Ухвала

від 28.03.2024 по справі 914/3141/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.03.2024 Справа № 914/3141/23

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Габен Україна», м. Львів,

про розстрочення виконання рішення суду

у справі №914/3141/23

за позовом: Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Габен Україна», м. Львів,

про: стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у розмірі 110 334,34 грн

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання Р.Р. Волошин

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник;

від відповідача (заявника): не з`явився.

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/3141/23 за позовом Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Габен Україна» про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у розмірі 110 334,34 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.02.2024 у справі №914/3141/23 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Габен Україна на користь Львівської міської ради 110 334,34 грн безпідставно збережених коштів та 1342,00 грн судового збору.

На адресу суду, 18.03.2024 надійшла заява (вх.№1038/24) від відповідача про розстрочення виконання рішення суду, в якій просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 29.02.2024 у справі №914/3141/23 на 12 місяців (один рік), шляхом сплати відповідачем до кінця кожного місяця рівними частинами суми заборгованості, поділеної на 12 місяців, що становить 9 306,00 грн в місяць та 9310,34 грн залишок в останній місяць року.

Ухвалою суду від 20.03.2024 заяву про розстрочення виконання рішення суду прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 28.03.2024.

В судове засідання 28.03.2024 представник заявника (відповідача) не з`явився. В обґрунтування поданої заяви ТзОВ «Габен Україна» зазначає, що займається наданням послуг із збирання врожаю сільськогосподарським виробникам, господарська діяльність відповідача має сезонний характер.

Згідно долученого до матеріалів справи Договору оренди сільськогосподарської техніки (з екіпажем) №20/04/23-1 від 13.04.2023 заявник здає в оренду зернозбиральний комбайн з екіпажем на сезон збору врожаю, а саме: для обмолоту ріпаку і пшениці.

Відповідно до Свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_1 від 16.03.2018 заявнику належить комбайн зернозбиральний, який товариство використовує в господарській діяльності в сезон збирання врожаю сільськогосподарської продукції.

Заявник стверджує, що вказаний комбайн є основним засобом для отримання доходів. стягнення суми заборгованості в примусовому порядку призведе до арешту банківського рахунку, що позбавить його можливості закупляти пальне для зернозбирального комбайна та сплачувати трактористу заробітну плату.

Також, заявник стверджує, що за 2023 рік у нього значно погіршилось фінансове становище. Зокрема згідно фінансової звітності ТзОВ «Габен Україна» за 2023 рік станом на 31.12.2023 у заявника:

- збільшилась інша поточна дебіторська заборгованість з 2 873 500,00 грн до 9 093 300,00 грн (код рядка 1155 балансу);

- наявні значні поточні зобов`язання, які за рік збільшились з 11 437 000,00 грн до 16 096 100,00 грн (код рядка 1695 балансу);

- чистий прибуток відповідача за 2023 рік становить 57 400,00 грн (код рядка 2350 балансу).

Як стверджує заявник, примусове виконання рішення суду зупинить господарську діяльність товариства та позбавить його можливості заробляти кошти для сплати боргу перед позивачем, призведе до арешту та продажу з торгів єдиного зернозбирального комбайна відповідача, який є основним засобом для отримання доходів, що на думку заявника, істотно ускладнить виконання рішення суду, або зробить його виконання неможливим.

В судове засідання 28.03.2024 представник позивача з`явився, розстрочення виконання рішення суду підтримав, однак заперечив щодо терміну такого розстрочення. Стверджує, що розстрочення виконання рішення на 12 місяців є надмірним та таким, що не враховує балансу інтересів сторін. Позивач наполягає на зменшені розстрочення виконання рішення терміном до 3 місяців з наступним порядком сплати коштів:

-до 01.04.2024 - 36 778,11 грн та 1 342 судового збору;

-до 01.05.2024 - 36 778,11 грн;

-до 01.06.2024 - 36 778,11 грн.

Суд розглянувши в судовому засіданні подану заяву про розстрочення виконання рішення суду, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, враховуючи вимоги чинного законодавства, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 р. суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України №15729/07 від 05.07.2012 р. суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення або відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом. Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Відповідно до ч.ч.3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як свідчать надані заявником докази станом на 31.12.2023 на кінець періоду у ТзОВ «Габен Україна» наявні поточні зобов`язання на суму 12 189 400,00 грн, чистий прибуток відповідача за 2023 рік становить 57 400,00 грн.

Господарський суд дослідивши усі обставини та надавши їм оцінку, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, з огляду на те, що виконання судового рішення одночасно і в повному обсязі може бути ускладнено та матиме негативні наслідки для фінансово-господарського стану боржника, зважаючи на те, що боржник не уникає від виконання рішення суду, а навпаки шукає способи погашення заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про можливість надання розстрочення виконання рішення суду терміном на 3 місяці з 01 квітня 2024 року по 01 червня 2024 року, з урахуванням вимог ч.5 ст.331 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Габен Україна» про розстрочення виконання рішення суду від 18.03.2024 задоволити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 29.02.2024 у справі №914/3141/23 в частині сплати заборгованості в розмірі 110 334,34 грн та 1342,00 грн судового збору на 3 місяці за наступним графіком:

- до 01.05.2024 - 36 778,12 грн та 1 342 судового збору;

- до 01.06.2024 - 36 778,11 грн;

- до 01.07.2024 - 36 778,11 грн.

Стягувач: Львівська міська рада

79008, м. Львів, площа Ринок, 1;

код ЄДРПОУ: 04055896

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Габен Україна»

79026, м. Львів, вул. Персенківка, 19;

код ЄДРПОУ: 39557341

3. В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

4. Ухвала є виконавчим документом, який може бути пред`явлено до виконання протягом трьох років.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Березяк Н.Є.