Вирок

від 29.03.2024 по справі 761/13799/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/13799/23

Провадження №1-кп/761/2011/2024

В И Р О К

іменем України

29 березня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 120 231 001 000 010 74 відносно обвинуваченої:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Київської області, громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, не працюючої, маючої дитину 2018 року народження, раніше неодноразово судимої:

17.12.2021 Дарницьким районним судом м.Києва за ч.2 ст.15, ч.2 ст185 КК України 2 роки позбавлення волі, ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік 6 міс.

10.02.2023 Броварським міськрайонним судом Київської області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України на строк 1 рік 6 місяців

22.08.2023 Голосіївським районним судом м.Києва за ч.4 ст.185, ч.1, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі,

проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , без визначеного місця реєстрації,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_5 , будучи раніше судимою за вчинення умисних злочинів, маючи незняту та непогашену судимість у встановленому законом порядку, під час іспитового строку вчинила новий умисний злочин за наступних обставин.

Так, 27.03.2023 о 16 год.13 хв., у період дії воєнного стану запровадженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 « 2102-1Х, затвердженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні, яким введено воєнний стан, а в наступному неодноразово продовжений, в останнє з 5 год.30 хв. 19.02.2023 року на 90 діб, перебуваючи у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою АДРЕСА_2 , звернула свою увагу на торгові полиці. В цей момент у неї виник злочинний умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, обвинувачена ОСОБА_5 27.03.2023 о 16 год.13 хв., перебуваючи у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою АДРЕСА_2 , скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає та вони є непомітними для оточуючих, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, повторно та таємно викрала з торгових полиць та сховала у власний рюкзак; шкарпетки жіночі вартістю 24,50 грн., фрезер для манікюру вартістю 474,67 грн., а всього викрала товару на суму 499,17 грн.

В подальшому, обвинувачена ОСОБА_5 , утримуючи при собі викрадене майно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдала ФОП « ОСОБА_6 » майнової шкоди на суму 499,17 грн.

Таким чином обвинувачена ОСОБА_5 повторно таємно викрала чуже майно, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_7 визнала вину у вчиненні інкримінованого злочину, розкаялась у вчиненому. Зазначила, що 27.03.2023 року в денний час зайшла до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » де, скориставшись тим, що поруч нікого не має, з полиць викрала шкарпетки та фрезер для манікюру. З викраденим покинула приміщення магазину, не заплативши за товар. Мала намір збути фрезер, а виручені кошти витратити на власні потреби, однак їй не вдалось його продати, а тому викрадене повернула при затриманні працівникам поліції.

Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченої, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують її особу, визначивши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Отже суд, допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують її особу, дійшов висновку, що вина ОСОБА_5 у повторному таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану повністю доведена.

Дії обвинуваченої підлягають кваліфікації за ч. 4 ст. ст.185 КК України.

Отже встановлена винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, за вчинення якого вона підлягає покаранню.

Призначаючи обвинуваченій вид та міру покарання, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого нею злочину, який є тяжким, конкретні обставини справи, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, те, що шкода на суму 474,67 грн. була відшкодована шляхом часткового повернення викраденого, дані про особу обвинуваченої, яка є особою, що має судимість, вчинила новий злочин у період іспитового строку, не перебуває на спеціальних обліках, відсутність негативних характеристик щодо неї.

При цьому суд визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої щире каяття. Обставин, обтяжуючих покарання, судом не встановлено.

Беручи до уваги дані про особу обвинуваченої, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, враховуючи її критичне ставлення до вчиненого та усвідомлення власної протиправної поведінки, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з метою її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі у межах, ближчих до мінімальних.

За правилами, визначеними ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань, призначених за вироком Голосіївського районного суду м.Києва від 22.08.2023 року остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, зарахувавши покарання, відбуте частково за попереднім вироком.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався, з огляду на відбування останньої покарання за попереднім вироком.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

У відповідності до ст.124 КПК України стягнути з обвинуваченої на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 755,12 грн.

Керуючись ст.ст. 369-371КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

У відповідності до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених за даним вироком та вироком Голосіївського районного суду м.Києва від 22.08.2023, остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді 5 років 1 одного місяця позбавлення волі, зарахувавши покарання, відбуте частково за попереднім вироком.

Строк відбування покарання рахувати з 29.03.2024

Стягнути з ОСОБА_5 витрати на проведення експертних робіт у сумі 755,12 грн. на користь держави.

Речові докази, передані під зберігальну розписку представнику ФОП « ОСОБА_6 », залишити власнику за належністю.

Речові докази СД диск зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми у судовому засіданні.

Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право отримати в суді копію данного вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: