Ухвала

від 28.03.2024 по справі 2-761/10

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 2-761/10

Провадження № 4-с/209/7/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення без руху

28 березня 2024 року м. Кам`янське

Суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Решетник Т.О., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Другого Правобережного відділу ДВС у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса), -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2024представник скаржника ОСОБА_1 адвокат ШипіленкоР.О.звернулася досуду звищевказаною скаргою,в якійпросить суд:1.Визнати неправомірноюбездіяльність ДругогоПравобережного відділудержавної виконавчоїслужби уЧечелівському таНовокодацькому районахміста ДніпраПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)щодо відмовиу зняттіарештів зусього майна(коштів) ОСОБА_1 ,що булинакладені вмежах виконавчогопровадження №32868732.2.Зобов`язатиДругий Правобережнийвідділ державноївиконавчої службиу Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зняти арешти з усього майна (коштів) ОСОБА_1 , що були накладені в межах виконавчого провадження №32868732.

Вирішуючи питання прийняття скарги до розгляду, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч.4 ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: 1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; 2) повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; 3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); 4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; 5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Згідно з п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення ЦПК про залишення позову без руху.

Судом встановлено, що скарга не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме в порушення вимог:

- п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, у скарзі не зазначено відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти скаржника; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету стосовно визначених учасників справи.

-в п.4та п.5 ч.3ст.175ЦПК України,скаржником непідтверджено доказамивиклад обставин,якими вінобґрунтовує своївимоги.Так,скаржник зазначає,що:«У лютому2024року він отримавінформацію проте,що уреєстрах,в якихфіксують речовіправ нарухоме інерухоме майно,наявні арештинакладені навсе йогомайно згідноіз постановоюЛенінського відділуДВС м. Дніпропетровська у червні 2012 року», однак на підтвердження даної обставини не надав таких відомостей стосовно об`єкту майна, актуальних на дату звернення до суду, зокрема, Витягу / Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна;

- п.8. ч.3 ст. 175 ЦПК України, , у скарзі не зазначено зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із скаргою (за наявності); зазначення щодо наявності у скаржника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до скарги;

- п. 9 ч.3 ст. 175 ЦПК України, скарга не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які скаржник поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- п. 10 ч.3 ст. 175 ЦПК України, підтвердження скаржника про те, що ним не подано іншої скарги з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, зі змісту скарги, неможливо встановити коли скаржник дізнався про порушення його прав, що позбавляє суд можливості перевірити дотримання ним вимог ст.449 ЦПК України та вирішити питання щодо прийняття скарги до розгляду.

Недотримання обов`язкових вимог до змісту скарги є перешкодою до відкриття провадження у справі.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для виправлення зазначених недоліків скарги, шляхом подачі скарги, оформленої у відповідності до вимог ст. 175, 177, 447 ЦПК України, та доказів, зазначених в ухвалі.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху скаргу скаржника ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Другого Правобережного відділу ДВС у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса).

Повідомити скаржника про необхідність виправити зазначені недоліки скарги протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання даної ухвали суду.

Роз`яснити скаржнику, що у разі не усунення зазначених недоліків, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Решетник