Рішення

від 25.03.2024 по справі 914/3686/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2024 Справа № 914/3686/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С.Підстригача Національної академії наук України, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «ПРОМКОМ», м. Львів

про стягнення 227 063,83 грн

за участю представників:

від позивача: Сорока О.Є. - адвокат, Кіт Л.М. - представник;

від відповідача: Дегтяренко О.О. - адвокат

Обставини розгляду справи.

19.12.2023 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С.Підстригача Національної академії наук України, м. Львів до Приватного підприємства «ПРОМКОМ», м. Львів про стягнення 227 063,83 грн.

Ухвалою суду від 21.12.2023 позовну заяву залишено без руху.

10.01.2024 на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 22.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 15.02.2024.

Ухвалою від 15.02.2024 підготовче засідання відкладено на 29.02.2024.

В судовому засіданні 29.02.2024 було оголошено перерву до 11.03.2024.

В судовому засіданні 11.03.2024 було оголошено перерву до 25.03.2024.

25.03.2024 через канцелярію суду від Приватного підприємства «ПРОМКОМ» надійшла заява про застосування строків позовної давності (вх. №8194/24 від 25.03.2024).

Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 31.01.2013 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди 2/013, по якому у відповідача виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 30 602,14 грн. Також 31.01.2013 сторонами було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, заборгованість за яким становить 117 129,66 грн. У зв`язку з порушенням строків сплати платежів відповідачу нараховано пеню в сумі 71 434,94 грн та 3% річних в сумі 7 897,09 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 227 063,83 грн.

В судових засіданнях представник відповідача проти позову в частині стягненні пені заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав пропуску позивачем позовної давності щодо вказаної вимоги.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

31.01.2013 між Інститутом прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С.Підстригача Національної академії наук України (орендодавець) та Приватним підприємства «ПРОМКОМ» (орендар), на підставі дозволу НАН України №16 від 12.12.2012, укладено типовий договір оренди майна №2/013 нерухомого та/або іншого індивідуально визначеного майна, що знаходиться у віданні НАН України та обліковується на балансах установ, організацій та підприємств НАН України.

За цим договором орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування державне майно - три кімнати загальною площею 59,3 кв.м, розміщене за адресою: м. Львів, вул. Дж. Дудаєва, 15 на першому поверсі будинку (вул. Дудаєва, 15) що перебуває на балансі Центру математичного моделювання ІППММ ім. Я.С. Підстригача НАН України, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку майна від 31.12.2012 і становить за незалежною оцінкою станом на 02.01.2013 439 196 грн.

Актом приймання-передачі від 04.02.2013 майно було передано в користування відповідачу.

Згідно з п. 3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за перший місяць оренди - січень 2013 року 2 562,00 грн.

Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 10.1. вищевказаного договору, цей договір укладено строком на 23 місяці та діє з 04.02.2013 до 31.12.2014 включно.

Додатковою угодою №15/2-013 від 02.01.2015 до договору сторони внесли зміни до пунктів 1.1., 3.1., 3.7., 10.1. та 10.6. договору. Зокрема, термін договору визначено з 02.01.2015 до 31.12.2016.

Додатковою угодою №15/3-013 від 02.01.2018 до договору сторони внесли зміни до пунктів 1.1., 3.1., 3.7., 10.1. та 10.6. договору. Зокрема, термін договору визначено з 02.01.2017 до 31.12.2019.

Додатковою угодою №19/3-013 від 02.01.2020 до договору сторони внесли зміни до пунктів 1.1., 3.1., 3.7., 10.1. та 10.6. договору. Зокрема, термін договору визначено з 02.01.2020 до 31.12.2022.

Додатковою угодою №21/3-013 від 01.09.2020 до договору сторони внесли зміни до пунктів 1.1., 3.1., 3.7., 10.1. та 10.6. договору.

Згідно п. 3.6. договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до розрахунку орендної плати, відповідач допустив прострочення сплати орендної плати за період часу з січня 2021 по грудень 2022 у розмірі 30 602,14 грн.

У абзаці 2 п. 3.1 договору оренди сторонами погоджено, що крім орендної плати орендар сплачує по розрахункам орендодавця відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

31.01.2013 між Інститутом прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С.Підстригача Національної академії наук України (балансоутримувач) та Приватним підприємства «ПРОМКОМ» (орендар) було укладено договір №2*/013 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до п. 1.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що є об`єктом оренди, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Обов`язком орендаря є не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, отримати рахунки та в повному обсязі внести плату на рахунок балансоутримувача (або організації, що обслуговує будівлю) за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, за комунальні послуги, а також відшкодовувати податок за землю. При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки (п. 2.2.3 договору про відшкодування витрат).

Відповідно до розрахунку відшкодування комунальних послуг, відповідач допустив прострочення сплати комунальних послуг за період часу з січня 2021 по грудень 2022 у розмірі 117 129,66 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати орендної плати та вартості комунальних послуг, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 30 602,14 грн заборгованості з орендної плати, 117 129,66 грн вартості комунальних послуг, 71 434,94 грн пені, 7 897,09 грн 3% річних.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України). Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 283 ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. У відповідності до ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

В силу ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Згідно ч. 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Позивачем відповідно до вимог п. 3.6. договору за період часу з 01.01.2021 по 20.12.2022 нараховано пеню в сумі 14 687,49 грн за прострочення сплати орендної плати та відповідно до вимог п. п. 2.2.3 договору про відшкодування витрат за період часу з 01.01.2021 по 20.12.2022 нараховано пеню в сумі 56 747,45 грн за прострочення сплати вартості комунальних послуг.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем згідно вимог вищевказаної статті нараховано та заявлено до стягнення за період часу з січня 2021 по грудень 2022 3% річних в сумі 1 505,49 грн за прострочення сплати орендної плати та 3% річних в сумі 6 391,60 грн за прострочення оплати вартості комунальних платежів.

Судом перевірено розрахунок пені і 3% річних та встановлено, що такі нараховано правильно.

Відповідачем подано заяву про застосування наслідків пропуску позовної давності щодо вимоги про стягнення пені.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із відповідними змінами і доповненнями) з 12.03.2020 до 22.05.2020 установлено на всій території України карантин.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та було відмінено лише з 24 год. 00 хв. 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Вказаний закон набрав чинності 02.04.2020.

Отже, на час дії установленого на території України карантину строк, визначений статтею 258 ЦК України, був продовжений.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування до статей 256, 257, 258, п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (у редакції Закону України від 30.03.2020 №540-ІХ), викладені у постановах від 06.05.2021 у справі № 903/323/20, від 25.08.2021 у справі № 914/1560/20, від 08.02.2022 у справі № 918/964/20, від 31.05.2021 у справі № 926/1812/21, від 07.11.2023 у справі № 910/5188/22.

Отже, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» передбачав, що моментом, з якого продовжується позовна давність (у тому числі передбачена ст.ст. 257, 258 ЦК України), є запровадження карантину відповідно до постанови №211, тобто 12.03.2020.

А тому у разі, якщо сплив позовної давності мав би настати з 12.03.2020, а позивач звернувся до суду після цього моменту, але до закінчення карантину, позовна давність не може вважатись пропущеною, а суд не має підстав для застосування статті 267 ЦК України (Постанова КГС ВС від 30.01.2024 року у справі № 904/3153/22 (904/4344/22).

З огляду на норми статей 256, 257, 258, п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, виникнення права на позов у період дії карантину з 29.09.2020 року, перебіг трирічного строку позовної давності мав би розпочатися 01.07.2023 (після відміни карантину 30.06.2023).

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; в подальшому воєнний стан продовжувався і триває до теперішнього часу.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого наступного змісту - у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року 2102-№IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, враховуючи те, що загальнодержавний карантин був запроваджений з 12.03.2020 та тривав до 30.06.2023, водночас, з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан і відповідно станом на 19.12.2023 (дата надходження позовної заяви до суду) діяв на усій території України, суд, беручи до уваги продовження встановленого законом строку позовної давності на період дії карантину та на весь час дії воєнного стану, приходить до висновку, що позивач звернувся з вимогами до суду в межах строку позовної давності.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7 Прикінцевих положень ГК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Як зазначалося судом вище, з 12.03.2020 по 30.06.2023 на території України було запроваджено карантин, водночас позивачем проведено нарахування пені за період часу з 01.01.2021 по 20.12.2022, що відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України з урахуванням п. 7 Прикінцевих положень ГК України.

Зважаючи на наведене, судом не беруться до уваги доводи відповідача, викладені у заяві про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ПРОМКОМ», м. Львів, вул. Зубрівська, буд. 11, кв. 81 (ідентифікаційний код 32262061) на користь Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С.Підстригача Національної академії наук України, м. Львів, вул. Наукова, 3-б (ідентифікаційний код 03534430) 30 602,14 грн заборгованості з орендної плати, 117 129,66 грн вартості комунальних послуг, 71 434,94 грн пені, 7 897,09 грн 3% річних, 3 405,97 грн судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 25.03.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 28.03.2024.

Суддя Мазовіта А.Б.