Рішення

від 27.06.2024 по справі 127/10111/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/10111/24

Провадження № 2/127/1237/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Іщук Т. П.,

за участю секретаря судового засідання Коваленко Д. І.,

позивача ОСОБА_1 , її представника адвоката Пунько І. В., відповідача ОСОБА_2 , представника Вінницької міськоїради КовальД.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, ОСОБА_2 , за участі третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів -Третьої вінницької держаної нотаріальної контори, про визначення додатково строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Пунько І. В. звернулась до суду з позовною заявою до Агрономічної сільської ради, ОСОБА_2 про визначення додатково строку для прийняття спадщини. Свій позов мотивувала тим, що вона є матір`ю ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14 вересня 1982 року. 06 вересня 2022 року о 19.30 год. в результаті ворожого артилерійсько-мінометного обстрілу в районі м. Авдіївка Донецької області від поранень не сумісних з життям загинув її син ОСОБА_3 . Однак, тіло загиблого забрати не було можливим, оскільки воно знаходилось в зоні ведення активних бойових дій. У зв`язку з цим встановлення факту його смерті здійснювалось в судовому порядку, а саме рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 червня 2023 року в справі №127/17294/23 встановлено факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вінниці Вінницької області в районі м. Авдіївка Покровського району Донецької області.

21 червня 2023 року Відділом ДРАЦС у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) видано свідоцтво про смерть ОСОБА_3 . Отримавши вказане свідоцтво, позивач звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 для оформленням всіх необхідних документів за фактом смерті сина пов`язаної із захистом Батьківщини. В січні 2024 року позивачка отримала витяг з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 11 Регіональної військово-лікарської комісії №37 від 04 січня 2024 року, яким було визначено, що смерть солдата ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії є смертю, яка пов`язана із захистом Батьківщини. Під час отримання вищевказаного витягу, працівники ВОТЦК та СП роз`яснили їй про необхідність звернутись до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_3 , оскільки після його смерті відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Однак, нотаріус відмовив їй у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Позивачка зазначає, що встановлення факту смерті ОСОБА_3 та в подальшому реєстрація органами РАЦС смерті останнього та видача свідоцтва про смерть була здійснена понад 9 місяців після смерті ОСОБА_3 , що в свою чергу вказує на те, що з незалежних від позивача причин було пропущено строк на прийняття спадщини, адже без наявності свідоцтва про смерть вона не може звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. При цьому звертала увагу на свій психоемоційний стан у даний період, що вплинув на її здоров`я. З огляду на викладене, просила визначити її додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю 2 місяці з дня набрання рішення законної сили.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 квітня 2024 року було прийнято справу до розгляду в загальному позовному провадженні, призначене підготовче засідання.

Ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області від 13 травня 2024 року (без винесення окремого процесуального документа із занесенням до протоколу судового засідання) замінено відповідача Агрономічну сільську раду на Вінницьку міську раду та залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Третю вінницьку державну нотаріальну контору.

Відповідачі правом на подання відзиву не скористалися.

Третя особа, своїм правом, передбаченим положеннями ст. 181 ЦПК України, в частині подання письмових пояснень не скористалась.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 червня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Пунько І. В. позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові, просили позов задовольнити та звертали увагу суду на поважність причини пропуску строку для подання заяви на прийняття спадщини, а саме тривалу процедуру отримання свідоцтва про смерть та емоційний стан позивачки, який пов`язаний з втратою сина, що в свою чергу призвело до погіршення її стану здоров`я.

Представник відповідача Вінницької міської ради Коваль Д. О. в судовому засіданні при ухваленні рішення покладалася на думку суду.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Третя вінницька державна нотаріальна контора в судове засідання не з`явилася, однак надала суду заяву в якій просила розгляд справи провести у відсутність представника, при розгляді справи покладалася на думку суду.

Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами Книги шостої ЦК України.

Судом установлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 02 листопада 1975 року.

Вони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14 вересня 1982 року (а.с.9).

Як слідує з акту про настання смерті від 25 вересня 2022 року 06 вересня 2022 року о 19.30 год. в результаті ворожого артилерійсько-мінометного обстрілу в районі м. Авдіївка Донецької області від поранень не сумісних з життям загинув ОСОБА_3 . Можливості забрати тіло не має, оскільки воно знаходилося в зоні ведення активних бойових дій (а.с.11).

15 червня 2023 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області в справі № 127/17294/23 встановлено факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вінниці Вінницької області в районі м. Авдіївка Покровського району Донецької області( а.с.12-13).

21 червня 2023 року Відділом ДРАЦС у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) видано свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 40 років, про що 21 червня 2023 року складено відповідний актовий запис №2087, місце смерті Україна, Донецька область, Покровський район, м. Авдіївка ( копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 21 червня 2023 року, а.с.14).

04 січня 2024 року на засіданні штатної військово-лікарської комісії 11 Регіональної військово-лікарської комісії встановлено, що смерть солдата ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії є смертю, яка пов`язана із захистом Батьківщини (а.с.15).

За життя ОСОБА_3 належала на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 60,1 кв.м, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10 вересня 2013 року, індексний номер 9171661та копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №9171704 від 10 вересня 2013 року (а.с.16,17).

На даний час територія, де розмішене це майно, входить у межі м. Вінниці (довідка Агрономічної сільської ради Вінницького району від 10 травня 2024 року).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно. Спадкоємцями першої черги після його смерті є його батьки, однак із заявою про прийняття спадщини звернулась лише мати ОСОБА_1 . Постановою державного нотаріуса Третьої вінницької державної нотаріальної контори від 29 лютого 2024 року її було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки остання не проживала постійно із спадкоємцем на час відкриття спадщини та пропустила строк подання заяви про прийняття спадщини (а.с.18).

Інших спадкоємців першої черги не має.

З виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 слідує, що остання в червні 2023 року та в лютому 2024 року зверталась до сімейного лікаря із скаргами на сильні емоційні переживання, тривогу з приводу втрати сина на війні у зв`язку з чим була скерована до психолога. Встановлено діагнози, а саме 1) посттравматичний стресовий розлад, дифузний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба 2 ст., РССУ високий; 2) посттравматичний стресовий розлад, стабільна стенокардія напруга ІІ ФК, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІ ст. 3, ризик високий, неповна блокада правої ніжки п. Гіса СН ІІ А з помірно зниженою систолічною функцією лівого шлуночка (ВФ52%), подагра) (а.с.19-20).

ОСОБА_1 25 березня 2024 року звернулася до суду з вказаним позовом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст..1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Тобто, за загальними правилами, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув в результаті ворожого артилерійсько-мінометного обстрілу в районі м. Авдіївка Донецької області від поранень не сумісних з життям, а факт його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлений в судовому порядку лише 15 червня 2023 року (справа №127/17294/23).

Крім того, свідоцтво про смерть ОСОБА_3 було видано Відділом ДРАЦС у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) лише 21 червня 2023 року.

В той же час спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 ЦК України, після смерті ОСОБА_3 закінчився 06 березня 2023 року.

ОСОБА_1 своєчасно заяви не подала.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Верховний Суд у постанові від 17.02.2022 року у справі N 953/15603/20 зазначив, що оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, має стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Як на поважність причин позивач вказує тривалу процедуру встановлення факту смерті її сина та отримання свідоцтва про смерть, а також тривалий емоційний стан пов`язаний з втратою сина, що в свою чергу призвело до погіршення стану її здоров`я.

Суд враховує, що саме підтвердження факту смерті ОСОБА_3 та відповідна реєстрація смерті мало тривалу процедуру і за встановлених обставин не могло бути проведено в шестимісячний строк та позивач отримала свідоцтво про смерть вже після закінчення цього строку. Суд також звертає увагу, що із втратою сина ОСОБА_1 перенесла посттравматичний стресовий розлад у зв`язку з чим зверталась за допомогою до спеціалістів. Смерть сина призвела до найвищих душевних страждань ОСОБА_1 , які тільки можуть наступити в людини у зв`язку з втратою дитини. Ці страждання і переживання в тій чи іншій мірі супроводжували позивачку тривалий час та відобразились на її здоров`ї. Вказане свідчать про перебування позивачки у важкому психоемоційному стані, а тому суд погоджується з тим, що повернення її до звичайного життя вимагало від позивачки значно більших зусиль та більш тривалого періоду часу, ніж просто від переживань, які переносить людина в зв`язку зі смертю близьких осіб.

Суд також звертає увагу, що вона є єдина спадкоємиця хто має намір прийняти спадщину, інші спадкоємці, що виразили свою волю на прийняття спадщини, відсутні, тому суд вважає, що існують підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Оцінюючи пропуск строку позивачем, суд враховує принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також загальні засадами цивільного законодавства: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, суд дійшов висновку, що позивачка з поважних причин пропустила строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , а тому суд вважає достатнім визначити строк для прийняття спадщини тривалістю два місяці.

Разом з тим, вказані вимоги не підлягають задоволенню до відповідача ОСОБА_2 з огляду на наступне.

Визначення відповідача, предмета та підстав спору є виключним правом позивача, натомість, встановлення належності відповідача й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Подібна правова позиція є усталеною та міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.

Згідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві (постанова Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18).

В контексті обставин справи, що розглядається,позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, які пред`явила, окрім Вінницької міської ради, до ОСОБА_2 ..

Предметом спору у цій справі є визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а тому відповідачами у справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Як установлено судом ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертався, а тому не є належним відповідачем у даній справі.

Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не порушує права інших спадкоємців, оскільки спадщину ні хто не прийняв, а тому належним відповідачем у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі № 352/382/18 (провадження № 61-40424св18), від 23 березня 2020 року у справі № 394/8/19 (провадження № 61-1404св20).

На підставі викладеного, керуючись ст. 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 5, 11, 12, 13, 76-82, 89, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання законної сили рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Авдіївці Покровського району Донецької області.

У вимогах до ОСОБА_2 в позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ,

Третя вінницька держана нотаріальна контора, 21021, м. Вінниця, влу.600-річчя,30, код ЄДРПОУ 03100771.

Повний текст рішення складений 28.06.2024.

Суддя: