Постанова

від 28.03.2024 по справі 132/2218/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 132/2218/23

Провадження № 22-ц/801/592/2024

Категорія: 19

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сєлін Є. В.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 рокуСправа № 132/2218/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Оніщука В. В. (суддя-доповідач),

суддів: Медвецького С. К. Копаничук С. Г.,

з участю секретаря судового засідання: Литвина С. С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Калинівська міська рада Вінницької області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 09 січня 2024 року, ухвалене у складі судді Сєліна Є. В. у залі суду,

встановив:

Короткий зміст вимог

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Калинівської міської ради Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення 17 сесії 8 скликання Калинівської міської ради Вінницької області від 22 грудня 2021 року № 3212 «Про надання громадянам, суб`єктам господарювання, дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення у власність, в оренду земельних ділянок», в частині надання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 березня 1994 року його матері ОСОБА_3 була виділена в натурі на місцевості земельна ділянка площею 0,20 га, що розташована по вулиці Вінницька та дорозі до берега в селі Лісова Лисіївка Калинівського району Вінницької області, яка згідно рішення 1-ої сесії 23-го скликання Лісоволисіївської сільської ради Калинівського району Вінницької області від 21.04.1998 року, була передана їй в тимчасове користування.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Відповідно до заповіту від 06 лютого 1998 року позивач є єдиним спадкоємцем після смерті матері, тому до нього перейшло право користування земельною ділянкою, яку він обробляв з 2004 року по вересень 2022 року.

Проте, у вересні 2022 року дану земельну ділянку самовільно захопив ОСОБА_2 , якому оскаржуваним рішенням 17-ої сесії 8-го скликання Калинівської міської ради Вінницької області від 22 грудня 2021 року №3212, надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,80 га на території Лісоволисіївського старостинського округу для ведення особистого селянського господарства.

На думку позивача, Калинівська міська рада не мала права розпочинати процедуру передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки, оскільки земельна ділянка перебуває у користуванні ОСОБА_1 , що стало підставою для звернення позивача до суду із вказаним позовом, у якому ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати підпункт 1.5 списку пункту 1 рішення 17 сесії 8 скликання Калинівської міської ради «Про надання громадянам, суб`єктам господарювання, дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення у власність, в оренду земельних ділянок» від 22 грудня 2021 року № 3212, яким ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,80 га на території Лісоволисіївського старостинського округу для ведення особистого селянського господарства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 09 січня 2024 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції зазначив, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю його прийняття.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що земельна ділянка, або її частина, на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення якої у власність надано дозвіл ОСОБА_2 оскаржуваним рішенням 17 сесії 8 скликання Калинівської міської ради Вінницької області № 3212 від 22 грудня 2021 року, перебувала у його власності (користуванні).

Посилання ОСОБА_1 на певну інформацію щодо земельної ділянки, що міститься в довідці Лісоволисіївського старостинського округу Калинівської міської ради Вінницької області від 28 лютого 2023 року № 94, в якій зазначене місце розташування земельної ділянки, площею 0,20 га, яку було надано в тимчасове користування ОСОБА_3 (дорога Вінницька та дорога до берега), є помилковим та безпідставним, оскільки надана довідка не є правовстановлюючим документом, яка може підтвердити право набуття певною особою права користування земельною ділянкою у відповідних межах, розмірі та місці її розташування.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 07 лютого 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Оніщук В. В., судді: Копаничук С. Г., Медвецький С. К.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 23 лютого 2024 року справу призначено до розгляду на 14 березня 2024 року о 10 год. 00 хв., в подальшому розгляд справи відкладено на 28.03.2024 року о 10 год. 30 хв.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги зводяться до доводів позовної заяви.

Окрім того ОСОБА_1 зазначає, що станом на 2024 рік відсутнє рішення Лісоволисіївської сільської ради Калинівського району про припинення права користуванням ОСОБА_3 або позивача земельною ділянкою.

Земельна ділянка, яка перебуває у користуванні позивача, площею 0,20 га входить до складу земельної ділянки, орієнтовною площею 0,80 га на яку оскаржуваним рішенням ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

В судовому засіданні позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали з посиланням на викладені у ній підстави.

ОСОБА_2 в судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечував.

Представник Калинівської міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки не повідомив, а тому згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

На підставі рішення 1 сесії 23 скликання Лісоволисіївської сільської ради Калинівського району Вінницької області від 21 квітня 1998 року «Про відведення земельних ділянок під городи для тимчасового користування», громадянці Мороз Парасці Вас. надано земельні ділянки, площею 0,20 га, в тимчасове користування, що підтверджується архівним витягом, виданим 27 лютого 2023 року архівним відділом Хмільницької районної військової адміністрації (а. с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла в селі Лісова Лисіївка Калинівського району Вінницької області, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 10 вересня 2004 року (а. с. 11).

Відповідно до заповіту, складеного 06 лютого 1998 року, ОСОБА_3 заповіла все належне їй майно своєму синові ОСОБА_1 (а. с. 12).

Як видно із довідки Лісоволисіївського старостинського округу Калинівської міської територіальної громади № 94 від 28 лютого 2023 року у книзі землеміра Лісоволисіївської сільської ради, справа 509 в господарстві по АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_3 , рахується земельна ділянка площею 0,32 га біля будинку та 0,20 га за межами села (схема розподілу земель запасу в тимчасове користування громадянам дорога Вінницька та дорога до берега) (а. с. 7).

Відповідно до відповіді Калинівської міської ради від 25 квітня 2023 року за № 03-29-М-99 на звернення ОСОБА_1 йому було роз`яснено таке:

За рішенням 1-ої сесії 23-го скликання Лісоволисіївської сільської ради Калинівського району Вінницької області від 21.04.1998 року «Про відведення земельних ділянок під городи для тимчасового користування», Мороз Парасці Вас. надано земельну ділянку, площею 0,20га., в тимчасове користування, без зазначення місця розташування та виду використання земельною ділянкою.

Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року № 561-ХІІ (в редакції закону на момент прийняття вищезазначеного рішення), користування землею може бути постійним і тимчасовим. Тимчасове користування землею може бути короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п`яти років. У разі виробничої необхідності ці строки може бути продовжено на період, що не перевищує одного строку відповідно короткострокового або довгострокового тимчасового користування. У тимчасове користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності громадянам України для городництва, сінокосіння і випасання худоби, ведення селянського (фермерського) господарства.

Згідно статті 24 цього ж Закону, право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформлюється договором.

В Калинівській міській раді Вінницької області відсутня інформація щодо укладення договору тимчасового користування землею між Лісоволисіївською сільською радою Калинівського району Вінницької області та ОСОБА_3 .

01.01.2002 року набув чинності Земельний кодекс України від 25.10.2001 року № 2768-ІІІ, згідно пункту 7 розділу Х Перехідних положень якого, громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Рішенням 17-ої сесії 8-го скликання Калинівської міської ради Вінницької області від 22.12.2021 року № 3212 «Про надання громадянам, суб`єктам господарювання, дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення у власність, в оренду земельних ділянок», надано ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,80га. на території Лісоволисіївського старостинського округу для ведення особистого селянського господарства.

В Калинівській міській раді Вінницької області відсутня інформація, що земельна ділянка або її частина, дозвіл на виготовлення проекту землеустрою якої надано ОСОБА_2 , перебуває в користуванні ОСОБА_1 . (а.с. 15)

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 15 ЦПК України (в редакції, чинній на момент звернення із позовом) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - КАС України, у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення, якщо не зазначено інше) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України

(у чинній редакції), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Водночас, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Положеннями статті 123 ЗК України визначено, що передача земельних ділянок відбувається шляхом прийняття рішення на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно з частиною шостою статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею

186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

З наведених норм можна зробити висновок, що набуття особами права власності або користування на земельну ділянку відбувається поетапно - починаючи з отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, який оформлюється відповідним рішенням органу місцевого самоврядування або органу державної влади, погодження та затвердження такого проекту землеустрою та завершується рішенням про передачу земельної ділянки у власність або користування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом.

Відтак - правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб.

При прийнятті такого рішення орган державної влади виконує дозвільну функцію, що притаманна органу державної влади у публічно-правових відносинах.

Тому спір як щодо рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, так і оскарження дій суб`єкта владних повноважень щодо надання чи відмови у наданні такого дозволу є публічно-правовим.

Питання предметної юрисдикції було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у подібних справах, зокрема, постанови від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц, від 24 квітня 2018 року у справі № 401/2400/16-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 826/5737/16, від 03 жовтня 2018 року у справі № 820/4149/17, від 13 листопада 2019 року у справі №823/1984/16.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що спір, який виник між сторонами у даній справі, повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у відповідних правовідносинах реалізовував свої контрольні функції у сфері управлінської діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно із ч. 2 ст. 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 377, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 09 січня 2024 року скасувати.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Калинівської міської ради Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення 17 сесії 8 скликання Калинівської міської ради Вінницької області від 22 грудня 2021 року № 3212 «Про надання громадянам, суб`єктам господарювання, дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення у власність, в оренду земельних ділянок», в частині надання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, закрити у зв`язку із тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови на звернення до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий В. В. Оніщук

Судді С. К. Медвецький

С. Г. Копаничук