Рішення

від 28.03.2024 по справі 137/1380/23

ЛІТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 137/1380/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"28" березня 2024 р.

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участю секретаря Іванової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Літин цивільну справу за позовом заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «МП-Альфа», про конфіскацію земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Суть позову

29.11.2023 заступник керівника Вінницької окружної прокуратури Вінницької області Семенюк В., в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, звернувся з позовом до ОСОБА_1 про конфіскацію належних відповідачу земельних ділянок у власність держави.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації/білорусії, та 23.05.2018 та 24.10.2018 в порядку спадкування набув та зареєстрував за особою право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 0522483200:04:000:0390, площею 1,6286 га та 0522483200:04:00:0391 площею 1,4612 га, що призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Івчанської сільської ради Літинського району (на даний час Вінницького) району Вінницької області.

Вказані земельні ділянки ОСОБА_1 передав в оренду ТОВ «МП-Альфа» про що в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено відповідний запис.

Оскільки ОСОБА_1 є іноземним громадянином, впродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення їх не відчужив, відтак заступник керівника окружної прокуратури просить конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області вищевказані земельні ділянкт, що належать ОСОБА_1 ..

Судовий розгляд

У судове засідання 29.03.2024 прокурор Черниш Г.М. не з`явилась, надіслала на електронну адресу суду заяву, відповідно до якої просила провести розгляд справи без технічної фіксації у її відсутність, позов підтримала та просила його задовольнити. Не заперечила проти ухвалення заочного рішення у справі (а.с. 152).

Представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до судового засідання не з`явився. Надіслали на адресу суду письмові пояснення, відповідно до яких просить судові засідання по вказаній справі проводити без участі їхнього представника, а позов задовольнити (а.с. 70-72).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України був повідомлений належним чином про місце дату та час судового засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 117, 127).

Представник третьої особи «МП-Альфа» до судового засідання не з`явився. Надіслали на адресу суду листа, відповідно до якого просять розгляд справи провести у їхню відсутність, а рішення прийняти на розсуд суду (а.с. 78).

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, оскільки представник позивача проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не з`явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки; не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Досліджені докази

Так, судом встановлено що відповідно до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та прав власності на нерухоме майно відповідач ОСОБА_1 , громадянин республіки білорусь, являється власником земельної ділянки площею 1,6286 га із кадастровим номером 0522483200:04:00:0390 та 05.02.2011 уклав договір про оренду земельної ділянки з ТОВ МП-Альфа(а.с. 17-18).

Відповідно до Державного акту (а.с. 19) ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 1,6286 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільскогосподарського виробництва на території Івчанської сільської ради Літинського району Вінницької області, а кадастровий номер земельної ділянки зазначено 0522483200040000390.

Відповідно до договору оренди землі за № 177 від 05.02.2011 (а.с. 20) ОСОБА_1 передав вказану ділянку в оренду ТОВ МП-АЛЬФА.

Відповідно до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та право власності на нерухоме майно відповідач ОСОБА_1 , громадянин РФ, являється власником земельної ділянки площею 1,4612 га і з кадастровим номером 0522483200:04:00:0391 та 05.02.2017 уклав договір про оренду земельної ділянки з ТОВ МП-Альфа (а.с. 23-24).

Відповідно до державного акту серії ВН № 219203 (а.с. 25) ОСОБА_1 зазначений власником земельної ділянки площею 1,4612 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не території Івчанської сільської ради Літинського району Вінницької області, кадастровий номер земельної ділянки 0522:483200040000391.

Відомостями про земельну ділянку (а.с. 27-28) зазначається про те, що вищевказана земельна ділянка площею 1,4612 га також передана в оренду ТОВ МП-АЛЬФА.

Відповідно до книги реєстрації сертифікатів (а.с. 37-39) зазначається про те, що ОСОБА_1 громадянин республіки Білорусь, 09.10.2003 отримав сертифікати серії ВН №0085948 та НОМЕР_1 на земельні ділянки площею по 1,75 га. на території Івчанської сільської ради Літинського району Вінницької області.

Розпорядженням Літинської районної державної адміністрації за № 108 від 09.03.2006 (а.с. 42-43) затверджено протокол розподілу земельних ділянок СТОВ Прогрес с. Трибухи між власниками сертифікатів на право на земельні частки (паї) на території Івчанської сільської ради. Затверджено технічну документації із землеустрою щодо складання документів та передано у власність земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та вирішено видати державні акти на прав власності на земельні ділянки. Згідно списку (а.с. 43) ОСОБА_1 видано земельні ділянки із номерами 38 та 39 із відповідною площею 1,5037 га та 1,4612 га.

Відповіддю ДМС України від 30.06.2023 (а.с. 44) зазначається про те, що відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня інформація про наявність у нього паспорту громадянина України чи посвідки на постійне, тимчасове проживання. Заначена інформація підтверджується також листом від 18.10.2023 (а.с. 46).

При ухваленні рішення рішення судом було витребувано з Вінницького обласного нотаріального архіву належним чином завірену копію спадкової справи № 334/2003 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (а.с. 130-150). При дослідженні матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_1 (житель м. Костюковичі, республіки Білорусь) успадкував після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), яке перебувало у КСП Прогрес в с. Трибухи Літинського району Вінницької області розміром 1,75 га належному померлому на підставі сертифікату серії ВН № 0085949. Також успадкував земельну частку (пай) належний померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 на підставі сертифіката серії ВН № 0085948 виданого Літинською районною державноюа адміністрацією 19.02.1997 спадкоємцем якої був її чоловік ОСОБА_4 .

Оцінка та висновки суду

Так, згідно положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. ст. 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту ч. 2 ст. 81 та інших норм Земельного кодексу України, суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Якщо спірні земельні ділянки, які належать до нерухомого майна (ч. 1 ст. 181 ЦК України), знаходяться на території України, то на них поширюється дія права України.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Земельного кодексу України, набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог ст. 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Одночасно за змістом ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно пункту «е» ч. 1 ст. ст. 140 Земельного кодексу України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

В разі невиконання вимог закону про невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк настають наслідки, передбачені ч. ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 будучи громадяном республіки білорусь/російської федерації, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (з 23.05.2018 по даний час) не відчужив земельні ділянки, є підстави для конфіскації належних відповідачеві земельних ділянок у власність держави.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які відповідач незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземними громадянами. Зазначений спосіб захисту чітко визначений ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України.

Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа N 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Щодо судового збору

Враховуючи те, що позов задоволено повністю, тому на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені документально підтверджені судові витрати на сплату судового збору в сумі 5 368,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 13, 131-1 Конституції України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 140, 143, 145 Земельного кодексу України, ст. ст. 13, 19, 76-82, 141, 247, 258-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0522483200:04:000:0390, площею 1,6286 га, яка розташована на території Літинської селищної територіальної громади (раніше - Івчанська сільська рада Літинського району), шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Припинити право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0522483200:04:000:0391, площею 1,4612 га, яка розташована на території Літинської селищної територіальної громади (раніше - Івчанська сільська рада Літинського району), шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Вінницької обласної прокуратури (49044 м. Вінниця, вул. Монастирська, 33, МФО 820172, Державна казначейська служба України, м. Київ р/р UA568201720343110002000003988 код за ЄДРПОУ 02909938) 5 368,00 грн. у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя : Гопкін П. В.