Постанова

від 28.03.2024 по справі 910/13065/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2024 р. Справа№ 910/13065/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги

Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

на рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2023 (повне рішення складено та підписано 09.11.2023)

у справі № 910/13065/23 (суддя В.В. Князьков)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальська Плаза"

про стягнення 123 600 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В серпні 2023 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальська Плаза" про стягнення заборгованості в сумі 89 049,28 грн, інфляційних втрат в сумі 29 011,84 грн та 5 539, 86 грн

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов`язань з оплати фактично спожитої теплової енергії за період з березня 2021 року по травень 2023 року. У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання нараховано інфляційні втрати та 3 % річних за загальний період з 01.04.2021 по 31.05.2023.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі № 910/13065/23 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено суду обставин постачання відповідачу у спірний період теплової енергії, а надані заявником облікові картки, складені енергопостачальною організацією, акти приймання-передавання товарної продукції, які також підписані лише з боку теплопостачальної організації, корінці наряду на підключення (відключення) будинку на початку на наприкінці опалювального сезону, акти прийняття та готовності теплового вузла обліку, суд оцінює критично як такі, що не є більш вирогідними, ніж докази, які надано на спростоування позовних вимог відповідачем, а також акт № 10652 від 31.10.2022.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі № 910/13065/23, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та процесуального права (ст.ст. 692, 714 ЦК України, ст.275 ГК України, ст.ст. 1, 19, 24 Закону України "Про теплопостачання", ст.ст. 74, 86, 96 ГПК України) ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

При цьому скаржник посилається на те, що позивачем надано достатні належні та допустимі докази, які підтверджують наявність у відповідача заборгованості перед позивачем.В той час, як відповідачем не доведено належним чином факт відключення від теплопостачання нежитлового приміщення, власником якого він є.

Позиції інших учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 (колегія суддів: головуюча Ховаківська І.М., судді Владимиренко С.В., Демидова А.М.) за клопотанням позивача поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2023, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/13065/23; постановлено здійснювати розгляд у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (ч. 10 ст. 270 ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, розпорядженням Київської міської державної адміністрації "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" від 27.12.2017 № 1693 Комунальне підприємство "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго".

Розпорядженням від 10.04.2018 № 591 Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Комунальному підприємству "Київтеплоенерго" надано ліцензію на право здійснення господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії.

Відповідно до інформаційної довідки від 18.02.2021 №244951601 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 25.10.2016 зареєстровано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальська Плаза" на нежилі приміщення загальною площею 218,8 кв.м з №1 по №13 (в групі приміщень №46) підвалу (в літ.А) за адресою: м.Київ, вул.Рибальська, буд.13.

30.03.2023 Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальська Плаза" було направлено лист №30/5/3/4779 з пропозицією укласти договір на постачання теплової енергії.

Проте, направлений позивачем проект договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибальська Плаза" підписано не було.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач послався на те, що відповідач є власником нежитлового приміщення площею 218,8 кв.м за адресою: м.Київ, вул.Рибальська, буд.13, а тому облік споживання теплової енергії здійснювався за даними будинкового засобу обліку пропорційно опалювальній площі за особовим рахунком 521110-0101.

Листом від 04.04.2023 Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальська Плаза" вимогу щодо сплати заборгованості в сумі 89 049,28 грн за поставлену теплову енергію за період з 01.10.2018 по 31.10.2021, яку було залишено останнім без відповіді та задоволення.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те що приміщення, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Рибальська Плаза" не забезпечується теплопостачанням з центральної мережі, нагрівальні елементи у приміщенні відсутні.

На підтвердження своїх заперечень відповідачем долучено до матеріалів справи акт від 05.03.2018, в якому зазначено, що у приміщенні площею 218,8 кв.м, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13, відсутнє гаряче водопостачання, транзитні трубопровід, система центрального опалення за ізольовані, нагрівальні елементи (батареї) відсутні.

Під час розгляду справи сторонами також було складено спільний акт № 10652 від 31.10.2022, в якому встановлено, що опалення нежилого привішення площею 218,8 кв.м, що розташоване за адресою: м.Київ, вул.Рибальська, буд.13, здійснються за рахунок приточно-витяжної вентиляції, по периметру приміщення нагрівальні елементи (батареї) відсутні, підключення до стояків житлового будинку не виявлено, по периментру приміщення проходять стояки загально будинкової мережі, які заізольовані. В акті вказано, що зі слів представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальська Плаза", станом на момент набуття права власності на нежиле примішення нагрівальні елементи в ньому вже були відсутні, проектно - технічна документація щодо відключення від теплопостачання у споживача відсутня.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною першою статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Споживач теплової енергії зобов`язаний: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний стан обслуговування та безпечну експлуатацію власної системи теплоспоживання; зберігати вузол обліку та пломби на ньому в належному стані; повідомляти теплопостачальну організацію про недоліки в роботі вузла обліку; вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплоспоживання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії; надавати необхідні розрахункові документи на вимогу представників теплопостачальної організації для перевірки правильності оплати та відповідності записів у них показам вузла обліку; повідомити теплопостачальну організацію про своє бажання щодо припинення споживання теплової енергії відповідно до договору; не допускати переобладнання системи теплоспоживання, яке призводить до порушення теплового балансу будинку, будівлі (споруди); у міжопалювальний період виконувати обов`язкові обсяги робіт з підготовки до опалювального періоду та оформити акт про готовність об`єкта до опалювального періоду або надати рішення (лист) щодо гарантії забезпечення безпечної експлуатації системи теплоспоживання; (пункт 40 Правил користування тепловою енергією).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до приписів частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із частиною 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не споживав теплову енергію, яку було поставлено позивачем до житлового будинку, власником нежитлового приміщення у якому є відповідач.

На підтвердження своїх заперечень відповідачем долучено до матеріалів справи акт від 05.03.2018, в якому зазначено, що у приміщенні площею 218,8 кв.м, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13, відсутнє гаряче водопостачання, транзитні трубопровід, система центрального опалення заізольовані, нагрівальні елементи (батареї) відсутні.

Одночасно, під час розгляду справи судом першої інстанції, сторонами також було складено спільний акт № 10652 від 31.10.2022, в якому встановлено, що опалення нежилого привішення площею 218,8 кв.м, що розташоване за адресою: м.Київ, вул.Рибальська, буд.13, здійснються за рахунок приточно-витяжної вентиляції, по периметру приміщення нагрівальні елементи (батареї) відсутні, підключення до стояків житлового будинку не виявлено, по периментру приміщення проходять стояки загально будинкової мережі, які заізольовані.

Посилання позивача на те, що у відповідача відсутня належна технічна документація на відключення від теплопостачання не приймається судом апеляційної інстанції до уваги за відсутності належних доказів підключення приміщень, які належать відповідача до опалювальної системи будику, адже, надані позивачем докази, в томі числі, корінці наряду на підключення (відключення) будинку на початку на наприкінці опалювального сезону, свідчать про підключення будинку, а не спірних приміщень.

Зі змісту наданих позивачем облікових карток актів приймання-передавання товарної продукції, не вбачається, що вони підтверджують обсяг і якість спожитої відповідачем у спірний період теплової енергії.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

З урахуванням зазначеного вище правомірним є висновок місцевого господарського суду про відмову в позові.

Отже, доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва ва від 08.11.2023 у справі №910/13065/23 залишити без змін та поновити його дію.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова