Рішення

від 18.03.2024 по справі 278/5125/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/5125/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Мороз К. Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вище вказаною позовною заявою, у якій просить розірвати договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21.09.2023 року площею 0,9886 га, яка розташована на території Троянівської сільської ради Житомирського району Житомирської області з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 1822087600:01:000:0011; судові витрати покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначила, що 21.09.2023 року між нею та ОСОБА_2 було укладено спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідно до 2.1. даного договору, продаж земельної ділянки вчинено за домовленістю сторін за 25500,00 грн, які відповідач сплатив у безготівковій формі позивачу до моменту підписання цього договору.

Однак дана умова укладеного між сторонами договору відповідачем виконана не була, у зв`язку з чим позивач вважає, що договір купівлі-продажу підлягає розірванню.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки ОСОБА_2 , як добросовісний покупець за договором купівлі-продажу земельної ділянки, виконав перед позивачем у повному обсязі взяті на себе зобов`язання (а.с. 27-30). До відзиву долучені докази на підтвердження зазначеного (а.с. 32).

Позивачем подано відповідь на відзив (а.с. 41-42), у якому позовні вимоги підтримала та повторно наголосила на тому, що від відповідача вона ніяких грошових коштів не отримувала, а відтак, відсутні підстави вважати, що відповідач належним чином виконав свої зобов`язання за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 21.09.2023 року; на підтвердження зазначеного до відповіді на відзив долучені докази (а.с. 43, 44).

У письмових запереченнях відповідач зазначає, що ОСОБА_1 не надано доказів, які б спростували заперечення проти позову, що викладені у відзиві на позовну заяву чи доказів, які б спростували факт оплати ОСОБА_2 на користь позивача грошових коштів за земельну ділянку з кадастровим номером: 1822087600:01:000:0011 (а.с. 50-51).

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.

Позивач пояснила, що в один було укладено дві угоди щодо різних земельних ділянок; за одну земельну ділянку вона отримала грошові кошти, а за спірну земельну ділянку грошових коштів вона не отримувала. Зазначила, що доручення на надання правом розпоряджатися спірною земельною ділянкою вона не видавала; лише на іншу земельну ділянку, яку також відчужено.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 39, 49, 67-68, 73-74).

Попередні судові засідання просив проводити без його участі та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог (а.с. 75-76, 81).

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

21.09.2023 року між ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_4 , який діяв від імені ОСОБА_5 (покупець), укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,9886 га, зареєстрований в реєстрі за № 5206, яка знаходиться за адресою: Троянівська сільська рада Житомирського району Житомирської області, кадастровий номер: 1822087600:01:000:0011, цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 6124618220.

Зазначений договір купівлі-продажу був в той же день зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 33).

Згідно п. 2.1 договору, продаж вчинено на погоджену суму 25500,00 грн, які покупець сплатив у безготівковій формі продавцю до моменту підписання цього договору.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач у строк, погоджений сторонами у пункті 2.1 договору, не сплатив грошові кошти у сумі 25500,00 грн, що є істотним порушенням умов договору.

Відповідно до копії платіжної інструкції № 0.0.3212420360.1 від 21.09.2023 року (а.с. 32) ОСОБА_2 перерахував ОСОБА_1 суму грошових коштів у розмірі 25500,00 грн; призначення платежу: за земельну ділянку 1822087600:01:000:0011.

На підтвердження факту несплати відповідачем вищезазначених коштів позивач долучив копію виписки по її рахунку за карткою № НОМЕР_1 за період з 18.09.2023 року по 23.09.2023 року (а.с. 44).

Відповідачем надано виписку про рух коштів по його рахунку (а.с. 57), з якої вбачається, що ОСОБА_2 21.09.2023 року перерахував ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 25500,00 грн.

Згідно виписки по особовому рахунку № НОМЕР_2 відкритого на ім`я ОСОБА_1 , (а.с. 70-71), 21.03.2023 року на зазначений рахунок було зараховано грошові кошти в сумі 25500,00 грн від ОСОБА_2 .

У відповідності до вимог ст. ст. 2 та 4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, за захистом яких кожна особа має право звернутися до суду.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суду не надано доказів, які б підтверджували вимоги позивача щодо неотримання ним грошей по договору.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 12 та ч. ч. 1 і 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема в тому числі, розірвання договору, а відповідальність особи, яка порушила зобов`язання, наступає лише за наявності її вини у формі умислу або необережності, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом не встановлено невиконання відповідачем вимог щодо оплати коштів за земельну ділянку позивачу, тому дана обставина не є істотним порушенням стороною умов договору, відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 280-289 ЦПК України, на підставі ст. ст. 321, 526, 629, 655,651, 692 Цивільного кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28.03.2024 року.

Суддя О. М. Дубовік