Постанова

від 26.03.2024 по справі 920/590/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2024 р. Справа№ 920/590/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Яковлєва М.Л.

Скрипки І.М.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Жукова Володимира Миколайовича

на рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2023

(повний текст рішення складено 14.11.2023)

у справі № 920/590/23 (суддя Вдовенко Д.В.)

за позовом Першого заступника керівника Сумської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Сумської обласної державної адміністрації

до Фізичної особи-підприємця Жукова Володимира Миколайовича

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області

про зобов`язання звільнити земельну ділянку

за участю представників:

від прокуратури: Колодчина Р.В.

від позивача: Ємельянов С.С.

від відповідача: Брайко Ю.В.

від третьої особи: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Перший заступника керівника Сумської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сумської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Жукова Володимира Миколайовича про зобов`язання відповідача звільнити земельну ділянку з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, кадастровий номер 5924785000:01:003:0459, що перебуває у державній власності в особі Сумської обласної державної адміністрації, від розміщених на ній 3 альтанок кафе "Козацький стан".

Рішенням Господарського суду Сумської області від 07.11.2023 у справі № 920/590/23 позов задоволено повністю, зобов`язано відповідача звільнити земельну ділянку з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, кадастровий номер 5924785000:01:003:0459, що перебуває у державній власності в особі Сумської обласної державної адміністрації, від розміщених на ній трьох альтанок.

Місцевий господарський суд виходив з того, що спірні тимчасові споруди на заявленій земельній ділянці розміщені відповідачем самовільно; будь-які договори щодо користування спірною земельною ділянкою, щодо розміщення на земельній ділянці тимчасових споруд власником, користувачем земельної ділянки з відповідачем не укладались, рішення з цих питань позивач не приймав.

Також, місцевий господарський суд зазначив, що на негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ФОП Жуков В.М. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2023 у справі № 920/590/23 та ухвалити нове рішення, яким позов залишити без розгляду, а в разі відмови в залишенні позову без розгляду - винести рішення про відмову в задоволенні позовної заяви у зв`язку з необґрунтованістю та застосувати строки позовної давності.

Скаржник наполягає, що земельна ділянка ним зайнята не самовільно, а на підставі угоди, яка на даний час є діючою. Крім того, за твердженням скаржника, зведення навісів, альтанок на земельній ділянці не потребує отримання документів та може використовуватись.

Також скаржник наполягає, що рішення ґрунтується на неналежних доказах, наданих прокурором.

Скаржник також посилається на пропуск прокурором строків позовної давності, вказуючи, що угода між ДП "Сумський агролісгосп" та ФОП Жуковим В.М. укладена 07.02.2017, а позовна заява подана 05.06.2023.

Також ФОП Жуков В.М. просить розглянути законність винесення протокольних ухвал від 09.08.2023 про відмову у задоволенні клопотання відповідача від 02.08.2023 про зупинення провадження у справі на набрання законної сили рішенням у справі № 920/298/23; від 19.09.2023 про відмову у задоволенні клопотання відповідача від 06.08.2023 про залишення позову без розгляду; від 01.11.2023 про залишення без розгляду клопотання відповідача від 17.10.2023 про залишення без розгляду позову прокурора відповідно до ст. 207 ГПК України; від 01.11.2023 про прийняття до розгляду додаткових письмових пояснень відповідача від 17.10.2023.

Скаржник зазначає, що, оскільки прокурор не дотримався вимог Закону, у цій справі відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді. Також, на думку скаржника, прокурор не вказав, в чому полягає порушення інтересів держави.

Крім того, скаржник наполягає, що розгляд справи № 920/590/23 неможливий до вирішення по суті справи № 590/298/23 про зобов`язання ФОП Жукова В.М. звільнити земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 5924785000:02:001:0315, що перебуває в комунальній власності територіальної громади від розміщених на ній споруд, альтанок та навісів кафе "Козацький стан".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2023 за апеляційною скаргою ФОП Жуков В.М. на рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2023 у справі № 920/590/23 відкрито апеляційне провадження; справу призначено до розгляду на 06.02.2024.

09.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому перший заступник керівника Сумської окружної прокуратури вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2023 у справі № 920/590/23 - без змін.

29.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення Сумської ОДА, в яких позивач підтримав правову позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові засідання, призначені на 06.02.2024, 21.02.2024 не відбулись у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 розгляд справи було призначено на 26.03.2024.

Представник скаржника в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник прокуратури вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив, наполягаючи на її безпідставності.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, встановила наступне.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка, кадастровий номер 5924785000:01:003:0459, загальною площею 4,8759 га, під національною автомобільною дорогою державного значення н-12 Суми-Полтава в т.ч. обхід м. Суми є земельною ділянкою державної форми власності, власник орган державної влади Сумська обласна державна адміністрація, користувач на праві постійного користування земельною ділянкою Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області (Служба автомобільних доріг у Сумській області згідно із Державним актом від 26.12.2001).

Наявною в матеріалах справи плановою геодезичною зйомкою від 26.12.2022, в якій відображені перетини площ земельних ділянок, кадастрові номери 5924785000:01:003:0459 та 5924785000:02:001:0315, із площею ділянки кафе, а також розміщені на земельних ділянках будівля, альтанки, навіси, огорожа, підтверджується факт розміщення біля кафе "Козацький стан" 6-ти тимчасових споруд, три з яких (альтанки) розміщені на спірній земельній ділянці, інші на суміжній земельній ділянці, кадастровий номер 5924785000:02:001:0315.

Геодезична зйомка проведена на замовлення Сумського РУП ГУНП в Сумській області в межах кримінального провадження інженером-геодезистом Яніним Ю.А., який відповідно до кваліфікаційного сертифіката № 010801 від 26.04.2013 відповідає кваліфікаційним характеристикам професії та спроможний самостійно проводити топографо-геозедичні і картографічні роботи.

Судом також встановлено, що Сумською ОДА не укладався договір щодо користування земельною ділянкою, кадастровий номер 5924785000:01:003:0459, чи її частиною з власниками кафе "Козацький стан".

Відповідач не подав доказів на спростування обставин розміщення трьох тимчасових споруд (альтанок) на спірній земельній ділянці, в тому числі доказів на підтвердження того, що всі тимчасові споруди біля кафе "Козацький стан" розміщені в межах земельної ділянки, кадастровий номер 5924785000:02:001:0315, доказів звільнення спірної земельної ділянки від розміщених на ній тимчасових споруд (альтанок) на дату звернення прокурора з позовом до суду та розгляду судом справи.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно із положеннями ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Тобто, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Отже, бездіяльністю компетентного органу щодо захисту прав та інтересів держави чи територіальної громади є невжиття ним заходів для такого захисту протягом розумного строку після того, як йому стало або повинно було стати відомо про можливе порушення зазначених прав або інтересів, а не про лист прокурора. Питання про те, який строк вважати розумним, суд вирішує у кожному випадку з огляду на конкретну конфліктну ситуацію.

З огляду на викладене підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 906/982/19.

Відхиляючи клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в даній справі прокурор подав позовну заяву з дотриманням вимог ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру, звернувся з позовом в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - власника земельної ділянки, зазначив, в чому на його думку полягають порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, підстави для звернення до суду з позовом.

Зокрема, в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" до Сумської ОДА як уповноваженого органу у спірних відносинах був направлений лист від 28.02.2023 про вжиття заходів реагування шляхом звільнення земельної ділянки від розміщених споруд. Лист було передано на виконання Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА, який забезпечує реалізацію повноважень у сфері земельних відносин, проте будь-яких заходів вжито не було. Більш того, визнаючи факт незаконності розміщення ФОП Жуковим В.М. споруд на земельній ділянці, з кадастровим номером 5924785000:01:003:0459, прокуратуру було проінформовано про неможливість вжиття відповідних заходів реагування у зв`язку з відсутністю фінансового забезпечення та запропоновано прокуратурі вжити заходи представницького характеру відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Тобто при зверненні з даним позовом прокурором доведено нездійснення суб`єктом владних повноважень захисту законних інтересів держави у сфері земельних відносин, що відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", є підставою для пред`явлення прокурором позову для захисту інтересів держави.

За змістом статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ст. 90 ЗК України).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (ст. 391 ЦК України, ч. 2 ст. 152 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (ч. 2 ст. 152 ЗК України). Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Як обґрунтовано вказав суд першої інстанції, пославшись на правову позицію Верховний Суду, викладену у постанові від 09.08.2023 у cправі № 922/1832/19, на негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час, поки існують правовідносини та правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Скаржником в суді апеляційної інстанції належними та допустимими доказами не підтверджено правомірність розміщення на земельній ділянці, кадастровий номер 5924785000:01:003:0459, споруд, не доведено безпідставність вимоги прокурора в інтересах держави як власника земельної ділянки про знесення самовільно розміщених відповідачем споруд.

Не знайшли свого підтвердження й доводи скаржника про порушення судом першої інстанції процесуальних норм при винесенні ухвал про відмову у задоволенні клопотань відповідача про зупинення провадження у справі, про залишення позову прокурора без розгляду та про прийняття до розгляду додаткових письмових пояснень відповідача.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Жукова Володимира Миколайовича на рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2023 у справі № 920/590/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 07.11.2023 у справі № 920/590/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 920/590/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 27.03.2024.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді М.Л. Яковлєв

І.М. Скрипка