Ухвала

від 26.03.2024 по справі 127/26596/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/26596/23

Провадження №1-кп/127/794/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

представника потерпілих ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12023020010000816 по обвинуваченню

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив письмові клопотання пропродовження строкутримання підвартою обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у зв`язку із спливом двохмісячного строку, зазначивши, що ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали, запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обраний правильно, підстав для його зміни, скасування немає, оскільки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, можуть переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти нові кримінальні правопорушення. У них відсутні міцні соціальні зв`язки, а отже підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченим не має, а обраний запобіжний захід є обґрунтований.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 щодо продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою заперечив. Просив змінити міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки наразі ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зникли, а нові ризики прокурором недоведені. ОСОБА_4 тривалий час перебуває під вартою, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, намірів ухилятися від суду та перешкоджати встановлювати істину у справі, ОСОБА_4 не має.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника, просив змінити міру запобіжного заходу на інший, не пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 щодо продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою заперечив. Просив змінити міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки клопотання прокурора є необгрутоване та безпідставне, ризики передбачені ст. 177 КПК України, прокурором недоведені. ОСОБА_5 має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, намірів ухилятися від суду та перешкоджати встановлювати істину у справі, ОСОБА_5 не має.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника, просив змінити міру запобіжного заходу на інший, не пов`язаний з триманням під вартою.

Представник потерпілих підтримав клопотання прокурора.

Заслухавши сторони кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст.331КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином ; вчинити інше кримінальне правопорушенн я.

З зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні.

Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинувачених.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Оцінюючи зазначене, суд виходить з того, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , згідно обвинувального акту, обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, офіційно не працюють та хоча у них і наявне постійне місце проживання у м. Вінниці, однак відсутні соціально стримуючі фактори та міцні соціальні зв`язки, що свідчить про те, що перебуваючи наволі,усвідомлюючи невідворотністьпокарання завчинене, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можуть не з`являтися на виклики суду, перешкоджати розгляду кримінального провадження шляхом впливу на потерпілу та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення та в подальшому уникати відповідальності, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином. Вказане доводить існування ризиків у кримінальному провадженні, визначених ст. 177 КПК України.

Враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Відтак, врахувавши, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, обставини кримінального правопорушення, а саме те, що вони обвинувачуються у вчиненні злочину, що спричинив смерть людини, а також відсутність у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 соціально стримуючих факторів, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Відтак, суд доходить висновку, що більш м`який запобіжний захід не виправдовує себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим судом ризикам.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд приходить до висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обовязків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно продовжити щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Також, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості подальшого перебування обвинувачених під вартою, до суду не надходило.

Ні обвинувачені, ні їх захисники не навели суду підстав для зміни або скасування запобіжного заходу, тому клопотання захисників обвинувачених про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України, на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України суд вважає за недоцільне при застосуванні до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначати розмір застави.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 331, 370-372, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити строкдії обраноговідносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

Продовжити строк дії обраного відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

Строк дії ухвали суду 60 днів до 24.05.2024 включно.

Копію ухвали направити начальнику державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», для відома та виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя: