Постанова

від 29.03.2024 по справі 502/2160/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3369/24

Справа № 502/2160/21

Головуючий у першій інстанції Балан М.В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Комлевої О.С.,

учасники справи:

позивач Керівник Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

Одеської обласної державної адміністрації

відповідачі: Ізмаїльська районна державна адміністрація, ОСОБА_1 ,

треті особи:Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»

в особі філії «Ізмаїльське лісове господарство», Дунайський біосферний заповідник Національної академії наук України,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу виконувача обов`язків керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 20 листопада 2023 року у складі судді Балан М.В.,

встановив:

Позивач звернувся з позовом до відповідачів Ізмаїльської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , третіх осіб філії «Ізмаїльського лісового господарства» Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України», Дунайського біосферного заповідника Національної академії наук України про визнання незаконним розпорядження райадміністрації, скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності, витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1 га з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, яка знаходиться на території Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області за межами населеного пункту, яка є ділянкою лісогосподарського призначення, в межах території Дунайського біосферного заповідника та сформована в порушення приписів земельного законодавства.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 20.11.2023 провадження у справі № 502/2160/21 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі за кримінальним провадженням № 42021160000000331 відносно ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, яка розглядається в порядку кримінального судочинства.

Виконувачем обов`язків керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації на ухвалу суду подана апеляційна скарга, в якій апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права, помилкове зупинення провадження у справі, відсутність підстав вважати встановленим, що існує об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення в справи в кримінальному провадженні, достатність доказів у справі, які дозволяють встановити та оцінити факти, які є предметом судового розгляду. Ухвалу суду просить скасувати, справу направити для продовження розгляду.

Справу розглянуто без виклику учасників справи в порядку ст. 369 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що у кримінальному провадженні № 42021160000000331 за результатами ухвалення відповідного судового рішення можуть бути встановлені обставини щодо наявності або відсутності порушень законодавства при виконанні своїх обов`язків колишнім головою Кілійської РДА Семенюком В.С., при прийняття рішення щодо передачі у власність громадянам, в тому числі відповідачу по даній справі ОСОБА_1 , земельних ділянок, оскільки будь-яких порушень при набутті права власності на спірну земельну ділянку саме відповідачем ОСОБА_1 обґрунтування позову не містить.

Проте погодитися з таким висновком суду неможна виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається судом цивільної юрисдикції, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Звертаючись із позовом, позивач посилався на те, що земельна ділянка, яка є предметом спору, відведена у власність ОСОБА_1 із земель, наданих у постійне користування філії «Ізмаїльське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», які знаходяться в межах Дунайського біосферного заповідника, а також із порушенням норм земельного законодавства.

Відтак з`ясування викладених обставин, зокрема того чи відноситься спірна земельна ділянка до земель лісогосподарського призначення та чи входить до території природно-заповідного фонду України, що складають підстави позову, можливе без вирішення питання щодо вини посадових осіб, чиї дії призвели до передачі у власність земельної ділянки, оскільки можуть бути предметом самостійної оцінки судом в контексті дотримання норм земельного законодавства.

З урахуванням викладеного, відсутня об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення кримінальної справи, а певна взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи у кримінальному провадженні суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті цієї справи.

Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув, тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі.

При цьому, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Схожі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18 та від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18.

Пунктом четвертим частини першої статті 379 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, що призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.374,379, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу виконувача обов`язків керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації задовольнити.

Ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 20 листопада 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: