встановлених на ньому, стороною ТОВ «ВП «МЕБІТАР» не підписаний. Представник РЕСу та ТОВ «ВП «МЕБІТАР» 13.03.2018 перевірили встановлені пломби та склали акт їх передачі на зберігання. При виконанні технічної перевірки вузла обліку було виявлено пошкодження ізоляції вторинних кіл, але на вимогу представника ТОВ «ВП «МЕБІТАР» не було виконано фазування лічильника.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що під час проведення перевірки дотримання споживачем ПРРЕЕ уповноваженими представниками Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» було виявлено порушення пп. 5 п. 5.5.5 ПРРЕЕ: інші дії споживача, а саме пошкодження ізоляції дооблікових вторинних кіл струму фази А, С з метою встановлення штучних закруток, які призводять до зміни показів приладу обліку.

Відповідач зазначає, що 05.03.2018 під час проведення робіт позивачем по перенесенню та опломбуванню лічильника відповідача уповноваженими представниками позивача фактично з власних матеріалів було встановлено до облікові вторинні кола струму фази А, С та проведено їх захист шляхом гофрування з затисканням в кінцевих точках. Технічна ізоляція вторинних кіл шляхом гофрування представниками позивача проводилась таким чином, що у разі будь якого зовнішнього впливу на ізоляцію, одночасно відбувається ушкодження встановлених позивачем пломб. Водночас, ані факту встановлення таких закруток, ані факту зміни у зв`язку з цим показів лічильника в акті про порушення не зафіксовано

З матеріалів справи вбачається, що в якості доведення факту втручання з боку відповідача в роботу приладу обліку чи його пошкодження з метою зміни показів позивачем не додано до позовної заяви фотографій, які додавалися до акту про порушення, про що є відповідна відмітка в акті про порушення №К041885 від 18.12.2019

Відсутність фотографій з доказами втручання спростовує сам факт порушення та свідчить про недоведеність факту втручання з боку відповідача в роботу приладу обліку чи його пошкодження з метою зміни показів з урахуванням вищенаведеного.

Північний апеляційний господарський суд погоджується з посилання відповідача на нездійснення працівниками позивача фазування лічильника під час перевірки (що позивачем не спростовано), в той час як за умовами п. 8.2.5 ПРРЕЕ відомості про фазування лічильника станом на час складення акту про порушення мають бути зазначені в останньому.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що за наявними матеріалами справи позивачем не надано належних та беззаперечних доказів того, що відповідачем було пошкоджено ізоляцію дооблікових вторинних кіл струму фази А, С, про факт якого (пошкодження) зазначено в акті перевірки, і що таке пошкодження призвело до зміни показів приладу обліку.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що твердження позивача про направлення розрахункових документів на юридичну адресу позивача не знайшло свого підтвердження в наявних матеріалах справи, оскільки лист вих. №03/400/100/1291 від 10.02.2020 з долученими до нього протоколом комісії № 227 від 05.02.2020, розрахунком до акту про порушення №К041889 від 18.12.2019 та рахунком до акту про порушення №К041889 від 18.12.2019, були направлені на юридичну адресу позивача, однак, на ім`я іншої юридичної особи ТОВ «БЦМР» (код 39807516), яка, як встановлено судом, також зареєстрована за адресою: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гоголя, 19, в той час відповідач у даній справі ТОВ «Виробниче підприємство «Мебітар» (код ЄДРПОУ 31100898).

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що ТОВ «Виробниче підприємство «Мебітар» це той самий ТОВ «БЦМР» не знайшли свого підтвердження та спростовуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, оскільки мають різні коди ЄДРПОУ.

Позивач в позовній заяві та в апеляційній скарзі стверджує, що оскільки на засіданні комісії по розгляду акту про порушення № К 041889 від 18.12.2019 був присутній представник відповідача, а в п. 10 протоколу комісії №227 від 05.02.2020 наявна відмітка про те, що протокол разом з розрахунком величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електроенергії та/або збитків було вручено споживачу 05.02.2020, то відповідач повідомлений про нарахування та свідомо відмовлявся його сплачувати.

Разом з тим, позивачем в якості рахунку до акту про порушення №К041889 від 18.12.2019, за яким відповідач мав сплатити вартість не облікованої електричної енергії надано суду повідомлення про оплату за лютий 2020 року по акту порушення ПРРЕЕ №К041889 який датований 10.02.2020. Розрахунковий документ для оплати станом на 05.02.2020 позивачем не надано, що ставить під сумнів вручення відповідачеві розрахункового документу для оплати під час розгляду акту 05.02.2020.

Отже, належні докази направлення на адресу відповідача вказаного листа з доданими до нього документами у матеріалах справи відсутні.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про не доведеність факту вчинення відповідачем пошкодження приладу обліку або ж дій, які призводять до зміни показів приладу обліку та відсутність підстав для стягнення з відповідача вартості необлікованої електроенергії у розмірі 33 313,13 грн.

Пунктом 8.2.7 ПРРЕЕ передбачено, що у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (зазначену правову позиція викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується судова колегія, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обґрунтованості заявлених до стягнення з відповідача збитків, заподіяних внаслідок безоблікового використання електричної енергії, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості не облікованої електроенергії внаслідок порушення ПРЕЕ на суму 33 313,13 грн не підлягають задоволенню.

Щодо похідної вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 998, 79 грн трьох процентів річних та 16 529, 82 грн інфляційних втрат, розрахованих позивачем на підставі ст. 625 ЦК України, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 173 ГПК України похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Позовна вимога про стягнення з відповідача 2 998, 79 грн трьох процентів річних та 16 529, 82 грн інфляційних втрат від суми грошового зобов`язання щодо стягнення з відповідача вартості не облікованої електроенергії є похідною вимогою в розумінні статті 173 ГПК України.

Оскільки судом встановлено відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача вартості не облікованої електроенергії у розмірі 33 313,13 грн, позовні вимоги про стягнення 2 998, 79 грн трьох процентів річних та 16 529, 82 грн інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що судове рішення прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на рішення Господарського суду Київської області від 28.03.2024 у справі №911/3880/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 28.03.2024 у справі №911/3880/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі».

4. Матеріали справи №911/3880/23 повернути до Господарського суду Київської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в частині 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська