Рішення

від 28.03.2024 по справі 243/1286/24

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/243/662/2024

Номер справи 243/1286/24

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(Заочне)

28 березня 2024 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді - Агеєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Головкіна Наталія Андріївна, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, -

В С Т А Н О В И В :

19 лютого 2024 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Головкіну Н.А., звернулася до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з відповідачем вона перебуває в зареєстрованому шлюбі, в якому в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина ОСОБА_3 . У липні 2023 року відповідач покинув родину, дитина знаходиться на її утриманні, а відповідач не надає матеріальної допомоги на її утримання та утримання дитини.

Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки від доходу відповідача до досягнення дитиною повноліття та на її утримання в розмірі 1/6 частки доходів до досягнення дитиною трирічного віку.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ОСОБА_2 повідомлявся про розгляд справи у спрощеному провадженні, а також про необхідність надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідач повідомлений у встановленому порядку (належним чином) про час і місце судового розгляду справи не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача ( представника позивача), вважає можливим відповідно до правил ч.1 ст. 280 ЦПК України вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів, підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . ЇЇ батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Батько дитини, відповідач ОСОБА_2 добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини та утримання дружини, яка доглядає дитину, не надає, тому позивачка бажає отримувати аліменти за рішенням суду.

Статтею 84 ч. 2 СК України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи працює вона і незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Для призначення судом утримання дружини, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років від чоловіка - батька дитини, суд має дослідити, чи проживає з позивачем дитина, матеріальне становище дружини, з якою проживає дитина, правового значення не має, а вирішальним є наявність у чоловіка - батька дитини можливості надавати матеріальну допомогу дружині. При цьому у частині четвертій цієї ж статті визначено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

З довідки №679/10-03-01/2024-21-21 від 15.02.2024, виданої Миколаївською міською військовою адміністрацією Краматорського району Донецької області, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає разом зі своєю дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 має право на утримання від чоловіка - батька дитини аліменти на її утримання до досягнення дитиною трьох років, оскільки дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом з нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 року, батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 XII 78912 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки, або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно частин 8, 9 ст. 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно із ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них. хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 2,3 ст. 181 СК України).

Відповідно до роз`яснень п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього кодексу), або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачується щомісячно.

За приписами ст. 80 СК України - аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Згідно вимог ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд приймає до уваги обставини, що мають значення, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст. ст. 183, 184 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, а якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення - у твердій грошовій сумі.

На підставі ст. 191 СК України, аліменти з відповідача підлягають стягненню з моменту пред`явлення позову до суду, тобто аліменти на утримання дитини з 19 лютого 2024 року до досягнення дитиною ОСОБА_3 повноліття, а також аліменти на утримання дружини з 19 лютого 2024 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 трирічного віку.

Таким чином суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, а також аліменти на утримання дитини, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, а тому з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 968,96 грн. (1211,20 грн.*0,8), оскільки позов подано через підсистему електронний суд.

Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу 3000,00 грн..

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами першою-третьою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому, ч. 6 ст. 137 ЦПК України покладає обов`язок доведення неспівмірності витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження здійснення витрат на професійну правничу допомогу представником позивача до суду надано Договір про надання правничої допомоги 06/2024 від 14.02.2024, додаток про детальний опис робіт за цим договором та квитанцію про виплату клієнтом гонорару у розмірі 3000,00 грн.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що надані докази про понесення позивачами судових витрат на правничу допомогу, пов`язаних зі складанням позовної заяви, підготовку матеріалу та подачу позову до суду в розмірі 3000 грн., є достатніми, допустимими та достовірними.

Таким чином суд вважає, що розмір витрат позивачів на професійну правничу допомогу є обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229 235, 259, 263, 264, 265, 268, 280-283, 353, 355, 356 ЦПК України, ст. ст. 141, 180, 182-184, 191 Сімейного кодексу України, п. 10 ст.5, п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», Постановою пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», п. 35 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Головкіна Наталія Андріївна, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти у розмірі 1/4 заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи 19 лютого 2024 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісяця, починаючи стягнення з 19 лютого 2024 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років.

Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім грн. 96 коп.) до державного бюджету коштів на UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн. (три тисячі грн. 00 коп.)

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повне судове рішення складено 28 березня 2024 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області О.В. Агеєва