Вирок

від 28.03.2024 по справі 464/707/24

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/707/24

пр.№ 1-кп/464/270/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.03.2024 м. Львів

Сихівськийрайонний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2

з участю: прокурора ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовомузасіданнікримінальне провадження (внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023140000001221 від 18.12.2023) про обвинувачення ОСОБА_6 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,не працюючого, згідно ст.89 КК України раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.286 КК України, -

в с т а н о в и в:

обвинувачений ОСОБА_6 15 грудня 2023 року приблизно о 12 год. 30 хв. керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen LT 35», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним поблизу будинку № 17 по вул. Я. Гашека у м. Львові, грубо порушив вимоги Розділу 1 п. 1.5 «дія або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; Розділу 2 п. 2.3. підпункт б) «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; підпункт д) «не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»; Розділу 10 п. 10.1 «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п. 10.9 «під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які виразилися в тому, що він розпочавши рух заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, для забезпечення безпеки руху не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , котра в цей час рухалася позаду вищевказаного транспортного засобу. В результаті ДТП пішохід ОСОБА_7 отримала тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення та від яких померла у медичному закладі.

В судовому засіданні обвинувачений винуватість у вчиненому визнав повністю та дав показання аналогічні фабулі обвинувачення, додатково пояснив, що у вчиненому щиро розкаюється, зробив необхідні висновки, вказав, що частково відшкодував шкоду.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість у вчиненні злочину стверджується зібраними в ході досудового слідства доказами. Фактичні обставини справи, які підтверджуються цими доказами, не оспорювались в судовому засіданні ні обвинуваченим, ні іншими учасниками судового процесу, а тому судом визнано за недоцільне їх дослідження у відповідності до ч.3ст.349 КПК України.

Кваліфікація дій обвинуваченого за ч.2ст.286 КК Україниє правильною, оcкільки він будучи особою, яка керувала транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої.

При призначенні покарання обвинуваченому на підставі ст.ст.65-67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення проти безпеки руху, який згідно зі ст.12 КК України, є тяжким злочином, суд бере до уваги, що ОСОБА_6 керуючи джерелом підвищеної небезпеки, вчинив грубе порушення ПДР України, що спричинило смерть потерпілої. Також суд враховує обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття, що підтверджується його поведінкою при розгляді в суді кримінального провадження за спрощеним порядком, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який згідно ст.89 КК України раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває.

Згідно з ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого. За висновками досудової доповіді, складеної провідним інспектором Личаківського районного відділу Філії ДУ «Центр пробації у Львівській області» ОСОБА_8 ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі і для окремих осібсередній; беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, орган пробації вважає, що виправлення особи без ізоляції від суспільства можливе.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, приходить висновку про необхідність призначення йому покарання у межах санкції статті, що буде покликане запобігти можливому вчиненню обвинуваченим кримінальних правопорушень у майбутньому і сприятиме його виправленню з усвідомленням суспільної небезпечності діянь у виді позбавлення волі на строк 5 років, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. Ураховуючи характер та обставини вчинення правопорушення, у суду немає підстав для незастосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Таке покарання узгоджується із позицією сторони обвинувачення та на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним кримінального правопорушення та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Разом з тим, згідно з вимогами ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Тому з урахуванням особи винного, який усвідомив свою провину, щиро кається, часткове відшкодування шкоди, наявність на утриманні малолітньої дитини, відсутність зі сторони потерпілої претензій майнового характеру, суд дійшов переконання про можливість звільнення його на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробовуванням, з визначенням обов`язків відповідно до ст.76 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

У порядку ст.124 КПК України документально підтверджені витрати на проведення експертизи по кримінальному провадженню, слід стягнути з обвинуваченого.

Накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 20 грудня 2023 року арешт на автомобіль марки «Volkswagen LT 35», р.н. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_9 слід скасувати.

Керуючись ст.ст.349, 368-371, 373, 374, 532 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.286 КК Українита призначити покарання 5 (п`ять) років позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставіст.75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі із випробовуванням, призначивши іспитовий строк - 3 (три) роки.

Згідност.76 КК Українипокласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь державного бюджету України витрати на проведення експертиз в сумі 17417, 44 грн.

Арешт, накладений на автомобіль ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20.12.2023року - скасувати.

Речові докази: диск з відеозаписом - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей передбаченихст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий: ОСОБА_1