Постанова

від 28.03.2024 по справі 522/1951/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1839/24

Справа № 522/1951/17

Головуючий у першій інстанції Загороднюк В. І.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія: 57

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Сегеди С.М.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою адвоката Кійко Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2017 року в цивільній справі за поданням головного державного виконавця Приморського Відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Велькова О.В. про заборону виїзду за межі України керівника Приватного підприємства «ІНКОМ СТІЛ» - Масаликіну Віктору Анатолійовичу, -

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець Приморського Відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Вельков О.В. звернувся до суду з поданням та просив встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівнику Приватного підприємства «ІНКОМ СТІЛ» Масаликіну Віктору Анатолійовичу, без вилучення паспортного документа до виконання зобов`язань за наказом №5017/2611/2012 від 23 листопада 2012 року, що видав Господарський суд Одеської області. Зазначаючи, що в провадженні Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебуває виконавче провадження № 51555111 з примусового виконання наказу № 5017/2611/2012 від 23 листопада 2012 року, що видав Господарський суд Одеської області про стягнення з Приватного підприємства «Інком Стіл» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» основний борг в сумі 9657,80 гривень, пеню в сумі 338,60 гривень, штраф в сумі 2897,34 гривень, 20% річних в розмірі 452,78 гривень, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609,50 гривень. За вказаним виконавчим документом боржником є Приватне підприємство «ІНКОМ СТІЛ». Рішення боржником не виконано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснено, в зв`язку з чим державний виконавець звернувся з вказаним поданням до суду (а.с. 1-3).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2017 року подання головного державного виконавця Приморського Відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління в Одеській області, задоволено (а.с. 47-48).

Не погоджуючисьіз вказаноюухвалою судупершої інстанції,адвокат КійкоОлексій Володимирович,який дієв інтересах ОСОБА_1 звернувсядо судуіз апеляційноюскаргою,в якійпросить оскаржувануухвалу скасувати,у задоволенніподання відмовитиу повномуобсязі.В обґрунтуванняапеляційної скаргизазначає,що судомбуло безпідставно,посилаючись нанорми ст.377-1ЦПК Українита п.5ч.1ст.6Закону України«Про порядоквиїзду зУкраїни тав`їзду вУкраїну громадянУкраїни»,заборонено ОСОБА_1 виїзд закордон.Оскільки згідноз вищезазначенимЗаконом громадяниновіУкраїни можебути тимчасововідмовлено увиїзді закордон увипадках,якщо вінухиляється відвиконання зобов`язань,покладених нанього судовимрішенням.Отже тимчасовіобмеження управі виїздуна межіУкраїни цепевного видусанкція,яка можезастосовуватися узв`язку зухиленням особивід виконаннязобов`язання,зокрема,виконання судовогорішення.Разом зтим,в ходіпроведення виконавчихдій державнимвиконавцем заіншим виконавчимпровадженням ВП41642019встановлено,що заборжником булазареєстрована 1/3частини кв. АДРЕСА_1 ,на якузвернуто стягненняза виконавчимдокументом.До тогож,представник апелянтаповідомив,що стягувачзалишив засобою нереалізованемайно,що підтверджуєтьсявідповідним документом,а самесвідоцтвом пропридбання майназ прилюднихторгів від13травня 2023року.Таким чином,у ОСОБА_1 станом наприйняття оскаржуваноїухвали булавідсутня можливістьвиконати рішеннясуду узв`язку ізвідсутністю майна.В сукупності,як зазначаєпредставник апелянта,судом першоїінстанції припостановлені ухвалибуло порушенонорми процесуальногоправа,що усвою чергупризвело дохибного висновкущодо обмеженняборжника управі виїздузакордон,так яксуд повиненбув передусімдослідити обставинищодо наявностіу діяхборжника ухиленнявід виконаннясудових рішень (а.с. 50-55).

В процесі розгляду справи представник апелянта 28.02.2024 через Електронний суд подав до суду скан копію дублікату виконавчого листа з поміткою стягувача ТОВ «Баядера Логістик» про погашення заборгованості в повному обсязі (а.с. 99 оборот), а також скан копію довіреності стягувача про уповноваження ОСОБА_2 представляти інтереси стягувача та заяви вказаного представника про те, що станом на 28.02.2024 борг за наказом № 5017/2611/2012 від 23.11.2012 погашений боржником повністю та стягувач жодних вимог до боржника немає. Тому стягувач не заперечує проти задоволення апеляційної скарги на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2017 року (а.с. 100 оборот).

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці та тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Учасники провадження в судове засідання не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

28.02.2024 представник апелянта через Електронний суд подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що за боржником є заборгованість щодо виконання зобов`язань, а тому суд має вжити заходи шляхом встановлення тимчасової заборони на виїзд керівнику ПП «ІНКОМ СТІЛ» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 22.06.2016 року Київським РВ м. Одеси, зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , без вилучення паспортного документа - до виконання зобов`язань за наказом № 5017/2611/2012 від 23.11.2012, що видав Господарський суд Одеської області.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що 23.11.2012 Господарський суд Одеської області в справі № 5017/2611/2012 видав наказ про стягнення з Приватного підприємства «Інком Стіл» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» заборгованості: основний борг в сумі 9657,80 гривень, пеня в сумі 338,60 гривень, штраф в сумі 2897,34 гривень, 20% річних в розмірі 452,78 гривень, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609,50 гривень (а.с. 6). Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.06.2016 стягувачу поновлений пропущений строк для пред`явлення наказу до виконання та видано дублікат наказу від 23.11.2012 (а.с. 7-12).

Вказаний наказ знаходився на виконання у Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, виконавче провадження № 51555111. Станом на теперішній час виконавче провадження закінчено (24.05.2017 на підставі п.п. 2,5 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження»), а матеріали виконавчого провадження знищені (а.с. 58).

Відповідно до довідки з Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах, боржник має відкриті рахунки (а.с. 37). Разом з тим, відповідно до листа ПАТ «ПриватБанк» грошові кошти на рахунках боржника відсутні (а.с. 41).

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником нерухоме майно не зареєстровано (а.с. 28).

Відповідно до акту державного виконавця від 13.07.2016 боржник за вказаною адресою не знаходиться (а.с. 33).

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, відомості щодо рухомого майна боржника відсутні (а.с. 31-32).

Згідно довідки Державної інспекції сільського господарства в Одеській області за ПП «ІНКОМ СТІЛ» техніка не зареєстрована (а.с. 38).

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців засновником та керівником ПП «ІНКОМ СТІЛ» є ОСОБА_1 (а.с. 23-27). Так само, згідно відповіді Головного управління статистики в Одеській області керівником ПП «ІНКОМ СТІЛ» є ОСОБА_1 (а.с. 39).

Відповідно до довідки ВАДР ГУМВС України в Одеській області, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), станом на 22.06.2016 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 45).

Оцінка апеляційного суду

Законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2017 року перевіряється в межах доводів апеляційної скарги на момент прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції, на момент прийняття оскаржуваної ухвали, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України (в попередній редакції) питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Так, за змістом ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» застосування тимчасового обмеження у праві виїзду можливе лише в тому випадку, якщо буде доведений факт ухилення боржником від виконання зобов`язання. Обов`язок доведення факту ухилення боржника покладається саме на виконавця, який звертається до суду з відповідним поданням.

Законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного встановлення усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково (лист Верховного Суду України «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» від 01.02.2013).

Ухилення боржника від виконання зобов`язань є оціночним поняттям, тобто потребує відповідної кваліфікації судом в кожному випадку окремо, виходячи з особливостей обставин справи.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти) (постанова КГС ВС від 19.08.2020 в справі № 910/8130/17).

Дії боржника мають бути свідомими та спрямованими на невиконання встановлених рішенням суду зобов`язань, в тому разі, коли боржник фактично має змогу виконати рішення суду, однак уникає цього. Разом з тим, якщо в боржника об`єктивно відсутня можливість виконати рішення суду (відсутнє майно, грошові кошти тощо), підстави кваліфікувати його дії як ухилення від виконання зобов`язань відсутні.

За обставинами даної справи наказ Господарського суду Одеської області від 23.11.2012 був пред`явлений до виконання та 04.07.2016 виконавець відкрив провадження та направив копії постанови сторонам. Як вбачається з матеріалів справи, державний виконавець вчинив необхідні дії, направлені на примусове виконання наказу, зокрема здійснив заходи щодо встановлення наявності нерухомого та рухомого майна боржника, грошових коштів. Однак, в ході вчинення виконавчих дій було встановлено, що такі активи відсутні, тобто боржник не мав можливості виконати рішення суду з об`єктивних причин. Достатніх, належних та допустимих доказів ухилення боржника від виконання зобов`язання виконавець не надав.

Враховуючи наведені обставини, оскільки боржника було відсутнє нерухоме та рухоме майно й грошові кошти на рахунках станом на момент виконавчих дій, докази ухилення боржника від виконання зобов`язання матеріали справи не містять, а тому підстави для задоволення подання про тимчасове обмеження керівника боржника - юридичної особи за межі України відсутні. Так, апеляційний суд частково задовольняє апеляційну скаргу.

Щодо інших доводів апеляційної скарги. Відповідно до інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.07.2017 засновником та керівником ПП «ІНКОМ СТІЛ» є ОСОБА_1 . Керівником підприємства ОСОБА_1 значиться з 01.02.2011 відповідно до статуту. Відомості про внесення змін в частині керівника приватного підприємства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні.

До своєї скарги апелянт надав скріншот з електронного кабінету користувача Пенсійного фонду України, відповідно до якого ОСОБА_1 06.02.2012 був прийнятий на роботу в ПП «ІНКОМ СТІЛ», а 16.03.2013 звільнений з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відомості про посаду, на яку був прийнятий та з якої був звільнений ОСОБА_1 на вказаному скріншоті відсутні. При цьому, як зазначалось, ОСОБА_1 значиться керівником підприємства в реєстрі з 01.02.2011, зміни до реєстру не вносились. Тому апеляційний суд відхиляє відповідні докази та доводи апеляційної скарги.

Станом на момент прийняття оскаржуваної ухвали питання про тимчасове обмеження боржника фізичної-особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України вирішувалося тільки в порядку цивільного судочинства на підставі ст. 377-1 ЦПК України (незалежно від виду судочинства судових рішень, які перебували на примусовому виконанні) (лист Верховного Суду України «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» від 01.02.2013). Тому відповідні доводи апелянта відхиляються апеляційним судом.

Інші доводи апелянта не впливають на юридичну кваліфікацію обставин справи та не мають правового значення для вирішення відповідного процесуального питання, а тому відхиляються апеляційним судом. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України від 18 липня 2006 року п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Таким чином, враховуючи вище встановлені обставини справи, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, апеляційний суд на підставі ст. 376 ЦПК України скасовує оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та приймає нову ухвалу про відмову в задоволенні подання державного виконавця.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Кійко Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2017 року скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою подання головного державного виконавця Приморського Відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Приватного підприємства «ІНКОМ СТІЛ» Масаликіна Віктора Анатолійовича залишити без задоволення.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

С.М. Сегеда