Ухвала

від 28.03.2024 по справі 127/10111/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/10111/24

Провадження № 2/127/1237/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28 березня 2024 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Третьої вінницької державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Третьої вінницької державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», станом на 01 січня 2024 року ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).

Позивач одночасно із позовом подала заяву про звільнення від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», яка обґрунтовується скрутним матеріальним станом позивача, відсутністю доходів крім пенсії, незадовільним станом здоров`я. Також до заяви надає ксерокопію посвідчень серії НОМЕР_1 від 08.02.2024 та серії НОМЕР_2 від 23.01.2024 члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби.

Положеннями ст. 136 ЦПК України передбачена можливість суду, враховуючи майновий стан сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі; з підстав, зазначених в частині першої цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Згідно ст.8Закону України«Про судовийзбір»,враховуючи майновийстан сторони,суд можесвоєю ухвалоюза їїклопотанням відстрочитиабо розстрочитисплату судовогозбору напевний строк,але недовше ніждо ухваленнясудового рішенняу справіза такихумов:1)розмір судовогозбору перевищує5відсотків розмірурічного доходупозивача -фізичної особиза попереднійкалендарний рік;або 2)позивачами є:а)військовослужбовці;б)батьки,які маютьдитину вікомдо чотирнадцятироків абодитину зінвалідністю,якщо іншийз батьківухиляється відсплати аліментів;в)одинокі матері(батьки),які маютьдитину вікомдо чотирнадцятироків абодитину зінвалідністю;г)члени малозабезпеченоїчи багатодітноїсім`ї;ґ )особа,яка дієв інтересахмалолітніх чинеповнолітніх осібта осіб,які визнанісудом недієздатнимичи дієздатністьяких обмежена;або 3)предметом позовує захистсоціальних,трудових,сімейних,житлових прав,відшкодування шкодиздоров`ю. Суд можезменшити розмірсудового зборуабо звільнитивід йогосплати напідставі,зазначеній участині першій цієї статті.

За змістом вказаної вище норми відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру є правом суду, а не його обов`язком. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі №904/9117/17.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Розглянувши подане клопотання, суд не знаходить достатніх підстав та доказів, які б в розумінні ст. 136 ЦПК України та з урахуванням роз`яснень п.29 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.05.2014 року №109 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вказували на виключні обставини та надавали можливість звільнити позивача від сплати судового збору. Так, позивачем не надано будь-якого підтвердження відсутності у неї інших джерел доходу крім пенсії (зокрема відсутність/наявність грошових коштів на рахунках у банках, або доходів від іншої діяльності), а надані довідки про отримання пенсії за віком не засвідчують умов, з якими можливо було визначити та встановити підставу, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону «Про судовий збір». Тому, заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

Щодо наданих позивачем ксерокопії посвідчень серії НОМЕР_1 від 08.02.2024 та серії НОМЕР_2 від 23.01.2024, то слід зауважити, що спір у справі винник не з розгляду питання щодо соціального захисту прав позивача як члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, тому вона не звільнена від сплати судового збору на підставі положень п. 13, 16 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відтак судовий збір у даному випадку має бути сплачений на загальних підставах.

Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19, від 18.12.2019 у справі №ЗП/9901/4/19, від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 та постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №805/3967/17-а. Таку ж оцінку процесуальному питанню, пов`язаному із застосуванням пільг із сплати судового збору учасниками бойових дій надано Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 по справі № 9901/70/20 та у постанові від 09.10.2019 по справі №9901/311/19, а також Верховний Суд у постанові від 19.10.2020 по справі № 240/934/20.

Отже,позивачу слідсплатити судовийзбір заподання позовноїзаяви немайновогохарактеру увстановленому ЗакономУкраїни «Просудовий збір»розмірі та надати суду докази щодо цього.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні:

отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA318999980313181206000002856.

При цьому, слід звернути увагу позивача, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).

Також, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст.16 ЦК України.

З наведених норм вбачається, що звертаючись із позовною заявою до суду, позивач визначає в останній, зокрема і спосіб захисту своїх порушених прав.

Як убачається з позовної заяви, позивачем пред`явлено позов про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Однак, пред`являючи вимоги саме до Третьої вінницької державної нотаріальної контори позивач не звернув увагу на роз`яснення в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, щодо самого кола учасників та їх процесуального статусу по даній категорії цивільних справ, а також на незмінну усталену правову позицію із зазначеного процесуального питання, висловлену Верховним Судом у постановах: від 15 липня 2020 року по справі №759/3515/19, від 30.04.2020 по справі №352/382/18, від 25 березня 2020 року по справі №140/871/16-ц, від 15 січня 2020 року по справі №200/9984/16-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі №2516/1356/12-ц, тощо.

Отже позивачу, з огляду на ефективність обрання ним способу захисту порушеного права, підстави та предмет позову, необхідно визначитись з колом учасників по справі.

При цьому, суд враховує також, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є виключним процесуальним правом позивача, а також покладені на суд у зв`язку з цим процесуальні обов`язки (правова позиція Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року по справі №523/9076/16-ц).

Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (несплата судового збору, зазначення та надання доказів тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.

На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду - відмовити

Позовну заяву ОСОБА_1 до Третьої вінницької державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її підписання суддею.

Суддя